Комісія, яка нібито карає прокурорів, схожа на банальну ширму

В Україні багато років існує КДКП – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Існує для того, щоб карати прокурорів за порушення законів та етики.

У виданні «Наші гроші» кілька місяців читали рішення цієї Комісії та дійшли висновку, що її цілком можна розганяти. Від цього не тільки не стане гірше, а навіть навпаки: Комісія перестане зображати із себе демократичний інструмент, насправді є ширмою для прокурорського театру.

Що може подумати звичайна людина, вперше почувши абревіатуру КДКП? Що це комісія шановних прокурорів, куди може поскаржитися будь-який громадянин, який зафіксував негідну поведінку їхніх підлеглих. Після чого відбудеться майже судове засідання, яке й установить істину.

Номінально все так і виглядає. А фактично, навпаки, з реальним станом речей ми познайомилися, коли почали шукати скарги підприємців на прокурорів. «залітних» комісія ніколи не задовольняє, і підприємці про це знають.

Іноді, звичайно, Комісія карає прокурорів, але майже у 100% випадків це відбувається, якщо скаржником є ​​сама прокуратура. Тобто прокурор-начальник вирішив дати догану підлеглому, подає до КДКП і та вже задовольняє його бажання. Але так, щоб приділити щіпку справедливості, судді, адвокату, бізнесмену чи просто фізособі — це комісія не для них.

Як це прокурорам вдається? Дуже просто. Вони винайшли алгоритм, який можна використовувати для будь-яких відмов. Звучить він так: ми бачимо, ви прийшли з якимись фактами, проте ми їх не розглядатимемо, бо нам потрібні не факти, а рішення суду чи вищого прокурора, де чітко написано, що прокурор — винен.

Звучить абсурдно: щоб досягти справедливості, треба принести вердикт, що ця справедливість вже відновлена. Але саме такий абсурд діє вже багато років. Ось, наприклад, скарги до КДКП, які відбулися за останні два місяці.

Рішення № 858 ДС-23

Адвокат подав скаргу на прокурорів Солом'янської окружної прокуратури міста Києва Ю.Столбового та Я.Костогриза.

Причина: силовики під час обшуку у квартирі підзахисного вилучили майно. Тільки через місяць (має бути 3 доби-ред.) Солом'янський райсуд розглянув клопотання прокурорів та відмовив у арешті грошей та «металу жовтого кольору» Незважаючи на таке рішення суду прокурор «майно та кошти не повернув», натомість погодив клопотання слідчого про накладення нового арешту на те саме.

Причина відхилення: «умовою для відкриття дисциплінарного провадження має бути факт порушення індивідуально визначеним прокурором прав осіб або вимог закону, встановлений рішенням за результатами розгляду скарги та/або відповідне звернення суду до органу, який здійснює дисциплінарне провадження… не надано документального підтвердження оскарження дій прокурорів встановленому КПК України порядку, а сама скарга лише відображає діяльність прокурорів у кримінальному виробництві».

Рішення № 814 ДС-23

Дніпровська міська рада подала скаргу на прокурора Офісу Генерального прокурора І.Шведа.

Причина: Прокурор 26 жовтня 2022 року звернувся до слідчого судді Печерського райсуду Києва з клопотанням про арешт комунальної земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна. Із судового реєстру відомо, що, зокрема, йшлося про недобудований готельний комплекс «Парус» у Дніпрі.

У червні 2023-го Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського суду. Із засідання апеляції стало відомо, що до суду першої інстанції про арешт майна представників мерії не викликали, копію ухвали не відправили, про арешт вони дізналися через півроку з реєстру нерухомості.

Незважаючи на програш в апеляції, прокурор Швед 21 серпня знову звернувся до того ж суду з аналогічним клопотанням про арешт.

Причина відхилення: скарга лише розповідає про діяльність прокурора у кримінальному провадженні. Але не наводить жодних фактів про його неправомірні дії. А таким фактом могло б бути відповідне рішення суду. Воно ж відсутнє.

Крім того, скаржник не ініціював заміну Шведа у справі, не надав конкретних фактів про неналежне виконання службових обов'язків. Як і фактів, що Швед паплюжив звання прокурора. приватних інтересах або порушував закони «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру».

Рішення 597 ДС-23

ТОВ «АІС ФУД Компані» подало скаргу на прокурора Дніпропетровської облпрокуратури С.Францишка

Причина: слідчі СБУ обшукали склад фірми у Дніпрі та вилучили харчові продукти. Продукти не вивозили, просто опечатали склад. Там зберігалися переважно кондитерські вироби та солодощі (серед них — торти), алкогольні напої та консерви.

Прокурор погодив клопотання слідчого до суду.

Через місяць апеляційний суд погодився, що арешт був зайвим, скасував його та повернув товар власнику. Хоча фізично продукти повернули лише за 16 днів після рішення суду.

Фірма знайшла частину з них простроченими та звернулася до суду про стягнення з держави 1,9 млн грн. компенсації.

Причина відхилення: немає документального підтвердження оскарження дій прокурора чи судових рішень, котрі визнали його дії неправомірними.

Рішення №776 дс-23

ПП «Автосервіс» подало скаргу на прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва М.Федіняка.

