Перша жертва прокурорів-інвалідів

«Запис у трудовий» може поставити під загрозу подальшу кар'єру колишнього фаворита Банкової

Корупційна історія, що вражає навіть за українськими мірками, з десятками прокурорів з посвідченнями інвалідів, які роками вершили правосуддя на Хмельниччині, коштувала крісла генпрокурору Андрію Костіну. Хоча у випадку з Костіним правильніше сказати, що він давно перебував у статусі «на валізах», а хмельницький сумний «анекдот» з інвалідами лише прискорив відставку генпрокурора. Та й лише тому, що ця історія дуже обурила «глибинний народ», який часто повинен пройти всі кола пекла, щоб отримати статус інваліда, маючи для цього всі підстави.

«Вважаю абсолютно правильною позицію президента України Володимира Зеленського: мають бути не лише скасовані всі неправомірні рішення щодо надання інвалідності, відповідних пенсійних та інших нарахувань, мають бути не лише чіткі законодавчі та організаційні зміни, а й персональна відповідальність. У тому числі, політична відповідальність», — заявив Костін на прощання та подякував президентові за довіру. Хоча ще кілька днів тому про відставку на тлі скандалу він не згадував, а анонсував масштабне розслідування та створення робочої групи з міжнародних експертів. Згодом про політичну відповідальність генпрокурора за ситуацію в органах прокуратури заявив і сам Зеленський.

Офіс генпрокурора Костін очолював понад два роки (з 28 липня 2022 року) Розмови про те, що його переведуть на нову роботу — чи то до Конституційного суду, чи то до Міжнародного кримінального суду, чи відправлять кудись послом — ходили давно. Але як і всі кадрові пертурбації у владі, ці плани постійно відкладалися.

Тому й не зрозуміло, як довго Костін продовжував перебувати в будівлі на вулиці Резницькій, якби не випливли такі «факапи» його підлеглих. Вже колишній обласний прокурор Хмельниччини Олексій Олійник цілком серйозно заявив, що одержав виробничу травму, вивчаючи матеріали справи. Але те, що багато підлеглих Костіна оформили собі фіктивну інвалідність ще за часів попередньої влади, індульгенцією для керівника не стало.

До потрапляння до генпрокуратури Костін був нардепом із другої сотні списку «Слуги народу», який дослужився до головування у комітеті з правової політики. Він не приховував, що його привів до владної команди голова Офісу президента Андрій Єрмак, з яким вони спілкуються багато років. Цікаво, що перед тим як стати генпрокурором, Костін не зумів пройти конкурс на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хоча він і номінувався в САП як негласний «кандидат від влади», його кандидатуру «зарубали» громадські організації через підозри в недобропорядності. Але парламентська зала до нового генпрокурора претензій не мала: кандидатуру Костіна 27 липня 2022 року підтримали 299 народних депутатів.

Попереднього генпрокурора Ірину Венедиктову тоді відправили у відставку з не дуже гарними формулюваннями. Президент Володимир Зеленський змінив одночасно генпрокурора та голову СБУ (Івана Баканова), мотивувавши це тим, що у цих двох органах було виявлено дуже багато колабораціоністів та зрадників Батьківщини. Реальна причина відставки Венедиктової, за чутками, полягала в її конфлікті з главою Офісу президента, який був незадоволений її надмірною медійною активністю, зокрема, на треку обміну полоненими.

Скандали та неприємності

Якщо на Банковій розраховували, що Костін буде скромнішим за Венедиктову у своїх публічних проявах, то в цьому плані він, мабуть, не розчарував покровителів. Але зовсім без скандалів у генпрокурора-«невидимки» все ж таки не обійшлося.

Так, журналістам стало відомо, що минулого року Костін провів у закордонних відрядженнях понад сто днів, з яких половину — у США, де мешкає його дружина. В Офісі генпрокурора запевняли, що насправді час, який він проводить за кордоном, за вирахуванням дороги туди-назад вдвічі менший, а до Штатів Костін їздив не у сімейних справах, а як член офіційної делегації від України на Генасамблеї ООН.

