Один з ключових аспектів Вікіпедії – це її відкритість і можливість будь-якої людини зробити свій внесок. Це надає їй сили, оскільки кожен може поділитися своїми знаннями та досвідом. Проте, слід зазначити і слабкість такого підходу – можливість спотворення фактів чи неправильного коригування інформації з боку некомпетентних чи несумлінних користувачів. Якщо такі зловживання відбуваються, це може підірвати авторитет Вікіпедії як надійне джерело інформації.
Це розслідування висвітлює випадки, коли Yakudza та Goo3 видаляли критичні матеріали про політичних діячів і на замовлення переписували статті, приховано отримуючи за це гроші. Приклади включають редагування сторінок про деяких українських компаній, політиків і артистів. Навіть попри численні звинувачення вони залишаються на своїх посадах. Це викликає питання про прозорість української Вікіпедії та ефективність внутрішньої системи відповідальності. Мета розслідування — привернути увагу до цих проблем та стимулювати подальшу журналістську роботу у цьому напрямі.
Інформаційна війна триває та ведеться на всіх майданчиках. Вікіпедія займає важливе місце, оскільки вона індексується на першій сторінці видачі Google та легко формує імідж. І на сторінках цього майданчика непомітно для більшості йде справжня війна за смисли, політичні позиції та бізнесові інтереси. Далі йтиметься про те, як двом високопоставленим адміністраторам Goo3 та Yakudza вдалося стати «дивлячими Української Вікіпедії».
Назар Токар та Анатолій Лістюк: адміністратори, яким вдається непомітно відбілювати проросійських політиків, вкидати негатив конкурентам та «тримати» порядок у Вікіпедії.
Мережевий комунізм
Вікіпедія була створена в 2001 році американським фінансистом Джиммі Вейлсом. Зараз вона існує більш ніж у трьохстах версіях різними мовами (український сегмент з'явився 2004 року). Вільна енциклопедія не ідеальна – неправильна інформація, маніпуляції, пропаганда, фейки, редактори, які готові за гроші переписати біографію або написати компліментарний матеріал.
Для вирішення подібних проблем, дотримання цілісності редакційної політики Вікіпедії (правда, правда і нічого крім правди) була створена досить унікальна ієрархічна структура модераторів. Для складних конфліктів існує арбітражний комітет. Отже, чим вище стоїть користувач – тим більше повноважень щодо модерації контенту він має.
На вершині модерації знаходяться стюарти, чезюзери, укривачі, бюрократи та адміністратори. Середню ланку складають патрульні, відкатники та автопідтверджені користувачі. А замикають спільноту зареєстровані та незареєстровані користувачі.
«У нас немає директорів, якихось головних. Всі рівні, але різні категорії спільноти мають, скажімо так, свої технічні функції, що переважають. Ну щоб було зрозуміліше – у тебе є ключ від щитової, але ти не електрик. А хтось – сантехнік. І так далі. Усі рівні, а спірні питання вирішуються на Арбітражному Комітеті», – коментує голова правління громадської організації «Вікімедія Україна» Ілля Корнійко.
Вікіпедія влаштована таким чином, що контроль за нею здійснювати практично неможливо.
«Навіть у Росії спільнота редакторів не погодилася виконувати вимоги Роскомнагляду щодо вилучення або внесення змін до вільної енциклопедії для приведення її вмісту у відповідність до вимог російського законодавства», – розповідає один із творців «Вікімедія Україна» Юрій Пероганич.
«Вікімедія Україна» – регіональне відділення американського «Фонду Вікімедія», яке очолює той самий Джиммі Вейлз, творець Вікіпедії. Мета організації – збір благодійних коштів на підтримку роботи вільної енциклопедії (до речі, одного разу Google пожертвував Вікіпедії $2 млн), та розподіл фінансів у регіональні відділення. Які, своєю чергою, займаються координацією, забезпеченням нормальної роботи онлайн-енциклопедії.
«Ми надсилаємо запит на грант, і отримуємо певні кошти. Ті, хто йде на зарплату технічного персоналу – програмістів, оренду офісу, організацію різноманітних виставок та форумів. На 2023 рік ми отримали грант близько 100 тисяч доларів», – каже Ілля Корнійко.
Ця інформація підтверджується на opendatabot, де бюджет організації за 2022 рік становить трохи більше 4 мільйонів гривень.
