Правоохоронці попередньо встановили, що підрядник — ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» — перерахував 67,9 млн. гривень, отриманих у червні 2023 року, на рахунки «фіктивних» та «транзитних» підприємств.
Ці кошти офіційно призначалися, зокрема, для оплати матеріалів, але їхні отримувачі, за даними слідства, не мали можливостей “для здійснення задекларованих господарських операцій”. Паралельно столична прокуратура намагається в судовому порядку домогтися розірвання договору підряду на ці роботи та стягнення з вищезазначеної ТОВ 1,1 млрд гривень – через те, що її конкурентом була пов'язана з нею компанія, що порушила умови економічної конкуренції.
Очевидно, для одіозного екс-нардепа Максима Микитася (на колажі праворуч), з яким пов'язують цих суб'єктів господарювання і який зараз перебуває під ковпаком правоохоронних органів, настають ще темніші часи.
Як стало відомо, столичні правоохоронці у рамках кримінального провадження №42023102070000269 вивчають факти розкрадань бюджетних коштів при здійсненні реконструкції Шулявського шляхопроводу.
Вказане слідство було відкрито управлінням поліції у метрополітені Київської Нацполіції 1 вересня 2023 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, скоєних фігурантами цієї справи – ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України, тобто присвоєння або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
У чому ймовірний злочин
26 червня 2018 року між КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд» («ДБШТС») та ТОВ «Північно-український будівельний альянс» було укладено договір підряду на виконання робіт з реконструкції транспортної розв'язки на перехресті просп. Перемоги на вул. Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах столиці (у народі – Шулявський шляхопровід чи Шулявський міст). Вартість робіт за цією угодою має становити 598,49 млн гривень. Втім, надалі, після укладання сторонами кількох додаткових угод до зазначеного договору, цю суму було збільшено більш ніж удвічі – до 1,4 млрд гривень.
За інформацією слідства, 17 червня 2023 року КП «ДБШТС» здійснило одну із «проплат» за реалізацію зазначеного договору — на суму 67,9 млн. гривень. У свою чергу, компанія-генпідрядник у період з 19 по 21 червня того ж року перерахувала ці кошти п'яти суб'єктам господарювання, назви яких у судових ухвалах з цього провадження не уточнюються – одному приватному підприємству (ПП) та чотирьом ТОВшкам.
Найбільше коштів – 59,64 млн гривень – отримали саме НП та одна з ТОВ. Ці фінансові ресурси були направлені даним суб'єктам господарювання у тому числі «як оплату за матеріали». При цьому, за даними правоохоронців, ці суб'єкти господарювання пов'язані загальними контрагентами, що може вказувати на ймовірну пов'язаність зазначених юридичних осіб між собою та ТОВ «Північно-український будівельний альянс». Після цього, як встановили слідчі, отримані з бюджету кошти були розсіяні на рахунки майже півтора десятка ТОВок (тобто, очевидно, йдеться про перерахування коштів з рахунків п'яти вищезгаданих суб'єктів господарювання на рахунки ще низки компаній).
Досудовим розслідуванням встановлено, що після надходження коштів від КП «ДБШТС» на рахунки ТОВ «Північно-український будівельний альянс» останні надалі перераховуються на рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» та «транзитні» підприємства, у яких відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення задекларованих господарських операцій, але номенклатура придбаних товарів (робіт послуг) відповідає реалізованим. [Також у останніх] відсутні основні фонди та кваліфікований персонал”, – наголошують правоохоронці.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після надходження коштів від КП «ДБШТС» на рахунки ТОВ «Північно-український будівельний альянс» останні надалі перераховуються на рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» та «транзитні» підприємства, у яких відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення задекларованих господарських операцій, але номенклатура придбаних товарів (робіт послуг) відповідає реалізованим. [Також у останніх] відсутні основні фонди та кваліфікований персонал”, – наголошують правоохоронці.
У липні 2024 року Подільська окружна прокуратура направила клопотання до місцевого районного суду про надання доступу до документів за цим договором підряду, які зберігаються в офісі КП «ДБШТЗ». Йшлося про саму угоду, укладену з ТОВ «Північно-український будівельний альянс», додатки та додаткові договори до неї, локальний кошторис на будівельні роботи, акти вартості обладнання, дефектні акти, акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт тощо. Усі ці «папірці» необхідні правоохоронцям «для проведення експертних досліджень, встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення, а також встановлення обставин кримінального правопорушення».
