Порядок денний та мобілізація: Як працюють ВВК і з якими хворобами визнають непридатним до служби

В останні дні до роботи Військово-лікарських комісій та Територіальних центрів комплектування прикута особливо велика увага. Виявлені правоохоронцями численні факти порушень з боку ВВК та ТЦК при визначенні придатності до служби та отримання хабарів від ухилістів, масові перевірки роботи ТЦК, звільнення та притягнення до відповідальності їхніх керівників поєднуються із заявами представників влади про перевірку всіх, визнаних непридатними та про можливість екстрадиції тих, хтось скористався непридатністю, щоб виїхати за кордон.

До того ж, днями Міністерство оборони внесло зміни до розкладу хвороб, яким розширило перелік захворювань, за наявності яких людина визнається повністю придатною до військової служби.

Як відбувається проходження військово-лікарських комісій та з якими діагнозами військовозобов'язаних визнають непридатними до служби.

Правки у “спірні” статті

Широкий розголос останніми днями набув Наказ Міноборони №490 від 18 серпня 2023 року, який, крім іншого, розширює перелік хвороб за наявності яких людина вважається повністю придатною до військової служби. Цей наказ багато хто відразу почав трактувати як спробу мобілізувати на війну абсолютно всіх, незалежно від стану здоров'я. Втім, внесені зміни не є особливо значними і впливають не стільки на те, чи можна буде закликати людину чи ні, скільки на те, чи буде військовозобов'язаний покликаний як повністю придатний або обмежено придатний.

Зміни стосуються 9 статей розкладу хвороб, за якими в більшості випадків ВЛК мала можливість на свій розсуд визначати придатну людину або обмежено придатну в індивідуальному порядку. Йдеться про такі захворювання: клінічно вилікуваний туберкульоз, вірусні гепатити з незначним порушенням функцій, безсимптомне носійство ВІЛ, з імунною компенсацією, анемії, які повільно прогресують і непрогресують з незначними порушеннями функцій та рідкісними загостреннями, легкі короткочасні хворобливі прояви.

Тепер, згідно з новим Розкладом хвороб ВВК при обстеженні військовозобов'язаних з такими діагнозами визнаватимуть їх виключно придатними до військової служби.

Нагадаємо, що за законом держава має право мобілізувати як повністю придатного, так і обмежено придатного. Втім, мобілізовані обмежено придатні не повинні служити у певних пологах військ та на певних посадах.

Як проходять ВВК після отримання повістки

Під час військового стану та загальної мобілізації всім військовозобов'язаним віком від 18 до 60 років можуть вручити повістку, з якої потрібно з'явитися до Територіального центру комплектування (колишні військкомати). Після того, як щодо військовозобов'язаного будуть уточнені всі дані, його зазвичай направляють на військово-лікарську комісію.

Усі нюанси проходження ВВК прописані у наказі Міноборони “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України”.

По-перше, кандидата на залучення до сили оборони держави мають оглянути всі базові медичні фахівці: хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог, стоматолог, дерматолог, але якщо будуть показання, то можуть призначити огляд лікарів інших спеціальностей.

Головним завданням ВВК є визначити, чи здатний військовозобов'язаний виконувати бойові завдання і взагалі служити в армії. І після проходження військово-лікарської комісії може бути чотири варіанти вердикту медиків: придатний до військової служби; тимчасово не придатний до військової служби; обмежено придатний до військової служби; непридатний до військової служби, крім військового обліку.

Щодо першого пункту, то все зрозуміло: військовозобов'язаного визнають придатним і відправляють захищати країну. При цьому жодних обмежень щодо стану здоров'я немає. Якщо ж ВЛК виносить рішення, що громадянин непридатний до військової служби з винятком з військового обліку, такий громадянин не може бути мобілізований і взагалі виключається з військового обліку, що дає йому право виїжджати за кордон.

Визнані тимчасово непридатними до військової служби не мобілізуються. Але маємо знову пройти ВВК через 6 або 12 місяців. Таке рішення ВЛК приймає у разі загострення тієї чи іншої хвороби, яка загалом не є приводом для зняття з військового обліку. За виділений йому час людина має вилікувати хворобу, а вже після цього, у разі позитивного ув'язнення ВЛК, її мобілізують до лав ЗСУ.

Дуже цікавим є поняття "обмежено придатний до військової служби". Тут йдеться про те, що військовозобов'язаний все ж таки має можливість проходити військову службу, але з певними обмеженнями у виконанні тих чи інших завдань в армії. Наприклад, таких чоловіків можуть відправити служити до так частин забезпечення, або при ТЦК.

З якими хворобами не мобілізують

Загалом під час дії воєнного стану загальна логіка роботи ВЛК наступна. Усі статті, присвячені тим чи іншим хворобам (всього їх 86), мають “підстаття”. Найчастіше їх три – “а”, “б” і “в”. Статті, позначені буквою “а” зазвичай передбачають тяжкий прогресуючий перебіг хвороби, значні наслідки та функціональні обмеження організму, до яких хвороба призвела. Таких хворих мають визнавати "непридатними до військової служби з винятком військового обліку". Статті з літерою "б" і "в" визначають помірні або слабкі порушення та перебіг хвороби. І такі люди визнаються обмежено гідними.

