Компанії, пов'язані з групою «Приват», роками контролювали одне із підприємств Національної академії аграрних наук на Дніпропетровщині, а тепер хочуть прибрати до рук його 15 тисяч гектарів.
За останні два десятиліття у держави стало значно менше землі, зазначає видання "Економічна правда". Втім, все одно це сотні тисяч гектарів, і вони досі є об'єктом атак для ділків, чиновників та бізнесменів, які прагнуть заробляти на активах держави.
Майже кожне держпідприємство, яке володіє землею, потребує пильної уваги. Тільки у Національній академії аграрних наук (має до 400 тис га землі) таких підприємств десятки, і вони періодично спливають у корупційних скандалах.
Ця історія про одного з них — дніпровську агрофірму «Наукова», яка ще 1990-х «засвітилася» у справі сумнозвісного українського прем'єра Павла Лазаренка.
Поки фірма перебувала у стані банкрутства, її активами користувалися компанії, пов'язані із групою «Приват» Ігоря Коломойського та його партнерів. Коли на початку 2023 року уряд вирішив передати фірму з 15 тис. га землі біля Дніпра Фонду держмайна.
Набрав чинності закон, згідно з яким лісосмуги та польові дороги теж передаються в оренду
Це змусило бенефіціарів «Наукової» вдатися до несподіваних кроків.
Контекст
У 2019 році українцям казали, що в Україні залишилося 10,4 млн га державної землі, але це виявилося брехнею... Значна частина цієї землі могла перейти до рук приватних власників, про що три роки тому в інтерв'ю ЕП розповідав екс-глава Держгеокадастру Роман Лещенко. Наразі назвати точну цифру, скільки залишилося землі у держави, ніхто не може.
У Держгеокадастрі на запит ЕП не відповіли. За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, йдеться про 500-800 тис. га. Він каже, що інвентаризації земель не було, тому немає розуміння, скільки гектарів на окупованій території та скільки землі було виведено у приватну власність.
Землею, що залишилася, розпоряджаються різні державні підприємства. З них близько половини у веденні структур Національної академії аграрних наук. «Безстроковий» та «безкоштовний» доступ до будь-якого ресурсу — це благодатне поле для зловживань та розкрадань, які регулярно виявляють у НААН.
Декілька місяців тому влада вдалася до кроків, які можуть припинити такі порушення. міністерств та НААН до єдиного керуючого — Фонду держмайна.
Схоже, що цей процес триватиме не один рік. У більшості цих господарств держава присутня номінально, а їхні справжні бенефіціари намагаються зберегти статус-кво і використовують для цього всі можливі засоби. Як і агрофірма "Наукова".
Розділ 1. Історія «Наукової»
Агрофірма «Наукова» у 1990-х роках була великим об'єднаним підприємством, яке володіло майже 25 тис. га ріллі, Дніпропетровським лікеро-горілчаним заводом та Дніпродзержинським молокозаводом. У 2002 році місцева влада відчула частину земель і з того часу агрофірма розпоряджається 14,5 тис га землі. Ці ділянки розташовані одразу за межею міста Дніпра, у Дніпровському районі.
На початку 2000-х «Наукова» фігурувала у справі Лазаренка за підозрою у відмиванні коштів. Миколу Агафонова, який керував підприємством до 1998 року, підозрювали у розкраданні державного майна у особливо великих розмірах.
2004 року до Господарського суду Дніпропетровської області з проханням відкрити справу про банкрутство звернувся основний кредитор «Науковий» — ЗАТ «КБ Приватбанк», яким тоді володіли Ігор Коломойський та його партнери. Суд задовольнив позов і «Наукова» увійшла до процедури банкрутства.
Як зазначав тоді заступник голови Дніпропетровської ОДА Микола Волосянко, борги «Наукової» сягали 300 млн грн, половина перед Приватбанком. За його словами, банк планував розрахуватися з боргами, інвестувати у виробництво і навіть надав план використання землі НААН.
Агрофірму очолив Петро Кучеров, який керує «Науковою» досі. За словами Волосянка, банк був готовий вкладати гроші лише за такого призначення. Це й не дивно, адже людина з таким прізвищем та ім'ям, за даними системи YouControl, — це колишній директор та співзасновник ТОВ «Приват-Агро».
Після початку процедури банкрутства суд призначив арбітражного керуючого. Він відповідає за санацію і мав би розробити план відновлення платоспроможності компанії. Процедура санації розпочалася у 2005 році і мала тривати 12 місяців, але рік у рік план оздоровлення не подавався, а терміни продовжувалися.
