Десять років тому із закону про держслужбу виключили вимогу Європи щодо запровадження справедливої оплати праці чиновників; Наразі реформа держслужби в Україні уповільнено розвивається, а Національне агентство України з питань державної служби втрачає лідерський статус, займаючись нескінченною підготовкою законопроекту про нову систему оплати праці.
Нагадаємо, що вимогу Європи запровадити справедливу оплату праці чиновників (одною з умов є оклад у розмірі 70%, премія — 30%) викреслили з ухваленого закону про держслужбу чи не десять років тому. Тоді реформа держслужби лише стартувала, але й досі вона перебуває у статусі недореформи. За часів пандемії скасували конкурси на державні посади, що дозволило «слугам народу» поставити своїх людей на важливі позиції. І з цим усім мало боротися Національне агентство України з питань державної служби (НАГС). Але воно, м'яко кажучи, втратило роль лідера у реформі, занурившись у нескінченну підготовку законопроекту про нову європейську систему оплати праці держслужбовців.
І тут, як завжди, новий бюджетний рік застав всіх зненацька, як і система 70 на 30. І зробили її дуже дивним способом — через рядок у бюджеті-2024 та урядову постанову без базового законопроекту (ініціатива пройшла лише перше читання), який і має запровадити системну класифікацію посад та зарплат держслужбовців. І це велике поле для можливих маніпуляцій, які можуть спричинити зростання витрат на утримання держапарату під час війни. Тому не дивно, що зараз у пожежному порядку змінюють штатні розклади у держустановах та судах, де також є держслужбовці.
Чому ця законодавча новела виявилася не всім? Про що думали депутати, коли ухвалювали бюджет і впроваджували цю норму? Якою є позиція Нацагентства з питань держслужби? І до чого тут Мінфін?
Стратегія Мінфіну та привілеї Верховної Ради&Ко
Найцікавіше у бюджеті-2024 криється у заключних положеннях . А саме: умови оплати праці держслужбовців, визначені іншими положеннями, не використовуються під час визначення оплати праці держслужбовців апарату Верховної Ради . Тобто їм нічого не зміниться.
У такий спосіб створили особливі умови праці у бюджетному секторі. Такі установи як, наприклад, міністерства, суди опинилися в інших умовах — за формулою 70/30. Звісно, якщо вони до кінця 2023 року перейдуть на новий класифікатор посад. Нові оклади поки не затвердили, і тому низка бюджетних установ наввипередки змінюють штатний розпис і збільшують кількість керівних посад.
Народний депутат Олена Шкрум («Батьківщина»), яка тривалий час займалася реформою держслужби, каже: «Україна мала провести реформу ще до повномасштабної війни . SIGMA ( основна мета організації — зміцнення та вдосконалення публічного управління на європейському просторі. — І.Ф. ) надає звіт щорічно, у тому числі про виконання цих вимог під час євроінтеграційних процесів. Кілька років тому ми набрали 0 балів за всіма критеріями оцінювання. Одна з вимог – змінити умови оплати праці. Усі держслужбовці мають ділитися на категорії та у всіх держорганах отримувати плюс-мінус однакову оплату за однакову роботу. І це не за рахунок премії. Щоб не був мінімальний оклад, а премія — 200 тисяч гривень».
.jpg "Олена Шкрум")
Коли є такий дисбаланс між окладом та премією, це може спричинити корупційні ризики. Крім того, в державі досі не було класифікації посад держслужби за функціональним принципом, що не дозволяло оплачувати працю з урахуванням складності та відповідальності роботи на посаді. І вирішення цього питання — одне із завдань Державної антикорпрограми на 2023–2025 роки.
Олена Шкрум наголошує, що при цьому має бути нормальний рівень зарплати, але тут є деякі нюанси.
«Оскільки реформи не провели, кожен орган вимагає винятків та особливих умов. Антимонопольний комітет вимагає окремі зарплати. Вищих зарплат хочуть митниця, податкова, Рахункова палата та ЦВК. Суди від початку теж були незадоволені, але там не так багато держслужбовців. І маємо те, що маємо. Як народний депутат, можу тут не бути об'єктивною, але парламентську службу треба виводити окремо, як у всьому світі. Але ми недопрацювали, бо мали ухвалити закон «Про парламентську службу». Звісно, зараз усі органи із цим грають — із преміями, зарплатами, посадами. Особливо коли коштів та стратегії немає», — додає вона.
