Війна, зруйновані міста та села, тисячі людей з інвалідністю, а часті повітряні тривоги лише посилюють напруженість, місто Київ приймає бюджет, який не пріоритезує важливих питань, таких як розвиток безбар'єрного середовища, створення укриттів та інвестиції в критичну інфраструктуру. При цьому підтримка Збройних Сил України також не має належної уваги.
Місто отримало класичний бюджет мирного часу. Бюджет розв'язок, бруківки та асфальту.
Акценти та пріоритети можете оцінити самі:
23,8 млрд. на транспортну галузь міста. Тут нові розв'язки та дороги: на вул. Дегтярівській та Богатирській, Броварському проспекті та на Оболоні (окружна). Передбачено продовження будівництва найдорожчого в історії людства Подільсько-Воскресенського мосту та метро на Виноградарі, яке вже стало міським мемом.
50 млн. грн. на реконструкцію парків. Не дивуйтеся: знову парк Наталка та Орлятко, ніби інших у Києві немає.
14,3 млн грн на міську цільову програму розвитку туризму
Кошти на ЗСУ - 763 млн грн - закладені в бюджеті Департаменту муніципальної безпеки, Правкою мер додав ще 1 млрд грн. Важливо: немає розуміння, на що саме буде використано ці кошти. Чи адекватна ця сума – ні.
Може скластися враження, що Київ живе в окремому від країни світі, коли, нівелюючи вимоги часу, потреби громади та елементарну людську гідність, ті, хто роками «ділить бюджет, так і не зрозуміли, що ворог — не лише сусід, а й корупція. з якою потрібно так само відчайдушно боротися.
Кажуть, погані звички тяжко вмирають. Головна погана звичка влади в Києві — «освоювати» податки городян, виходячи зі своєї абсолютно невідповідної ситуації не лише в країні, а й у світі, бачення та особистих інтересів.
А в цей час люди не мають можливості знайти притулок у укриттях, їх недостатньо, або стан незадовільний, киян висаджують із громадського транспорту під час повітряної тривоги, залишаючи 2 варіанти: мерзнути на вулиці, або пересідати у маршрутки, що розвалюються під час руху, закривають людей з інвалідністю вдома, адже вони не можуть вільно пересуватися містом.
Чому тих, хто підтримав цей бюджет, не хвилює, як людина, яка втратила кінцівки внаслідок цієї жахливої війни, користуватиметься заповненим громадським транспортом, через аварії в метро, які є результатом відсутності адекватного інвестування в експлуатацію та заохочення агресивної забудови, потрапляти в маршрутку, або просто переходити вулицю, що дає можливість - підземний перехід. Чому мера не хвилює, яка взагалі у місті ситуація з безбар'єрністю? Бюджет міста не вирішує ситуацію із вшануванням та похованням загиблих захисників та захисниць, їх реабілітацією та психологічною підтримкою.
Це знову бюджет, який звикли між собою ділити представники та представниці депутатського корпусу, які продовжують перебувати в ілюзорній реальності, думаючи, що війна десь далеко і ніяк не зачіпає їхні інтереси. Чи врятує Київ нова розв'язка та дорога, що руйнує екопарк Осокорки Київ від ворога? Чи справді цього хочуть платники податків, які формують бюджет?
Замість заповідних територій наступного року на нас можуть чекати кілометри доріг та бетонні джунглі, серед яких кожен і кожна, хто підтримав цей бюджет, житимуть своїм безтурботним життям, доки хтось мерзне в окопі, на мітингу на захист екопарку Осокорки, або стоятиме у черзі до старої, жовтої маршрутки.
За особистої підтримки мера, адже нічого в цьому місті не відбувається без його згоди, столична влада наріжним каменем для себе зробила поверховий блиск міста, проголосувавши за свою реальність під акомпанемент сирен повітряної тривоги.
Мер і більшість Київської міської ради обрали не спільну перемогу у війні, частиною якої має стати місто Київ, а персональну на виборах та традиційне збагачення.
Що на нас чекає далі? Мітинги під стінами Київради, які збиратимуть дедалі більше киян, моя важка робота, моїх колег та колег, які, як і я, не підтримають цей ганебний бюджет над тим, щоб його змінити під час коригування. І сумніви, сумніви партнерів щодо доцільності фінансової підтримки країни, що її не хоче підтримувати її столиця.
Київ міг би бути прикладом для інших міст, як бути складовою перемоги, а став прикладом того, який бюджет не можна ухвалювати під час війни.
"Міста повинні жити своїм життям" - такою фразою Володимир Прокопів, голова фракції "Європейська солідарність", пояснив доцільність такого бюджету. Не думаю, що з цим погоджуються кияни! Міста мають жити життям, у якому головне — перемога, бо без нього не буде міст!
