Паливо: протягом останніх семи років компанії інформують про проведення великих податкових аудитів

У третьому кварталі 2023 року операційні податки, такі як ПДВ, податок на прибуток (НнП), зарплатні та інші, сплачені майже 50 провідними гравцями ринку палива, становили 1,485 млрд грн. Це у півтора разу більше, ніж у другому кварталі (0,937 млрд грн). Основним фактором, що сприяв збільшенню надходжень, було зростання ПДВ із 174 млн. грн. до 533 млн. грн. (Добре, але варто пам'ятати, що з 1 липня 2023 року ПДВ зріс із 7 до 20%.) Проте обсяги податку на прибуток майже не змінилися: 300 млн грн порівняно з 271 млн грн у попередньому кварталі. Майже 30 із 50 мереж автозаправних станцій (АЗС) показали незначну прибутковість, тобто працювали на мінімальній прибутковій позначці або навіть збитково, щоби просто окупати свої витрати.

Гроші є!

Але абсурдність безприбуткових звітів спростувати неважко. Як завжди, картину тут "псує" компанія ОККО. З 26% продажів (у третьому кварталі 2023 року) мережа сплатила 75% податку на прибуток серед найбільших гравців (див. рис. 1). У цифрах це 1,1 грн/л, тобто базою для оподаткування був прибуток у розмірі 6 грн/л, що відповідає ринковим реаліям, а саме різниці між закупівельною (оптовою) та роздрібною вартістю палива за вирахуванням ПДВ та експлуатаційних витрат. Загалом мережа Віталія Антонова впродовж кварталу покращила показник податкового навантаження з 2,39 до 2,49 грн/л.

Слід зазначити, що закупівельна вартість палива в основних гравців приблизно однакова, оскільки вони переважно прямими імпортерами. Ціна реалізації на колонках різна, але якщо врахувати загальновідомі дисконти, підвищені експлуатаційні витрати «преміальних» мереж та інше, то отримаємо в сухому залишку різницю у відпускних цінах і, відповідно, у націнці 2–3 грн, а не 4–5 разів .

"Маржа шикарна", - так характеризує поточну рентабельність роздрібної торгівлі паливом керівник "Укрнафти" Сергій Корецький. При цьому зауважимо, що державна мережа торгує майже за мінімальними цінами на ринку.

Наприклад, гурт Socar в Україні в третьому кварталі 2023 року був безприбутковим. Якби група розмістила свій квартальний оборот у 5,7 млрд грн на депозиті в українському банку, то заробила б 171 млн грн прибутку, а за дев'ять місяців 2023-го понад півмільярда гривень. Натомість, як свідчать існуючі податкові показники, за цей період державна азербайджанська компанія отримала 3,85 млн грн прибутку. див. рис.2). Аналіз свідчить, що такого показника досягнуто завдяки добрим ставкам зарплат та сплаті ПДВ, який генерують оптові ланцюжки Socar, суттєво підвищивши активність у другому півріччі.

Не виправдалися очікування від націоналізованої мережі Glusco, яка перебуває в управлінні НАК "Нафтогаз України". Вона так і не показала прибутку у третьому кварталі. Залишається чекати на анонсований переход Glusco під дах «Укрнафти», зараз слово за Антимонопольним комітетом.

Точкові перемоги

Якщо лідируючі позиції ОККО та Socar вже не новина, то зліт БРСМ у третьому кварталі, безумовно, можна вважати сенсацією. Отже, якщо у першому півріччі 2023-го мережа платила в середньому 7 млн. грн. ПДВ, то в третьому кварталі — цілих 298 млн. грн.! Як?

Ще у серпні стало відомо, що податкова «переконала» БРСМ сплатити 200 млн грн ПДВ за рахунок «старих подвигів». При цьому втричі зріс квартальний показник по ННП і більш ніж утричі — сплата акцизу за сумішевими спиртовмісними бензинами, які БРСМ виробляє на своїх міні-НПЗ (поки не зрозуміло, чи їх випуск збільшився, чи податкове навантаження зросло до адекватних рівнів). В результаті мережа Андрія Біби за квартал перетворилася з аутсайдера податкового рейтингу на лідера: податкове навантаження зросло з 0,46 грн/л у другому кварталі до 2,39 грн. "Залік" за дев'ять місяців - 1,21 грн/л.

Ще одним героєм кварталу стала мережа Avantage 7 – багаторічний аутсайдер «податкових» рейтингів. Нагадаємо, у другому кварталі 2023 року компанія показала результат - мінус 42 коп./л. Тобто бюджет ще мав доплатити. Аж раптом на початку жовтня податкова раптово анулювала 53 ліцензії на роздрібну торгівлю станціям Avantage, і вони були змушені зупинитися.

Згідно з наявними даними, зараз порозуміння досягнуто, компанія навіть сплатила авансом перші «добровільні» внески на державні рахунки. Щоправда, переконатися в цьому можна буде вже за результатами четвертого кварталу, а поки що Avantage 7 продовжує утримувати мінімальний показник податкового навантаження за дев'ять місяців 2023-го.

Судячи з деяких «проривів» у статистиці окремих гравців, можна говорити про те, що податківці провели тематичну роботу і з кількох регіональних мереж. Продавці палива опинилися у переліку пріоритетних категорій для перевірок. Багато компаній повідомляють про масштабні перевірки, які охоплюють останні сім років.

