Останніми днями народні депутати ведуть запеклі дискусії в інтернеті щодо своїх прогнозів про хід війни наступного року.
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій, на сторінках видання LB.ua проводить невеликий лікнеп для депутатів-скандалістів.
Почнемо із того, що депутатам можна, а що не дуже. Закон України «Про національну безпеку» визначає, що складовою демократичного цивільного контролю є контроль парламентський, предметом якого є контроль змісту та стану реалізації стратегій, доктрин, концепцій, державних програм та планів у сферах національної безпеки та оборони.
Верховна Рада здійснює парламентський контроль та приймає закони України, які визначають та регулюють діяльність органів сектору безпеки та оборони та їх повноваження, затверджує відповідні бюджетні асигнування та приймає рішення про звіт про їх використання. Тобто нардеп із будь-якого табору повноваження контролювати Сили оборони та безпеки України має.
Але ж наші депутати чудово знають, як влаштовано державне управління, тому шукають те, чого, ясна річ, не існує. Думаю, якби шукали те, що існує, раптово знайшли б свою відповідальність за все знайдене. Серед усього цього можна припустити, що в хмарах некомпетентності мали б роїтися шпигуни всіх мастей, зображаючи із себе чудових дилетантів. Але це нехай спецслужби розуміються. Без нас.
То що саме шукають наші депутати?
Закон «Про оборону України» визначає, що в державі існує План оборони, який є невід'ємною частиною оборонного планування. Цей план — сукупність документів, що визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок та строки здійснення політичних, економічних, соціальних, військових, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави у підготовці до збройного захисту та його захисту у разі збройної агресії чи збройного конфлікту. І саме тут закопалися собаки: із 10 заходів підготовки до будь-якої війочки військові відповідають аж за ОДИН. Якщо сильно тягнути за вуха, то можна частково приволочити науково-технічні та інформаційні заходи, і то у військовому форматі.
Тому вимагати цей план у головкому щонайменше несправедливо. Хоча з огляду на те, що розробляє-складає і несе його на підпис... прем'єр-міністр України. А потім затверджує президент. Чому президент поточний План оборони України затвердив аж 25 лютого 2022 року, питання також не до головного.
Коли План оборони України стверджують, начальник Генштабу на його підставі та з урахуванням Зведеного плану територіальної оборони України починає розробляти Задум стратегічної оборонної операції. Згадайте: 24 лютого – початок агресії, 25 лютого – затвердження плану. а наша ППО спритно ухилялася від ворожих атак, паралельно збиваючи все, що Чи могла дістати, тобто Генштаб Задум стратегічної оборонної операції не тільки розробив, але й завдання військам поставив. без цитат ніяк. Народний депутат М. Безугла заявила: «… військове керівництво не може надати жодного. задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без будь-якої пропозиції щодо змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти». Що таке «система ЗСУ» — самі не розберемося, коментар парламенту треба.
Бюджетний кодекс визначає, що головні розпорядники коштів (а в галузі оборони це Міністерство оборони) подають бюджетні запити. Бюджетний запит - документ, що містить пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
9 листопада парламент прийняв Закон «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а 28 листопада президент Зеленський підписав. України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, під законопроектом про держбюджет поставив свій підпис. що заступник голови комітету не може спитати голову та попросити показати документи, надані Міноборони.
І от коли Генштаб отримує закон про бюджет наступного року, там відбувається цикл уточнень документів оборонного планування, тобто Орієнтовного плану утримання та розвитку Збройних сил України. Цікавий момент: цей план складається на наступний і ще два роки наперед.
Тобто складений у 2022 році план ВЖЕ містив показники 2024 року. Показники уточнюють саме зараз, адже бюджет-2024 президент підписав лише три дні тому. І цього ж року виписано показники на 2025-2026 роки. Тобто військові усі мають. Те, що нардепи не знають, що в кого питати, — показник загальної компетентності народних обранців, а не того, що військові чогось не мають, чи військові щось приховують.
Розгін туману закінчимо документом, який прояснює, що кому можна знати, а що ні. СБУ видала у 2005 році наказ «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», де пояснила, кому і що можна читати. Так ось, там написано, що відомості про зміст стратегічних (оперативних) планів застосування Збройних сил мають гриф особливої ваги та ці документи будуть приховані від громадськості найближчі 30 років.
Що ще цікаво: крім допуску (якого мають нардепи), треба ще мати доступ. А до планів застосування Збройних сил, до яких належить і Задум стратегічної оборонної операції, допущено надвузьке коло осіб — народні депутати до нього не входять. Тому маємо змиритися з тим, що задум їм ніхто не покаже.
Щодо «всіх пропозицій щодо мобілізації…» ще складніше. Президент сказав: «У мобілізації дуже важливо, щоб із пункту А ми вийшли та розуміли, куди ми йдемо — до пункту Б. Ми повинні знати, куди ми маємо прийти і якими силами. Тому комплексний план із цього питання буде наступного тижня. Принаймні, таке завдання поставлене і Залужному, і Умерову, і Шмигалю, бо там є й економічні питання. Вони все комплексно доповідатимуть наступного тижня».
Я не знаю, де в мобілізації пункти А та Б, тому пропоную почекати, коли наступного тижня «і Залужний, і Умеров, і Шмигаль» нададуть комплексну доповідь і громадськість дізнається, «куди ми маємо прийти і якими силами». Отоді й поговоримо. Імовірно — про ТЦК, ВЛК, мобілізацію, демобілізацію. Хоча з контексту заяви вже зараз зрозуміло, що йдеться про комплектування Сил оборони персоналом.
