Столична Нацполіція розслідує порушення під час будівництва житлового будинку по вул. Хвойний, 12-А. Правоохоронці вже встановили, що це фактично ЖК, що зводиться на землі, призначеній для будівництва «звичайного приватного будинку», і що за реалізації цього проекту було проігноровано низку ДБНів.
Забудовник – фізична особа Максим Ганцев – відкидає всі звинувачення: за його словами, він зводить «власний» будинок, а правоохоронці чинять на нього психологічний тиск та місцеві жителі незаконно перешкоджають проведенню робіт. У свою чергу, громада Бортничої вказує на те, що ця забудова може призвести до негативних наслідків – погіршення електропостачання, проблем із водопостачанням, екологічних проблем тощо. Крім того, місцеві жителі заявляють, що забудовник залякує їх та членів їхніх сімей. Ганцеву приписують і низку інших подібних забудов у цій місцевості. Це явно може свідчити про системність таких схем із забудови столичних земель за підтримки КМДА.
Як стало відомо, правоохоронці вивчають факти можливого порушення законодавства під час будівництва житлового комплексу (ЖК) на вул. Хвойна, 12-А у Дарницькому районі столиці (мікрорайон Бортничі).
Відповідне слідство здійснюється у рамках кримінального провадження №12024105020000342, яке було відкрито Дарницьким управлінням Нацполіції Києва 22 лютого 2024 року. Фігурантам справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України – самоврядування. Ця справа була відкрита після вступу до правоохоронців колективного звернення мешканців мікрорайону Бортничі, які повідомили Нацполіції, що невстановлені особи вчиняють самоуправні дії на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:230:0135 загальною площею 0,1 .
Що з'ясували правоохоронці
У ході розслідування правоохоронцям стало відомо, що вказана ділянка має цільове призначення “для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва. Втім, як з'ясували слідчі, фактом на ньому зводиться багатоквартирний ЖК – про це, за інформацією правоохоронців, зокрема, свідчить той факт, що в Інтернеті є оголошення про продаж одно- та двокімнатних квартир з окремими санвузлами у цьому комплексі та про можливість інвестування у це будівництво. планувалося будівництво 40 кімнат та 8 паркомісць, а станом на 1 квітня проектні рішення були скориговані — планується будівництво 20 кімнат та 15 паркомісць.
За час слідства огляди цієї ділянки проводились тричі. Так, 18 березня 2024 року правоохоронці фактично «поцілували замок» — земля була огороджена металевим парканом, а вхідна залізна брама була зачинена. Надалі, 24 квітня, правоохоронці вже зафіксували котлован під фундамент, по периметру якого було встановлено опалубку та арматуру. Після цього, 30 травня, слідчі ще раз «завітали» на цю ділянку — цього разу вже з інженером-землеупорядником. Тоді правоохоронці за допомогою цього фахівця встановили факти порушень низки Державних будівельних норм (ДБН) під час здійснення цієї забудови.
Так, з'ясувалося, що відстань від поточного будівництва до металевого огородження в різних точках становить 0,97 м, 0,91 м і 0,85 м, що значно менше від відстані, яка визначена в ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова». Йдеться про те, що у зазначених нормах зазначено, що при здійсненні забудови для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки не менше 6 м, «які мають бути розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля» . Також, за даними слідства, забудовником порушено норми ДБН Б.2.2-12:2019 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги, якими не допускається розміщення багатоквартирних будинків у кварталах садибної забудови.
У ході розслідування правоохоронці надсилали запити щодо цієї забудови до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) та Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА). У ДІАМ слідчим повідомили, що у розпорядженні цієї інспекції відсутні документи щодо звернення фізичних чи юридичних осіб щодо отримання дозволу на будівництво багатоквартирного житлового будинку. У свою чергу, у профільному департаменті столичної мерії слідчим відповіли про те, що 28 березня 2023 року їм було надано містобудівні умови та обмеження (МУО) щодо проектування забудови ділянки за вказаною адресою, але в них йшлося про “індивідуальний житловий будинок (садибний тип)”. )” – тобто дозволів на будівництво ЖК забудовники не отримували.
Правоохоронці також допитали як свідків членів ініціативної групи, яка виступає проти даного будівництва. Вони, серед іншого, заявили правоохоронцям про те, що незаконне будівництво багатоквартирного будинку на цю адресу може призвести до різних негативних наслідків як для мешканців мікрорайону Бортничі загалом, так і для мешканців будинків на довколишніх вулицях зокрема. На думку членів ініціативної групи, ці наслідки можуть виражатися у погіршенні електропостачання, проблем із водопостачанням, екологічними проблемами, оскільки централізованої каналізації на цій вулиці немає тощо.
