У жовтні 2023 року журналісти розкрили зміст вироку, який довгий час був засекречений в одній з найвідоміших корупційних справ. У цьому вироку було зазначено, що екс-міністра і бізнесмена Миколу Злочевський було звільнено від серйозних звинувачень у зв'язку з “рекордним хабарем”, оскільки його пожертвування було визнано лише донатом для ЗСУ.
Донат був, безперечно, вражаючим та важливим для України. Сам колишній урядовець заплатив 500 мільйонів гривень. Ще на 160,56 млн. силам оборони допомогла компанія, підконтрольна його родичам. Загалом справа принесла армії 855,5 млн. гривень.
“Але суд – не комерційне підприємство. Його ефективність вимірюється над зароблених грошах”. Так завершувався наш текст про те, чому вирок Злочевському, незважаючи на очевидну фінансову вигоду, може бути помилкою антикорупційної системи.
І навіть якщо відкинути глибокі ідеї та цілі правосуддя, чи пропорційні ці суми з фігурою Злочевського? Чи було таке покарання значущим йому?
У пошуках відповіді це питання журналісти досліджували зміни у активах політика. І ми їх виявили.
Сім'я екс-міністра (він давно переписав свій бізнес на доньок Ганну та Каріну) на тлі гучної корупційної справи та під час великої війни розширює свій стан у новій сфері. Вони купують вартісну та привабливу нерухомість в українській столиці.
Співрозмовник журналістів у девелопменті підтвердив, що активність дочок Злочевського помітили на ринку, коли вони розглядали об'єкти.
Публічно було відомо про купівлю сім'єю будівлі збанкрутілого банку "Аркада", розташованого в самому центрі Києва. Журналісти виявили ще кілька цікавих об'єктів.
Тільки три згадані у цьому тексті покупки – це щонайменше близько 680 мільйонів гривень. Ця сума не враховує витрати на реновацію будівель. Але й вона вже більша за донатів родини Злочевських, які врятували їх від суворого вироку.
Це друга частина історії про те, як Злочевський уникнув покарання. Вона не про філософію права, а про практичний вимір – грошовий.
Про те, як нібито покараний чиновник та його дочки, на яких записані активи газового гіганта Burisma, не припиняли влаштовувати бізнес ні до, ні під час, ні після угоди з прокурором у справі про рекордний хабар.
Журналісти направили прохання про коментар Злочевському. За даними редакції, родина ознайомилась із питаннями. Відповіді за 5 днів ми не отримали.
Територія колишнього заводу Арсенал - справжній острів скарбів нерухомості. Десятки гектарів землі та десятки тисяч квадратних метрів корпусів у самому центрі столиці, які ще 15 років тому належали державі, протягом 2007–2017 років за нехитрою схемою перевели у приватні руки.
Після перепродажу ця нерухомість опинилася у власності кількох відомих столичних девелоперів. А з відкриттям тут популярного ресторану Kyiv Food Market колись покинута радянська спадщина почала перетворюватися на один із епіцентрів столичного життя.
Правоохоронці з 2017 року почали розслідувати, як Арсенал вивели з державної власності. Але справа не може похвалитися такими успіхами, як розвиток бізнесу на цій території. Про розслідування давно не чути, а з дільниць навіть зняли арешт. У 2019 році саме тут, на Ринку їжі, проводив свій прес-марафон президент Зеленський.
Як заклад харчування “Маркет” належить рестораторам Алексу Куперу та Михайлу Бейліну. Але як нерухомість - це вже інший бізнес, ресторан його тільки орендує.
Сама будівля тривалий час знаходилася у власності компанії А Development Олексія Баранова. Він – партнер та колишній менеджер відомого українського бізнесмена Василя Хмельницького.
На початку 2023 року Баранов продав нерухомість, де розмістився Food Market. Це будинок на 1,8 тисячі квадратних метрів і дві ділянки на 0,27 гектарів. Земля належить державі, але вона йде у комплекті до нерухомості.
Все це майно записали на ТОВ Укемоті.