Ще є місце для подвигів

Податкове навантаження виросло у всіх найбільших мережах, але суттєві розбіжності у фіскальному навантаженні продовжують зберігатися. Очевидно, найбільший потенціал UPG — найефективніша мережа з погляду обсягів реалізації через одну АЗС.

Безперечно, може більше KLO, бізнес якої сконцентрований на ліквідному ринку країни — столичному. Говорять про це і показники залишків групи «Приват» на ринку, які разом утворюють найбільшу мережу країни з майже 900 станціями (бренди ANP, «Авіас» та інші). Маючи вчетверо менше продажів на кожній станції, ніж у KLO, у «приватівців» більший податковий результат. Хоча й він, очевидно, недостатній.

На тлі загального посилення податкового навантаження все більше питань виникає до мереж VST та МОТТО. Показники VST у третьому кварталі 2023-го мали непоганий вигляд, якщо враховувати акцизи на саморобне паливо, яке «варить» відома у вузьких колах компанія «Сан Ойл» на своїх міні-НПЗ. До речі, як і БРСМ, сплата акцизу за квартал тут зросла майже вчетверо — до 50 млн грн. Але, по-перше, акциз не є операційним податком, по-друге, ще 2021 року оренда мережі VST структурами «Сан Ойла» була розірвана .

Покотилася у прірву МОТТО, щоправда, її підхопила колись потужна «Паралель»: заявлено, що остання бере на себе постачання палива для МОТТО. На ринку говорять про подальшу інтеграцію двох мереж, що позначиться і на податкових показниках МОТТО. До речі, «Паралель» — невелика мережа з 22 АЗС, які розташовані на напівзруйнованому Донбасі, показала в третьому кварталі навантаження в 1,95 грн/л.

Індикатор змін 

Ви можете уявити, що водії Uklon заробляють менше, ніж UBER, в два-три рази? Здавалося б, це неможливо, але саме такі дива ми можемо побачити у звітності заправних мереж (див. рис. 3).

Уявлення про реальний рівень зарплат у цій галузі можна сформувати за показниками п'яти мереж-лідерів — 22 254 грн. (включно з податком на доходи фізичних осіб), або 18 248 грн. «на руки». Водночас, з іншого боку, «турнірної» таблиці бачимо зарплати в 10,7 і навіть 3 тис. грн на місяць включно з ПДФО.

Що це означає? Перший очевидний висновок — власники оптимізують зарплатні податки. Другий і важливіший — у цих бізнесах працюють схеми щодо ухилення від сплати податку на прибуток та ПДВ. Адже робітникам доплачують кеш до ринкових зарплат і навіть вищих.

Наприклад, якщо, згідно з даними Державної податкової служби, у БРСМ числяться 3647 працівників із середньою ставкою 8536 грн (з ПДФО), то щоб забезпечити «на руки» зарплату, як у першої п'ятірки компаній, потреба у готівці становить понад 41 млн грн (представте ці мішки з банкнотами). Avantage 7 за аналогічними розрахунками потрібен кеш у сумі 9 млн грн на місяць.

Звідки зазвичай беруться готівка? "Скрутки" за допомогою "податкових ям", торгівля без видачі касового чека або маніпуляції з чеками і т.д. І є повна впевненість у тому, що потребами у кеші для виплати винагород працівникам цей схематоз не обмежується. Адже немає сенсу ризикувати за копійки.

Третій висновок: залишаючи такий «зашквар» із зарплатами, власники бізнесу показують свою справжню готовність виправитися зі сплатою податків загалом. Вони чекають, коли фокус податківців зміниться, щоб повернутися до старих схем. І якщо ПДВ можна платити залежно від ситуації, то із зарплатами так не вийде: якщо ти якось їх піднімеш, відмотати назад буде неможливо. Тому аналіз офіційних ставок зарплат має стати важливим напрямком уваги податківців. Це ниточка, яка може вивести на масштабніші результати, ніж несплата ПДФО та ЄСВ.

Дрони та бронежилети

"Хто не сплачує податки, той краде в армії", - так охарактеризував поточну ситуацію голова податкового комітету парламенту Данило Гетьманцев. Це фактично те саме, що красти з держбюджету, чим люблять обурюватися у приватних розмовах ті гравці ринку, які мають мінімальне податкове навантаження.

Скільки скарбниця втрачає на роздрібному ринку палива? Якщо взяти як індикатив 2,07 грн/л — середнє значення за п'ятьма лідерами, то втрати становитимуть близько 9 млрд грн. Так, ці гроші не вирішать усіх проблем, але скільки це турнікетів, дронів, бронежилетів?

Що з цим робити? Насамперед має бути наполеглива робота податківців. З ринку звучить багато нарікань на людський фактор, незрозумілі вимоги, які, очевидно, виникають через відсутність чітких орієнтирів для планування податкового навантаження. Тут необхідна велика аналітична робота, адже на ринку існують хороші кейси щодо побудови прозорого бізнесу, які мають стати орієнтирами для податківців та ринку. Згадані 2 грн/л — це мінімум, який на сьогоднішній день проглядається з усіх боків. І це має бути доведено до бізнесу. Почати треба із зарплатних податків.

Іншим важливим елементом має стати відкритість даних щодо сплати податків нафтотрейдерами. Ця норма, до речі, є у законодавстві, але з формальних причин не виконується. Ну яку військову таємницю репрезентує статистика зі сплати податків? До речі, публічність цих даних допоможе оцінювати роботу і ДПС, і бізнесу.

Так, успіхи є. Але чи досягнуто мети щодо повної сплати податків? Ні.