Михайло Жернаков – одна з найпублічніших постатей у сфері судової реформи в Україні., що Михайло Жернаков чи не першим серед активістів винайшов «вічний двигун» реформаторства. Верховний Суд, ВРП, ВККС; наглядом чи навіть за участю самих активістів. пристрасті полягає в тому, що Жернаков і Ко починають критикувати щось, що, на їхню думку, припиняє відповідати їхньому баченню судової реформи.
До речі, комусь в українській системі стримувань та противаг цей постійний подразник судової влади став вкрай необхідним, а тому відповідні послуги активістів, і, власне, і самого Михайла Жернакова, досить непогано оплачуються.
Наприклад, Фонд DEJURE у 2023 році отримав та витратив аж 35 855 502,56 грн .
Основні витрати – це оплата на ФОП-активістів за аналіз декларацій суддів та написання скарг. порівняно із показниками 2022 року.
Тому, як кажуть, війна війною, а прибутки активістів збільшилися. громадянин України відчув ці кардинальні минулорічні зміни судової системи. Але є у звіті ще одна цікава фраза: «У нових Реаліях судова реформа не втратила своєї значущості, навпаки — потреба в ній стала ще гострішою.
І ось тут стає дійсно цікаво, а наскільки ж добродійний сам «поборник чесноти»?
5 листопада 2024 року відбулися суттєві кадрові зміни у Міністерстві юстиції України. З посади першого заступника міністра юстиції України було звільнено Євгена Горовця, який відповідав за широке коло питань – від нотаріату до експертизи законопроектів, а на звільнену посаду призначили Миколу Кучерявенка.
Нагадаємо, Микола Кучерявенко – перший проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а з 2016 року до 2021 року – перший віце-президент Національної академії правових наук України Також пан Кучерявенко відомий тим, що був головою Комісії з конкурсного відбору нового директора НАБУ, в результаті якого директором НАБУ було призначено Семена Кривоноса.
Але для нас важливішим є те, що Микола Кучерявенко – це вітчим Михайла Жернакова, тобто нашого сьогоднішнього героя.
Слід почати хоча б з того, що Михайло Жернаков розпочав свою суддівську кар'єру у 2012 році, отримавши призначення до Вінницького окружного адміністративного суду. вирішення політично важливих справ. Безумовно, вітчим проштовхнув Жернакова на посаду для законодавчих змін та збереження власного гаманця.
Можна й не сумніватися, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України влаштувала «конкурс», у якому взяла участь одна людина, якою дивним чином виявився сам Михайло Жернаков. Виходить, що місто городилося, або ж конкурс проводився, спеціально під Михайла. ж?
До речі, сьогодні фонд DEJURE та ГРД вимагають звільнення суддів, яких ВККС перевело за конкурсом, у якому брав участь один суддя – тобто у такому конкурсі, в якому колись переміг і сам Михайло Жернаков, знову буде визначено переможця! До речі, підтвердили, що Михайло Жернаков змагався у конкурсі сам із собою, а переможцем було визнано рішенням ВККС №264/пс-13 від 30.09.2013.
Важливим нюансом: науковим керівником докторської дисертації пана Самсіна був саме Микола Кучерявенко, на той час завідувач кафедри фінансового права у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. а зовсім не професійні досягнення
Заради об'єктивності зауважимо, що Указ про свій переклад Михайло Жернаков з незалежних від нього причин так і не отримав (самі розумієте, що В.Януковичу наприкінці 2013 року було не до того), але все ж таки подав позов до Президента до ВККС, вимагаючи перекласти його до «вовчого» суду (саме так Жернаков називав ОАСК, коли став активістом).
Не отримавши позитивного рішення суду, Михайло Жернаков, мабуть, вирішив, що легше, краще та ефективніше не правосуддя справляти, а оцінювати чесноту інших суддів – і у 2015 році залишив суддівство, одразу перекваліфікувавшись на запеклого борця за судову реформу.
Що стосується наукового шляху Михайла Жернакова, то й тут без руки вітчима не обійшлося. .Ківалова Латковська Тамара Анатоліївна і, як не дивно, кандидат на посаду судді Верховного Суду Берназюк Ян Олександрович, який згодом отримав схвальний відгук від члена ОРД Михайла Жернакова.
Щодо Тамари Анатоліївни Латковської, завкафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Чернівецького юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», то вона ж була й офіційним опонентом при захисті докторської дисертації матінки Михайла Жернакова – судді Ольги Мінаєвої.
Далі ще дивніше!.. Михайло Жернаков захистив докторську дисертацію у 30 років Але звідки ж недовіра до наукових досягнень Михайла Жернакова був його вітчим академік. 1987 року Микола Кучерявенко. захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, 1998 року – на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук (тема дисертації – «Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні»).
