Раптова відсутність невеликої кількості депутатів викликала параліч парламенту: у “слуг народу” навіть разом із групами-сателітами дуже низький запас міцності
Пленарні засідання Верховної Ради 6-8 березня скасовано. Коли народні депутати зберуться наступного разу, невідомо. Ймовірно, 20-22 березня, якщо не у квітні. У січні Верховна Рада засідала чотири дні, у лютому – п'ять. За весь 2023 рік – 51 день, тобто в середньому трохи більше, ніж чотири дні на місяць.
Звісно, таку практику важко назвати нормальною. І причина її – не війна. Навпаки, за умов великої війни логічно очікувати, що Рада має засідати частіше, ніж раніше, але не рідше. Причина нинішньої ненормальної практики полягає в тому, що парламентська монобільшість давно перетворилася на фікцію.
Коли воно було реальним, “слуги народу” вихвалялися, що працюють у турборежимі. Це було можливим завдяки тому, що мали великий запас голосів.
А зараз у них кожен голос на рахунку. Тому й “турборежим навиворіт”: доводиться довго домовлятися з іншими фракціями та групами щодо законопроектів, важливих для Банкової, та виділяти спеціальні дні для голосувань.
Втім, навіть у такому режимі Верховна Рада демонструє низьку працездатність. Типовою є ситуація, коли законопроекти, потрібні Банковій, набирають лише трохи більше за мінімально необхідні 226 голосів. Або не набирають, як це сталося, наприклад, із урядовим законопроектом №10439 про перезавантаження БЕБ (Бюро економічної безпеки) – 23 лютого він отримав 222 голоси “за” та відправлений на повторне перше читання.
Хоча у фракції “слуг народу” числиться 235 нардепів, але 50-60 їх стабільно або відсутні, або голосують. Тому залежність фіктивної монобільшості від голосів інших фракцій та груп, лояльних до Банкової, є критичною. Якщо очевидно, що голосів не вистачає, то Раду краще не збирати, щоби не отримувати провальних голосувань.
Саме така ситуація виникла напередодні 6 березня. І найцікавіше – чому це сталося. Депутати озвучили дві версії, обидві дивовижні. Винні чи то американські сенатори, чи то заохочувальні закордонні відрядження лояльних нардепів.
Версія про американських сенаторів
Першу версію сформулював глава фракції “слуг народу” Давид Арахамія. “Ми неодноразово говорили про те, що за аналогією роботи на округах депутати більше працюватимуть із військовими – на передовій, у навчальних центрах, у пунктах постійної дислокації. Зараз у цьому напрямі для наших депутатів є термінове та важливе завдання, яке безпосередньо впливає на допомогу партнерів. Коли його буде виконано – вони повернуться до роботи у сесійній залі”, – повідомив він 5 березня.
Що це за “термінове та важливе завдання”, розповіла співголова фракції “Європейської солідарності” Ірина Геращенко. За її словами, “слуги народу” замість пленарного засідання, де мають вирішувати питання заборони московської церкви та розвитку фортифікаційних споруд, імітуватимуть бурхливу діяльність для наших американських партнерів.
“Замість засідання ВР вони формують три групи по 10 депутатів лише від “слуг”, щоб гнати їх на військові позиції та робити звіт щодо фортифікацій”, – повідомила Геращенко та навела інформацію із фракційного чату “слуг народу”:
“У нас є термінова необхідність зробити комплексний звіт для Сенату США щодо поїздки депутатів на позиції військових, у зв'язку з чим зараз формуються групи: 1. Фронтові лінії. 2. Стан фортифікації. 3. ситуації у навчальних комплексах. Потрібно по 10 відповідальних людей, у кожній групі одна людина має володіти англійською. Виїзд завтра. У зв'язку із цим засідання на 6-8 переноситься!”
Записуватись було запропоновано у Юрія Мисягіна – це заступник голови фракції “слуг народу” та заступник голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Звісно, не обійшлося без взаємної критики. Арахамія, дорікаючи опозиції, заявив, що "деяким із колег не заважало б ненадовго пожертвувати своїм комфортом і побувати там, де може прилетіти будь-що і будь-якої миті".
Геращенко, у свою чергу, повідомила, що 10 депутатів “Європейської солідарності” зателефонували та написали Мисягіну про бажання приєднатися до робочих груп, які поїдуть на позиції військових, щоб перевірити їхній стан та підготувати звіт для Сенату США. “Пан Мисягін не відповів на жоден наш дзвінок і смс, – констатувала Геращенко, – відправили пану Мисягіну, Арахамії та іншим “слугам” лист через систему електронного документообігу”.
Якщо об'єднати інформацію від Арахамії та Геращенка, виходить досить цілісна картина. Очевидно, насправді із Сенату США надійшло прохання, від виконання якого залежить надання американської військової допомоги. Причому це термінове прохання, тому довелося відправляти 30 "слуг" на позиції військових одразу, не відкладаючи на 9 березня. І є якась дуже важлива причина (напевно, сформульована на Банковій), чому Арахамія відмовився від допомоги депутатів з інших фракцій.
