Особа Сергія Вязмікіна стала відома на всю країну завдяки розслідуванню Михайла Ткача «Батальйон «Монако». Сюжет справив справжній фурор в Україні. Станом на момент написання цього матеріалу, розслідування лише на YouTube переглянули понад 2 мільйони користувачів.
35-хвилинний сюжет розповідає про публічних (і не дуже) заможних українців, які під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну переїхали жити у тихе сонячне місце, замість підтримувати державу в ці непрості часи. Одним із непомітних учасників відео став Сергій Вязмікін, якого журналісти застали на пробіжці разом із опальним уже колишнім народним депутатом України Ігорем Абрамовичем, обраним із забороненої партії «ОПЗЖ». Для тих, хто знає специфіку незаконної діяльності Абрамовича, не секрет, що може об'єднувати екс-нардепа і колишнього заступника керівника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна. Вони удвох і ще кілька десятків людей не без відома голови податкового комітету ВРУ Данила Гетьманцева – «що стежать» за податковою.
Профіль діяльності дуету правоохоронця та нардепа досить широкий. Грубо кажучи, Вязмікін та Абрамович можуть створити проблеми для бізнесу, так їх і вирішити. Здебільшого ці проблеми створюються спеціально штучно, а потім уже вирішуються за кошти. Безумовно, значна частина бізнесу, яким невідомо звідки фіскали нараховують штрафи, йде до суду і там успішно заперечують розпорядження, винесені ДПС. Однак це лише перша частина плану на вимогу коштів із бізнесу, кажуть джерела з підприємницького середовища.
«У нас була проблема: фіскали раптово прийняли податкове повідомлення-рішення на суму в сотні мільйонів гривень. Це був просто шок, адже всі наші підприємства не мали такого прибутку і за 10 років. Для того, щоб погасити такий борг, який невідомо звідки вигаданий, нам потрібно було б не те, що зняти всі кошти з рахунків, а й продати абсолютно весь бізнес. Відразу скористалися правовими методами – звернулися до суду, у суді призупинили рішення податкової, а далі його скасували, але наступного дня ДПС приймає нове повідомлення-рішення, згідно з яким ми знову стаємо за ідентичну суму. Ми знову йдемо до суду, і цей процес може тривати нескінченно. Однак тут ключове в тому, що робота бізнесу блокується: ми не можемо відвантажувати товар, адже маємо «стоп» по всіх податкових накладних», – пояснює редакції представник однієї з великих компаній на ринку.
«Звичайно, доводиться шукати рішення. Загалом цих рішень є два: як кажуть люди, якщо ви зможете потрапити до Гетьманцева і пояснити йому, що бізнес працює прозоро, а всі претензії від податкової – здирство, це може вплинути на процес. Якщо бізнес справді десь ухилився від сплати податків, десь були «скрутки», які зараз є, мабуть, більшість великих компаній, шлях інший: налагодження контакту з Вязмикіним або Абрамовичем. Ці люди точно зможуть «вирішити питання» буквально одним дзвінком, але й тут є свої нюанси: вартість таких «послуг» становить щонайменше 100 тисяч доларів, а потім щомісячно підприємство сплачує їм певну домовлену суму, щоб уникнути нових проблем», – розповідає джерело
Те, що Вязмікін та Абрамович є тіньовими кураторами податкової системи нашої держави, здається взагалі не секрет. Вони недосяжні для правоохоронців не лише через відстань, а й через своє походження та людей, які допустили їх до схем.
Однак вони заробляють не лише на схематозі та здирництві. Вязмікін, кар'єра якого в правоохоронних органах завершилася у 2019 році, раптово став солідним бізнесменом. Поки що офіційно він очолює лише одну компанію – акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фарт капітал». Статутний капітал корпорації становить 800 мільйонів гривень, а її засновники – родичі колишнього шефа Вязмікіна Ігоря Купранця та сестра дружини екс-поліцейського. Ця компанія у свою чергу виступає засновником у кількох інших. До холдингу, що контролюється наближеними до Вязмікіна людьми, є безліч питань. Про це ми розповідали у нашому попередньому матеріалі.
Проте, як виявилося, АТ «ЗНІКІФ «Фарт капітал» – лише вершина айсберга у заплутаному бізнес-клубі Сергія Вязмікіна. Додамо лише одне: ймовірно, діяльність «Фарт капіталу» фіктивна, цей висновок можна зробити з наступного:
- Фінансова звітність компанії дуже «дивна». Відповідно до звітності «Фарт капітал», у 2022 році акціонерне товариство отримало дохід у розмірі 11 млн грн, при цьому збитки корпорації становили 86 мільйонів. У 2023 році за невідомого доходу прибуток компанії склав майже 84 млн грн.