А тепер звернемо увагу на теми дисертаційних робіт Жернакова – „Правове регулювання представництва у сфері оподаткування” та „Податкові суперечки: реформування механізмів вирішення”. припускаємо, що наукові здобутки Михайла Жернакова були не його особистими здобутками, а, швидше за все, здобутками його вітчима, академіка Миколи Кучерявенка. Втім, і з докторською дисертацією у Михайла Жернакова не все гаразд.
У 2016 році Михайло Жернаков захистив у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 Національного університету державної податкової служби України докторську дисертацію, яка, на думку експертів, містить численні випадки плагіату., запозичив текст із публікацій інших дослідників та методичних матеріалів, видаючи їх на власні .
Такого висновку дійшли експерти, які проаналізували текст дисертації «Податкові суперечки: реформування механізмів вирішення» (12.00.07 – адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право)», про що громадськість інформує «Закон та Бізнес».
А ось і приклади плагіату: Михайло Жернаков позичив уривки з публікації Євгена Смичка «Досудовий порядок вирішення податкових спорів» за 2012 рік. на документи…» із зазначенням джерела — Податковий кодекс України: постатейний коментар: о 2-й год. (за ред. проф. М.П.Кучерявенко) А Міхпйло Жернаков тільки змінює початок пропозиції: «Справа в тому, що платник може посилатися на документи…» і далі — дослівний повтор без жодного. посилання чи то на Є.Смичко, чи то на першоджерело.
Збіги зі статтею Є.Смичка експерти знайшли на 11 сторінках дисертації Михайла Жернакова (стор. 130—140).
Експерти знайшли, наприклад, відтворення уривків тексту з Методичних рекомендацій щодо застосування Закону України №63-VIII від 25.12.2014 про податковий компроміс (стор. 122 дисертації), а також навчальний посібник «Адміністрація податків, зборів, платежів» (за заг. ред. . В.П.
Позичив (чи вкрав?) Михайло Жернаков та частину тексту пояснювального коментаря Реанімаційного пакету реформ — без посилання на них і навіть згадки у списку використаних джерел. не згадавши ніде це джерело.
Більше того, експерти зазначають, що Михайло Жернаков не лише використовує чужі напрацювання, а й вдається до відвертої фальсифікації. опитування експерти здебільшого поділяють настрої суспільства. експертів…» (стор. 110 дисертації) Однак у джерелі, з якого взято ці дані та їх інтерпретацію (а це ті самі коментарі РПР про оновлення судової системи), є посилання на інше джерело — опитування «Оцінка концепції судової реформи» Міжнародного центру. перспективних досліджень
Як зазначають експерти, на момент захисту Михайлом Жернаковим дисертації діяли законодавчі положення, які чітко давали визначення академічного плагіату і вказували на неприпустимість його наявності у дисертаційному дослідженні.
Факти академічного плагіату кидають тінь на репутацію Жернакова як вченого і можуть стати підставою для позбавлення його наукового ступеня.
За інформацією «Судово-юридичної газети» , під час війни М.Жернаков подав до ТЦК довідку, що він працює викладачем на 0,75 ставки у приватній установі «Університет «Київська школа економіки». Посилаючись на ч.1 ст. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він заявив про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як науково-педагогічний працівник, який має вчене звання доктора юридичних наук.
Втім, згодом президент університету Тимофій Мілованов повідомив , що Михайло Жернаков у вузі вже не працює. ст.2101 («Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовці та мобілізації») КоАП на 5300 гривень.
За результатами проходження ВЛК Михайла Жернакова було визнано повністю придатним до військової служби. Раніше встановлений діагноз плоскостопості було спростовано, а попередній висновок визнано ґрунтованим на недостовірній інформації.
Фінансова діяльність Михайла Жернакова та його родичів теж викликає безліч питань.
Наприклад, мати реформатора, Ольга Мінаєва, суддя Другого апеляційного адміністративного суду часто декларувала численні об'єкти нерухомості, що не відповідають її офіційним доходам. У деклараціях за різні роки вказано елітні квартири, земельні ділянки та дорогі автомобілі. Мінаєва придбала квартиру вартістю 4 мільйони гривень за офіційного доходу 312 тисяч гривень на рік.
Сам Жернаков осторонь сумнівних угод теж не залишився.
У 2017 році він обміняв свою стару квартиру площею 38,2 кв.м у панельному будинку у Харкові на 66,2 кв.м у новобудові у центрі Києва.
Ця угода міни настільки цікава, що вимагає більш пильної уваги з нашого боку.
У Харкові Михайло жив у старому панельному будинку 1980 року будівництва (квартира приватизована у 1993 році) на вул., то можна легко з'ясувати, що ринкова ціна такої квартири має становити 33-34 тис. дол. США.
«Змінився» пан реформатор на нову квартиру №342 у розташованому біля Охматдиту будинку 6-й на вулиці Григорія Андрющенка.
У 2016 році забудовник продавав тут квартири за мінімальною ціною 32 250 грн за 1 кв.м. (це видові квартири, як в Михайла), тобто.