Однак, за його словами, робота всієї спільноти Вікіпедії: адміністраторів та відкатників, бюрократів та чекюзерів, авторів контенту та приховувачів – абсолютно безкоштовна. Ніхто не отримує зарплати за щоденну багатогодинну роботу з модерації контенту, перевірки сторінок та фактчекінгу. Такий своєрідний upgrade принципу комунізму: від кожного здібностям, кожному – моральне задоволення.
Безкоштовна робота закладає фундамент зловживань
Вікіпедія, заснована у 2001 році Джиммі Вейлзом, існує більш ніж у 300 мовних версіях (українська версія з'явилася у 2004). Ця вільна енциклопедія не ідеальна, адже можна зустріти неправильну інформацію, маніпуляції та помилки. Для забезпечення цілісності редакційної політики створено структуру волонтерів модераторів, що включає стюартів, адміністраторів, бюрократів та інших, а також Арбітражний Комітет (суд) для вирішення спірних справ. Незважаючи на те, що робота модераторів часто займає десятки годин на місяць, офіційних зарплат вони не отримують.
Свіже дослідження британських аналітичних центрів показало, що близько сотні досвідчених редакторів Вікіпедії порушували етичний кодекс, намагаючись змінити статті про російсько-українську війну на користь проросійського наративу і, очевидно, отримували за це гроші від Кремля.
У нашому журналістському розслідуванні ми вирішили з'ясувати, наскільки прозорим є український глава Вікіпедії, чи немає тут впливу Росії чи грошей, і чи можливо впливати на менш досвідчених користувачів, маючи статус адміністратора чи патрульного. Для цього ми вступили до офіційного Телеграм-каналу «Вікімедіа Україна» під назвою «ВікіФлудоЧат», оскільки всі публічні розмови з представниками адмінкорпусу Вікіпедії створювали враження, що все гаразд і серйозних проблем немає. Проте ми зрозуміли, що намагаються показати односторонній позитивний образ, уникаючи відвертого обговорення проблем. Отже, увійшовши до цього відносно закритого чату, ми виявили, що там проходять цікаві обговорення, а вікіпедисти самі визнають у приватних розмовах, що порушення є. Тож поїхали.
Прелюдія
Вікіпедія влаштована таким чином, що одноосібно контроль над нею здійснювати практично неможливо – вважають самі вікіпедисти. Але водночас є сувора ієрархія модераторів, які можуть банити користувачів, видаляти статті та коригувати інформацію. Для з'ясування можливих порушень та збоїв у механізмі роботи Вікіпедії ми звернулися до ГО «Вікімедіа Україна», яке є офіційним представником Wikimedia Foundation, який володіє Вікіпедією та розвиває її на міжнародному рівні.
«У нас немає директорів, якихось головних. Усі рівні, але різні категорії спільноти мають, скажімо так, свої «переважні» технічні функції. Ну щоб було зрозуміліше – у тебе є ключ від щитової, але ти не електрик. А хтось – сантехнік. І так далі. Усі рівні, а спірні питання вирішуються на арбітражному комітеті», – розповідає голова правління «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко. «Ми надсилаємо запит на грант, і отримуємо певні кошти. Ті, хто йде на зарплату технічного персоналу – програмістів, оренду офісу, організацію різноманітних виставок та форумів. На 2023 рік ми отримали грант близько 100 тисяч доларів», – каже Ілля Корнійко.
Однак, за його словами, робота всієї спільноти Вікіпедії: адміністраторів та відкатників, бюрократів та чекюзерів, авторів контенту та приховувачів – абсолютно безкоштовна. Очевидно, робота адміністраторів Вікіпедії вимоглива і складна, адже вони несуть відповідальність за моніторинг та коригування важливих правок у чутливих статтях, таких як історичні особи чи політичні теми. Це ставить їх перед ризиком зазнавати тиску або спокус від зовнішніх сил.
Як ми вже згадали, за результатами дослідження британських аналітиків, досвідчені вікіпедисти можуть бути вразливими до спроб підкупу або маніпуляцій з метою внесення змін до статей, вигідних певним особам або групам, ігноруючи деякі порушення або змінюючи контент для створення сприятливого наративу.