- Юридична адреса компанії не відповідає її реальному місцезнаходженню. Журналісти побували на адресі, вказаній у реєстрах, і не знайшли жодного підтвердження діяльності там величезного фонду «Фарт капітал».
Офіс компанії Вязмікіна, за офіційними даними, знаходиться поряд зі станцією метро Нивки у столиці у відносно новому житловому будинку. Під час спілкування з місцевими жителями вони нас запевнили, що ніколи не чули про діяльність інвестиційного фонду.
Ми згодні з тим, що це не злочин, проте питання, як компанія без офісу та без співробітників (згідно зі звітністю) могла отримати понад 2 млн доларів США прибутку, при тому, що минулого року вони зазнали збитків більш ніж у 2 млн доларів США . У цьому й проявляються можливості Вязмікіна: на компанії з орбіти наближених до нього людей податкова не звертає уваги, бо знає, що не можна. Але це лише початок.
Через низку компаній, пов'язаних із оточенням колишнього поліцейського, можна знайти ще одне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Маркус макс», до якого слід придивитися. Крім назви, фактично ідентичної з «Фарт капітал», у них збігаються адреса реєстрації (вул. Митрополита Василя Липківського, 14 у Києві) (раніше на цю адресу було зареєстровано товариство, очолюване Вязмікіним), а також керівник – колишній керівник Департаменту захисту економіки НПУ Ігор Купранець. Основним акціонером фонду є батько Ігоря Купранця Михайло, який є кінцевим бенефіціарним власником "Маркус макс".
Адреса розташування компанії є адресою масової реєстрації інших підприємств, що входять до орбіти Вязмікіна-Купранца.
Ситуація з цим підприємством дзеркальна у «Фарт капітал» – невідомий дохід, відсутність працівників, збитки у 2022 році та прибуток у 2023 році. Таке враження, що ці цифри просто беруться із голови.
АТ «ЗНІКІФ «Маркус макс» є засновником десятків інших компаній, серед яких можна виділити кілька. Однак одна з компаній виявилася особливо цікавою історією. Йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю «Елітбудгруп».
"Елітбудгруп" у 2017 році був забудовником бізнес-центру "Iceberg" за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липковського, 14. Саме у цьому будинку зареєстровано значну кількість компаній, пов'язаних із Вязмікіним.
Будівництво бізнес-центру на вулиці Василя Липковського супроводжувалося не лише скандалами, а й кримінальними провадженнями. Як нам вдалося встановити, проти посадових осіб компанії з орбіти Купраца-Вязмікіна було розпочато кримінальне провадження за ст. 356 КК України (самоврядування). Матеріали про правопорушення внесено до ЄРДР за №12017100090009199.
Як встановило слідство, “Елітбудгруп” придбала старе нежитлове приміщення та отримала дозвіл на його реконструкцію. Проте замість передбачених законодавством та дозволом дій підприємство зруйнувало придбані приміщення та на їх місці почало будувати новий бізнес-центр. Кримінальне провадження, розпочате за цим фактом, пішло «у нікуди».
Як не дивно, проте кримінальне провадження залишилося без руху: ніхто не поніс жодного покарання, а бізнес-центр вдалося узаконити. Тепер він належить компаніям Вязмікіна та Купранця. Але й навіть це не найцікавіше у діяльності «Елітбудгруп». Компанія, як ви вже здогадалися, має тотожну фінансову звітність з іншими підприємствами колишніх поліцейських: 2022 – збитки, 2023 – доходи. Як пояснити такий «збіг» минулого року – ми не знаємо, але, схоже, працює ще одна схема Вязмікіна, яка також пов'язана з Державною податковою службою.
Як нам вдалося встановити, за останні 2 роки «Елітбудгруп», яка через «десяті руки» належить отцю Ігоря Купранця Михайлу, 16 разів зверталася до фіскалів із листами про відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Кожен із цих листів був узгоджений, як наслідок, компанії Купранця-Вязмікіна з бюджету повертали мільйони гривень. Тільки за що – поки що не зовсім зрозуміло, адже якщо вірити тій же фінансовій звітності компанії, активної підприємницької діяльності вони не проводили.
Наш матеріал – це свідчення про масив шахрайських та вплив на податкові органи, що надаються колишнім поліцейським Сергієм Вязмікіним. Незважаючи на те, що, за нашими даними, протягом повномасштабної війни в Україну він не повертався, на батьківщині у нього справи чудові. З одного боку, він має «законний» бізнес, який невідомо звідки приносить йому (ймовірно, декларативно) десятки мільйонів гривень прибутку, а з іншого боку, схематоз забезпечує мільйони доларів «у конверті». Тільки ось чому колишні колеги Вязмікіна – правоохоронці впритул не бачать схем, які організовує екс-заступник керівника Департаменту захисту економіки НПУ та його поплічники.