13 червня 2024 року Дарницька окружна прокуратура направила до місцевого районного суду клопотання про накладення арешту на ділянку на вул. Хвойний, 12-А. Це пояснювалося тим, що землю було визнано речовим доказом у цьому слідстві, тому правоохоронцям потрібно було домогтися заборони на її продаж та використання (наприклад, проведення будівельних робіт). Втім, 20 червня Дарницький районний суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Очевидно, слідчого суддю переконали аргументи власника цієї ділянки, яка виступила проти накладення арешту.
Зокрема, ця фізична особа звернула увагу на те, що вона здійснює будівництво приватного, тобто власного будинку. Також власник дільниці зазначив, що правоохоронці не надали доказів «завдання значної шкоди інтересам громадян чи державним інтересам» внаслідок цієї забудови, хоча, мовляв, мали це зробити, адже кримінальне правопорушення за ст. 356 КК України має мати таку складову. При цьому громадянин наголосив, що для збереження ділянки як речового доказу потрібно не накладати на нього арешт, а відповідним чином доглядати його – прибирати, косити траву тощо. Крім того, ця людина вказала на те, що припинення будівництва будинку на стадії незавершеного будівництва призведе до його псування та руйнування внаслідок несприятливої атмосферної дії, опадів, вітру, ерозії тощо.
Зазначимо також, що ця людина в суді озвучила низку звинувачень на адресу правоохоронців та місцевих мешканців. Так, за його словами, прокурор та дізнавачі Нацполіції зловживають своїми процесуальними правами і чинять на нього психологічний тиск. У свою чергу, членам вищезгаданої ініціативної групи, мовляв, “не подобається здійснення власником [дільниці] будівництва будинку, у зв'язку з чим вони постійно роблять спроби перешкодити [забудові] шляхом блокування заїзду техніки на будівельний майданчик, перешкоджання вивантаженню матеріалів, виставлянню бетонних блоків, закопування нігтик на під'їзних шляхах до земельної ділянки» і т.д.
Передісторія та деякі подробиці
27 квітня 2001 року Київрада рішенням №311/1288 погодила відведення земельної ділянки на вул. Комінтерну, 12-А у Харківському районі столиці (нині – вул. Хвойна у Дарницькому районі) у приватну власність громадянину Віктору Підлісному «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель».
Надалі, протягом більш як двох десятиліть, ця земля фактично не використовувалася. Наприкінці минулого 2023 року, 5 грудня, її власником на підставі договору купівлі-продажу стала фізична особа Максима Ганцева. А вже за три тижні, 28 грудня, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав йому вищезгадані МУО на проектування будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу).
Цим документом було передбачено, що максимальна поверховість даного будинку не повинна перевищувати 3 поверхи або 15 метрів без урахування мансарди, а максимальний відсоток забудови – не більше 50%. При цьому в МУО також наголошувалося, що згідно з ДБН "розміщення багатоквартирних (секційних) будинків у кварталах садибної забудови не допускається". Серед іншого, у «Гроднобудах» було зазначено, що «за відсутності мереж міської каналізації необхідно передбачити каналізацію садиб із використанням локальних очисних споруд» тощо.
2 лютого 2024 року вже був готовий проект цього будинку. Згідно з ним, висота даної будівлі має становити 13,67 м – тобто, 3 поверхи плюс мансарда. Загальна площа будинку має дорівнювати 895,4 кв.м., а загальна площа житлових приміщень – 286,6 кв.м.
Надалі протягом лютого-червня 2024 року Максим Ганцев більше десяти разів намагався зареєструвати в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомлення про початок будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на вул. Хвойний, 12А, але у всіх випадках чиновники повертали відповідну заяву на доопрацювання. Серед причин називався той факт, що, незважаючи на вимоги МУО, проектна документація із цієї забудови розроблялася за відсутності «технічних умов відповідних служб» (яких саме не уточнювалося. — КВ).
Втім, 2 липня 2024 року вищезазначений департамент все ж таки зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт за №КВ051240626556 – з тими вихідними даними, які вказувалися в проекті.
Незадовго до цього, 11 квітня 2024 р., на запит мешканців Бортничів, у Дарницькій районній державній адміністрації (РДА) відбулася нарада з приводу цієї забудови, а також забудови у пров. Прополісному, 13, до якої, на переконання громадян, причетний той самий забудовник. Тоді він заявив, що припиняє будівельні роботи на період проведення перевірок та одержання відповідних висновків від усіх органів та служб, залучених до перевірки. Також забудовник пообіцяв не перешкоджати доступу на об'єкт у разі перевірки відповідними органами або службами. Проте, як повідомляється на сторінці Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) у Facebook, такі обіцянки не були виконані.
