Скандальна справа керівника Держспецзв'язку Щиголя

Юрій Щиголь був людиною, близькою до президента, і мав значний вплив в Армії дронів, відповідальної за захист енергетичних об'єктів. Він був головою Держспецзв'язку та займався не лише забезпеченням захищеного зв'язку, а й боротьбою з кібератаками. Однак, згідно з підозрами НАБУ та САП, Щиголь також був залучений до хабарництва та різних корупційних схем.

Як Щиголь втратив владу за лічені дні

Юрій Щиголь ще нещодавно був одним із найвпливовіших чиновників. Він входив до Ставки верховного головнокомандувача (займається стратегічним керівництвом ЗСУ), саме його відомство отримало 30 млрд грн на Армію дронів. Його гучні заяви про першу світову кібервійну розбирали найбільші ЗМІ. А президент Володимир Зеленський уже під час повномасштабної війни своїм указом надав йому звання бригадного генерала.

Весь свій вплив 40-річний топ-чиновник втратив за кілька днів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватила його та кількох його підлеглих у корупції через схему з “прокладками” та завищеними цінами. І хоча ці звинувачення вже встигли розкритикувати деякі прихильники Щиголя, його репутація назавжди зруйнована.

Звичайно, він все ще має шанси довести свою невинність у суді, але деякі факти заперечувати вже неможливо. Наприклад, він якимось чином за лічені дні знайшов 25 млн грн як заставу (щоб очікувати наступного засідання суду вдома). А прокурори САП у суді, як повідомив нардеп Ярослав Железняк, розповіли про засоби, знайдені під час обшуків.

Так, у його криптогаманці зберігаються 1 201 285 одиниць Tether USDT (еквівалент 1 201 928 доларів) та 6,9 біткоїну (265 тисяч доларів). Загалом 1,466 млн. доларів у крипті. Також під час обшуків у нього виявили 82 тис. євро та 72 тис. дол. готівкою. Щиголь все життя працює на державу: він був інспектором у Баришівській податковій інспекції, служив у СБУ. А з 2020-го був головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. І незважаючи на невелику офіційну зарплату, насправді чиновник – доларовий мільйонер.

Оглядач зробив витяг з реєстру прав на нерухоме майно. Єдина власність вже екс-чиновника – земельна ділянка площею 0,12 га у Броварському районі Київської області. А ось колишня дружина чиновника Оксана, з якою він був одружений 18 років і розлучився через рік після свого призначення, місяць тому купила двокімнатну квартиру в ЖК “Галактика”. Вартість житла такої площі у цьому комплексі складає 170 тис. доларів (квартира із ремонтом).

У чому підозрюють чиновника

За версією НАБУ та САП, власники групи компаній вступили в змову з керівництвом Держспецзв'язку. Вони через державне підприємство “Українські спеціальні системи” (керівник – Артур Вітренко) закупили нібито у компаній-прокладок програмне забезпечення на 285 млн. грн. Виробник програмного забезпечення EPAM-Systems отримав 223 млн грн, а решту 62 млн грн було поділено між учасниками схеми. Видання Forbes з посиланням на топ-чиновника НАБУ та джерела у Держспецзв'язку, а також на заяву прокурора написало: угоди уклали з ТОВ “Інсайд Солюшенс” та ТОВ “Сембер трейд”, які пов'язані з Романом Ковалем. "У різний час Коваль та підконтрольні йому особи були засновниками, учасниками та керівниками відповідних компаній", - зазначив прокурор під час обрання запобіжного заходу.

22 лютого 2022 року "Інсайд Солюшнс" змінила назву на ТОВ "Клотфільда". Ця компанія отримала тендери на 312,6 млн. грн., згідно з даними YouControl. Однак, якщо закупівля проходила без тендера, ці цифри в даних не відображатимуться.

"Сембер трейд" була заснована у червні 2021 року. Офіційно ТОВ “Сембер трейд” та ТОВ “Інсайд Солюшенс”, до яких НАБУ має претензії, не пов'язані з Ковалем. Останнім (після перейменування - ТОВ "Клотфільда") володіє громадянин Узбекистану Санджар Рахімов. ТОВ "Сембер трейд" належить Олександру Баранову.

Заступник Щиголя раніше був бізнес-партнером Коваля. Правоохоронці опублікували розмови між учасниками схеми. У цих розмовах учасники фактично визнають, що ці компанії – “прокладки”. Їх створили з однією метою: замість купити продукт безпосередньо, заробити на такому посередництві.

При цьому учасники схеми вигадували різні причини для створення прокладок: мовляв, необхідно, щоб програмний продукт розробляло державне підприємство, тому його потрібно купувати через посередника та доопрацьовувати. Угоди засекречували начебто для того, щоб зберегти державну таємницю.

У цих розмовах учасники схем також згадували голову Держспецзв'язку. Згідно з їхніми розмовами, він добре розумів існування таких схем та заробляв на цьому. Але це ще треба довести у суді.