Серед затриманих – нинішні та колишні міноборонівські чиновники та народний депутат І скликання
Розчищення авгієвих стайнь у Міноборони продовжується. Пізно ввечері в суботу, 27 січня, силовики затримали кількох фігурантів гучної кримінальної справи щодо розкрадання майже 1,5 млрд грн за оборонним контрактом 2022 року. Серед затриманих:
- колишній заступник директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександр Лієв;
- нинішній начальник управління військово-технічного співробітництва департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомас Нахкур;
- власник та директор ТОВ “Львівський арсенал”, а в минулому народний депутат України І скликання Юрій Збітнєв.
Серед спільників також є представник іноземної комерційної структури. Перерахованим особам повідомлено про підозру у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи (ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу).
Важлива деталь. Офіційні релізи наголошують: операція з викриття топ-фігурантів відбулася за сприяння Міноборони. З цього приводу нове керівництво оборонного відомства, яке надійшло після звільнення з посади міністра Олексія Резнікова, також опублікувало повідомлення: “Міністерство оборони продовжує безкомпромісну боротьбу з тими, хто розкрадає гроші на закупівлю зброї. Ми не маємо місця для корупціонерів. Ведемо боротьбу як проти російських окупантів, а й внутрішніх зрадників”.
Кримінальна справа стосовно згаданих осіб триває з квітня 2023 року. Як з'ясувало Головне слідче управління Національної поліції, 14 серпня 2022 року директор ТОВ “Львівський арсенал” Юрій Збітнєв підписав зі словацькою Sevotech spol sro контракт на постачання 100 тис. мінометних снарядів (40 тис. штук мінометних пострілів калібру 120 мм та 6). пострілів калібру 82 мм загальною вартістю $36 млн. Така кількість повністю покриває на два тижні потреби фронту, зазначило слідство.
Під реалізацію попередніх домовленостей зі словаками 11 жовтня 2022 року ТОВ “Львівський арсенал” отримало оборонний контракт №403/1/22/317. За його умовами, до 20 лютого 2023 року підрядник мав поставити 100 тис. мінометних снарядів на суму $36,6 млн. Тобто повністю виконати договір Міноборони.
Зі свого боку, Міністерство оборони майже одразу після підписання перерахувало 1,34 млрд грн авансу (97% вартості контракту) на рахунок ТОВ “Львівський арсенал”. При цьому компанія Збітнева, не отримавши документів, що підтверджують, від іноземного контрагента, перевела на рахунки Sevotech spol sro $3,65 млн і 9,15 млн євро. Частину цих коштів словаки перекинули на рахунки WDG promet doo, зареєстрованої в Хорватії.
Що кажуть ревізори та фігуранти?
За словами голови Державної аудиторської служби України Алли Басалаєвої, словацька компанія перерахувала хорватам лише 37% від попередньої оплати. На решту коштів Sevotech spol sro уклала з комерційним банком угоду про нарахування щоденних відсотків за користування грошима. З листопада 2022 року до травня 2023 року іноземна компанія отримала понад 78 млн. грн. відсотків від банку за користування цими коштами. Басалаєва уточнила, що це незаконна операція, оскільки кошти оборонного контракту мають витрачатися за призначенням.
“Зауважу, що це не період початку широкомасштабного вторгнення, щоб можна було виправдовуватись хаосом війни. Це листопад 2022 року. Постачання мали розпочатися в грудні і завершитися до кінця лютого 2023 року. Проте за більш як рік з дня перерахування коштів, Міноборони так і не отримало товар. Гроші також не повернуто”, – пояснила аудитор.
Усього правоохоронці встигли заарештувати 818 млн грн, які Міноборони перерахувало ТОВ “Львівський арсенал”.
Перед оголошенням підозри Юрій Збітнєв виклав для ЗМІ свою версію. Він зазначив, що свідомо сплатив лише 35% передоплати (близько 12 млн євро), оскільки нібито не одержав усіх документів для підтвердження від контрагентів. Інші кошти залишилися на рахунку ТОВ “Львівський арсенал” та заарештовано у рамках судового процесу.
“Ми зараз із Міноборони спільно вирішуватимемо (як повернути – “Головком”) цю передоплату, а інші все-таки доцільно повернути державі, і використовувати на якісь більш доцільні цілі. Тому я вважаю, що цей мільярд скоріше зберіг, ніж я його витратив”, – заявив Збітнєв.
Юрій Збітнєв у 1990 році став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Він також брав участь у створенні СДПУ(о), але пізніше пішов із неї. Є одним із авторів Декларації про державний суверенітет України. У 1990-х роках Збітнєв був радником прем'єр-міністра Віталія Масола. 2004 року на президентських виборах Юрій Збітнєв отримав 0,05% підтримки.
Під час Революції гідності Збітнєв брав участь у захопленні КМДА, а його екс-дружина Рена Назарова на місцевих виборах-2015 стала депутатом Київради від партії "Удар". 2021 року з'явилася інформація про роботу Назарової на Офіс президента Зеленського.
У вересні 2016 року Юрій Збітнєв створив ТОВ "Львівський арсенал". Розмір статутного капіталу цієї фірми – 120 тисяч гривень.