23 липня 2024 року Подільський районний суд Києва задовольнив вищезгадане клопотання. При цьому на прохання правоохоронців воно розглядалося без участі представників КП “ДБШТС” – їх навіть не викликали до суду, адже існує реальна загроза зміни чи знищення документів, доступ до яких необхідно отримати”.
Передісторія
Шулявський шляхопровід є одним із найскандальніших столичних інфраструктурних об'єктів. року вже був готовий проект цієї реконструкції: він був обраний із семи варіантів, і тоді передбачалося, що вартість робіт, які продовжаться близько півтора року, складе 400 млн гривень. Втім, навколо цього проекту тривалий час точилися суперечки – низка архітекторів, експертів з транспорту, громадських діячів та депутатів Київради неодноразово зверталася увага керівництва столиці на його недосконалість. владою проект вимагає знесення окремих об'єктів заводу «Більшовик», що потребувало додаткових витрат часу, вкладення великих коштів, бюрократичних «суперечок» із Фондом держмайна, що у той час був власником вищезгаданого заводу тощо.
Будівельні роботи зі спорудження «нового» шляхопроводу розпочалися у березні 2019 року — як зазначалося вище, компанія-підрядник «взялася» їх виконувати за 598,49 млн. гривень. Але вже у жовтні того ж року КМДА перезатвердила проект реконструкції, збільшивши кошторис робіт до 1,05 млрд. гривень. Зростання вартості реконструкції Віталій Кличко тоді пояснював тим, що, мовляв, «додалися роботи, які не передбачалися — доведеться, наприклад, переносити колектор тепломережі поблизу мосту».
Вже у грудні 2019 року частину цього шляхопроводу було відкрито для проїзду. Цьому передували випробування – об'єкт «тестували» як на динамічне, так і на статичне навантаження, і під час цих процесів мер Віталій Кличко стояв під шляхопроводом. При цьому деякі експерти вказували на те, що столична влада «поспішила» з випробуваннями — мовляв, «не можна проводити тестування нового шляхопроводу, який досі стоїть на тимчасових опорних спорудах», адже це несе загрозу безпеці киян. Разом з тим, уже в січні 2020-го в КМДА заявляли про те, що «фінішна» вартість робіт з реконструкції невідома — через додаткові витрати, необхідність реконструкції прилеглих вулиць, зростання вартості будматеріалів тощо. І, нарешті, у липні 2021 року столична мерія знову перезатвердила проект, збільшивши кошторис реконструкції майже до 2 млрд гривень.
Ще до того, у грудні 2020-го, на цьому об'єкті сталася надзвичайна подія – тоді там впали три опори освітлення, внаслідок чого було пошкоджено декілька автомобілів. Цим інцидентом тоді зацікавилися у Нацполіції, але, схоже, це не дало жодних результатів.
При цьому правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином використовуються бюджетні кошти при здійсненні цієї реконструкції. Наприклад, восени 2019 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало слідство за фактом того, що міський голова Києва Віталій Кличко незаконно сприяв перемозі зазначеного підрядника у відповідному тендері та що ці роботи здійснюються за завищеними цінами. За даними журналістського проекту «Схеми», одним із конкурентів ТОВ «Північно-український будівельний альянс» на відповідному тендері виступило пов'язане з цією компанією ТОВ «Спецбуд-Плюс». Обох суб'єктів господарювання журналісти відносили до орбіти впливу Максима Микитася – одіозного експолітика та бізнесмена, про якого йтиметься нижче.
При цьому в судах вирішується доля договору підряду. Справа в тому, що ще наприкінці 2023 року столична прокуратура подала позов до КП ДБШТЗ та ТОВ Північно-український будівельний альянс про визнання недійсним рішення тендерного комітету про визнання вказаної компанії переможцем відповідних торгів, визнання недійсним вищезгаданої угоди та стягнення 1,1 млрд гривень кошти, сплачені станом на 1 січня 2023 року) з підрядника на користь замовника.
Головними підставами для цього правоохоронці називають той факт, що ще в червні 2019 року Антимонопольний комітет кваліфікував спільну участь ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «Спецбуд-Плюс» у зазначеному тендері як антиконкурентні та спотворюючі результати торгів. Зокрема, у зазначеному органі встановили, що ці компанії мають спільну адресу, загальні засоби зв'язку, загальні особливості в оформленні документів тощо.
Відповідно, на думку правоохоронців, у даному випадку було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, що «привело до придбання робіт за відсутності конкуренції та за формального створення учасниками тендеру її видимості». Як наслідок, на переконання прокурорів, було нівельовано мету публічної закупівлі – «отримання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів».
