Одна з проблем, які 2024-й успадкував від 2023-го, — нам щомісяця потрібні мільярди доларів та євро від МВФ, США та ЄС. Як наслідок, нам потрібно виконувати їхні умови. Один із них — перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Відповідний законопроект Україна зобов'язалася прийняти до кінця червня 2024 р. Він давно розроблений і чекає на розгляд у Верховній Раді з жовтня 2023 р.
Проте 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження ВЕБ. Якщо офіс президента продавить його через парламент, це буде не просто порушення зобов'язань. Фактично це буде визнання, що для Банкової збереження контролю над БЕБ важливіше за добрі відносини із Заходом.
Навіщо знадобилося перезавантаження ВЕБ
Історія законодавчих ініціатив про БЕБ може бути чіткою ілюстрацією того, як змінювалася політика Володимира Зеленського та його офісу стосовно побажань західних партнерів.
Спочатку вона зводилася до формули «обійдемося без вас». Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетьманцевим у липні 2020 р. та прийнятий у січні 2021 р. Саме Банкова разом із Гетьманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто «слугами народу», читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке ВЕБ буде непідконтрольним Банковій.
Але за півроку почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження ВЕБ із урахуванням побажань Заходу.
13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами ВЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетьманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії Голос). 20 лютого 2023 р. комітет Гетьманцева визнав роботу керівництва ВЕБ незадовільною. А 3 березня Гетьманцев та Желєзняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження ВЕБ .
Насамперед цей проект віддавав контроль над конкурсом західним партнерам України. До конкурсної комісії мали увійти дев'ять осіб: по дві від РНБО та Кабміну плюс п'ять міжнародних експертів. Рішення комісії вважалося б ухваленим, якщо за нього проголосували не менше п'яти членів комісії, у тому числі не менше трьох міжнародних експертів.
Перезавантаженню підлягав не лише директор, а й усі БЕБ повністю. У пояснювальній записці Гетьманцев визнав, що більшість працівників центрального апарату ДФС, які працювали під керівництвом Мельника, були призначені до центрального апарату БЕБ. «Тобто відбувся масовий, фактично позаконкурсний переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу», — констатував Гетьманцев. І підкреслив, що це «дискредитує основну ідею та мету ліквідації податкової міліції, які полягали в докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом».
Згідно із законопроектом №9080, усі працівники ВЕБ протягом року мали пройти атестацію. Усі, хто відмовився пройти атестацію чи пройшов її неуспішно, підлягали звільненню.
24 березня перезавантаження БЕБ увійшло до меморандуму про економічну та фінансову політику , де перераховані зобов'язання України перед МВФ. Щоправда, там не було вказано конкретних термінів. Але Гетьманцев в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна», яке вийшло 10 квітня, пообіцяв щодо БЕБ, що « до кінця року ми повинні вже навести там порядок повністю », включаючи «зміни до законодавства, і разом з ними атестацію провести та призначити нового керівника участю міжнародників». 11 квітня було звільнено директора БЕБ Мельник, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла.
Перезавантаження перезавантаження
Але швидкого перезавантаження не вдалося. Чимало часу пішло на узгодження реформи ВЕБ із західними партнерами. 19 червня в оновленому меморандумі Україна повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності ВЕБ . 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Желєзняк та Гетьманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетьманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, який 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.
Порівняно із проектом №9080 змінився, наприклад, склад конкурсної комісії. До неї мають увійти семеро людей: три від Кабміну плюс чотири міжнародні експерти. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували щонайменше чотири члени комісії, у тому числі не менше трьох міжнародних експертів. Тобто, цей проект теж віддає контроль над конкурсом західним партнерам. І він також говорить про повне перезавантаження БЕБ: всіх працівників бюро протягом року мають пройти атестацію, а хто відмовиться пройти чи пройде неуспішно, буде звільнено. Також у проекті детально розписано процедуру переатестації.
А потім сталася дивна затримка. Два з половиною місяці законопроект №10080-1, уже рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні, лежить у Раді без руху — він навіть не включений до порядку денного сесії. Водночас влада продовжує обіцяти Заходу перезавантаження ВЕБ.
1 грудня в черговому меморандумі Україна підтвердила МВФ свій намір ухвалити новий закон про БЕБ , який «буде спрямований на створення правової основи для функціонування БЕБ з метою (І) розробки відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу; (II) посилення вимог до відбірної комісії; (III) впровадження контрактної системи для працівників; та (IV) розробки механізму атестації персоналу». І це вже не просто обіцянка, а структурний маяк, з терміном реалізації кінець червня 2024 року.