Рендер майбутнього ЖК по вул. Хвойний, 12-А (скриншот зі сторінки КЕКЦ)
«За фактом після проведення наради забудовник активізував будівельні роботи у пров. Прополісному, 13 та підключив електроенергію на вул. Хвойний, 12-А. Ця ситуація викликала ще більше обурення місцевих жителів, які почали виходити на протести проти протиправних дій. Для придушення опору громади забудовник почав залякувати активних місцевих мешканців та членів їхніх сімей, погрожуючи розправою, шантажуючи та наклепу. На місце ведення незаконного будівництва забудовник також спрямовує загін із десяти-дванадцяти спортивних молодих людей, які поводяться агресивно стосовно протестувальників – принижують, залякують, фізично перешкоджають пересуванню, самовільно проникають на територію сусідніх будинків”, – зазначають у КЕКЦ.
До речі, інформації про вищезгаданого Максима Ганцева у відкритих джерелах мало. При цьому мешканці Бортничів також приписують йому ставлення до забудов у пров. Луговому, 14А та 14Б, по вул. Луговий, 56А та вул. Джерельної, 61. Відповідні ділянки належать тому ж Гранцеву та Артему Чаплигіну та також призначені для будівництва «приватних будинків».
Як у столиці будують «індивідуальні ЖК»
Як неодноразово повідомляли ЗМІ, у столиці регулярно виникають скандали через будівництво багатоквартирних житлових будинків на землях, де можна будувати лише приватні будинки «на одного господаря» чи дачні будинки. Найчастіше нечисті на руку забудовники отримують «законні» дозволи на будівництво на кшталт «блокованих будинків» на кілька поверхів, але за фактом зводять повноцінні житлові комплекси, квартири в яких оформляються, наприклад, під виглядом «частини домоволодіння». Нерідко проти таких забудов виступають місцеві жителі, які мешкають у «справжніх» приватних будинках і лякають потенційне сусідство з багатоквартирними комплексами. Вони вказують на те, що такі території просто не призначені для ЖК – через відсутність необхідної кількості шкіл, дитячих садків, неналежної інженерної інфраструктури (на територіях садибної забудови відсутня централізована каналізація, а тому люди користуються так званими «вигрібними ямами») і т.д. .
При цьому в столичному муніципалітеті нерідко сприяють таким забудовам шляхом видачі відповідних МУО. Так було, наприклад, у жовтні 2021 року, коли Департамент містобудування та архітектури КМДА дозволив обслуговуючому кооперативу Київбуд-2 проектувати будівництво триповерхового зблокованого житлового будинку з мансардою на вул. Козацької, 55-Е, З, І, Ж. Цими «містобудами» фактично було легалізовано зведення багатоповерхівки на вже підготовлених під забудову чотирьох земельних ділянках загальною площею 0,4 га (на них тоді вже були знесені зелені насадження та виритий котлован), що виритий котлован). знаходяться в зсувній зоні та призначені для житлової садибної забудови.
Схожа ситуація була й у грудні того ж року, коли той самий департамент столичної міськдержадміністрації надав ТОВ Осокор Девелопмент МУО на проектування реконструкції житлового будинку на 91,6 кв.м на вул. Завальної, 2-Д під функціональний комплекс із підземним паркінгом. Висота цього комплексу була встановлена на рівні 24 поверхів – при тому що земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування звичайного житлового будинку (присадибна ділянка) та господарських будівель, а також знаходиться у зонах підтоплення та затоплення території.
У деяких випадках на такі забудови звертають увагу правоохоронні органи. Наприклад, так було з ЖК «Parkland» у мікрорайоні Жуляни (Солом'янський район) — проекту девелоперської компанії «ZIM Group», яку пов'язують із народним депутатом VII та VIII скликань Верховної Ради Дмитром Андрієвським (обирався від «ВО «Батьківщина» та «Блоку Петра» Порошенка”). Цей комплекс зводився на 12 ділянках із цільовим призначенням «для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва». Під час розслідування, яке розпочалося у червні 2020 року, правоохоронці отримали підтвердження порушення вимог дотримання цільового призначення цієї землі від Головного управління Держгеокадастру у Києві. Втім, на сьогоднішній день ця справа, схоже, не розслідується – остання судова ухвала щодо неї датована 23 червня 2021 року.
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пєліх (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі зліва), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та займається у Києві земельними та містобудівними питаннями.
Департаментом з питань ДАБК при КМДА з 13 січня 2020 року керує Оксана Попович. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп (на колажі праворуч).