Компанія, названа на честь японської богині їжі, на момент угоди була оформлена на, очевидно, підставну киянку, яка не має жодного іншого бізнесу. Але вже навесні 2023 року "Укемоті" офіційно стала власністю Анни та Карини Злочевських. Сума угоди публічно не оголошувалась. Співрозмовник журналістів у сфері нерухомості припускає, що ціна може стартувати від 2 тисяч доларів за квадратний метр. Це — ринкова ціна. Скільки міг коштувати конкретний "Ринок їжі" - залежить від його прибутковості.
Але якщо орієнтуватися на названі 2 тисячі, весь Food Market повинен обійтися новим власникам у суму від 3,6 млн доларів.
Це більше половини сумнозвісного “рекордного хабара”, який Злочевський хотів заплатити за повернення до спокійного життя в Україні.
За 15 хвилин неквапливої ходьби від Ринку їжі можна зустріти ще одну нову прикрасу бізнесу Злочевських. На вулиці Резницькій на Печерську, відомої завдяки розташованому тут Офісу генпрокурора.
На Резницькій, зокрема, ухвалювали рішення, які дозволяли Злочевському уникнути покарання.
У 2016 році Генпрокуратура за Юрія Луценка перетворила справу про розкрадання коштів на легше – несплату податків. Так Злочевського вивели з-під удару, а під суд відправили лише бухгалтер Burisma. Тоді, до речі, ГПУ також вихвалялася грошовою вигодою від справи, адже компанія компенсувала несплачені податки.
По сусідству з прокурорами на Резницькій, всього за сто метрів – 7-поверхова цегляна будівля середини нульових з високими вікнами, еркерами та довгими балконами. До Революції Гідності це місце було відоме як офіс Клюєвих.
Брати Андрій та Сергій Клюєви – викопники-втікачі “екс-регіонали”. Перший за Януковича був секретарем РНБО та головою Адміністрації президента, другий – народним депутатом.
На Резницькій "базувався" їхні бізнес та офіси. Зокрема, корпорація "Укрпідшипник". Під час Євромайдану Резницьку пікетували активісти, вимагаючи покарати секретаря РНБО за розгін протестів.
Після зміни влади у 2014 році "Укрпідшипник" збанкрутував. Його будівлю на Печерську виставили на аукціон. У жовтні 2023 року офісний центр на 3 тисячі квадратних метрів із "начинкою" з офісного обладнання продали за 200 мільйонів гривень.
Це близько третини коштів, які Злочевський та його сім'я заплатили, щоб позбутися гучних та довгих суден за хабар.
"Загальний стан - хороший ... Потребує значних інвестицій в редевелопмент", - йшлося в оголошенні про продаж будівлі.
Битися за майно боржника прийшли дві компанії. Переможець запропонував лише на одну копійку більше. Цей переможець – справжній ноунейм.
Нібито фінансову компанію “Монблан фінанс” записано на 28-річну мешканку Кривого Рогу Владиславу Борздову.
Борздова, судячи з соцмереж та судового реєстру, виховує будинки двох маленьких дітей, їздить на седані ВАЗ і власноруч робить ремонт у простенькому приватному будинку.
"Монблан" називає себе колективом фахівців, що спеціалізується на кредитуванні та факторингових операціях. Але журналісти не змогли додзвонитися на офіційний номер компанії, ні номер Борздової.
Жінка фігурує зараз, чи вважалася раніше, як засновниця у ще кількох підприємствах. Один із них має контактний номер менеджера Злочевських, в іншому – дочки екс-міністра особисто замінили Борздову у структурі власності.
Ймовірно, її дані використовує компанія з управління активами Бонум груп, залучена до бізнесу Злочевських.
В управлінні "Бонум" - 12 фондів. Серед них – два, які офіційно належать Злочевським. Телефон керівника “Бонум груп” Олександра Киримова, який перебуває у реєстрах, не працює.
До придбання офісу на Резницькій компанія “Монблан” брала участь лише в одному аукціоні – восени 2022 року разом зі Злочевськими.
У цей час компанія екс-міністра накинула оком на будівлю банку “Аркада” на вулиці Інститутській. Злочевські придбали її за 351 мільйон гривень – лише 600 доларів за квадратний метр. Перебити цю пропозицію конкуренти не намагалися.
Після купівлі офісу на Резницькій у ньому на ту саму Борздову зареєстрували компанію, яка має займатися нерухомістю.