Народний депутат зазначає, що проблема ще й у тому, що міністерства фінансуються по-різному. І говорить про бюджет Міністерства фінансів, який має можливість наймати кадри та створювати відділи, на відміну від Мінкульту чи МЗС. Відкритих офіційних даних на цей делікатний рахунок, звісно, немає. Тому DT.UA працює над запитом до уряду, щоб з'ясувати, який дисбаланс між преміями та окладами у різних міністерствах. Тому що може виявитися так, що дохід водія в одному відомстві більший, ніж дохід керівника відділу в іншому.
У Мінфіні підтверджують, що держоргани можуть мати різний рівень фінансування, але не згодні, що їхній бюджет надто високий.
«Дисбаланс у фінансуванні може бути саме завдяки парламентарям, які лобіюють збільшення фондів тим чи іншим міністерствам. Щоб цього не було, Мінфін і ініціював у бюджеті на 2024 рік зміну підходів в умовах оплати праці. Якби нас все влаштовувало, то навіщо Мінфіну міняти підходи? Питання риторичне. І нескладно зробити простий арифметичний розрахунок: взяти фонд оплати праці кожного органу, поділити на фактичну чисельність та зрозуміти, які з органів багаті, а які бідні. І це точно не Мінфін», – каже заступник міністра фінансів Роман Єрмоличов.
.jpg "Роман Єрмолічов")
Олена Шкрум наголошує: через те, що у МЗС немає достатніх ресурсів, велике навантаження припадає саме на апарат Верховної Ради, який має допомагати готуватися нардепам, у тому числі і до закордонних відряджень. І тому парламент вирішив не змінювати умови праці.
Глава бюджетного комітету Роксолана Підласа («Слуга народу») також пояснює, чому виникли такі особливі умови для парламенту.
«Тут незрівнянно висока кількість нормопроектантів проти адміністративного персоналу. Фактично всі секретаріати комітетів – це нормопроектанти. Тому вони поки що не дуже вписуються у грейдову систему. До того ж, у планах закон «Про парламентську службу», де будуть зафіксовані зарплати. Ми вивели майже всі органи із фіксованою у законі зарплатою — Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Антимонопольний комітет, Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», — зазначає вона.
Проте не лише нардепи захищають свій апарат. Схожі процеси розпочалися і там, де мають запустити нову систему оплати 70/30. Щоб гарантувати своїм найкращі зарплати, деякі установи переробляють штатні розклади. Для найкращих окладів змінюють назви посад та структурних підрозділів.
Додається кількість відділів - з'являються управління. Розмножуються управління — виникають департаменти. Або створюються самостійні підрозділи апарату. Так зростає кількість керівників, а також зростає рівень підрозділу. І це позитивно впливає на заробітну плату. На папері все виглядає просто – кількість працівників не зростає. Щоправда, захищенішими матеріально стають або ті, хто отримав керівні посади, або ті, хто змінив свій підрозділ на вищий (або перевівши службовця «нагору», або банально змінивши назву підрозділу). Інші залишаються на тих самих умовах утримання.
І тут спрацьовує принцип ланцюгової реакції. Якщо в одного органу умови кращі, то ті, хто не трансформувався, втрачатимуть кадри, які можуть перейти до інших органів на держслужбу.
Агентство втраченого часу
Відповідальним за введення класифікатора та грейдів є НАГС. І про те, що це треба було зробити, DT.UA писало ще кілька років тому, називаючи НАГС агенцією втраченого часу. Нічого не змінилось. У Мінфіні кажуть, що бюджет-2024 був сформований ще до 15 вересня, а тому було достатньо часу для виконання відповідної роботи, і додають , що уряд незабаром затвердить посадові оклади.
Глава Нацагентства Наталія Алюшина зі свого боку наголошує на тому, що бюджет-2024 передбачив винятки, і додає, що це перший крок реформи, а не сама реформа.
«Справді, наступного року буде кілька різних підходів та моделей оплати праці держслужбовців залежно від органу, в якому вони працюють . Сьогодні до затвердження урядом нової схеми окладів спостерігаємо певну рефлексію, яка, щоправда, законодавчо не підкріплена . Зараз важливо не «штатки» робити, а докладати зусиль до ретельної та сумлінної класифікації. Не допустити формальностей чи неточностей. Завданням Нацагентства з питань держслужби є перевірка правильності класифікації. Для чіткого розуміння, якими будуть нові оклади, готуємо, у тому числі разом із Мінфіном, відповідний проект постанови», — пояснює Наталія Алюшина.