Екс-чиновник Міноборони Олександр Лієв, причетний до підписання скандального контракту, також приміряв плащ рятівника грошей держави. Зокрема, колишній чиновник записував собі у заслуги те, що це він включив до контракту жорсткі штрафні санкції за його зрив та прострочення і, зрештою, виставив “Львівському арсеналу” штрафи, а потім звернувся до правоохоронних органів.
Фігура Лієва – досить контроверсійна. За часів президентства Януковича Олександр Лієв працював міністром курортів та туризму Криму. У березні 2014 року, коли український півострів захопили російські війська, чиновник говорив ЗМІ: “Звичайно, ми ментально росіяни, хоча багато хто з нас розмовляє українською мовою, багато хто покохав цю країну, хоча… це [Крим у складі України] не наш був вибір … І мені особисто шкода, що зараз це розпадається, але це не виходить із Криму”.
Незважаючи на все це, Лієв опинився на материковій Україні та зрештою збудував тут успішну кар'єру. Працював першим заступником директора Національної телекомпанії України, радником міністра аграрної політики Олексія Павленка, виконавчим директором ПАТ “Національна громадська телерадіокомпанія України”.
У 2022 році Лієв став заступником директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони. І нарешті його прізвище стало токсичним після серії журналістських розслідувань, які стосувалися масштабних розкрадань на закупівлях для армії.
На початку 2023 року виник скандал через нібито російський паспорт Олександра Лієва. Однак ця інформація не знайшла підтвердження, тож журналістам довелося писати спростування.
Минулого року Олександр Лієв судився з низкою українських медіа, які звинувачували його у перешкоджанні українській армії та згадували про його любов до “кримської весни”. У грудні екс-чиновник програв справу виданню "Українська правда". Того ж місяця Лієв відмовився від позову до “Дзеркала тижня”.
Окремо видання hromadske провело розслідування, в якому сказано, що Міністерство оборони мало інші прямі контракти зі словацькою Sevotech spol sro та хорватською WDG promet doo Зокрема, навесні 2022 року словаки пообіцяли за 15 млн євро привезти 17 тис. комплектів бронежилетів та шоломів. Натомість доставили лише 2,5 тис. комплектів. У грудні 2022 року хорватська фірма отримала від Міноборони 3 млн. євро на постачання 30 тис. танкових пострілів. Як із ТОВ “Львівський арсенал”, цей контракт також провалений.
Крім цього, журналісти назвали WDG promet doo прокладкою, яка загалом заробила 14,5 млн євро в Україні, яка веде запеклу війну. Частину цих коштів (5,5 млн євро) хорвати спустили на купівлю занедбаного порохового заводу Vitezit у Боснії та Герцеговині. Ще 5 млн євро, перерахованих Україною на озброєння, перевели у готівку.
Зокрема, її материнська компанія досі зберігає свої архіви в Москві. Це підтвердив у хорватському суді місцевий бізнесмен Петер Перничка, який тісно пов'язаний із власниками WDG promet doo
Карна операція почалася
Напередодні гучного затримання Збітнєва та нинішніх та колишніх міноборонівських чиновників сталася ще одна знакова подія. 24 січня 2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив чинним рішення Господарського суду Києва від 26 вересня 2023 року про стягнення з ТОВ “Львівський арсенал” на користь Міноборони 1,34 млрд грн передоплати за непоставку сплачених мін. Крім цього, підрядник має сплатити 90,6 млн грн пені та 96,7 млн грн штрафу. Рішення набуло чинності і підлягає примусовому виконанню.
У суді першої інстанції представник ТОВ “Львівський арсенал” намагався всю провину за провал постачання 100 тис. мінометних мін для ЗСУ (контракт №403/1/22/317) перекласти на своїх іноземних контрагентів (Sevotech spol sro та WDG promet doo), а також обставини "непереборної сили" (говорилося про поведінку органів експортного контролю іноземних держав).
“Ризик є однією з ознак підприємницької діяльності… Тому правові підстави перекладати комерційний ризик відповідача (ТОВ “Львівський арсенал” – “Головком”) на позивача (Міністерство оборони – “Головком”) шляхом звільнення першого від виконання прийнятих зобов'язань відсутні. Відповідачем не надано доказів того, що поведінка органів експортного контролю іноземних держав перебувала у прямому причинному зв'язку з простроченням постачання їм передбачених контрактом товарів від іноземного постачальника. Крім того, відповідач міг і мав подбати про наявність у нього та/або залученого ним контрагента необхідного комплекту документів, які дозволяли переміщення таких товарів”, – йдеться у рішенні Господарського суду Києва, яке набуло чинності.
Цим рішенням суду не вичерпується перелік “каральних” заходів, які задумало Міноборони щодо компанії Юрія Збітнєва. Як з’ясував “Главком”, у Господарському суді Києва розглядається ще один позов оборонного відомства до ТОВ “Львівський арсенал”. Цього разу позивач домагається стягнення 163,48 млн грн із підрядника у вигляді неустойки за тим самим держконтрактом №403/1/22/317. 26 грудня 2023 року суд на вимогу Міноборони заарештував банківські рахунки та майно фірми Збітнєва.
