Мер Києва Віталій Кличко нещодавно прокоментував дії центральної влади в інтерв'ю журналу Der Spiegel.
Кличко припускає, що може настати той момент, коли Україна в політичному плані не відрізнятиметься від Росії. Оскільки в державі складається ситуація, коли від волі однієї людини, тобто президента Володимира Зеленського, залежить дедалі більше процесів.
Мер Києва додав, що в Україні зараз залишився лише один незалежний інститут — місцеве самоврядування, і на нього зараз чиниться величезний тиск. Швидше за все, йшлося про низку кримінальних проваджень проти керівників обласних центрів, а також про усунення з посад, наприклад, тих самих мерів Чернігова та Рівного, про що раніше вже писав Regionews . Мер столиці також дорікнув Офісу президента за те, що там вважають мерів міст атавізмом і лише перешкодою для централізації влади.
Крім того, Кличко впевнений, що перші дні повномасштабного російського вторгнення Зеленський не став для країни лідером. Глава Києва так і сказав: "У перші місяці війни країна була без лідера". Мовляв, був суцільний хаос, і саме глави міст взяли він усі питання оборони міст та допомоги військовим. З одного боку, у словах Кличка є раціональне зерно, адже місцева влада справді відіграла велику роль у стримуванні російського наступу. Проте казати, що країна тоді опинилася без лідера, також дещо перебільшено.
Водночас дуже насторожено виглядають заяви Кличка про те, що він з початку повномасштабного вторгнення Росії жодного разу не зустрічався і навіть не розмовляв телефоном із президентом Зеленським. Відсутність конструктивного діалогу – звісно, не дуже добрий знак, особливо на початку вторгнення, коли російські війська впритул наблизилися до Києва. Проте втрата столиці могла б означати й втрату державності.
Ну і насамкінець Кличко взагалі заявив, що демократія в Україні перебуває під серйозною загрозою, але українці не дозволять перетворити державу на авторитарну структуру.
Загалом вимальовується певна тенденція, в якій саме українські чиновники та політики звинувачують Зеленського у керівництві дуже жорсткою рукою. Наприклад, Олексій Арестович взагалі називав президента диктатором. Однак серйозно сприймати його слова не потрібно, оскільки ця заява прозвучала більше в рамках самопіару, адже раніше йому нічого не заважало майже півтора роки працювати радником Офісу президента.
Інша справа – заяви Кличка. По-перше, глава столиці має дуже потужне лобі на Заході, у тому числі в тій же Німеччині, де він має покровителів у найвищих щаблях влади. А вони все ж таки прислухаються до його думки щодо ситуації в Україні. До того ж, Кличко є головою Асоціації міст України, куди входять фактично всі мери великих міст і почала набирати такого впливу, який у майбутньому може дозволити конкурувати із президентською політсилою. Тому такі заяви від Кличка можуть посіяти певні сумніви на Заході щодо доцільності політичної підтримки Володимира Зеленського в майбутньому.
Якраз і момент для таких висловлювань використаний більш менш успішно. Соціологічні опитування констатують падіння довіри до президента та посилення позицій головкому ЗСУ Валерія Залужного. Наприклад, у неопублікованому опитуванні групи “Рейтинг”, яке розповсюдила “Українська правда”, йдеться, що у другому турі президентських виборів за Володимира Зеленського проголосували б 42% українців, а за Валерія Залужного – 40%.
Не варто забувати і про те, що Україна останнім часом зіткнулася із деякими проблемами з міжнародною підтримкою. Хоча це є наслідком внутрішньополітичних протистоянь усередині західних країн, проте багато хто пов'язує послаблення рівня міжнародної допомоги з недосконалою міжнародною політикою України.
Логічно, що на цьому тлі опозиція, до якої можна зарахувати і Кличка, не могла не скористатися такою можливістю. До того ж, заяви про розквіт авторитаризму діють безпрограшно на українців, адже вони вкрай не люблять узурпаторів влади.
З іншого боку, постає питання: наскільки актуальними є такі кроки опозиції, якщо виборів ні президента, ні Верховної Ради найближчим часом не планується? Нагадаємо, що парламентські фракції підписали відповідний меморандум, в якому йдеться про те, що вибори в Україні можна буде провести лише після закінчення війни, а саме – через шість місяців після закінчення дії військового стану. Тобто з огляду на це, виборів може не бути роками. Тому заява Кличка німецьким журналістам мала б ефект для нього у разі проведення виборів, скажімо, наступного року. А так його висловлювання можуть принести ще більше проблем із Банковою, які й так чималі.
У той же час, не варто забувати, що західні партнери все ж таки воліють, щоб президентські та парламентські вибори в Україні відбулися. На їхню думку, тільки так влада підтвердить мандат довіри від українського народу. А це важливо, оскільки у Росії президентські вибори відбудуться якраз навесні 2024 року. Та й з огляду на те, як на заході ставляться до основ демократії, а регулярні вибори є головним у цьому процесі, можна припустити, що США та Європа побічно тиснуть на українську владу. Можливо, саме цим керувався Кличко, коли критикував Банкову. Адже він ніколи не приховував своїх президентських амбіцій.
У принципі, Банкова так і розцінила слова Кличка принаймні публічно. Міністр оборони Рустем Умеров в ефірі FoxNews сухо зазначив, що заяви мера Києва свідчать про "початок політичного сезону". Однак така скупа реакція аж ніяк не гарантує того, що ВП просто проковтне цей словесний джеб Кличка. Швидше за все, напруга між мером Києва та Офісом президента, яка нікуди і не зникала, посилиться ще більше.
ВП не відмовляється від ідеї усунути Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, яку він паралельно обіймає з посадою мера. Сценарій уже давно відомий і “обкатаний” за часів Януковича, коли на той час чинного міського голову Леоніда Черновецького усунули з посади голови КМДА, призначивши замість нього регіонала Олександра Попова. Згодом Черновецький просто втратив вплив у столиці, адже саме КМДА розпоряджається фінансами у місті.
Офіс явно чекатиме на масштабний прокол від Кличка, щоб у черговий раз спробувати розкрутити і використати його як формальний привід для звільнення. Останні спроби були на початку літа цього року. Саме тоді кілька людей загинули від уламків ракети, оскільки не змогли потрапити до закритого укриття у Деснянському районі. Усі намагалися повісити на Кличка, мовляв, мер винен у тому, що укриття не функціонують як слід. Сам же голова столиці заявляв, що відповідальність за укриття несуть глави райдержадміністрацій, а їх призначає президент.
Тоді на роль керівника КМДА замість Кличка, за даними деяких ЗМІ, навіть розглядалися нинішній начальник Миколаївської ОВ Віталій Кім та міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин. Зрештою, за кілька місяців політичної тряски Кличко все ж таки утримався на посаді. Але не факт, що цього не станеться за наступного загострення відносин між КМДА та Офісом президента. Хоча варто констатувати, що остаточно збити Кличка з політичної орбіти буде непросто, про що свідчать багаторічні спроби ВП.
