Чому Офіс Президента тримається за корупційний БЕБ, незважаючи на ризик зриву міжнародного фінансування України

Чому владі так важливо проштовхнути свій проект закону щодо БЕБу, який критикували бізнес-асоціації та не підтримали західні партнери.

2020 року для отримання допомоги від ЄС на 1,2 млрд євро українській владі довелося ліквідувати податкову міліцію та оголосити реформу правоохоронних органів, які займаються розслідуванням економічних злочинів. Планувалося забрати «економічний блок» від Державної фіскальної служби, Служби безпеки України, Нацполіції, які «кошмарили» бізнес та віддати спеціально створеній структурі — Бюро економічної безпеки (БЕБ).

У день ухвалення закону про БЕБ, у березні 2021 року, на сайті президента з'явилося повідомлення, що Бюро аналізуватиме «бенефіціарів фінансових операцій та визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур». А СБУ втратить «невластиві спецслужбам функції щодо розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки».

БЕБ займатиметься, зокрема, розслідуванням відмивання коштів, конвертаційними центрами, загалом забере в інших правоохоронних органів функції, за допомогою яких вони здійснювали тиск на бізнес.

Проте історія з БЕБом відразу пішла не за планом: після ухвалення закону відбувся псевдоконкурс на керівника органу. Головою БЕБу обрали колишнього голову податкової міліції Вадима Мельника. Обрали його за протекцією заступника голови Офісу Президента Олега Татарова. У штат БЕБ набирали кадри за непрозорими ручними конкурсами, або взагалі без конкурсу, головним чином, з інших правоохоронних органів.

Через короткий час функціонування Бюро стало зрозумілим, що БЕБ продовжує шкідливі практики українських правоохоронців.

Минулого року діяльність БЕБу досліджувала Тимчасова слідча комісія ВР, вона визнала роботу органу неефективною. За даними економіста, координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, 2023 року тіньовий ринок тютюнової продукції зріс до 23%, алкогольної продукції — до 30%.

Через сірі схеми з підакцизними товарами бюджет України втрачає щороку від 40 до 50 млрд грн, на схемах зі скрутки податків втрати становлять від 15 до 20 млрд грн. Загалом через неефективне функціонування БЕБу бюджет не доотримує щороку близько 100 млрд грн.

Саме тому західні донори України, які зараз надають критично важливе фінансування, наполягають на перезавантаженні Бюро.

Головною вимогою до перезапуску БЕБу є організація прозорого конкурсу на посаду директора та негайна переатестація всіх співробітників, які там працюють.

Натомість урядовий проект № 10439 пропонує провести атестацію кадрів лише за рік після завершення війни. А конкурсну комісію, яка обиратиме голову БЕБу, сформуватиме паритетно з шести членів — по три від Кабміну та три від міжнародних організацій. Тобто без вирішального голосу міжнародників.

У парламенті проект представляв міністр юстиції Денис Малюська, його міністерство зазначається Кабміном як структура, яка розробляла документ.

Хоча, за інформацією нардепа «Голосу» Ярослава Железняка, насправді автором «нової концепції» для БЕБу є заступник глави Офісу Президента Олег Татаров, який контролює правоохоронний сектор в Україні.

Під час розгляду документа у комітетах ВР Денис Малюська пояснював відстрочку з переатестацією працівників БЕБу на час «через рік після війни» поточним дефіцитом кадрів на ринку через мобілізацію.

Він загалом просив якнайшвидше схвалити проект і обіцяв доопрацювати спірні питання до другого читання.

В результаті фінансовий та правоохоронний комітети схвалили законопроект для розгляду у парламентській залі. Проте Верховна Рада провалила у першому читанні цей проект закону, який дозволяв відкласти перезавантаження Бюро.

Реформа БЕБу в обмін на західні гроші для України

Одночасно посли G7 надіслали попереджувального листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку з копіями прем'єр-міністрові Денису Шмигалю, міністру економіки Юлії Свириденко, юстиції Денису Малюсько, а також головам комітетів Верховної Ради та голові Офісу президента Андрію Єрмаку.

