Компанія прикарпатського бізнесмена Богдана Пукіша придбала стратегічний завод за нечувану суму

Державне підприємство «63 котельно-зварювальний завод» в Івано-Франківську, засноване у 1945 році як фронтова авторемонтна майстерня, було продано на аукціоні за 2,6 мільярда гривень приватному підприємству «Вестхім». До 2010 року завод належав Міністерству оборони України, а згодом був включений до складу державного концерну «Укроборонпром».

Про це пише видання "Галка".

Стартова ціна на торгах була трохи більше 20 мільйонів гривень, але «Вестхім» одразу запропонував у 127 разів більше – понад 2,6 мільярда. Така раптова переплата викликає питання: чому хтось готовий платити мільярди за підприємство, яке донедавна перебувало в стані банкрутства? Серед 13 учасників аукціону «Вестхім» запропонував максимальну суму вже у першому раунді, значно перевищивши наступну пропозицію у 320 мільйонів гривень від ТОВ «Стройуком» із Закарпаття. Відповідь може ховатися у схемах, за якими отримані кошти на покупку.

Власником «Вестхіму» Богдан Пукіш, якого останнім часом активно обговорюють у ЗМІ як людину, пов'язану з кумом Путіна, Віктором Медведчуком.

Пукіша звинувачують у тому, що його компанії виконують оборонні замовлення, виготовляючи неякісну продукцію за завищеними цінами. Більше того, є серйозні підозри, що отримані від цих контрактів кошти свідомо використовуються не за призначенням — їх спрямовують на особисте збагачення та корупційні схеми замість забезпечення безпеки українських військових. Така діяльність безпосередньо ставить під загрозу життя солдатів, їхня безпека безпосередньо залежить від якості оборонних поставок. Таким чином, за кошти, отримані від держави через сумнівні контракти, Пукіш набув стратегічного об'єкта, який має важливе значення для обороноздатності країни. Його зв'язки з проросійською партією «Український вибір» та участь у приватизації оборонних підприємств викликають серйозне занепокоєння прозорістю та законністю таких угод.

Ще тривожніше те, що Пукіш, за даними інсайдерів, планує використати територію заводу для нецільового призначення. Замість збереження промислового об'єкту він, ймовірно, має намір знести завод та збудувати на його місці житловий комплекс. Такий крок може спричинити знищення важливого промислового активу, критичного національної безпеки України.

Це не єдиний випадок, коли майно, пов'язане з людьми Медведчука, потрапляє до уваги. Нещодавно у Львівській області заарештували та передали до АРМА активи підприємства родичів Медведчука та Козака на 16 млн грн. Це свідчить про масштабність схем, за якими наближені до ворогів України особи продовжують отримувати вигоду від критичних активів.

Ця ситуація вкотре свідчить, що держава має посилити контроль за продажем стратегічних підприємств, особливо оборонних, які раніше належали, наприклад, Міністерству оборони чи «Укроборонпрому». СБУ має уважно стежити за такими угодами, щоб важливі об'єкти не потрапили до рук осіб із проросійськими зв'язками. Це питання національної безпеки, і лише своєчасні дії силовиків можуть запобігти ризикам, що загрожують обороноздатності України.