Вона зазначає, що у відомстві очікують, щоб парламент розглянув урядовий законопроект «Про держслужбу» (№ 8222 ) , який має запровадити єдиний підхід у оплаті праці держслужбовців на основі нового класифікатора посад. Його лише готують до другого читання. Але відповідальність за реформу, яку, по суті, зараз провалили, не тільки на нардепах чи уряді, а й на Нацагентстві з питань держслужби, яке має займати проактивну позицію. А не просто спостерігати за тим, як розвалюють держслужбу, зокрема й беручи ключові для системи управління норми оплати праці з ініціативи Мінфіну, а не відповідно до закону, який мало лобіювати наділене повноваженнями профільне агентство на всіх рівнях — урядовому, парламентському, публічному .
Через те, що політична система не ухвалила відповідних рішень, терміново змінюють «штатки» і у Верховному суді. Там в апараті також є держслужбовці. Суддя Віктор Пророк на пленумі 24 листопада зауважив, що збереження цінних кадрів є актуальним, але Верховний суд має особливі умови і може почекати наступного року з цим рішенням. До його позиції відкласти питання не дослухалися. Кількість посад в апараті залишилася такою самою, хоча за останній рік у відставку пішли більше двох десятків суддів. Мали скоротити майже сто посад. Але ніхто не знає, які оклади будуть у новому році, і тому перестраховуються.
Голова апарату ЗС Віктор Капустинський переконує, що з нинішньою «штаткою» є проблеми, але каже, що «всі зміни пропонуються в рамках затвердженого бюджету на 2024 рік». Але тут важливо розуміти, що зараз без остаточного рішення Мінфіну щодо базових окладів вказати точну суму бюджету установи неможливо.
Координатор робочої групи за стандартами судового менеджменту суддя Костянтин Пільков зазначив , що нову « штатку » отримали, по суті, перед засіданням . «Говорити, що ці зміни вкладаються в концепцію оптимізації, яку розробляла попередня робоча група і працювати з якою продовжує ця робоча група, навряд чи можна, як і говорити про те, що цей штатний розпис відповідає всім тим принципам , та й взагалі напряму на оптимізацію роботи апарату », – пояснює він. Цю ж думку поділяє суддя Олена Кібенко.
Справді, торік для заощадження кількість посад у Верховному суді зменшили на 21%. На зарплати йшло 2 млрд. грн. Заощаджені кошти держава могла витратити на підтримку ЗСУ. Тоді під час скорочення звертали увагу на співвідношення свого апарату та апарату Верховної Ради, що свідчило про високий рівень бюрократизованості суду.
Зараз важливо, щоб нові умови оплати праці в усіх інстанціях не спровокували штучне збільшення кількості керівників , а також сумнівне переведення службовців до підрозділів вищого рівня.
Як Мінфін діятиме в умовах, якщо уряд, НАГС та парламент не домовилися
Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличов зазначає, що формування структури органу є відповідальність керівника, але ці процеси контролюватимуть.
«Якщо хтось не вкладеться у фонд зарплати та прийде за додатковими коштами, Мінфін це перевірятиме. Введемо електронну звітність структури кожного органу, класифікації посад, складових зарплат та інше. Чекаємо на ефективний управлінський менеджмент. Від цього залежить успіх реформи. Є обмеження на кількість «дорогих» посад, щоб уникнути цього штучного збільшення. Для нас важлива не кількість держслужбовців, а якість їхньої роботи, яка впливає на ефективність системи держуправління загалом», — каже він.
Роман Єрмолічов додає , що міжнародні партнери дали свої зауваження про значну кількість наявних вакансій і рекомендують їх скасувати : «Це штучне збільшення фонду виплати стимулюючих надбавок. Саме тому для оптимізації чисельності державних органів Мінфін ініціюватиме скорочення їхньої чисельності».
Але Верховна Рада, Мінфін та Нацагентство з питань держслужби мають діяти синхронно. Якщо ключовий крок у реформі прописувати рядком у бюджеті з ініціативи Мінфіну, а потім підганяти під неї ухвали уряду, це виглядає дивно. Це створює широке поле для маніпуляцій насамперед керівникам держорганів, які, незважаючи на норми закону, знайдуть можливість не лише зберегти статус-кво, а й підгодувати своїх. І все це відбувається тоді, коли в парламенті вже рік лежить необхідний закон.
І навіть не про якість і швидкість роботи НАГС, а про узгодженість дій між урядом і парламентом. Схоже, її немає. А з цього випливає, що прозорої та компетентної держслужби в Україні немає. І цього не можуть не бачити наші міжнародні партнери.
