Проблеми, які очікують залучення іноземних інвесторів в Україні

Україна є привабливим об'єктом для як іноземних, так і внутрішніх інвестицій. Ця країна має високий потенціал завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, розгалуженій логістичній мережі та розвиненій інфраструктурі. Окрім того, Україна активно розвиває цифрову економіку, забезпечуючи сприятливі умови для інвестицій. Висока інвестиційна доходність та наявність кваліфікованої та доступної робочої сили також є перевагами, що сприяють залученню інвестицій у країну.

Тим не менш, є суттєві недоліки і перешкоди, які змушують іноземних інвесторів двічі подумати, перш ніж інвестувати в Україну . Тільки комплексне та повноцінне вирішення складних питань у проблемних сферах може підвищити інвестиційну привабливість України.

Надмірне регулювання бізнесу

Згідно з довоєнним анкетуванням «Очікування бізнесу 2021», проведеним Торгово-промисловою палатою України, 77,8% респондентів — представників національного бізнесу звернули увагу на проблему надмірного втручання держави у регулювання економічних відносин у сфері малого та середнього бізнесу. Можливими напрямами покращення бізнес-клімату в Україні серед іншого респонденти назвали дерегуляцію підприємницької діяльності у напрямку здешевлення ведення бізнесу (91,7%) та значне скорочення кількості державних регуляцій  та  обмеження втручання держави у регулювання підприємницької діяльності (90,3%).

У жодному разі не заперечуючи проти ліцензування деяких видів господарської діяльності, погоджуємось із загальною проблемою зарегульованості цієї діяльності. Це особливо помітно у сфері адміністрування податків та перевірок бізнесу. Також нерідко процес отримання ліцензій та сертифікатів пов'язаний із значною бюрократією та тривалими процедурами, що у свою чергу породжує корупційні зловживання. Крім того, неоднозначні або непрозорі вимоги до ліцензій та сертифікацій можуть створювати невизначеність для бізнесу. Це може призвести до непередбачуваності у плануванні діяльності та ризику для інвесторів.

Іншими словами, іноземний інвестор зараз може зареєструвати в Україні свою компанію у формі товариства з обмеженою відповідальністю як найбільш поширену для ведення бізнесу за один день. А ось отримання ліцензій чи інших регуляторних дозволів може тривати місяці чи роки.

Не заглиблюючись у дискусію про рівень участі держави у формуванні економічного ринку, вважаю, що спрощення та раціоналізація процесів ліцензування та сертифікації та здоровий підхід до перевірок бізнесу однозначно сприяють покращенню бізнес-клімату та залученню інвестицій . Так, частину повноважень щодо видачі дозволів та здійснення інших повноважень від імені держави можна передати приватним структурам. Зокрема, якщо, наприклад, надати можливість (як альтернативу) відповідним державним органам з будівництва та введення в експлуатацію об'єктів нерухомості страхувати відповідні ризики у топ-страхових компаніях, рівень контролю за якістю будівництва навряд чи погіршиться.

Більше того, процедури отримання дозволів, зокрема граничні терміни розгляду та підстави для відмови, мають бути прописані максимально чітко. Звичайно, частина повноважень державних органів все одно буде дискреційною, але в умовах українських реалій дискрецію треба суттєво обмежити.

В ідеалі питання спрощення регулювання відповідних відносин для залучення інвесторів, особливо стратегічних, заслуговує на особливу увагу. Наприклад, є інвестор, який планує побудувати в Україні завод з нуля , що особливо актуально у світлі як припинення діяльності виробництв багатьох міжнародних компаній, розташованих у РФ, так і створення спільних із іноземними партнерами виробництв товарів оборонного призначення . Для цього інвестору необхідно :

• придбати або взяти в оренду земельну ділянку, швидше за все, у відповідних територіальних громад, з потенційною необхідністю змінити її цільове призначення;
• одержати технічні умови на підключення до комунікацій;
• отримати необхідні дозволи та погодження щодо будівництва та введення в експлуатацію виробничих об'єктів;
• отримати ліцензії та чимало операційних дозволів.
• На практиці бували випадки, коли ці процеси (не включаючи безпосередньо будівництво) навіть за невеликими проектами займали два роки і більше. Чи є цей час в України, коли залучення стратегічних інвестицій дуже важливе для виживання економіки та країни загалом, питання риторичне.

