ЕП проаналізувала майже 5 тис. вироків, винесених у 2022-2023 роках за економічні та корупційні злочини та розтрату майна. Шанс опинитися за ґратами у цих справах у середньому становить 9%.
Час від часу правоохоронці звітують про викриття нелегальних виробників підакцизної продукції, перевірку незадекларованих активів чиновників, затримання хабарників та хабародавців. Однак, які шанси, що в суді ці справи завершаться ухваленням справедливих вироків?
Коли йдеться про розбій, грабіж чи крадіжку, не кажучи про більш тяжкі злочини, то в 80-90% випадках підсудних визнають винними і вони сідають за ґрати.
Проте фундаментальний принцип кримінального процесу – невідворотність покарання – зникає, коли справа стосується злочинів "білих комірців": корупції, фінансового шахрайства, економічних злочинів (акцизи, підробка грошей).
ЕП проаналізувала вироки за останні два роки за 15 статтями Кримінального кодексу. Їхня загальна ознака в тому, що правосуддя за цими статтями здійснюється в основному номінально через затвердження “угоди про визнання винності”. Таку норму містить глава 35 Кримінально-процесуального кодексу.
За останні два роки це сталося у 43% усіх справ, які у свою чергу у 87% випадків ведуть до штрафу як основне покарання.
