Колишній працівник прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Олександр Росинський, звільнений від покарання за хабарництво, програв судові позови щодо відновлення на службі.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі № 420/8938/20.
Після того, як юриста було звільнено від покарання, він намагався відновитися на службі в прокуратурі. Спочатку Росинський подав позов до Одеського окружного суду, який йому відмовив. Це підтвердив і П'ятий окружний адмінсуд ухвалою від 23 січня 2023 року. Остаточну точку поставила касація, що відбулася наприкінці жовтня.
У своєму позові Росинський зазначив, що проходив військову службу в органах прокуратури з вересня 2016 року (ми вже писали, що він змінював місця роботи та переїжджав разом зі своїм керівником, уже головою ГВА міста Херсона Романом Мрочком).
Начальнику військової адміністрації Херсона відмовили у поновленні на посаді військового прокурора.
Слідчий ДБР 26 червня 2020 року вручив прокурору підозру за ч. 3 ст. 368 КК. Як відомо, Росинського раніше було затримано на хабарі в 7,5 тис. доларів, які він отримав двома частинами від експортерів на спеціальний рахунок.
Далі прокурору повідомили про необхідність тимчасового звільнення з посади та виведення у розпорядження військового прокурора на час проведення досудового розслідування. Росинський у позові заявив, що, перебуваючи у пригніченому емоційному стані, подав відповідний рапорт. Наказом № 597к від 6 липня позивач був звільнений з посади прокурора та зарахований у розпорядження військового прокурора Південного регіону, а наказом виконувача обов'язків військового прокурора 17 серпня його звільнили та направили для зарахування на військовий облік до Приморського РТЦК та СП Одеси. Росинський у суді заявив, що на той час був тимчасово непрацездатним, а тому його не могли звільнити з посади.
Представник спецпрокуратури Південного регіону заявив, що прокурора було звільнено з посади ще 6 червня, а не 14 серпня, як помилково було зазначено в позовній заяві. Росинський був військовослужбовцем, відрядженим до державних органів із залишенням військової служби з призначенням посаду військового прокурора. Після звільнення він продовжував проходити військову службу за контрактом, укладеним із Міністерством оборони. Позивач самостійно подав рапорт про звільнення його з військової служби на запас на підставі підпункту «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, з наступним звільненням з органів прокуратури.
Доводи позивача з приводу того, що він вказаний рапорт не писав і не подавав, суд вважає безпідставними і самим самим позивачем, що спростовується в позові. Тобто позивач самостійно підтверджує факт написання рапорту про звільнення його з посади та висновку у розпорядження військового прокурора, що спростовує його подальші твердження про ненаписання зазначеного рапорту.
Касаційний суд вирішив відмовити в задоволенні позову до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