У листі українській владі містилися чотири пункти, які обов'язково має включати проект закону щодо БЕБу:

• Відкритий та прозорий конкурс на посаду директора ВЕБ
• Аудит діяльності БЕБ через рік і три роки після призначення директора
• Можливість звільнення директора на підставі висновків аудиту та неможливість його звільнення за рішенням уряду на підставі «незадовільних результатів» роботи
• Переатистація всіх працівників ВЕБ та призначення нових за прозорою процедурою протягом року після призначення нового директора.

«Прийняття будь-якого законопроекту щодо БЕБ без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність України, умови фінансування МВФ та євроінтеграцію», — йдеться у повідомленні G7.

Проте наступного дня урядовий законопроект, який цим вимогам не відповідає, витягли на голосування до Верховної Ради. За словами Ярослава Железняка, перед голосуванням на депутатів тиснули і погрожували не підписувати закордонні відрядження, якщо «нардепи не голосуватимуть так, як треба Офісу Президента».

Незважаючи на це, для ухвалення проекту у першому читанні не вистачило чотирьох голосів.

«Могло вистачити, на жаль, деякі колеги з опозиційних фракцій – Європейська солідарність та Батьківщина – додали голосів. Деякі люди, які особисто мені казали, що не голосуватимуть. Підходили і говорили, на них тиснули: «Або ми скасовуємо відрядження, або голосуємо». Багатьом загрожували», - розповів Ярослав Железняк.

За його словами, зараз відрядження нардепів стали методом політичного тиску.

«На початок березня, коли відбуватимуться найбільші дебати з нашої допомоги на $60 млрд, посольство США власним коштом збиралося відправити делегацію з українських нардепів від різних фракцій, щоб вони працювали з конгресменами, особливо з республіканцями, щоб вони проголосували допомогу. блокується, в тому числі й мені», - каже Желєзняк.

Чому владі настільки важливо протягнути свій варіант реформи БЕБу, яка ставить під ризик життєво необхідне фінансування для країни?

За словами заступника виконуючого директора громадської організації "Центр протидії корупції" Олени Щербань, збереження контролю над БЕБом для влади є питанням виживання.

«Наприклад, справа Коломойського, яка зараз розслідує БЕБ. Бюро дало Коломойському підозру, він сидить у СІЗО, але дало йому підозру виключно тому, що підозру йому готували НАБУ та спеціалізована антикорупційна прокуратура. БЕБ використали, щоб піти на випередження НАБУ та САП, взяли його під опіку та посадили до СІЗО СБУ і там контролюють усе, що він говоритиме. Щоб він не міг видати незалежним правоохоронним органам якусь інформацію, Коломойський носій колосальної інформації про корупцію в Україні і багато хто побоюється», — зазначає Щербань.

За її словами, важливо одразу провести преатестацію кадрів БЕБу. Бо який би чудовий не був новий директор, він не зможе нормально працювати з кадрами, які фактично підкоряються Татарову. А щоб перевірка не перетворилася на горезвісну прокурорську або поліцейську атестацію, її мають проводити за законодавчо врегульованими правилами незалежні люди. У складі комісії мають бути міжнародні члени, які зможуть дослідити чесноту претендента. В урядовому проекті нічого такого не передбачено.

Що далі буде із грошима?

У середині лютого до Києва приїжджала команда МВФ, обговорювався березневий транш для України. Поки що незрозуміло про яку конкретну суму йдеться. У рік фінансування від МВФ має становити приблизно $5,4 млрд. Щоб його отримати, Україна зобов'язалася виконати певні умови — структурні маяки. Одним із маяків є негайне перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки.

Під ці умови також прив'язано фінансування від інших донорів України. Так, якщо МВФ схвалить виділення коштів, від Світового банку Україна також зможе отримати транш на $1 млрд та 4,5 млрд євро від ЄС.

Тому влада змушена якнайшвидше провести через парламент законопроект про вдосконалення роботи БЕБу. Її проект не схвалив бізнес-спільнота і західні партнери, не пройшов перше читання в парламенті.

На початку лютого у Верховній Раді зареєстрували два альтернативні законопроекти, які відповідають вимогам донарів та вже отримали позитивні відгуки від бізнес-асоціацій. Однак розглядати їх і ставити на голосування в уряді поки що принципово відмовляються.