У 2011 році суд визнав підприємство банкрутом та розпочав процедуру ліквідації. Перехід до процедури схвалили комітет кредиторів та Приватбанк. Ліквідація, за рішенням суду, мала завершитися у 2012 році, проте цього досі не сталося. 2019 року суд призначив нового ліквідатора агрофірми — Олександра Чикільдіна.
Розділ 2. Боротьба за землю: група "Приват" проти Фонду держмайна
У січні 2023 року уряд передало у розпорядження ФДМУ десятки державних підприємств. Серед них була і «Наукова» з боргом близько 300 млн грн.
Майже відразу після цього агрофірма оскаржила в суді акт прийому-передачі єдиного майнового комплексу підприємства (йдеться про всі активи, крім земельних) і вже перемогла у двох інстанціях. Судові суперечки продовжуються: 26 жовтня Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою ФДМ.
Єдиний майновий комплекс «Науковий» (без земельних активів) включений до переліку об'єктів малої приватизації, але у ФДМ зазначають, що розпочати його підготовку до продажу можна буде лише після скасування Верховним Судом заборони на управління та приватизацію «Наукової». Зрештою, продати майновий комплекс буде непросто, адже його потенційний покупець не отримає жодних привілеїв та гарантій щодо використання основного активу компанії — земель.
Поправки до Земельного кодексу змінили правила користування землею для держпідприємств, але у разі «Наукової» це може не спрацювати.
Що передбачають ці зміни? У разі перетворення держпідприємств на АТ чи ТОВ зі стовідсотковою участю держави, наприклад, коли вони передаються до ФДМУ, ділянки, які були у користуванні ДП, передаватимуть їм лише на правах оренди. Термін оренди складе 50 років, а новостворені компанії платитимуть щороку не менше 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Якщо держпідприємства не зможуть виконувати ці умови, їхні землі надаватимуть в оренду на земельних аукціонах усім охочим. За розрахунками Шурми, завдяки цьому держава отримуватиме додатково не менше 3 млрд грн на рік.
Таким чином законодавці вирішили перевести користувачів державної землі на ринкові відносини. Очевидно, цим шляхом мала б піти і «Наукова» після переходу під контроль ФДМ, але там знайшли спосіб, як це обійти, що нові зміни щодо постійного користування. землею не поширюються на певну категорію громадських організацій і цією лазівкою не забарилися скористатися.
Так, право постійного користування державною землею можуть, серед інших, набувати громадських організацій осіб з інвалідністю, а також їхні підприємства. Це дозволяє їм не лише безстроково користуватися землею, а й сплачувати до місцевих бюджетів лише 1% нормативно-грошової оцінки ділянки. Для порівняння: річна оренда таких ділянок коштує близько 8% оцінки.
Незадовго до ухвалення «земельного» закону в історії з «Науковою» з'являється громадська організація осіб з інвалідністю — ГО «Інвалідів карітас», яка через своє агропідприємство «Урожай перемоги» вирішила здобути землі «Наукової».
Це агропідприємство звернулося до Миколаївської та Сурсько-Литовської сільських рад Дніпропетровської області з проханням передати йому у постійне користування ділянки державної агрофірми. Обидві сільради відмовили «Урожаю перемоги», адже дільниці перебувають у розпорядженні Держгеокадастру, а місцева влада не має права приймати рішення про їх передачу.
«Урожай» звернувся до Дніпропетровського окружного адмінсуду з позовами про відміну рішень сільрад про відмову в передачі дільниць та про зобов'язання передати йому 14,5 тис га у постійне користування. Обидві справи після авторозподілу потрапили до одного судді — Романа Голобутовського.
27 жовтня суд зупинив обидва провадження. Виявилося, що сільради в суді намагаються зажадати спірних ділянок у Держгеокадастру та припинити право постійного користування ДП «Наукова» у рамках справи про банкрутство. Якщо сільради досягнуть успіху, це дасть можливість «Врожаю перемоги», який представляє ГО «Інвалідів карітас», претендувати на ці землі.
Ця громадська організація зареєстрована у 2019 році і вже встигла виринути у судах навколо Приватбанку. Керує нею Сергій Дорошенко, який представляв інтереси чи працював у структурах, близьких до «Привату». Зокрема, 2013 року був директором ТОВ «Аграрні технології України». У резюме Дорошенка зазначено, що він працював і в Приватбанку до його націоналізації.
