На Україну чекає тотальне подорожчання будматеріалів на тлі цементної кризи внаслідок відновлення та можливої монополізації ринку – експерти
Український цементний ринок – на порозі великої кризи: країні загрожує дефіцит будматеріалів для відновлення зруйнованих війною міст через нестачу внутрішнього виробництва. У той же час, потенційна угода між світовими «гігантами» CRH і Dyckerhoff призведе до монополізації ринку і того, що один гравець зможе диктувати власні умови всьому ринку.
Чому відповідні органи в Україні майже не реагують на агресивне поглинання ринку цементним «картелем»? Хто та чому гальмує рішення, від яких залежить майбутнє вітчизняного ринку будівельних матеріалів? Але чим загрожує нашій країні можливе злиття ірландської та італійської компаній-виробників? Деталі – у новому розслідуванні
Нещодавно англомовне видання The Kyiv Independent провело масштабне дослідження потреб та проблем українського ринку за відновлення зруйнованої росією інфраструктури. Автори дійшли невтішних висновків: на тлі відновлення українців може очікувати значне подорожчання будматеріалів, нестача цементу та ймовірна монополізація ринку.
Ось що з цього приводу кажуть міжнародні та вітчизняні експерти:
«На концентрованому ринку пропозиція цементу буде меншою, ніж на конкурентному, тоді як ціни зростуть», – прогнозує доцент Колумбійської бізнес-школи Бруно Пеллегріно.
«Нам потрібно більше гравців і диверсифікувати ринок, а не робити його компактнішим, тому що конкуренція дуже слабка», – упевнений Сергій Пилипенко, генеральний директор фірми «Ковальська», найбільшого споживача цементу в Україні.
«Існує потенціал зростання цін (ред. – на цемент). Це погано, оскільки обсяги (ред. – виробництва цементу) впадуть», – припускає професор Кетрін Томас із Лондонської школи економіки (LSE).
Отже, за даними видання, щоб відновити зруйновані ворогом будинки, дороги, об'єкти соціальної та критичної інфраструктури державі потрібно щонайменше 487 мільярдів доларів.
Але ця цифра може суттєво зрости внаслідок прогнозованого дефіциту будматеріалів та їхнього подорожчання.
Адже українські цементними можуть виробляти максимум 13 млн. тонн цементу на рік, і сюди враховано дані вже зруйнованого росіянами заводу «Балцем» на Харківщині, а мінімальна річна потреба для відновлення — 15 млн. тонн, каже директор держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.
«За нашими оцінками, потужності виробництва цементу, наявні на 2022 рік, у нас становлять близько 13 млн тонн щорічно. Потреба, як я сказав, 15,1-15,2 млн. тонн на рік. Тобто висновок такий, що ми можемо очікувати на дефіцит потужностей цементу під час відновлення. Ми його оцінили приблизно у 14%», – зазначає він.
За рахунок чого можна збільшити власне виробництво?
В ірландській цементній компанії CRH заявили в коментарі для Forbes Україна про готовність інвестувати в українські цементні заводи щонайменше 100 мільйонів доларів для збільшення внутрішнього виробництва в країні до 15 млн. тонн. До речі, у вітчизняному інформпросторі останнім часом з'явилося чимало публікацій та ексклюзивних інтерв'ю з приводу грошового вливання CRH у свій український бізнес, зазначає Алла Мартин.
Однак, здавалося б, привабливі перспективи мають і іншу сторону медалі, про яку СтопКор уже розповідав у попередніх розслідуваннях.
Схоже, що CRH хоче стати монополістом на українському ринку будматеріалів, викупивши активи свого конкурента Dyckerhoff (Buzzi). Італійська компанія прагне продати свої українські цементні заводи ірландській компанії, щоб розвивати бізнес у Росії, як пишуть медіа. І якщо CRH отримає на це дозвіл – стане власником найбільшої частки цементного ринку України/
Отже, ірландці зможуть диктувати свої умови та завищувати ціни на продукцію, побоюються виробники будматеріалів.
"Якщо буде монополія на цемент, буде зростання цін, ми будемо змушені піднімати ціни на свій продукт, і, звичайно, звідси буде подорожчання квадратного метра житла", - стверджує виконавчий директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону Олег Сиротін.
З цією тезою погоджується і гендиректор промислово-будівельної групи «Ковальська».
«Перший та очевидний наслідок – це підвищення цін на всю лінійку будівельних матеріалів, що містить цемент, тому що в результаті монополізації я припускаю, що буде повністю контрольований ринок і за відсутності імпорту це буде досить закрите середовище, в якому виробники можуть диктувати умови», – коментує Сергій Пилипенко.
Виробники похідних від цементу будматеріалів побоюються небезпідставно, бо відчули наслідки звуження конкуренції на цьому ринку.
Нагадаємо, нещодавно в Україні ввели антидемпінгове мито на більш дешевий закордонний цемент із Молдови та Туреччини. І зробили це з ініціативи українських «цементників», які об'єдналися в асоціацію, фактично створили олігополію у своїй сфері, кажуть експерти.
