Міністерство інфраструктури та його структурні підрозділи найближчим часом чекають на кардинальні зміни. У тому числі кадрові. Саме зараз окремі діячі із «сумнівним минулим» вирішили здійснити свої давні мрії про призначення на «хлібну» посаду.
Першим із тих, хто скористався ситуацією, став Валерій Черкаска, який уже домовився про своє призначення до кінця травня на посаду директора одного з найбільших портів України – ДП «МТП «Чорноморськ».
«Більшої праці щоб домовитися про кадрове рішення по собі у Валерія Черкаського не виникло, адже для цього він задіяв усі свої зв'язки в політичних колах та морегосподарській галузі, де його тесть – багаторічний директор Бердянського морського порту Володимир Пікінер, не чужа людина. Сьогодні багато хто у владних кабінетах столиці добре знає «щедрість» Пікінера і зголосився в період тимчасового «безвладдя» у профільному міністерстві просунути кар'єрними сходами його зятя «Валеру 200$» (прізвисько отримав за середню «таксу» на послуги)», – розповідають співрозмовники. у Мінінфраструктурі.
Слід зазначити, що зараз Валерій Черкаска обіймає посаду заступника директора з комерційної роботи у ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», куди потрапив після того, як виїхав із окупованого Бердянська. До речі, про чотиримісячний етап життя Черкаського в окупованому росіянами портовому приазовському місті інформації мало, але «злі мови» стверджують, що виїхати звідти він вирішив лише після своїх невдалих спроб призначитись на керівну посаду окупованого бердянського порту. Не допомогли йому в цьому й тісні зв'язки із топ-колаборантом Сергієм Аксьоновим, про що раніше писали журналісти.
Але ситуація з призначенням такого діяча, як Валерій Черкаска, керівником стратегічного логістичного підприємства, яке задіяне в «зерновому коридорі», може зазнавати не лише економічних збитків, а й вплинути на питання нацбезпеки. Правоохоронці Чорноморська вже сьогодні мають зв'язатися із ізмаїльськими колегами із СБУ, які деякий час тому затримали за коригування атак «шахедів» співробітників однієї з експедиторських компаній, яку завів із Бердянська до Ізмаїлу саме Черкаска. А якщо озирнутися на діяльність Валерія Черкаського у Бердянську, коли він перешкоджав створенню там на базі Бердянського заводу підйомно-транспортного обладнання військово-морської бази для ВМС України, то обґрунтованими будуть виглядати і підозри в тому, що він може виявитися звичайним агентом ворожих спецслужб, занедбаним для організації диверсій Цю версію підкріплює ще й той факт, що його дружина має паспорт громадянки Росії і проживає вона за кордоном.
Тому залишається лише трохи почекати, і ми отримаємо відповідь на запитання – чи ризикнуть відповідальні особи поставити під загрозу життєдіяльність стратегічного підприємства логістичної галузі, яке є ланкою «зернового коридору».