З інформації в мережі інтернет відомо, що сусіди Михайла Жернакова придбали квартири за такими цінами:
1) у квартирі 340 жив громадянин Канади Девід Г. Сібієн, який придбав 107,4 кв.м. 2000 дол. кв.м.;
2) у квартирі 339 мешкає громадянка Кернозенко Олена Іванівна, яка придбала 84 кв.м від забудовника 19.06.2016 за 2 566 931.96 грн;
3) квартиру 338 площею лише 49,4 кв.м.
Сторони договору міни квартиру у Харкові оцінили у 859 137 грн., а київську – у 1 000 000 грн., та громадянка Берило не захотіла отримати доплату у розмірі різниці – орієнтовно 141 тис. грн. грн. Понад те, громадянка Берило А.К. офіційно придбала квартиру у ТОВ «Русь Інвест Буд» на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2016 за 1 093 280,61 грн., тобто ще на 93 280,61 дорожче, ніж оцінила для Михайла, та на 234 тис. грн. грн. дорожче за квартирку в Харкові, яку отримала.
Як тут не порадіти за Михайла Жернакова, якому пощастило виміняти своє старе харківське помешкання за ціною 33 000 дол. США на квартиру у Києві, яка обійшлася по 500 дол. добродійному екс-судді вдалося отримати квартиру в 3-4 рази дешевше за ринкову вартість!
Ну, і зрештою, і це не менш цікаво, обидві сторони правочину представляли близькі до Жернакова особи. Договір міни укладався у Харкові. Дмитро Олександрович, який тоді працював у Харкові викладачем на кафедрі Юридичної академії, якою керував Микола Кучерявенко. Власне, саме «представництво сторін» у цій угоді ставить під сумнів її законність та прозорість.
Під час Революції Гідності Михайло Жернаков приймав рішення, які підтримували політику тодішньої влади та сприяли придушенню протестуючих. навіть найбрудніші політичні замовлення.
Ще з цікавого: 26-28 листопада 2013 року суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков взяв участь у Конференції, що відбулася в Москві У той час, коли на Майдані збиралися студенти, щоб визначити курс держави для вступу до ЄС та проти режиму Путіна-Януковича, майбутній активіст Михайло виїхав до Москви.
Хоча відразу після Революції Гідності Жернаков перетворився на активного критика суддів, які ухвалювали рішення проти протестів, ніколи не згадуючи про власні дії. Деякі експерти вважають, що така поведінка свідчить про прихильність до подвійних стандартів.
Заснований Михайлом Жернаковим Фонд DEJURE часто заявляє про свою мету реформувати судову систему. Проте методи досягнення задекларованих цілей викликають чимало запитань. . правосуддя потрібних людей.
Останнім часом Жернаков навіть розпочав активну кампанію проти адвокатури, заявляючи про її корупцію.
https://espreso.tv/poglyad-yak-lyudi-medvedchuka-dosi-keruyut-advokaturoyu
https://holka.org.ua/advokatam-yaki-pishly-na-front-prygotuvatysya-chas-zrektysya-profesiyi/
Проте багато експертів вважають, що це лише спроба встановити контроль над органами адвокатського самоврядування, щоб нарешті «провести» до Вищої ради правосуддя ще двох «своїх» (читай – підконтрольних) членів, але тепер уже від адвокатури.
Михайло Жернаков постає як постать досить суперечлива.
З одного боку, він активно критикує суддів та адвокатів, і начебто виступає за реформи. З іншого – його діяльність та особисте життя сповнені фактів, які суперечать їм задекларованим принципам.
Михайло Жернаков своєю діяльністю демонструє, що для нього реформа судової системи (або будь-яка інша реформа, в тому числі й адвокатури) – це лише зручний інструмент для власного бізнесу, побудованого на маніпуляціях. написання скарг на суддів, більшість із яких виявляються неефективними. суттєво збільшити власні доходи, вдаючись до схеми «вічного двигуна реформ»: спочатку підтримка, потім нищівна критика та вимагання змін, часто всупереч європейським стандартам, за які він нібито бореться.
Ця діяльність фінансується за рахунок грантів від європейських організацій, які або не помічають маніпулятивний характер роботи Жернакова або свідомо підтримують такі практики.
Понад те, діяльність Жернакова як не зміцнює судову систему, а й руйнує вже досягнуте.
Чи не час ЄС задуматись над тим, чому їхні гранти стають джерелом фінансування таких сумнівних схем?
У Росії викрили керівників та співробітників "відділення" міжнародної мережі call-центрів.
Міністерство витратило десятки мільйонів на друк непотрібних книг у «своїх» видавництвах.
За більш ніж 30 років незалежності з України за кордон вивели не менш як $100 млрд,…
Пам'ятаєте колишнього голову Податкової служби України Романа Насірова, який закутувався в ковдру, прикидаючись тяжкохворим…
Відомий рейдер Василь Астіон свідомо знищує відоме аграрне підприємство ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь власника...
В Україні з бюджету ПФУ щомісяця витрачають майже 10 млрд. грн. на «спеціальні» пенсії. Це…
Цей веб-сайт використовує cookies.