Меморандум, нагадаємо, це не просто папірець, а додаток до листа про наміри. Цей лист, адресований директору-розпоряднику МВФ Крісталіні Георгієвій, підписано президентом Володимиром Зеленським, прем'єром Денисом Шмигалем, міністром фінансів Сергієм Марченком та головою Нацбанку Андрієм Пишним.
Проте 29 грудня з'ясувалося, що українська влада підготувала західним партнерам та кредиторам сюрприз. Кабмін на своєму засіданні схвалив власний законопроект про перезавантаження ВЕБ .
Перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк стверджує, що за цим законопроектом стоять заступники керівника ВП Олег Татаров та Ростислав Шурма. « Черговий максимально зухвалий кидок міжнародних партнерів , які прямо вимагають реального перезавантаження БЕБ, а не її імітації. Реакцію міжнародників та наслідки такого рішення легко уявити», — обурюється Желєзняк. І прогнозує: "Ну-ну, враховуючи, що перезавантаження БЕБ у вимогах МВФ, США та ЄС… це буде гарне самогубство ".
План Євросоюзу Ukraine Facility, за яким ми сподіваємося отримати 50 млрд євро протягом чотирьох років, теж включає перезавантаження БЕБ, з таким самим формулюванням і чотирма вимогами (I), (II), (III), (IV), які українська влада пообіцяла МВФ у меморандумі. І теж із дедлайном середина 2024 р. До речі, саміт Європейської ради для затвердження Ukraine Facility заплановано на 1 лютого 2024 р.
Відомий також « список пріоритетних реформ » для Зеленського від Джо Байдена, який було передано на Банкову з Білого дому 25 вересня. Там також є пункт про БЕБ: «Провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов'язкову переатестацію персоналу БЕБ. Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам».
У чому полягає «кидок міжнародних партнерів», про який говорить Железняк? Сам нардеп свідчить про це на одному конкретному прикладі — переатестації працівників ВЕБ. «Нагадаю, що перезавантаження ВЕБ із обов'язковою реальною переатестацією працівників — це вимога міжнародників та структурний маяк МВФ. Не виконаємо до кінця червня й адекватно — мінус по траншу, проблеми із програмою та фінансами від інших донорів.
А ось як виглядає імітація переатестації у версії Кабміну — ВП: переатестація відбувається після скасування військового стану; процедуру обирає Кабмін, тобто може бути і «за зачиненими дверима»; від переатестації звільняють усіх працівників, яких призначили після ухвалення закону. Тобто до завершення військового стану встигнуть поставити всіх потрібних людей і зберегти їх на посадах. Так би мовити, відчуй різницю», — пояснив Желєзняк і додав: «Вже описуємо проблему нашим партнерам».
Можна не сумніватися, що цим зайнятий не лише Залізняк. Є громадські організації, які щільно контактують із західними посольствами. Наприклад, Центр протидії корупції теж говорить про те, що «реформу БЕБ буде заблоковано, а Олег Татаров — збереже свій контроль над органом, насамперед за рахунок відсутності процедури очищення органу від непорядних співробітників».
ЦПК наголошує і на іншій небезпеці: «За версією уряду, міжнародним партнерам надається можливість долучитися до процедури конкурсного відбору керівника ВЕБ та право переважного голосу у цьому процесі. Але уряд передбачає таку можливість лише на два роки, і проект не містить гарантій від ручного звільнення керівника, обраного на прозорому конкурсі. Це означає, що вже через два роки новообраного керівника можна буде досить легко звільнити ”.
Поки західні партнери України вивчатимуть новий проект, він може швидко стати законом. Назва проекту – «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо вдосконалення роботи Бюро економічної безпеки України». Навіщо тут згадано КПК? А для того, щоб профільним парламентським комітетом за цим проектом був не фінансовий комітет, а правоохоронний на чолі з Сергієм Йонушасом. У такому разі не доведеться ламати комедію, коли комітет Гетьманцева повинен буде голосувати за схвалення кабмінівського проекту, а свій уже схвалений відкликати під якимось приводом.
Комітет Йонушаса може швидко дати позитивну рекомендацію, після чого залишиться оперативно провести перше та друге читання. Чи завадять цьому західні партнери? Насправді ні. Лише два тижні тому, 21 грудня, Верховна Рада спокійно обрала чотирьох нових членів Рахункової палати, проігнорувавши послів G7 та список реформ від Байдена , які вимагали незалежного та прозорого конкурсу за новим законодавством.
Схоже, всі ці недружні жести на адресу західних партнерів свідчать про те, що політика Зеленського та його офісу починає повертатися до початкової формули «обійдемося без вас». Обійдемося?