За даними Ліги антитрасту, представники якої зверталися до АМКУ з цього приводу, після витіснення конкурентів з-за кордону учасники асоціації погоджено та безпідставно підняли ціни на продукцію, коли навіть подорожчання електроенергії не було, і зробили це для аномальних надприбутків, йдеться у документі. Отже, систематично зростали та продовжують зростати ціни на в'яжучі, відповідно дорожчають і похідні будматеріали, і ремонт, і нові квартири та, власне, відновлення України внаслідок війни.
І хоча голова асоціації «Укрцемент» пояснює зростання цін на їхню продукцію подорожчанням собівартості, на думку ірландського бізнесмена Шеймеза Мея, причина може бути в іншому.
«Звичайно, ці великі компанії скажуть, що подорожчання відбувається через підвищення цін на ресурси, тому вони виправдовують підвищення цін. Але насправді всі ці люди прагнуть максимізувати доходи. Все криється у захопленні ринку та наднормальних доходах», – запевняє наш співрозмовник.
Нагадаємо, це саме той бізнесмен, який ексклюзивно розповів СтопКору про деякі епізоди історії захоплення CRH світового ринку.
На батьківщині у пана Мея, за його словами, відібрали бетонний бізнес та залишили без даху над головою. На його думку, така ж доля може чекати і українських виробників будматеріалів, яким загрожує поглинання на тлі стрімкого зростання витрат та відсутності можливості змінити постачальника цементу.
Про штучно створену CRH монополію на цементному ринку багато говорили депутати Ірландії, писали провідні світові медіа, реагували регулятори багатьох країн Європи. А щодо монополії в Америці розслідувачі СтопКора знайшли чимало судових рішень щодо тиску бізнес-гіганта на місцевий бізнес та безпідставного завищення цін на будматеріали.
Слід зазначити, що наша редакція неодноразово намагалася отримати коментарі від CRH, журналісти їздили до них до офісу та виробництва, але зустрічі представники ірландської компанії уникають, а на численні запити – не відповідають.
Тож чи повторить Україна долю інших ринків, де вже «домінує» CRH – має вирішити Антимонопольний комітет.
Ще минулого року в АМКУ почали розгляд справи про концентрацію на цементному ринку і мали завершити процес не пізніше трьох місяців, як вони ж і вказували у відповіді на запит Стопкора. Минуло вже сім місяців, а офіційних висновків щодо ризиків злиття СRH та Dyckerhoff в Україні так і немає.
«На запити з цього приводу у комітеті вже не відповідають, а зустрічі з журналістами уникають, незважаючи на їхні обіцянки та наші неодноразові записи на офіційний прийом», – зазначає автор розслідування.
За словами економічних експертів, АМКУ може свідомо затягувати цей процес.
«Є величезна загроза збільшення концентрації на даному ринку. Наразі проблема найбільша проблема – це непрозорість роботи Антимонопольного комітету та досить тривалі терміни проведення антимонопольних розслідувань», – вважає керівник інвестиційної компанії William Invest Expert Віктор Медведь.
З цього приводу СтопКор вже звернувся за коментарем до радника глави Офісу президента Михайла Подоляка.
І ми отримали від нього таку відповідь: «Ви чудово розумієте, що будь-яка монополія – це вкрай негативний процес як такий. Але ми маємо Антимонопольний комітет, і він дбатиме про те, щоб на ринку будь-яких будівельних матеріалів була певна конкуренція. Якщо буде монополізація понад 30%, ми розуміємо, що ціна залежатиме від адміністративних заохочень тієї чи іншої компанії».
Які можливі виходи із ситуації?
Повторне відкриття українського ринку для ввізного цементу з-за кордону, за даними міжнародних експертів, може запобігти проблемі дефіциту цементу та підняття цін на будматеріали.
«Скасування антидемпінгових мит пом'якшить занепокоєння щодо придбання CRH-Dyckerhoff та відновить баланс на ринку, забезпечивши конкуренцію за рахунок імпорту», – наголосила Кетрін Томас (LSE) у коментарі для Kyiv independent.
А ось народні депутати вважають, що краще шукати інвесторів, які готові будувати свої заводи Україні.
"Потрібно створювати в державі такі умови роботи, щоб сюди хотіли заходити різні інвестори і тут будували свої виробничі потужності", - стверджує голова комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Водночас власник «Криворізького цементу» Ігор Мазепа у коментарях для медіа заявив, що під час війни це навряд чи станеться через погані ринкові умови.
Варто зазначити, що у разі, якщо АМКУ таки дозволить СRH придбати потужності італійців, в Україні залишиться лише три працюючі виробники цементу – вказаний CRH, Івано-Франківськ цемент та Криворізький цемент.
Таким чином, ірландці, за підрахунками Forbes, триматимуть у руках 46% ринку, що так чи інакше може негативно вплинути на всю будівельну промисловість України.
Нагадаємо, АМКУ з жовтня минулого року вивчає потенційну угоду купівлі-продажу між компаніями CRH та Дікергофф, але розгляд справи про концентрацію досі не завершив. Якщо угода буде акцептована, ірландський «гігант», викуповуючи активи конкурентів, може фактично поглинути український цементний ринок і далі диктувати прайси на власний розсуд.