Конкретні кейси
Принцип безкоштовної роботи є своєрідною міною уповільненої дії. Так, можна безкоштовно писати у Вікіпедію нотатки, щиро вносячи свій внесок у скарбницю світових знань, або просто радувати цим своє самолюбство. Можна у вільний від основної роботи час безкоштовно працювати у Вікіпедії адміністратором, відкатником або стюартом. Але чи довго? Людська природа, на жаль, така: якщо ти на чомусь довго сидиш та контролюєш, то на цьому починаєш заробляти.
Для з'ясування складнощів роботи з Вікіпедією та щоб відчути на власному досвіді, як це – дописувати до Вікіпедії, редактор пройшов курс патрульного, організований українським відділенням Вікіпедії – ГО «Вікімедіа Україна». користувачів та визначати їхній внесок у редагування статей. Ці навички стали у пригоді під час розслідування скандалу в українській частині Інтернету.
І ось нещодавно вибухнув скандал. Двох адміністраторів української Вікіпедії, відомих під ніками Yakudza та Goo3, підозрюють у корупції та зловживанні службовим становищем – про їхні дії у Вікіпедії на кількох медіа-ресурсах синхронно вийшли розслідування. Зокрема, йдеться про системні видалення критики про політичних діячів та сфабриковані історії, призначені для покращення іміджу. Про приховану рекламу, нерозголошені конфлікти інтересів і навмисне введення в оману, спираючись на хибні джерела, розповідатимемо далі.
(З деталями конфлікту між вченим, що редагував Вікіпедію, і Yakudza можна ознайомитися тут)
З беклогу Вікіпедії випливає, що типовою поведінкою Goo3 є видалення дискредитуючої інформації з одних статей і додавання такої до інших, що може включати можливий подальший шантаж, щоб прибрати такий негатив. Звичайно, йдеться про політиків та інших відомих персон, які дбають про імідж і готові платити тисячі доларів за зміну ключових формулювань у статті.
У команди виникли сумніви в достовірності таких звинувачень, та й сайти, що розмістили ці «розслідування», були ненадійними і нібито використовували один «темник». Тому ми провели глибокий аналіз доступних доказів і дійшли висновку, що звинувачення щодо Луцюка і Токара все ж таки обґрунтовані. Виявлені порушення включали приховані платні редагування матеріалів, дискредитацію українського бізнесу (мовляв він працює в Росії), а також приховування компрометуючих даних щодо деяких політиків та навмисне очорнення інших політичних діячів.
Але нам здавалося, що ми могли щось пропустити, або нас ввели в оману, тому ми почали уважно стежити за «ВікіФлудоЧатом» (Телеграм-чатом редакторів та адміністраторів Української Вікіпедії). Наша присутність у чаті була неафішованою і наприкінці листопада 2023 р. тут обговорювали вищезгадані матеріали та порушення. Зокрема, вікіпедист Олексій Кучер підтвердив у чаті, що звинувачення за фактом правдиві, і ці два адміністратори справді заробляють на Вікіпедії, порушуючи правила. Також, за словами Олексія, цих адміністраторів уже неодноразово попереджали. Нам вдалося з'ясувати, що вже понад 10 разів Луцюка та Якудзу намагалися позбавити адмінства. Також, Олексій стверджує, за цими розслідуваннями можуть стояти особи, які конкурують у Вікіпедії, за заробіток. Коментувати подробиці вікіпедисти відмовилися.
Війни адміністраторів
В українській Вікіпедії багато авторів та модераторів приховують свої справжні імена під ніками. Хто просто соромиться: працює людина у солідній організації та просто не бажає «світитися». Хтось ще надто юний, і йому просто подобаються хороші псевдоніми (вступити до спільноти Вікіпедії може кожен: потрібно вказати адресу електронної пошти, не потрібні реальні ім'я та прізвище, автором може стати навіть школяр). А хтось, можливо, приховує справжнє обличчя заради якихось корисливих цілей та безпеки.
Втім, Yakudza та Goo3 своїх справжніх імен не приховують. Одесита родом із Донецька звуть Анатолій Луцюк. Він, під ніком Yakudza, редагує україномовну Вікіпедію понад 18 років. Його колега Goo3 народився у Дніпрі, але ще до початку вторгнення, якщо вірити вікіпедистам, поїхав та проживає в Іспанії.
«Жоден із них ніколи не був заблокованим користувачем», – стверджує член правління «Вікімедія Україна» Богдан Мельничук.
