Судові баталії навколо будівлі поряд із Майданом Незалежності тривали шість років.
Боротьба за цей «п'ятачок» поряд із Майданом Незалежності у Києві триває 20 років. Спочатку, 2004-го, столична влада зібралася демонтувати нежитлову будівлю площею 10 тис. кв. м на вулиці Бориса Грінченка, 3-А. Непримітна сіра споруда належала комунальному автотранспортному підприємству, яке обслуговувало КМДА та Київраду. І, звичайно, в такому місці варто було б розмістити цікавіший об'єкт, а не сіру, похмуру технічну споруду.
Проте амбітні плани змінилися зі зміною влади у столиці. Тодішній новообраний мер Леонід Черновецький та його молода команда відправили згаданий комунальний об'єкт на приватизацію. Привабливий об'єкт прогнозовано перейшов до рук людей, близьких до тодішнього мера.
За нинішнього градоначальника Віталія Кличка цю угоду фактично освятили повторно. Проте війну за ласий шматок землі поруч із Майданом не завершено…
До розпорядження «Головкому» потрапили результати ревізії комунального «Автотранспортного підприємства виконавчого органу Київської міської ради». Масштабну перевірку фінансово-господарської діяльності за 2014–2024 роки провела Державна аудиторська служба. Ревізори насамперед звернули увагу на втрату цінної столичної землі, на якій досі стоїть будівля, яка належала місту.
«Головком» розповідає історію про те, як кияни втратили цінне комунальне майно і в чиїх руках воно, зрештою, виявилося…
АТП Київради. Хронологія (ре)приватизації
2004 рік
Перипетії навколо привабливої київської місцевості розпочалися далекого 2004 року. Тоді ТОВ «Реакс Резиденце» та Київська міськрада підписали інвестиційний договір, який передбачав знесення нежитлового будинку на вулиці Бориса Грінченка, 3-А. На його місці мав вирости готельно-офісно-житловий комплекс «Кемпінські».
Реалізацію багатообіцяючого інвестпроекту було прив'язано до будівництва іншого об'єкту – нового АТП Київради на вулиці Мельникова, 95. Загалом сума приватних інвестицій за тими мірками оцінювалась у 320 млн грн.
Домовленість між столичною владою та інвестором мала певні умови: на час дії інвестдоговору без згоди «Реакс Резиденце» міська рада не могла продати чи відправити на приватизацію будинок на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.
Втім, все пішло навперекій. Нове АТП на вулиці Мельникова, 95 не вдалося збудувати, оскільки відведену під це земельну ділянку через суд забрала інша приватна компанія. Відповідно, кануло в Лету та зведення готельного комплексу поряд із Майданом Незалежності.
2010 рік
З приходом до влади міського голови Леоніда Черновецького, який запам'ятався надактивним розпродажем майна киян, історія з АТП дістала несподіваний поворот. Нежитлова будівля площею 10 тис. кв. м потрапило до «Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки».
У квітні 2010 року будинок виставили на продаж, опублікували оголошення про проведення аукціону. Початкова вартість об'єкту на Грінченка, 3-А становила 40 млн грн (з ПДВ). Однак після провалу першого аукціону влада переглянула ціну виставленої на приватизацію нерухомості, знизивши її на 30% - до 28 млн грн (з ПДВ)!
На повторний аукціон прийшло дві столичні компанії. Вже відоме ТОВ «Реакс Резіденце» та TOB «Матіс-С». Перемогу святкувало «Реакс Резиденце», яке заплатило місту 28 млн. грн. або $3,5 млн. за курсом того часу. Перехід комунального майна до приватних рук офіційно було оформлено 9 липня 2010 року. Але вже за місяць відбувається несподіване: переможець аукціону, не гаючи часу, перепродав нежитлову будівлю київській фірмі «Мілагро». Гешефт був неочевидним, бо ціна не надто відрізнялася: новий власник отримав об'єкт за 29,3 млн грн. Тому, швидше за все, учасники сумнівної угоди просто помітили сліди…
2011 рік
З цього моменту розпочинаються нова сторінка у відносинах між новим власником та київською владою. Київ несподівано захотів визнати недійсним договір купівлі-продажу та повернути нерухомість у комунальну власність. У раптовій зміні позиції столичної влади міг читатись політичний підтекст: тодішній новообраний президент Віктор Янукович посадив поряд із мером Черновецьким свого наглядача – голову Київської міської державної адміністрації Олександра Попова. Призначення відбулося у середині листопада 2010 року. А вже наприкінці грудня 2010 року Головне управління комунальної власності Києва покликало до суду і ТОВ «Реакс Резиденце» та ТОВ «Мілагро».
