Створення гривні. Чи запрацює український біткоін

Національний банк України проведе тестування цифрової гривні, в якому матимуть змогу взяти участь вітчизняні фінансові установи та їхні клієнти. «Апостроф» розбирався, чим цифрові гроші відрізняються від звичайних, чи потрібна справді українцям е-гривня, у чому її переваги та недоліки.

Національний банк України (НБУ) анонсував тестування державної цифрової валюти – е-гривні – заплановане на цей рік. Про це повідомляє сам регулятор.

Відомо, що НБУ вже розіслав комерційним банкам запрошення взяти участь у цьому експерименті.

У Нацбанку наголошують, що йдеться про відкрите тестування, тобто в ньому зможуть взяти участь усі охочі – банки, небанківські фінансові установи та їхні клієнти.

У НБУ нагадали, що перше тестування е-гривні пройшло ще у 2018 році, але воно відбувалося у закритому середовищі – між працівниками самого Нацбанку та кількома компаніями, які були залучені до експерименту, і під час якого було запущено в обіг дуже обмежену кількість цифрової гривні. (Приблизно 5000 гривень).

Обсяг емісії е-гривні для проведення майбутнього тесту ще не відомий, оскільки він залежатиме від кількості учасників тестування.

Платіжні операції з е-гривнею тестуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде НБУ. «Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе ухвалити рішення щодо доцільності широкомасштабного її випуску в Україні», — розповів директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрєгін.

Чи не крипта, але і не звичайна валюта

Цифрові валюти дуже часто плутають із криптовалютами, проте це не одне й те саме. Хоча спільне між ними справді є, зокрема те, що й ті й інші працюють на блокчейні.

«Коли йдеться про Bitcoin чи Ethereum (найбільш відомі у світі криптовалюти — «Апостроф»), нові монети у платіжній системі створюються як винагорода за обробку внутрішніх платежів. Але у випадку з державною цифровою валютою оброблятиме платіжні операції сам Національний банк», — розповіла виданню CO-CEO та засновник компанії SpiceProp Наталія Бойко.

Ще одне важливе питання – навіщо взагалі потрібні, зокрема Україні, цифрові гроші, і чим вони принципово відрізняються від звичайних так званих фіатних грошей (тих, що є забезпеченими фізичним активом грошовими знаками)?

Насправді відмінностей не так багато, і зазвичай користувачі можуть їх просто не помітити, особливо в такій країні як Україна, яка, незважаючи на війну, залишається однією з найпросунутіших у світі з погляду цифровізації (диджиталізації). Це, зокрема, змогли оцінити українські біженці у багатьох країнах Європи, транзакції в банках яких можуть здійснюватися протягом кількох днів, тоді як в Україні на це йде лише кілька хвилин, а іноді й секунд.

«Якщо в країні сучасна платіжна система як в Україні, коли платежі сягають 5-10 хвилин, то для споживача різницю між CBDC (цифрові валюти центральних банків) та фіатною нацвалютою помітити буде складно», — пояснив «Апострофу» економіст, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран.

Користувачі зможуть розраховуватися е-гривнями за допомогою так званих електронних гаманців, які в Україні законодавчо прирівняні до банківських рахунків (поки незрозуміло, чи потрібно буде відкривати електронні гаманці у комерційних банках чи на платформі Нацбанку) через відповідні програми на мобільних телефонах.

Ризики та переваги

Таким чином, можливо, цифрові гроші нашій країні не потрібні?

Поки що це питання є дискусійним, і НБУ заздалегідь попереджає, що рішення про доцільність випуску в обіг е-гривні прийматиме якраз за результатами анонсованого тестування «і підходитиме до цього питання виважено, враховуючи зокрема потенційний вплив від її введення на фінансову систему держави».

Це тим більше актуально тому, що поки що у світі не так багато країн, які в тому чи іншому вигляді впровадили цифрові валюти. За словами Віталія Шапрана, на сьогоднішній день пілотні проекти були запущені центральними банками в Індії, Китаї, Нігерії, Уругваї та на Східних Карибах (йдеться про сім невеликих країн у Карибському морі, в яких фіатною валютою є східнокарибський долар — «Апостроф»). «Поки що жоден із проектів економічного успіху не досяг», — зазначив експерт.

Не виключено, що це може бути пов'язане з тим, що цифрові гроші мають властивість залишати собою так званий «цифровий слід», тобто дані про громадян і бізнес будуть для контролюючих органів як на долоні. Нацбанк наголошує, що запровадження е-гривні сприятиме зростанню рівня прозорості розрахунків. Це, звичайно, добре для запобігання корупції, проте, враховуючи українські реалії, може, навпаки, її посилити, оскільки така ситуація створює потенційний ґрунт для тиску на користувачів з боку тих самих контролюючих органів.

У будь-якому випадку, для громадян мають бути очевидними переваги використання цифрових грошей. «Найкращі результати показують ті центральні банки, які запропонували вигідні умови користування цифровою валютою. Там, де CBDC була аналогом готівки за рівнем анонімності транзакцій, результати були кращими», — каже Віталій Шапран.

Для потенційних користувачів мають бути й інші стимули. «Потрібні знижки на послуги, податки, оплату комунальних послуг», – пояснює Наталія Бойко.

Крім того, важливою перевагою цифрових грошей може стати низька комісія для розрахунків чи взагалі її відсутність.

Втім, комісія – це те, на чому зокрема заробляють банки, тому вони можуть бути незацікавленими у введенні е-гривні. За словами Наталії Бойко, цифрова гривня, в принципі, зробить багато функцій банків надмірними, а тому вони можуть проігнорувати запрошення Нацбанку взяти участь у тестуванні.

Отже, не виключено, що експеримент НБУ виявиться невдалим. «Нацбанк може витратити чимало коштів на пілотний проект, але не досягти успіху, як, наприклад, це було з платіжною системою «ПРОСТІР», витрати на яку були чималими, але ефект від роботи спірним », - Каже Віталій Шапран.

Життя онлайн та офлайн

Таким чином, зараз дуже важко спрогнозувати, чи буде в Україні – і в якому вигляді – запроваджено цифрову грошову одиницю, оскільки це залежатиме від багатьох чинників. Однак можна з упевненістю говорити, що якщо переваги е-гривні та відсутність ризиків її використання будуть очевидними, українці охоче перейдуть на розрахунки нею.

Наталія Бойко впевнена, що майбутнє – за цифровими валютами. «Цифровізація економіки з подальшим використанням технологій ІІ (штучного інтелекту) для стрибка в ефективності – це наступна технологічна революція, а цифрові гроші – це мастило у новій технологічній системі», – пояснює експерт.

Тим більше, що Україна, як зазначалося вище, є одним із світових піонерів у галузі цифровізації.

Втім, є ще один дуже важливий момент, який стосується того, що під час тестування е-гривні перевірятиметься можливість розрахунків цифровими грошима в режимі офлайн. І якщо експеримент покаже, що така можливість є, це буде дуже корисно, особливо в умовах війни, в тому числі гібридної, коли через кібератаки ворога (та й йєменські хусити теж) є ризики припинення функціонування інтернету і, як наслідок, безготівкових. розрахунків, які виробляються онлайн. Також це дозволить здійснювати розрахунки у разі блекаутів.