«У нас є список особливо наполегливих порушників, які намагаються просунути статті на замовлення, якось змінити у своїх інтересах контент. Там близько ста різних ніків. Але таких ми, нарешті, лазимо. Щоправда, не факт, що це сто різних людей. Може бути й тридцять: чи достатньо поміняти нік і знову зайнятися колишньою справою?», – стверджує адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк.
До речі, «підмітні статті», що кидають тінь на адміністраторів Вікіпедії з таким солідним стажем – це ще не все. У серпні 2023 року стався інцидент на українській Вікіпедії: адміністратор під ніком Submajstro подав офіційний запит до Вікіпедії, щоб позбавити користувача Yakudza адміністративних прав. Причиною були серйозні порушення правил: Yakudza, використовуючи свої повноваження адміністратора, безпідставно заблокував іншого учасника Вікіпедії під час дискусії. Таке можливе зловживання адмінресурсом привернуло увагу інших користувачів, але під час голосування більшість виступила проти цього рішення.
Приховані платні редагування
Яскравим кейсом прихованих комерційних редагування Токара є кейс створення та покращення кількох мовних версій статті про компанію Ajax, які згодом були видалені (Іспанська та Анлійська) як реклама та приховані платні редагування, а українська сторінка отримала маркування про приховане платне редагування.
Спільна діяльність Токара та Луцюка стала особливо очевидною, коли вони координували зусилля щодо захисту та просування конкретних сторінок, включаючи вебсайт Tokar.ua, вперше номінований на видалення через низьку значущість. Сам Goo3, незважаючи на конфлікт інтересів, проголосував проти, тому Yakudza захистив цю статтю, пославшись на те, що сайт дуже значимий для Вікіпедії. Втім, 2023 року вікіпедійна спільнота повторно запропонувала вилучити сторінку і, зрештою, після дискусії її видалив незалежний адміністратор. Goo3 вставив 278 посилань в Українській Вікіпедії на свій вебсайт Tokar.ua. Це потрібно для SEO, тому що посилання сприяють кращому індексуванню сайту в пошукових системах.
Вікіпедія дуже суворо регламентує, що вставку посилань у Вікіпедію з метою просування свого веб-сайту заборонено, а таких користувачів блокують довічно. Такий спам посиланнями часто спостерігається з боку нових користувачів, які просто відпрацьовують свої гроші і вставляють посилання в Вікіпедію за гроші. Однак, адміністратор Goo3, маючи більше 10 років стажу у Вікіпедії, надходить як класичний спамер або SEO-фахівець, просуваючи свій не дуже популярний сайт новин.
«Війни правок»
Ми звернулися до Анатолія Луцюка (Yakudza) і він всі звинувачення на свою адресу пояснює банальною помстою. вирішив помститися», – каже адміністратор Української Вікіпедії Анатолій Луцюк (Yakudza). Пояснити та прокоментувати власні конкретні випадки зловживань, які були висвітлені у ЗМІ, Yakudza не захотів, почав розповідати про порушення інших вікіпедистів, які не вдалося перевірити.
Кейс Сергія Бабкіна
Редакція вирішила піти за вкладом Goo3 і знайшла ще кілька яскравих прикладів маніпуляції вмістом та безпідставного очорнення відомих українців. Ще влітку у Вікіпедії розгорілася дискусія навколо статті про Сергія Бабкіна, яку фактично розпочав користувач Goo3. Ось кілька конкретних прикладів його дій, які можуть вважатися порушенням нейтральності та залякуванням інших учасників:
Зміни у формулюванні: Goo3 критикується за видалення фактів, підтверджених авторитетними джерелами, що створюють позитивний образ Бабкіна. Це ставить під сумнів його об'єктивність у редагуванні статті.
Наприклад, у статті є таке твердження: «На питання про критику артистів, які виїхали за кордон, Бабкін відповів, що все робить правильно і не планує повертатися, оскільки не може заробляти в Україні грошей». Однак один із користувачів під ніком Tamenund переглянувся уважно інтерв'ю, де про це заявив Бабкін і відкоригував пропозицію до більш точної, дослівно передавши суть сказаного:
На питання про критику артистів, які виїхали за кордон, Бабкін відповів, що все робить правильно і поки що не планує повертатися, оскільки не може зараз заробляти концертами в Україні, але має можливість робити благодійні виступи за кордоном (жирним виділено слова, які справді сказав Бабкін). .