Господарський суд Києва 24 травня 2011 року ухвалив повернути киянам нежитлову будівлю в центрі столиці. Позицію суду першої інстанції підтвердили апеляція та Вищий госпсуд. Таким чином формально місто повернуло майно, але грошей переможцю аукціону ТОВ «Реакс Резиденце» не віддав. Це підтвердив департамент комунальної власності Києва на запит «Головкому»: «Повідомляємо, що до Головного управління комунальної власності Києва не надходили судові рішення щодо застосування наслідків недійсності угоди та повернення коштів».
2014 рік
До боротьби за ласий шматок землі поруч із Майданом новий власник повернувся вже коли у столиці вкотре змінилася влада. У 2014-2015 роках ТОВ «Міллагро» зробило спроби через суди «вибити» 39,1 млн грн з Кличком та Ко за «реприватизоване» майно. Компанія підрахувала цю суму, включивши до неї гроші, заплачені ТОВ «Реакс Резиденце», а також розмір втраченої вигоди після визнання недійсним договору купівлі-продажу. Проте Феміда поставила на місце позивача: мовляв, з якого дива ТОВ «Міллагро» домагається коштів місцевого бюджету, не будучи формальним підписантом спірного договору.
2016 рік
Але у 2016 році ТОВ «Міллагро» таки дотиснуло столичну владу. Завдяки задоволеним судовим позовам, фірма знову прибрала до рук об'єкт на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.
Кличко, зважаючи на все, чинити опір такому нахабству не став.
Прокуратура Києва також приєдналася до процесу «освячення» сумнівної угоди. Спочатку, у жовтні 2016-го, правоохоронці порушили кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем (ч.2 ст.364 Кримінального кодексу). За версією слідства, посадові особи Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Реакс Резиденце» та ще однією компанією, занизили оцінну вартість об'єкту нерухомості на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.
«Крім того, в рамках розслідування кримінального провадження встановлено інші факти з продажу за заниженими цінами нежитлових споруд», – йдеться у матеріалах досудового розслідування.
Слідство велося близько року і... у результаті не знайшло винних. У відповіді на запит «Головкому» відомство повідомило: підозри нікому не оголошували, а справу закрили на підставі «відсутності складу кримінального злочину».
2017 рік. Кому дісталося майно киян
Щоб остаточно сховати кінці у воду, приватизована будівля на вулиці Бориса Грінченка, 3-А була переписана на нову фірму. Плюс до цього було змінено поштову адресу об'єкта. Як з'ясувала Держаудитслужба, це сталося не без допомоги представників київської влади: «…будівля на вулиці Бориса Грінченка, 3-А з 21 січня 2017 року знаходиться у власності ТОВ «Грінберг Пропертіс». Крім того, згідно з наказами Департаменту містобудування та архітектури КМДА №№241, 242 від 3 березня 2020 року, зазначеному об'єкту нерухомого майна було присвоєно поштові адреси відповідно: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 8 і 10», – сказано в актах ревізії.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Грінберг Пропертіс» зареєстровано у листопаді 2016 року. Засновником виступила британська компанія "Грінберг кепітал партнерс ЛТД", яка внесла 100 тис. грн до статутного капіталу українського ТОВ. Володіє "Грінберг Пропертіс" компанія "Грінберг кепітал партнерс ЛТД" з кіпрською пропискою.
Якщо копнути глибше, то виявиться, що за британською «Грінберг кепітал партнерс ЛТД» стоять, зокрема двоє громадян України Денис Шостак та Олексій Антоненко.
І ове! У листопаді 2016 року Денис Шостак зайшов до співвласників київського ТОВ «Міллагро» і досі там сидить. Тієї самої фірми, яка виграла суди за комунальне майно площею 10 тисяч «квадратів» на вулиці Бориса Грінченка.
Також громадянин Шостак присутній у низці фірм, серед яких ТОВ «Обсерваторний» (бізнес-партнер Шостака Віктор Шустер пов'язаний з колишніми топ-чиновниками КМДА В'ячеславом Непопом та Михайлом Голицею), ТОВ «Брюне», ТОВ «Лаурелія» (обидві компанії записані на Шостака та Анатолія Швидченка. За даними ЗМІ, Швидченко володіє компаніями, до яких раніше ставили брати В'ячеслав та Олександр Супруненко – колишні депутат Київради, колишній зять екс-мера Києва Леоніда Черновецького).
Ще пікантна деталь. Інший співвласник ТОВ «Мілагро» Андрій Гнатюк є повним тезкою екс-акціонера ПАТ «Асвіо Банк». Ця фінустанова належить В'ячеславу та Олександру Супруненку.
***
Матеріали ревізії Держаудитслужби ляжуть на стіл правоохоронцям. Чи вистачить їм сил повернути майно киянам (з огляду на невтішний досвід столичної прокуратури), риторичне питання. Водночас, є шанси поборотися за стягнення 10 млн грн захмарних виплат. Такі збитки Держаудитслужба нарахувала під час вищезгаданої ревізії. Йдеться про незаконно виплачені надбавки за «виконання особливо важливої роботи» та премії, які отримували транспортники КМДА.