Поки що колишня штаб-квартира Клюєвих порожня. Двері журналістам відчинила поліція охорони – єдина, через яку у будівлі горять вікна.
Газовий гетьман у бізнес-центрі "Сагайдачний"
Садиба на Сагайдачного, 25 була збудована ще у другій половині 19 століття. Вона складається з кількох будинків, флігеля та дворових корпусів, половина з яких офіційно визнані культурною спадщиною.
За двісті років садиба вже неодноразово міняла власників – від купців до великих банків, але історична назва “прибутковий будинок” свого значення не втратила. У 21 столітті тут розташовано бізнес-центр. І тепер він прибутковий для родини Злочевських.
Частину будівлі, розташовану на перетині вулиці, ще 2021 року виставив на торги Державний експортно-імпортний банк. Продали його не з першої спроби, але скинувши ціну, знайшли покупця.
Ці 5,5 тисячі квадратних метрів історичної забудови Подолу пішли з молотка за 334,9 млн гривень. Серед власників інвестиційної компанії "Комфорт кепітал", що володіє нерухомістю, офіційно вважаються сестри Злочевські, а також "Полтавська бурова компанія", що входить до групи "Буризму".
Представившись ймовірним орендарем, журналісти поцікавилися у менеджерів "Сагайдачного", як давно працює бізнес-центр:
“Два роки це вже наше. До цього він теж працював, але просто не мав назви. Після покупки був ребрендинг”.
Нові власники осучаснили вигляд центру, 2022 року запустили офіційний сайт, а 2023 року в Мережі з'явилася реклама оренди офісів у бізнес-центрі.
2023 року на Сагайдачного почав прописуватися бізнес самих Злочевських.
Тут зареєстровано інвестиційний фонд "Скайфол", яким керує згадана вище "Бонум груп". Використовуючи цей фонд, у 2023 році Злочевські продали один із своїх активів – видобуток річкового піску.
Цей бізнес було записано на кілька ТОВ, у структурі власності та в контактах яких у 2023 році з'явилася група “Ковальська” або її представники. Сама "Ковальська" влітку офіційно заявила про придбання такого бізнесу, не називаючи другий бік угоди. Співрозмовник журналістів на ринку підтвердив, що йдеться про покупку активів Злочевських.
Також на Сагайдачного, 25 є офіси компанії Андрія Кучкова, якого ЗМІ називають зятем Злочевського. Він веде бізнес, на якому колись збудував свою імперію екс-міністр – газовий.
Одна з прописаних тут компаній, Укргазтрейдинг, у 2023 році різко злетіла на державних підрядах. За даними системи YouControl, лише з вересня по грудень вона перемогла у тендерах на 4,987 млрд гривень. До цього – не отримувала жодного держзамовлення.
Цей постачальник газу записано Віктором Денисовичем. Він працює у компаніях Кучкова і має контакти, які ведуть до групи “Буризму”.
Газовий бізнес самого Злочевського за ці роки теж не пішов у небуття. 2023 року, поки чиновник домовлявся про угоду з Антикорупційною прокуратурою, його імперія вкотре спіткнулася про кримінальну справу. Але тільки-но переступила через нього і пішла далі.
На початку року у справі, яка веде Бюро економічної безпеки і раніше торкалася зовсім іншого бізнесу, тютюнового, раптом з'явилися компанії Злочевського. Детективи запідозрили його “Газодобучу” у несплаті податків у особливо великих розмірах, а згадану вище “Бонум груп” – у причетності до легалізації “брудних коштів”.
Навесні 2023 року на рахунки "Газдобичі" наклали арешт. Впадає у вічі те, що сталося це 29 березня. А наступного дня, судячи із секретного вироку Злочевському, він зробив свій перший донат на Сили оборони.
Друге переведення екс-міністр надіслав 10 травня. А вже 12-го арешт його газових рахунків скасували.
Пізніше, щоправда, гроші у банках знову заморозили. Але влітку – восени 2023 року Злочевські переоформили низку своїх спецдозволів на родовища на інші фірми, поміняли формальних власників.
Центральну "Газодобучу" теж переписали на новий офшор, який раніше не світився публічно в структурі власності "Буризми" і не фігурував у кримінальній справі. Цей перепис відбувся буквально наступного дня після того, як Злочевський остаточно підписав угоду з прокурором.