Втім, є певні статті, за якими ВВК мала можливість в індивідуальному порядку визначати придатність або обмежену придатність, або обмежену придатність або непридатність. Але наказ Міноборони у переважній більшості випадків у воєнний час зобов'язує ВЛК у таких “спірних” випадках виносити рішення про придатність.

Однак це не означає, що людський фактор при визначенні придатності як такої відсутні або відсутні можливості для зловживань з боку ВЛК. Абсолютних критеріїв визначення значних чи помірних наслідків не існує, тому ВВК, наприклад, цілком може за гроші “ускладнити” стан військовозобов'язаного, або “полегшити”, якщо треба виконувати “план мобілізації”.

Зрештою, аналіз Розкладу хвороб показує, що для визнання непридатним до мобілізації у воєнний час потрібно мати дуже серйозне захворювання та мати вкрай слабке здоров'я. Більшість хронічних хвороб, з якими у мирний час визнають непридатним до служби, у час є лише підставою бути обмежено придатним.

Так, визнають непридатним тих, хто мав інфаркт головного мозку або інсульт, які призвели до значних порушень функцій. А ось інсульт із помірним порушенням функцій – це обмежена придатність. Також мобілізувати не можуть чоловіків, які мають тяжкі форми атеросклерозів, тромбозів та варикозів, які значно порушують кровообіг. Помірне порушення кровообігу, знову ж таки, робить людину обмежено придатною.

Тяжкі інфекційні хвороби теж дають привід для виключення з військового обліку. Йдеться про тяжкі форми вірусних гепатитів, а також про ВІЛ, що супроводжується різними паразитарними хворобами та злоякісними пухлинами. Крім цього, сюди ж відносять туберкульоз, що активно прогресує.

Не беруть до армії і з тяжкими хворобами нервової системи. Це стосується насамперед людей з епілепсією за наявності частих епілептичних нападів чи виражених психічних розладів. Сюди ж відносяться прогресуючі, зі значними порушеннями функцій системні атрофії, церебральний параліч, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, всі види дистонії, але крім вегетосудинної.

Як не дивно, але не всі новоутворення в організмі військовозобов'язаного дають право бути виключеним з військового обліку. Це стосується лише тих, у кого виявлено первинні або вторинні новоутворення за наявності віддалених метастазів та неможливості радикального хірургічного лікування.

Понад те, навіть ампутація однієї кінцівки перестав бути підставою визнання військовозобов'язаного непридатним. Так, стаття 63-б передбачає, що люди з ампутованою однією рукою або однією ногою нижче рівня верхньої третини гомілки обмежено придатними у воєнний час. Гарантована непридатність – ампутація двох кінцівок. Втім, на практиці фактів мобілізації людей без руки чи ноги поки що не було.

Чи повторно перевірятимуть тих, хто вже знято з військового обліку

Зараз йде багато розмов про те, що чи не всі вердикти ВВК щодо непридатності до служби будуть ретельно перевірені. Мовляв, є більша ймовірність, що у ВВК видавали так званий “білий квиток” за хабарі. І на такі думки також наштовхують ті факти, що правоохоронці майже щотижня видають все нові й нові порції відомостей про те, що обласні начальники ТЦК за період повномасштабної війни нажили собі купу нерухомості та різних автомобілів преміум-класу.

Утім, поки що невідомо, як може відбуватися вся ця перевірка висновків ВВК щодо непридатних до служби громадян. І чи взагалі це відбуватиметься. По-перше, немає чіткого юридичного механізму повторної перевірки визнаних непридатними. До того ж слід розуміти, що дуже багато чоловіків, які, припустимо, за хабар вирішили питання укосу від мобілізації, подейкували, що це коштувало 3-7 тисяч доларів, то вони вже давно виїхали за кордон. Звичайно, повертатися на повторну військово-лікарську комісію ніхто з них не збиратиметься. І звідси витікає наступний міф, який породжують представники влади – екстрадиція чоловіків-уклоністів від мобілізації.

Все почалося з того, що голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що всіх чоловіків, які виїхали за кордон за допомогою підроблених довідок про непридатність до військової служби, можуть екстрадувати назад до України.

Втім, екстрадувати будь-кого з-за кордону, а тим більше ухилістів дуже складно. Як зазначає міністр юстиції Денис Малюська, іноземні країни зазвичай відмовляють в екстрадиції українців додому, адже закордонні правоохоронці відразу враховують ситуацію з безпекою в Україні.

До того ж, представник президента у Верховній Раді та член комітету парламенту з національної безпеки та оборони Федір Вениславський взагалі заявив, що немає юридичних процедур для масової екстрадиції українських ухилістів.

За його словами, кримінальна відповідальність стосується персонально окремого громадянина і якщо, наприклад, буде доведено, що особа ховається від досудового слідства чи суду за кордоном, то лише після цього готуються документи до іноземної держави з проханням екстрадувати того чи іншого громадянина України. Однак сам Вениславський визнав, що українець, якого наша держава захоче екстрадувати, може подати до суду європейських країн і не факт, що цей суд підтримає позицію держави Україна.

Одним словом, зараз повернути ухилістів на Батьківщину вкрай складно й українським правоохоронним органам треба без перебільшення задіяти титанічні зусилля, щоб екстрадувати навіть одного ухиліста. А якщо уявити, що таких чоловіків набереться кілька десятків тисяч, то правоохоронці будуть змушені займатися виключно питаннями екстрадиції.