4 червня 2024 року Господарський суд Києва повністю задовольнив цей позов правоохоронців. Втім, на цьому рано ставити крапку: КП ДБШТС подало апеляційну скаргу на програшне для себе рішення суду, яке може бути розглянуте вже найближчим часом.
Впливові бенефіціари
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ Північно-український будівельний альянс було засновано у Києві у жовтні 2007 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано мешканця столиці Андрія Якусевича, керівника – Олександра Дороша.
Зазначимо, ще 6 січня 2021 року Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство зазначеної компанії. Причиною стало те, що ТОВ «Північно-український будівельний альянс» не могло погасити заборгованість перед ТОВ «УCМ-Груп» на суму 32,5 млн гривень. Ця заборгованість виникла внаслідок того, що ТОВ «Північно-український будівельний альянс» неналежним чином виконало свої зобов'язання за договором виконання будівельно-монтажних робіт під час будівництва одного зі столичних ЖК.
За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, ТОВ «Північно-український будівельний альянс» має на своєму рахунку 11 досить високовартих договорів підряду — їхня загальна вартість дорівнює 3,71 млрд гривень (до цієї суми не входить «збільшена» сума контракту з реконструкції Найбільшим проектом цієї компанії є будівництво Шулявського шляхопроводу. лікувально-реабілітаційного корпусу ГУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» на вул.
Серед іншого ТОВ «Північно-український будівельний альянс» уклало 3 договори на загальну суму 159,4 млн. гривень зі столичним КП «Інженерний центр», стільки ж договорів на загальну суму 294,2 млн. гривень з КП «Голосієво-будінвест» тощо. буд. При цьому співпраця зазначеної компанії з останнім підприємством неодноразово цікавила правоохоронців.
Нацполіція в рамках як мінімум двох кримінальних проваджень вивчала факти можливих «бюджетних розпилів» під час будівництва другого пускового комплексу розширення школи № 151 на вул. Лісничий, 3 та реконструкції гімназії імені Олександра Бойченка по вул. Великій Китаївській, 85, замовником яких виступало саме «Голосієво-будінвест». Зокрема, за версією слідства, при формуванні вартості закупівель робіт у гімназії посадовці вищезгаданого КП навмисне завищили обсяг та вартість робіт, що призвело до того, що в актах виконаних робіт було «прописано» роботи, які фактично не виконувались, а вартість матеріалів реконструкції була значно вищою за середньоринкову. Втім, зважаючи на все, жоден із можливих фігурантів цих справ так і не був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Згаданий вище Андрій Якусевич – помічник вищезгаданого екснардепа Максима Микитась у VIII скликанні Верховної Ради. Останній найбільш відомий як голова державної корпорації «Укрбуд» (2010-2016 роки, «під прапорами» якої в Києві та Київській області будувалися десятки житлових комплексів. Але, як неодноразово писала КВ, за фактом більшість з цих об'єктів зводили приватні суб'єкти. , нагадаємо, після серії гучних скандалів та фактичного банкрутства добудовою комплексів «Укрбуду» займається ряд Московських забудовників.
В останні кілька років цей експарламентарій та «ексзабудовник» має серйозні проблеми із законом. Зокрема, зараз Микитась офіційно звинувачується у справі завдати шкоди Нацгвардії на суму понад 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (компанія з орбіти Микитася) у 2016-2017 роках передало Нацгвардії 65 «дешевших» квартир у ЖК «Оберіг» (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК «Аристократ» (вул. Євгена Коновальця, 34), який будувався землі тієї ж Нацгвардії.
Крім того, ще в січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі про можливе надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн. євро за укладання підконтрольних йому компаній контракту на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Зазначимо, КП «ДБШТС» з жовтня 2022 року очолює Роман Лиснєвський. Він же на правах в.о., першим заступником директора, керував цим підприємством з квітня по листопад 2020 року. До «другого пришестя» Лісневського з листопада 2020-го обов'язки директора КП «ДБШТС» виконувала заступник директора підприємства з економіки Наталія Хоматова. Ще раніше, з серпня 2015 по листопад 2018, цим КП керував Максим Калінін, а з листопада 2018 по квітень 2020-го — Михайло Харнам (перші чотири місяці керував підприємством як в.о. директора).
Дане підприємство підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандібор. До нього цей структурний підрозділ майже щороку змінював керівників. Так, з 4 серпня 2017 по 3 грудня 2018 його очолював Сергій Симонов, з 12 серпня 2019 по 31 жовтня 2019 — Іван Федоров, з 6 лютого 2020 квітня 2021 — Валентин Осипов, а в «проміжках» обов'язково мови директора традиційно виконував тепер керівника вказаного департаменту Іван Шпильовий.