  Потрібно також розуміти, що далеко не завжди отримання дозволу чиновника є рівнозначним корупції. Але норми законодавства можуть бути прописані так, що чиновник просто не захоче брати на себе ризик та видавати відповідний дозвіл. Незважаючи на те, що вигоду від цього матимуть країна та суспільство, правоохоронні органи приходять із питаннями про перевищення повноважень до конкретної посадової особи. Тому питання спрощення/підвищення ефективності законодавчого регулювання відповідних процесів дуже важливе .

  Корупція

  Високий рівень корупції в Україні завжди є однією із найсерйозніших причин для стурбованості інвесторів при вирішенні вкласти кошти в нашу країну. Незважаючи на військовий стан, правоохоронці провели багато гучних антикорупційних викриттів. І хоча це позитивне явище, статистика свідчить, що в середньому до суду доходять лише 25–35% від зареєстрованих кримінальних проваджень , які можна пов'язати з корупцією. Більше того, менше половини таких справ завершуються ухваленням вироку . Необхідно також зважити на те, що більшість таких вироків стосується дрібних чиновників або спроб водіїв підкупити поліцейських. Згідно з результатами проекту «Антикорупційний барометр», лише 15–20 вироків стосуються посадових осіб вищого та середнього рівнів та передбачають реальне позбавлення волі.

  Таким чином, боротьба з корупцією в Україні бажає кращого. Сподіваємось, що у майбутньому ефективне розслідування корупційних злочинів посилиться, як і притягнення винних до відповідальності.

  У всякому разі, без завершення реформування судової та правоохоронної систем, які є основою правопорядку в будь-якій державі, говорити про інвестиційну привабливість України можна лише з деякими застереженнями.

• Валютні обмеження

  З першого дня повномасштабного вторгнення Національний банк України вжив термінових заходів для забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи України. Так, серед іншого було прийнято ухвалу правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» №8 від 24.02.2022.

  Безумовно, такий крок був і залишається цілком виправданим в умовах воєнного стану. Але низка фінансових обмежень та заборон неминуче ускладнила як ведення бізнесу, так і інвестування в Україну. Зокрема, уповноваженим установам заборонено здійснювати більшість видів торгівлі валютними цінностями, транскордонні перекази валютних цінностей з України, переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях та іноземній валюті, відкриті у банках-резидентах (з винятками). Щодо розрахунків щодо експортно-імпортних операцій, то діють граничні строки у 180 календарних днів щодо операцій, проведених з 5 квітня 2022 року.

• Проте, незважаючи на продовження дії військового стану, НБУ поступово зменшує кількість обмежень та заборон для поетапного відновлення валютного ринку. Зокрема, останні послаблення відбулися з 1 грудня 2023 року, згідно з якими скасовано обмеження для банків та фінансових компаній на обсяги продажу фізичним особам іноземної валюти у готівковій формі. Серед змін також є дозвіл Експортно-кредитному агентству на транскордонні перекази коштів для відшкодування/компенсації страховим (перестраховим) компаніям та компаніям-перестраховикам витрат, що виникли у них у зв'язку з виконанням договорів страхування та договорів перестрахування, а також для оплати витрат (сплати послуг банків) , юридичних радників та ін), пов'язаних із проведенням таких операцій. НБУ дотримується вектора на пом'якшення валютних обмежень, підтримуючи при цьому баланс, необхідний для економіки військового стану.

  Але на практиці можливі випадки, коли банки відмовляються купувати валюту та переводити її за кордон навіть за абсолютно прозорими торговельними операціями , посилаючись неофіційно на деякі неформальні вимоги. Така практика, звісно, ​​неприпустима, з погляду інвестиційної привабливості України.

  ***

  Отже, існує низка важливих викликів, які негативно впливають на привабливість інвестиційного середовища України. Серед них бюрократичні перешкоди, надмірне регулювання бізнесу, корупційна складова, нестабільність у правовому регулюванні, валютні обмеження. З початком війни ці проблеми не зникли, при цьому доповнились ризиками, похідними стану війни в країні.

  Незважаючи на це, у політичному та економічному середовищі існує певний консенсус, як мінімум на декларативному рівні, щодо необхідності покращення інвестиційного клімату, повоєнного відновлення України та залучення іноземних ресурсів. Сподіваємося, що спільними зусиллями влади, бізнес-спільноти та громадянського суспільства вдасться подолати перешкоди та створити сприятливе середовище для інвестицій, постійного економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку.