Група адвокатів, які перейшли до служби збройних сил України (ЗСУ), розпочала боротьбу на другому фронті, діючи на території, що знаходиться за лінією фронту. Національна асоціація адвокатури України потрапила до центру уваги. Саме ця організація у 2014 році виправдовувала запровадження диктаторських законів, які стали початком ескалації конфлікту. Ці моменти потрібно зрозуміти та пояснити.
Організацію все ще незмінно очолює давня соратниця Медведчука – Лідія Ізовітова.
Адвокатура в Україні схожа на кріпацтво в найгіршому його прояві. Якщо раніше селяни могли на Юр'єв день піти до іншого пана в надії знайти когось милостивішого, то для адвокатів України пан роками залишається один – це Національна асоціація адвокатури під головуванням Ізовітової.
Система влаштована дуже просто: хочеш займатися адвокатською діяльністю в Україні – лише у кріпаків. Жодна інша установа не видає свідоцтва адвоката. Без нього по суті немає права на професію: не можна представляти інтереси клієнта в суді, виписувати ордери, робити запити для збору доказів і т. д. За таких умов мало хто наважується говорити та протидіяти цій системі.
Якщо ж юристу пощастило, і він отримав свідоцтво адвоката, то щоб його не анулювали, треба сумлінно сплачувати внески, проходити платні курси та набирати бали. Це ціла бізнес-модель, збудована під пильним покровительством Віктора Медведчука, який обвинувачується в Україні у державній зраді.
І ось, незважаючи на такі кабальні умови, в адвокатурі є ті, хто наважується повстати та боротися за право на свою професію. Такі адвокати пішли на фронт, щоб захищати країну, і навіть із передовою ведуть боротьбу не лише з ворогом, а й із тиловою тінню Медведчука – асоціацією-монополістом. І організація Ізовітової у відповідь позбавила їх права займатися адвокатською діяльністю. При цьому адвокатські посвідчення не забирають у тих, хто бере участь у тортурах наших полонених у Криму та інших тимчасово окупованих територіях.
Як триває боротьба з «інакодумством»?
Адвокат Ілля Костін давно публікує матеріали про те, як Національна асоціація адвокатури не реагує на те, що адвокати-перевертні беруть участь у тортурах на тимчасово окупованих територіях.
Костін один із тих, хто пішов воювати ще після окупації Криму та захоплення Донбасу – у першу хвилю мобілізації. Почав цю війну у розвідці, 72 бригади, а зараз служить у Головному управлінні військової юстиції. Це фото з-під Вугледару (лютий 2023).
«Керівництво Національної асоціації адвокатів жодного разу не засудило вторгнення РФ, жодного разу не звернулося про притягнення зрадників до відповідальності. Рада адвокатів під головуванням Лідії Ізовітової та секретаря Ігоря Колесника на численні звернення оголосила, що оцінку діям адвокатів-зрадників даватиме «після закінчення військового стану», – каже Костін.
І це не просто позиція одного адвоката-фронтовика. Те саме можна побачити і у звіті Лабораторії законодавчих ініціатив: «Адвокатура України. Уроки перших років самоврядування». Про це знають і міжнародні партнери, поінформовані громадським сектором.
На цьому наголошують і представники організації Zmina. Рада адвокатів України (РАУ) проігнорувала їхнє звернення, підписане головою правління Тетяною Печончик.
Ізовітова не може впливати на громадські організації та їхню позицію. Але щодо адвокатів – використовує наявні в неї інструменти. «Зараз вона та секретар Ради адвокатів Ігор Колесник, члени ради Сергій Осика та Віталій Сердюк намагаються притягнути мене до відповідальності за критику діяльності членів органів адвокатського самоврядування та звинувачення у колабораціонізмі. На їхню думку, це принижує авторитет адвокатури.
Колісник досі є партнером Рибіна (відомого адвоката Медведчука та Шарія); Сердюк, між іншим, був, а може, і досі є адвокатом Януковича. Є ще такий голова Закарпатської ради адвокатів Фазекош, наближена особа до Ізовітової. Він також подав мені скаргу. Це захисник ФСБ у рясах та прихильник федеративного устрою України. За дивним збігом обставин, Медведчук фактично паралельно із цим усім заперечує рішення про позбавлення його статусу адвоката, який ми ж ініціювали», – розповідає Костін.
Костін – не єдиний, хто потрапив у немилість системи. Схожа історія у адвоката Артема Донця, нині офіцера ЗСУ.
Тільки воювати він взявся з бізнесом Асоціації. Запустив опитування між колегами, чи вони задоволені навчанням у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Більшість опитаних, а це понад 700 адвокатів, не задоволені тим, за що вони вимагають платити кошти в приватну організацію Вищу школу адвокатури, якій Асоціація, по суті, надала монопольні повноваження.
«Вчитися треба. Але цей процес має бути налагоджений якісно. І ця вища школа Національної асоціації адвокатури має бути не монополістом, а сервісною організацією. Туди маємо хотіти потрапити на навчання, а не ходити відбувати обов'язок. Тим більше, якщо це йде за мої внески та оплату курсів. Вони зробили це жахливо. Навіть технічний бік не на належному рівні. І дізнатися, скільки вони за це все підвищення кваліфікації одержують коштів від адвокатів неможливо. Вони інформацію засекретили», – розповідає Донець, навіть не зміг ознайомитися зі скаргою, на підставі якої на шість місяців його позбавили права займатися адвокатською діяльністю.