Однак, справжня цитата, а не збочена як було раніше в статті, не сподобалася Goo3, який її відкинув і повернув неправильне формування. Хоча для цього не було підстав, адже цитата була правильна.
Goo3 звинуватив інших користувачів у вандалізмі та погрожував заблокувати їхні акаунти за спробу внести зміни, що суперечать його редагуванню. Це може сприйматися як спроба залякування інших користувачів, щоб унеможливити об'єктивне редагування статті. Такий спосіб дій не вітається у Вікіпедії, адже це пряме використання адміністративного ресурсу з боку адміністратора Вікіпедії. Ці дії Goo3 викликають сумнів у його нейтральності та моральності, порушуючи основні принципи Вікіпедії, яка покликана бути об'єктивним та неупередженим джерелом інформації.
Примітно, що в кейсі Бабкіна відзначився і Yakudza, який прийшов рятувати свого спільника Goo3. Зокрема Yakudza видалив деякі аргументи, в яких користувач Tamenund обґрунтовував неетичну та ангажовану поведінку Goo3 (Назара Токаря).
Кейс Столара
У статті про «регіонал» Вадима Столара адміністратор Goo3 видалив згадку про те, що «Партія Регіонів» є проросійською. Хоча зазвичай у десятках інших сторінок він додає це слово, часом зовсім недоцільно. Також Назар Токар додав несуттєві дані (т.зв. інформаційний шум), щоб розбавити негатив у статті. Приблизно в цей же час (серпень 2023) активно попрацював друг Goo3 – адміністратор Yakudza, який видалив зі статті про Вадима Столара неприємну для «клієнта» згадку про «Батальйон Монако» (ред. – Столар фігурує в журналістських розслідуваннях як учасник «Батальйону Монако» ).
Червоним виділено редагування, де Goo3 вилучив із статті – проросійський, Московський патріархат тощо.
Кейс Артема Пивоварова
Інший кейс, на який звернула увагу наша редакція, – це сторінка співака Артема Пивоварова. українців можуть нести розкол у суспільстві, як це зробила нещодавно звільнена Ірина Фаріон.
Наприклад, Goo3 переписав статтю про Артема Пивоварова та описав його максимально зверхньо: “Артем Пивоваров – російськомовний співак з України”, повністю заперечуючи будь-який зв'язок Артема з Україною.
Добре, що на цю вандальну та шкідливу дію за очорнінням зреагував інший адміністратор, який тихо скасував цю правку Goo3 і повернув назад об'єктивний і нейтральний текст.
Замість виведення
Поки у Вікіпедії триває глобальна війна щодо поширення фейків та пропаганди, окремі безпринципні адміністратори збагачуються на тіньових редагуваннях та рекомендованих правках. Розібрані кейси свідчать про те, що навіть система, заснована на принципах волонтерства та відкритості, не застрахована від корупції та прихованих платних редагувань. А масштаб зловживань ставить під сумнів цілісність редакційної політики Вікіпедії та принцип відбору адміністраторів, особливо безстроковість їх повноважень та неможливість притягти порушників до відповідальності. Сподіваємося, що це розслідування започаткує подальшу роботу журналістської спільноти щодо викриття чорнушних адміністраторів.
Досьє:
Назар Токар – адміністратор, чекюзер та зберігач (може витирати історію редагування) українського розділу Вікіпедії. Колишній ІТшник, родом із Дніпра. Після повномасштабного вторгнення мігрував до Іспанії, звідки веде свій ютуб канал та сайт tokar.ua
Анатолій Луцюк – з 2006 року адміністратор та бюрократ української Вікіпедії. 2013 року виїхав із Донецька та оселився в Одесі. Активний учасник вікіконференцій та тематичних зустрічей «Фонду Вікімедіа».
У Росії викрили керівників та співробітників "відділення" міжнародної мережі call-центрів.
Михайло Жернаков – одна з найпублічніших фігур у сфері судової реформи в Україні.
Міністерство витратило десятки мільйонів на друк непотрібних книг у «своїх» видавництвах.
За більш ніж 30 років незалежності з України за кордон вивели не менш як $100 млрд,…
Пам'ятаєте колишнього голову Податкової служби України Романа Насірова, який закутувався в ковдру, прикидаючись тяжкохворим…
Відомий рейдер Василь Астіон свідомо знищує відоме аграрне підприємство ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь власника...
Цей веб-сайт використовує cookies.