У публічному доступі не вдалося знайти докладну інформацію про діяльність «Інвалідів карітас», крім судів із уже державним Приватбанком, ЕП звернулася до Дорошенка з питанням про роботу ГО, проте поки що не отримала відповіді.
Пов'язаний із громадською організацією «Урожай перемоги» є її аграрним підприємством. Директором фірми «Урожай перемоги» є громадський активіст та учасник АТО Сергій Букреєв. пов'язували з колишніми власниками Приватбанку та його топ-менеджментом.
Глава «Урожаю перемоги» Букрєєв теж відмовився від коментарів.
Розділ 3. Як "приватівці" заробляють на "Науковій"
Згадані ГО — не єдині компанії в історії Наукової, які пов'язані з Приватом. Фінансова звітність агрофірми свідчить: за 2022 рік «Наукова» отримала близько 140 млн. грн. доходу від реалізації продукції, але все одно декларує збитки. У звітності, зокрема, наголошується, що собівартість реалізованої продукції сягає понад 130 млн. грн. Це свідчить про те, що агрофірма не надто ефективна.
Це й не дивно, адже «Наукова» регулярно продає на аукціонах «біологічні активи» — засіяні ділянки, на яких не зійшов урожай. Такий спосіб торгівлі незвичайний для аграрного ринку, де зазвичай продають і купують зібраний урожай.
По-перше, такий лот може бути істотно дешевшим за кінцеву продукцію. До того ж, швидше за все, ціна на такий лот формується, виходячи з обсягу витрат на посів, тобто підприємство від таких продажів не заробляє.
По-друге, продаж біологічних активів не дозволяє об'єктивно оцінити, якою має бути стартова ціна. Таку оцінку, пояснили ЕП у ПриватБанку, замовляє ліквідатор. Хоча кредитори, тобто насамперед Приватбанк, стверджують ціну лота своїм підписом, уже ніхто не перевірятиме, наскільки вона відповідає дійсності.
Разом з тим, з 2020 року «Наукова» різко скоротила штат і має чотирьох працівників, з яких двоє, швидше за все, директор та бухгалтер. Як вона засіває великі площі? ЕП звернулася з цим питанням до ліквідатора «Наукової» Олександра Чикільдіна. Він кілька разів просив перенести розмову, а потім перестав брати слухавку.
Багато згаданих лотів «Науковий» купує ТОВ «Кодацьке агро». 29 серпня агрофірма виставила на продаж 18 лотів на майже 3 тис. га. Все купило це ТОВ, яке було єдиним учасником торгів. На решті аукціонів у 2022-2023 роках ситуація така сама.
Як свідчать дані YouControl, власником 94,99% ТОВ «Кодацьке агро» через фірму «Агроцентр-плюс» є «Інвалідов карітас» — та сама організація з орбіти групи «Приват», чиє дочірнє підприємство намагається отримати землі «Науковий». Схоже, що купівля «біологічних активів» є великою інвестицією, адже, на відміну від «Наукової», «Кодацьке агро» за 2022 рік отримало 10 млн грн чистого прибутку.
У коментарі ЕП директор «Кодацького агро» Сергій Рожковський підтвердив, що компанія «якийсь час надавала послуги агрофірмі «Наукова» з вирощування зернових та інших культур на підставі договорів про надання послуг», однак відмовився уточнити, про які площі та які періоди роботи йдеться .
Він заявив, що фірма не використовує земель «Наукової», а надання в оренду власної сільгосптехніки чи послуг є «нормальною практикою».
Через депутатський запит ЕП зверталася до НААН та «Наукової» з проханням надати дані щодо обробки земель «Науковою» третіми особами на підставі договорів, а також про те, які роботи виконуються на цих землях. На запит народного депутата з фракції «Слуга народу» Мар'яна Заблоцького в «Науковій» не відповіли, а дана відповідь НААН не містила запитуваної інформації.
Опір, який «Наукова» та пов'язані з нею компанії чинять у судах, свідчить, що зруйнувати схеми, що будувалися на цих полях десятиліттями, швидко не вийде. Хоча ця агрофірма є однією з найбільших у структурі НААН, крім неї є десятки інших, чиї землі, за схожими схемами, можуть використовуватися не державою.
Однак найбільший ґрунт для корупційних угод — це відсутність чітких даних про те, скільки державної землі залишилося.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є винятковою відповідальністю «Економічної правди» та не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.
