СБУ помітила Євгена Черняка, але чи не бачить Дениса Парамонова?

29 грудня Служба безпеки України повідомила про викриття бізнесмена Євгена Черняка (власника алкогольного холдингу Global Spirits) щодо фінансування російської збройної агресії проти України.

За даними слідства, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором і у 2022 році лише у вигляді сплати податків та зборів перерахували до російського бюджету близько 6 млрд у гривневому еквіваленті. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили про підозру Черняка та ще 6 топ-менеджерів його компаній за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 Кримінального кодексу України (допомога державі-агресору, вчинена за попередньою змовою групою осіб).

У чому може бути проблема зі справою Черняка і чому не варто радіти? Проблема у тому, що після гучного викриття все знову зупиниться. Насамперед, у медійній площині. При цьому в Україні продовжують заробляти гроші десятки «чорняків» і сотні подібних до нього дрібніших бізнесменів. Вони продовжують приховувати через підставних осіб свої бізнес-інтереси у Росії чи окупованих територіях, співпрацюючи з окупаційними адміністраціями і спонсоруючи путінську війну. Тому не можна зупинятися лише на Черняку.

Взяти за приклад харківського бізнесмена Дениса Парамонова — власника холдингу SMK-group з виробництва ковбасних виробів. Він уже потрапляв у поле зору СБУ і навіть засвітився як фігурант кримінального провадження №42022110000000490 за колабораційну діяльність (ч.4 ст.111-1). Але чи СБУ перестала його помічати? В умовах окупації співпрацюють з росіянами два його підприємства — ТОВ «Бердянський м'ясокомбінат» та ТОВ «Бердянські ковбаси». Парамонов переоформив власність бердянських підприємств на естонську компанію DJP Invest OU, а її власником зробив довірена особа Бабаяна Г. Л. (директор комбінату). Підприємства співпрацюють із окупантами та отримують замовлення від голови так званої «ради міністрів військово-цивільної адміністрації Запорізької області» Антона Кольцова. І ніхто не заарештовує бізнес Парамонова як бізнес Черняка і навіть не обіцяє передати це майно в управління АРМА.

Натомість Парамонов, який у 2022 році раптово став інвалідом другої групи (велике питання до правоохоронних органів до законності видачі посвідчення інваліда), щоб виїхати з України до Польщі, видає себе великим благодійником на Харківщині. Але так і не зміг видавити із себе жодного слова про російську агресію, не те, щоб засудити її.

Тому суспільству варто не радіти викриттю Черняка, а вимагати продовження викорінення колабораціоністів, адже на прикладі Парамонова ми бачимо вибірковий підхід до справ колабораціоністів та російських поплічників. Варто не радіти гучним заголовкам про затримання, а вимагати результатів у суді — заслужених вироків та конфіскації майна на користь держави. Як показує досвід, навіть під час повномасштабного вторгнення навіть путінські олігархи в Україні можуть залишити собі свої активи, як це сталося з ПрАТ «Хустський кар'єр» та ПрАТ «Жежолівський кар'єр», контроль над якими залишився біля гаманця путіна Олега Дерипаскі.