Захищаючи шефа, в Офісі генпрокурора заразом перерахували його досягнення на посаді: зокрема отримання ордерів на арешт від Міжнародного кримінального суду Володимира Путіна та російського омбудсмена Марії Львової-Бєлової; підписання угоди та відкриття офісу Міжнародного кримінального суду у Києві; просування на міжнародному рівні питання створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії; конфіскація активів російських олігархів у США; створення Консультативної групи з питань міжнародних злочинів тощо. Мовляв, за кордон стільки їздить недаремно.

А ось дочка Костіна Анастасія не приховувала, що за кордоном на постійній основі. Їй претензії з цього приводу, звісно, ​​пред'явити не можна було, але Анастасія дещо шокувала виснажених війною українців своїми «стражданнями» в європейських країнах далеко від рідного дому — Монако. При цьому дочка Костіна, коли той очолював комітет з правової політики, була помічницею депутата від «Слуги народу» Андрія Задорожного.

Зрозумівши, що такі одкровення викликають питання до її високопоставленого тата, Анастасія була змушена виправдовуватися за жарт «для друзів» та запевняти, що «розкішного та безтурботного життя» у неї немає.

Влітку цього року Офіс генпрокурора сколихнув скандал, який стосувався не безпосередньо Костіна, а одного з його заступників - земляка з Одеси Дмитра Вербицького. Розслідування проекту «Схеми» показало, що дівчина Вербицького Христина Ільницька веде розкішний спосіб життя – у неї виявили елітний автомобіль Porsche та триповерховий котедж у Києві загальною вартістю 52 млн грн.

Офіційний прибуток Ільницької (360 тис. грн за останні десять років) явно не дозволяв їй робити такі покупки, а Вербицький причетність до їхнього фінансування заперечував.

Костіна для надання пояснень щодо походження стану його заступника викликали до Верховної Ради (куди він не з'явився), а НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Вербицького. Костін спочатку відмовлявся усувати свого скандального заступника, але в результаті змушений був звільнити. Вже після цього НАЗК виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення у діях Вербицького на майже 29 млн грн.

Це не єдиний випадок, коли Костін не поспішав здавати «своїх». Так 2022 року він відмовлявся відкривати справу щодо можливого незаконного збагачення своєї колишньої колеги — нардепа Ірини Аллахвердієвої щодо її можливого незаконного збагачення. І зробив це лише після того, як Вищий антикорупційний суд зобов'язав його це зробити (нещодавно нардепу було вручено підозру).

Нічим завершилася історія зі святкуванням Дня працівників прокуратури 1 грудня минулого року. Журналісти зняли караван візитерів до Генпрокуратури з нескінченною хвилею пакетів та подарунків. Костін пообіцяв провести службове розслідування з цього приводу та вжити відповідних заходів, але про його результати нічого досі не відомо.

Свіжий епізод стосується вже колишнього «слуги» та ще одного депутата з Одеської області – любителя Московської церкви Артема Дмитрука. Генпрокуратура так довго збиралася вручити йому підозру, що дочекалася, доки він втік за кордон. Реакція Костіна на цю халепу стала майже мемом. "Моє обурення навіть більше, ніж у суспільства!" - Демонстрував свої переживання генпрокурор.

Тепер закриттям цього та інших «хвостів» займуться наступники — за вакантне крісло вже розгортається підкилимна боротьба. Щодо самого Костіна, то, незважаючи на давню дружбу з Єрмаком, його подальша кар'єра у владі під питанням. Хоча ще недавно від кількості місць, куди сватали Костіна, очі розбігалися.

Наприклад, нинішній посол України в Нідерландах Олександр Карасевич розглядається на посаду заступника команди нового міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Кандидатура Костіна на це потенційно вакантне місце, як людину, яку не треба вводити в курс судового процесу проти агресора в Гаазі, була б логічною. Втім, усе псує тавро, з яким його звільнено з попереднього місця роботи, — «політична відповідальність». Чи можна буде заплющити на нього очі при подальшому працевлаштуванні? Принаймні Венедиктова, яку після генпрокуратури влаштували послом у Швейцарії, такого «запису в трудовій» не було…