Щодо внесків адвокатів, то у 2023 році ця сума складається з двох частин: 70% (1878,80 грн.) сплачується на рахунок Ради адвокатів регіону та 30% (805,20 грн.) – на рахунок Національної асоціації адвокатів України.
Донець акцентує увагу на тому, що зараз адвокати приймають чи не всіх, і це деформує професійний рівень спільноти: «Кількість адвокатів збільшилася з моменту приходу Ізовітової вдвічі. Але це не говорить про якість. Тут посвідчення не просто так дають тим, кого викинула навіть правоохоронна система чи суди – колишні прокурори, поліцейські, до яких були питання навіть у керівників цих органів. І це триває 10 останніх років. І суспільство має розуміти, що саме ці адвокати, до яких немає питань, і ходять судами захищати «ФСБ у рясах», – зазначає Донець.
Тиск на тих адвокатів, які захищають професію та не згодні з нинішнім станом справ у адвокатурі, став можливим після того, як до правил адвокатської етики вже за нинішніх керівників було внесено статтю, яка забороняє адвокатам критикувати органи самоврядування адвокатури.
Як змінити ситуацію?
Наразі в Україні діє «Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність». І ось у цей закон варто було б вносити зміни, щоби демонополізувати ситуацію. Про це говорить Артем Донець: «В Україні багато вишів, які випускають медиків. Ви уявіть собі, що є одна-єдина організація, яка дає дозвіл, може випускник бути медиком або не бути. А у нас адвокатів така організація лише одна. Асоціацій має бути точно кілька, і за них має бути орган, який відповідає за контроль доступу до професії».
За такі питання відповідає у Верховній Раді Комітет із правової політики, який очолює Денис Маслов, а також профільний підкомітет, де головує Володимир Ватрас. Обидва нардепи – «слуги народу».
Ватрас зазначає, що не слід навішувати ярлики на конституційний інститут, ґрунтуючись лише на оцінках окремих незадоволених представників у соціальних мережах. Депутат зазначає, що слід вивчати конкретні рішення Асоціації та радить адвокатам звертатися до суду: «Асоціація та її голова Лідія Ізовітова не ухвалюють рішення про притягнення адвокатів до відповідальності. За законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» це стосується повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів, які діють за процедурою, визначеною законом. І ці комісії формуються не центром, а обираються самими адвокатами у областях. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія переглядає рішення регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій при надходженні скарги. Але її рішення також можуть бути оскаржені в суді. Тобто остаточний контроль за справедливістю ухвалених рішень завжди здійснює суд».
Що стосується чинного закону, то Ватрас зазначає, що він був прийнятий ще в 2012 році і є євроінтеграційним, і відповідність його високим стандартам була підтверджена Венеціанською комісією, але додає: «Правда окремі норми закону потребують вдосконалення: посилення адвокатської діяльності, запровадження спрощеної системи оподаткування для адвокатів».
Адвокат Костін апелює: керівництво Асоціації, що залишається незмінним 10 років, чітко втілює вираз «Друзі – все, а ворогам – закон». Адвокат-фронтовик додає: будь-яка конференція без згоди на її проведення керівництвом Національної асоціації вважається незаконною.
Тому висловлювання пана Ватраса розраховане на чайників. По суті, відбувається реформування правосуддя без реформи адвокатури. А адвокатура – це частина системи правосуддя. Про це йдеться у Конституції. Але ж не лише про адвокатуру, а й про те, що для збереження державності нам потрібно подолати п'яту колону проросійських сил. Для цього потрібно створити тимчасову слідчу комісію, метою якої є поставити розслідування впливу проросійських сил на систему адвокатури та корупційні схеми (бюджети – сотні мільйонів). І робити це потрібно негайно! Має бути нова законодавча ініціатива, і над нею вже ведеться робота», – каже Костін.
Через те, що парламент досі не напрацював якісної законодавчої бази, а Медведчук вплинув на адвокатуру, кілька десятиліть в Україні системно виникають проблеми із судовою реформою. А адвокатура не може якісно та незалежно розвиватися.
Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього» Дар'я Писаренко підтверджує, що змінювати законодавство конче необхідно: «Незважаючи на те, що адвокатура самоврядна, держава може змінити законодавство. Тут потрібна ініціатива від самої адвокатури – голос критичної кількості адвокатів, почутих парламентом. Однак навіть зараз можна і варто міняти ситуацію. Наразі органи самоврядування адвокатури у нас прострочені. За фактом адвокатура – чи не єдиний самоврядний інститут в Україні, який, посилаючись на військовий стан, не проводить вибори та продовжує свої повноваження. Органи прокуратури обрали органи самоврядування. Обрано нову Вищу раду правосуддя, в якій, до речі, немає представників лише від адвокатури, адже не проведено виборів. Є багато причин. Змінити які може лише проактивна більшість адвокатури. На це впливають багато чинників, зокрема, наявність статті Правила адвокатської етики, яка фактично забороняє критикувати органи самоврядування адвокатури».