Прокурор звернувся до Деснянського районного суду з клопотанням про арешт земельної ділянки. Із судового реєстру відомо, що йдеться про арешт поліцією двох земельних ділянок у парку «Муромець». Йдеться про «Клуб рибалки та дайвінгу Fisherman» у столичному X-Park.

За місяць ПП «Автосервіс» зняв арешт у Київському апеляційному суді.

Але за тиждень прокурор знову звернувся до суду з аналогічним клопотанням про арешт майна. І того ж дня суд його задовольнив.

У фірмі висловили припущення, що мотивом таких наполегливих дій прокурора є тиск на підприємство, перешкоджання його господарській діяльності з метою незаконного збагачення.

Причина відхилення: відсутні судові рішення про неправомірні дії прокурора Фединяка, як відсутнє звернення суду до КДКП щодо цього прокурора.

Рішення №710 ДС-23

Адвокат подав скаргу на прокурора Офісу Генерального прокурора І.Чеченєва

Причина: йдеться про історію з обшуками засновників ТОВ «Села Енерджі», про яку вже писали «Наші гроші». Під час господарської суперечки за газове родовище Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження проти фірми. Відразу була сформована слідча група з понад 20 поліцейських, до якої Офіс генпрокурора додав ще 8 своїх службовців. Відразу почалися масові обшуки «Села Енерджі» та її власників.

У будинку співвласника фірми — Івана Олійника, у сейфі було знайдено готівку. Ці гроші належали його батькові Дмитру Олійнику, який не мав стосунку ні до фірми, ні до розслідування. Про гроші нічого не йшлося у судовій ухвалі про обшуки, наявність доходів була підтверджена декларацією Олійника.

Прокурор клопотав до столичного Печерського райсуду про арешт коштів. При цьому прокурор не подав до суду додатки, які світили, кому належать гроші насправді.

Наступного місяця Київський апеляційний суд скасував рішення про арешт. Апеляція вказала, що прокурор не надав достатніх та належних доказів обставин, на які послався у клопотанні.

Причина відмови: традиційний аргумент КДКП про відсутність рішення суду розширено до філософської концепції. Рішення апеляційного суду, яке відмінило арешт, «свідчить про реалізацію сторонами в рамках принципів змагальності наданих кримінальним процесуальним законом прав та повноважень».

КДКП взагалі дуже любить слово «змагальність». У вас із дому несправедливо забрали гроші? Ідіть до суду – змагайтесь. Позмагалися і повернули за кілька місяців гроші? То чого до нас прийшли? Справедливість перемогла.

А ще КДКП любить цитувати рішення Великої Палати Верховного Суду N 9901/577/18 із концепцією, що якщо старший прокурор усунув підлеглого від справи, то це вагома причина для КДКП покарати відстороненого. Отже, вважає КДКП, для нашого вердикту потрібне або рішення прокурора, або вирок суду.

Що дивно, що відразу після улюбленої фрази Великої Палати наступна звучить так:

«Розгляд висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на основі змагальності.

Інакше кажучи: І Закон, і Велика Палата вважають, що «співпраця» має бути не лише в суді, а й у стінах КДКП. Але цей фрагмент закону прокурори вважають за краще не помічати.

Що залишається бізнесу? Вирішувати справи, як завжди. «Наші гроші» паралельно моніторять суддівські рішення, які знімають арешти із заарештованих коштів. І нещодавно натрапили на справді унікальний кейс, який до того ж стосується нещодавнього рішення КДКП.

В одній справі з розкрадання земель 2021 року прокурор і слідчі під час обшуку вилучили в банківському осередку 1,2 мільйона доларів США. Адвокати почали ходіння до судів із вимогою повернути кошти. Ходили до слідчих суддів як на роботу: кожні кілька місяців робили спробу. І таких спроб було 7! Суд завжди відмовляв. Передостання спроба відбулася 26 травня 2023 року. Де вони знову одержали відмову.

І раптом сталося щось надзвичайне. Раптом адвокати вирішили не чекати кілька місяців, а буквально за два тижні — 6 червня — знову прийшли до того ж суду, і несподівано суд арешт скасував. І ще й у ухвалі зазначив, що слідство «не довело ставлення власниці грошей до розслідуваного кримінального провадження». А слідство чомусь теж повністю перестало чинити опір.

Які найвищі сили спонукали адвокатів відчути, що цього разу суд не відмовить, а слідство не буде сперечатися? Звичайна людина скаже — пощастило, людина більш просунута у таких речах тільки усміхнеться, калькулюючи у голові відсотки. Ми згадали цю історію не лише через її нестандартність, а й тому, що керівником силовиків у цьому виробництві був прокурор І.Чеченєв — той, котрий вилучав гроші і в одній із сьогоднішніх історій, і чиї дії КДКП навіть не розглядав.

Просто бізнесмени мають різні шляхи до відновлення справедливості: безкоштовний — через КДКП — який не працює і той, який завжди.

До речі, якість рішень Комісії, яка підтверджує покарання найвищим прокурором нижчого, теж не вражає. Свідченням цього є десятки судових рішень, які зносять такі вердикти.