Харківський комерсант Олександр Славтич – типовий представник 90-х, який пройшов шлях від «обнальника», шахрая середньої руки та скандального забудовника дитячих майданчиків до невдалого розкрадача коштів корпоративного пенсійного фонду Нацбанку та учасника чужих махінацій із гуманітарною допомогою.
Сумнівна комерційна біографія цього персонажа і часом непрозорі джерела його доходів ретельно маскуються діяльністю близько десятка компаній торгово-ремонтно-будівельного профілю, а також «успішного підприємця» у сфері будівництва та експлуатації комерційної нерухомості.
Однак, як пишуть місцеві ЗМІ, всі ці спроби видавати себе за самостійну і щось особливу особу – часто завжди бавили тих, хто знає Славтичу ціну і знайомий з ним особисто. Особливим задоволенням, за словами таких людей, завжди було спостерігати за тим, як Славтич «вникає у питання» і зображує розуміння, що ніколи не заважало і навіть допомагало йому бути старанним виконавцем чужої волі та безмовним представником сторонніх інтересів у будь-якій справі.
Як зазначають джерела, існуючої інформації цілком достатньо, щоб оцінити ділові та людські якості цього «девелопера», що не відбувся.
Отже, як і личить справжньому «слизькому типу», згідно з інформацією Реєстру судових рішень, протягом 2015-2024 р.р. Славтич був фігурантом близько трьох десятків судових справ, у більш ніж двадцяти з яких він мав статус відповідача-боржника. На основі матеріалів судових слухань можна дійти невтішного висновку, що цей бізнесмен категорично не любить віддавати борги, погашати заборгованості та виконувати зобов'язання перед усіма, кому не пощастило опинитися серед його ділових партнерів.
Також відомо, що одним із найуспішніших проектів, до яких свого часу пощастило випадково приєднатись Славтичу, є ТРЦ «Французький Бульвар» у м. Харкові, в якому він є одним із міноритарних дольшиків на 7%. Цей ТРЦ відомий насамперед несплатою податків та тіньовою орендою, про що мінімум із 2016 року постійно пишуть ЗМІ.
Своєю затребуваністю як «партнер з бізнесу» Славтич завдячує не фінансовим можливостям і комерційним талантам (яких у нього ніколи не спостерігалося), а брату Вадиму. За інформацією наявної у місцевих журналістів, Вадим Славтич нібито є колись активним учасником кримінального руху початку 90-х років, з усіма зв'язками, що звідси випливають, і життєвим досвідом.
Крім того, Славтича пов'язує кумівство і давня дружба з колишнім головою Державної екологічної інспекції України, запеклим корупціонером та чиновником-мультимільйонером Ігорем Яковлєвим, який, ймовірно, міг здійснювати функції «даху» та «тіньового інвестора» для Славтича.
60-річний Яковлєв уже за нової влади примудрився претендувати на посаду державного секретаря в одному з міністерств, незважаючи на цілий шлейф звинувачень із боку СБУ, ГПУ та ГБР.
Робота «на підхваті» у шахраїв, криміналу та корупціонерів хоч і продовжує приносити непогані дивіденди, але навряд чи колись зробить із невдахи Славтича повноцінного бізнесмена та гідну людину.
