Пройшов майже місяць, а підозрювана голова МСЕК досі не може оскаржити арешт.
Майже місяць тому у Хмельницькому здетонував корупційний скандал такої сили, що вибуховою хвилею накрило всю країну. Державне бюро розслідувань прийшло з обшуками до голови Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) та депутата облради від «Слуги народу» Тетяни Крупі. У квартирі чиновниці було знайдено понад $5,2 млн готівки та коштовності. Правоохоронці бачили гроші практично у кожному куточку — у шафах, ящиках, нішах. «Ми просто ох*їли від цього. Ця ситуація розбурхала суспільство та військових», — дослівно ділився враженнями у розмові з „Головкомом“ один із впливових нардепів „Слуги народу“, коли дізнався про обшуки в однопартійки Крупи.
Але, схоже, ця резонансна історія наразі стала випробуванням для правоохоронної системи. Слідчі та судді виявилися не готовими до прийняття швидких процедурних рішень. Далі — подробиці найрезонанснішої корупційної справи 2024 року.
Судова магія
7 жовтня Печерський райсуд Києва взяв під варту Тетяну Крупу на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави у розмірі понад 500 млн грн. Справа розглядалася за зачиненими дверима, без доступу ЗМІ. Були присутні лише прокурор та адвокат юридичної фірми Golaw Анжеліка Моїсеєва.
Важлива ремарка про саму підозру. Наступного дня після обшуків, 5 жовтня Офіс генпрокурора оголосив підозру Тетяні Крупі в незаконному збагаченні (стаття 368-5 Кримінального кодексу). до Вищого антикорупційного суду. Проте прокуратура не поспішала забирати гучну справу з рук Державного бюро розслідувань. Тому клопотання слідчого ГБР про арешт голови МСЕК Хмельницької області зайшло до Печерського райсуду, а не до Антикорупційного суду. Як наслідок, Феміда його повністю задовольнила і заарештувала.
Як стверджують джерела «Главкому», справа Тетяни Крупи «перекочувала» з ГБР до Національного антикорупційного бюро, тобто відбулася зміна підслідності після взяття під варту голови МСЕК Хмельницької області. Станом на початок листопада, чиновниця продовжує сидіти у столичному слідчому ізоляторі.
Ймовірно, що чехарда зі зміною підслідності загнала в цейтнот бік захисту та суди. Бо як ще пояснити оскарження взяття під варту Крупи одразу у двох апеляційних інстанціях? 14 жовтня скарга захисників підозрюваної надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а 15 жовтня аналогічну скаргу від адвоката Анжеліки Моїсеєвої зареєстрував Київський апеляційний суд.
17 жовтня Анжеліка Моїсєєва виправдовувалася перед суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: оскаржила арешт клієнтки у Київському апеляційному суді за такою логікою, що клопотання про арешт розглядав Печерський райсуд Києва.
«У той час мою підзахисну було затримано... і питання вирішення її подальшої долі для мене, як захисника, було важливіше, ніж сперечатися про підслідність», — пояснила адвокат.
Ще один конфуз у справі Крупи відбувся 24 жовтня. справі Крупи до 14 листопада.
«Спробуватиму подати заяву на перерозподіл суддів… Зроблю все можливе, навіть піду на прийом до голови апеляційного суду», — заявила Анжеліка Моїсеєва в залі антикорупційного суду.
Вимушені розчарувати захисницю Крупи: голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов у відповіді на запит «Головкому» повідомив, що його суд не планує передавати матеріали справи до інших інстанцій, поки не закінчить розгляд.
«Після закінчення апеляційного провадження матеріали справи 757/45632/24-к будуть повернуті до суду першої інстанції – Печерський районний суд Києва», – сказав голова апеляційного суду.
Громадська організація «Центр протидії корупції» вважає, що таким чином Київський апеляційний суд блокує розгляд Вищим антикорупційним судом апеляції щодо перегляду запобіжного заходу керівнику МСЕК.
«Виникає питання, чим таким важливим були зайняті судді Київського апеляційного суду, знімаючи єдине судове засідання з 17 жовтня та знаючи, що з 19 та 21 жовтня вони йдуть у відпустку/відрядження. Хіба це не свідоме затягування справи з боку суддів В'ячеслава Гуля та Юлії Матвієнко?» — йдеться у повідомленні антикорупційної організації.
Провалені арешти майна
Окрім стопора у судах, смуга невдач переслідує і правоохоронців, які задіяні у справі голови МСЕК Хмельницької області. Як повідомляв «Головком», Вінницький міський суд відмовив Офісу генпрокурора в арешті майна, яке є речовими доказами. Йдеться про купу готівки, вилучену з тумбочок у квартирі Тетяни Крупи; документи та гроші з робочого кабінету голови МСЕК Хмельницької області (за даними ГБР, там було знайдено $100 тис.); автомобіль Porsche Cayenne, 2019 року вартістю 2,5 млн грн, який є власністю чоловіка підозрюваної тощо.
Причина програшу прокурорів у судах є банальною. Після обшуків Офіс генпрокурора забрав справу Крупи у слідчих хмельницького територіального управління Державного бюро розслідувань та передав Головному слідчому управлінню ДБР у Києві. Відповідно, вінницький суд, який раніше розглядав клопотання хмельницького ГБР, зокрема щодо обшуків у цій історії, констатував: після зміни підслідності кримінального провадження більше не може ухвалювати рішень у справі Крупи.
***
Практично кожен день офіційні релізи правоохоронних органів рясніють фотографіями про затримання чергових корупціонерів з килимами наготівок. тисяч вироків за корупційними статтями. І лише 1,5% обвинувачених. отримали покарання у вигляді позбавлення волі.
