Люди Притули та Кличко вже засвітилися у справі реанімації «мертвих» партій
Наприкінці квітня 2024-го майже синхронно у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з'явилися зміни у керівництві двох маловідомих партій. Біля керма Всеукраїнського об'єднання «Українська команда» став Орест Криштафович, а партію «Платформа справедливості» очолив Максим Костецький.
Криштафович — волонтер, який раніше працював помічником нардепа-«ударівця» Артура Палатного і безуспішно балотувався від «Удару» до Київської облради восени 2020 року.
Костецький – помічник на громадських засадах нардепа від «Голосу» Ярослава Юрчишина та юридичний радник, керівник транспортного спрямування благодійного фонду Сергія Притули.
У коментарі «Головкому» народний депутат VIII скликання та співавтор виборчого кодексу Олександр Черненко називає такі процеси підготовкою до виборів, які відбудуться після завершення дії воєнного стану. Той факт, що представник фонду Притули засвітився у маловідомій партії, може свідчити про політичні амбіції відомого волонтера. Адже у соціологічних опитуваннях, які з'являлися під час великої війни, віртуальна «партія Притули» має підтримку у людей.
Щодо реєстраційних змін у партії «Всеукраїнське об'єднання „Українська команда“, то, на думку екс-нардепа, йде розкрутка невідомої політсили через однойменний благодійний фонд. Його очолює близький соратник мера столиці, народний депутат VII-VIII скликань Артур Палатний. На сторінці у Facebook Волонтерський штаб «Українська команда» регулярно публікуються відеозвіти за участю Палатного, який передає військовим дрони та різне обладнання.
«Загальновідомо, що є партії-лідери, а є партії-сателіти. Так от «Українська команда» у перспективі може виконати роль політсили, яка заводитиме у виборчі комісії та спостерігачами на вибори перевірених людей. Це не конкурент «Удару» Віталія Кличка, а афілійований із ним проект», — пояснює технології української політичної кухні Олександр Черненко.
«Головком» спробував зв'язатися із новоспеченим керівником партії «Платформа справедливості» Максимом Костецьким. Однак, вказаний у реєстрі контактний номер не відповів. Крім цього, редакція зателефонувала до попередньої керівниці цієї політсили Ксенії П'ятигіної. За її словами, вона здала всі партійні справи ще в листопаді 2023 року. Хто є новим головою партії, їй нібито невідомо.
Згодом пан Костецький все ж таки відреагував на прохання редакції в месенджері: «Так, партія є, діяльності ніякої не здійснює, завершили реєстраційні дії, які розпочали ще до повномасштабного вторгнення, от і вся сенсація».
Військова пауза. Не для всіх
В Україні ринок політичних партій завжди був активним: зараз зареєстровано понад 360 політичних сил. Однак із початком повномасштабної війни влада поставила на паузу процес появи нових політичних проектів. «З 6 березня 2022 року документи для державної реєстрації створення політичних партій суб'єктом державної реєстрації не ухвалюються», — про це у відповіді на запит «Головкому» нагадує перший заступник міністра юстиції Євген Горовець.
Отже, активність «купи-продай» тліє, якщо можна сказати, навколо тих партій, які утворилися до вторгнення. «У довоєнний час зареєструвати нову політичну партію було досить складно та фінансово затратно. Необхідно зібрати 10 тисяч підписів громадян із різних областей України. Тому природно, що багато політиків зараз купують на перспективу так звані «мертві» партії. Що примітно: часто такі партії реєструвалися з метою їхнього подальшого продажу», — визнає у розмові з „Головкомом“ голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.
Редакція поцікавилася в експертів, яку ціну в умовах війни може обійтися купівля партії тим, хто бачить у такій інвестиції перспективу. За словами Олександра Черненка, розцінки стартують від $10 тис. На вартість впливає власне історія політсили та кількість її осередків в областях. «Напередодні виборів партійні свідчення коштують дорожче, але оскільки зараз невідомо, коли будуть вибори, то зараз це неліквідний актив. Тому потенційний покупець має хороший шанс поторгуватися з продавцем», — упевнений екс-нардеп.
Ще до великої війни Комітет виборців провів дослідження, яке показало: в Україні 70-80% політичних сил не провадять жодної діяльності, не мають офіційних сайтів, словом, це — партії «на папері». До речі, нові дані Національного агентства з питань запобігання корупції це лише підтверджують. Як виявилось, за I квартал 2024 року 188 партій не подали фінансових звітів. «Все це говорить не про злий намір, а про те, що перелічені НАЗК партії існують у сейфах — як пакети документів: статут, свідоцтво та печатка. Там навіть немає бухгалтера, який би оформив звіти на вимогу законодавства», — зазначив Олексій Кошель.
Водночас голова Комітету виборців спостерігає ознаки політичного мародерства, коли партії змінюють свої назви на слова співзвучні з діяльністю військових та волонтерів або на ухвали, які з'явилися під час вторгнення РФ. Наприклад, маловідома партія «Громадянський рух „Хвиля“ у серпні 2023 року змінила назву на „Партію ветеранів та волонтерів України“.
«Оскільки політична сила взагалі невідома, можу припустити, що ні ветерани, ні волонтери до неї непричетні. Партія "Союз", яку ми раніше вважали проросійською, тепер називається "Євросоюз". Партію «Громадянська платформа» перейменовано на партію «Ми з України!». Політсила «Свідома нація» має інший бренд – «Рішальні», – зазначив експерт.
Особа наступної Ради: нова чи оновлена?
Незважаючи на те, що війні не видно кінця-краю, в Україні й надалі продовжуватиметься процес маскування старих партій під нові з військово-волонтерською тематикою, прогнозує Олексій Кошель. Мета драйверів цього процесу — під час виборів «відкусити» шмат слави та невелику кількість відсотків у виборців, які заплутаються у назвах політсил. Справа в тому, що майбутній склад Верховної Ради X скликання, припускає експерт, не менш ніж на 50% складатиметься з людей, які пройшли війну чи волонтерували.
Глава КВУ додає: з-поміж діючих чотирьох парламентських партій (ОПЗЖ роздробилася на дві групи у квітні-травні 2022 року. Сама ж партія заборонена в Україні на підставі рішень судів — «Головком») у нову Раду пройде не більше двох. Експерт також переконаний, що як такої партії «Слуга народу» більше не буде.
«На сьогодні „Слуга народу“ стала тягарем для президента Володимира Зеленського. Зокрема, за час п'ятирічної каденції щонайменше третина нардепів-«слуг» фігурували у медійних та корупційних скандалах. Це багато, щоб у майбутньому зберегти високий рейтинг довіри. Цілком логічно, що на політичному небосхилі може з'явитися нова партія на кшталт Команди Зеленського, яка формуватиметься з нових людей, які не були в «Слузі народу», — підсумував голова Комітету виборців.