Звичайно, висловлена Арахамією аналогія з роботою в околицях виглядає дивно. Він натякає, що зустрічі “слуг” із виборцями також проходили заради звіту перед американськими сенаторами? Мабуть, він просто невдало пожартував.
Але за цим невдалим жартом ховається серйозна проблема: раптова відсутність 30 “слуг народу” – менше 7,5% загальної кількості нардепів (401) – викликає параліч парламенту. Виходить, у нинішньої монобільшості навіть разом із групами-сателітами дуже низький запас міцності.
Коли триває велика війна, це дуже небезпечно. І влада за два роки не захотіла шукати вирішення цієї проблеми. Єдине, що вона вигадала – перетворити “слуг народу” на кріпаків, не задовольняти їхні заяви про складання мандатів. Звідси і 50-60 “слуг”, які стабільно чи ігнорують засідання, чи не голосують
Версія про заохочувальні відрядження
Іншу версію подій висунув перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція партії Голос). Суть її полягає в тому, що керівництво Верховної Ради використовує закордонні відрядження як пряник для нардепів за добру поведінку. Хто голосує правильно, того заохочують відрядження. А хто неправильно, того у відрядження не пускають.
За словами Железняка, Банкову особливо сильно засмутило провальне голосування 23 лютого щодо законопроекту про БЕБ у тій редакції, яка влаштовує заступника керівника ВП Олега Татарова. Тож тих, хто цей проект валив, покарали. "Станом на зараз у мене через не голосування татарівської версії про БЕБ зупинено три відрядження: Брюссель, OECD [Організація економічного співробітництва та розвитку] та МВФ-Всесвітній банк spring meetings", - розповів Желєзняк.
Законопроект про БЕБ було поставлено 23 лютого на голосування, незважаючи на те, що проти нього виступили посли G7. Вони попередили, що це "негативно позначиться на фіскальній стабільності країни та виконанні умов програми МВФ та європейської інтеграції". Тобто Банкова не просто проігнорувала позицію західних партнерів, а й вирішила покарати тих, хто до їхньої думки прислухався.
4 березня Железняк розповів, що він зайнятий цікавою справою: “Виписую останні кейси, коли народним депутатам, які не голосували за татарівську версію БЕБ, одразу скасували чи не підписали відрядження. Думав, опишу гарною англійською мовою буквально кілька кейсів, але виявилося, що їх набагато більше, ніж навіть я очікував. Вийшло вже на п'ять сторінок листа”.
Очевидно, за якийсь час голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку прийде чергове здивоване послання від західних партнерів. І профільний віце-прем'єр Ольга Стефанишина знову розповідатиме, що погані нардепи своїми скаргами зривають євроінтеграцію.
Але ця медаль має і зворотний бік. Помстившись усім друзям послів G7, Банкова вирішила віддячити своїм друзям. І дозволила чимало нардепів з колишньої ОПЗЖ та груп “Довіра” та “За майбутнє” виїхати за кордон. Але вони не повернулися вчасно – і це призвело до зриву роботи парламенту 6-8 березня, за версією Залізняка.
Коротше, офіційна причина: термінова необхідність зробити комплексний звіт для Сенату США. Навіть коментувати не буду. Ну, а реально: вони ж тих, хто голосував за БЕБ, відпускали закордон. Особливо ОПЗЖ та групи. І тут сюрприз, багато "союзників" щодо голосування не повертаються вчасно на цей тиждень, – пояснив нардеп.
– Зрозуміло, що без голосів “союзників” із груп (які тимчасово стали закордонними) будь-які “хотілки” ВП не пройшли б. Але там на порядку денному купа важливих інших законів була: соціальні, освітні, військові. Як мінімум ратифікацій штук 10 було на порядку денному.
Але відсутність “хотілок” одразу інтерпретували як “нічого важливого” та скасували всі засідання. А взагалі вийшло дуже кумедно: раз були ті, кого не випускали у відрядження, тому що вони не голосували за БЕБ, то з'явилися ті, інші 222 депутати, хто голосував і яких треба було відпустити у відрядження. Просто понятійно треба було їм якось віддячити за підтримку. Ну й надалі щось пішло не так”.
Тобто знову ми бачимо ту саму проблему: раптова відсутність кількох десятків лояльних депутатів викликає параліч парламенту. І страшно навіть уявити, що станеться, якщо Банкова чи Стефанчук під тиском західних партнерів відмовляться від використання закордонних відряджень як інструменту для виховання в депутатах лояльності.
Багато депутатів одразу перестануть поводитися добре, побачивши, що нелояльні нардепи спокійно їздять за кордон, а лояльні не отримують за лояльність жодної винагороди, навіть у вигляді приємних відряджень. Тоді параліч парламенту може стати незмінним.
Тому, найімовірніше, жодних змін не буде. І Рада, як і раніше, працюватиме чотири дні на місяць, якщо тільки не доведеться відволікатися на термінові звіти перед американськими сенаторами.
