Президент Білорусії Олександр Лукашенко 30 років тому вперше офіційно став лідером своєї країни. Політик розпочинав як демократичний президент і борець із корупцією. Проте минуло 30 років, а корупція лише процвітає, панує авторитаризм із елементами шоу. Невдоволені зазвичай опиняються у відділенні міліції.
Під час репресій проти опозиції, фальсифікацію виборів Лукашенко опинився під санкціями ЄС та США. Але Лукашенко успішно тримається за крісло, що вдавалося не всім його колегам-диктаторам. Він керує на 6 років більше Саддама Хусейна (правив Іраком 24 роки) та румуна Ніколає Чаушеску (той теж протримався 24 роки).
Однак Лукашенко ще має «перспективи», якщо подивитися на долю Муаммара Каддафі, який правив своєю країною 42 роки. Лівійського диктатора розірвали повстанці, які мстили за придушення повстань. Спроби протестів у Білорусі час від часу відбуваються, останні були 2020 року.
Враховуючи цю круглу дату правління Лукашенка, редакція зібрала історії п'яти диктаторів, які правили понад тридцять років і погано закінчили.
Муаммар Каддафі
Скільки років правив країною: 42 (1969-2011)
Як закінчив: його стратили три години, а потім виставили на огляд труп.
Лівійський диктатор Муаммар Каддафі на початку свого правління займався соціальними проблемами, медициною та розвитком своєї країни. Проте через деякий час йому «зносить дах». 1986 року та запровадження санкцій 1990-го.
Каддафі звинувачували у тортурах політичних опонентів. А під час придушення повстань 2011 року гинули сотні людей. Під приводом захисту мирного населення конфлікт втручається НАТО. Під час одного з авіанальотів автоколона Каддафі потрапляє під удар.
Повстанці схопили Каддафі пораненим і влаштували з нього розправу, з нього знущалися три години: сипали сіль і пісок у рани, живим тягали машиною містом. Потім мертвого виставили на показ у промисловому холодильнику.
Альфредо Стреснер
Скільки років правив країною: 35 (1954-1989)
Як закінчив: помер у вигнанні у Бразилії 2006 року.
Військовий офіцер Альфредо Стреснер прийшов до влади в Парагваї в 1954 році внаслідок перевороту. Правив країною як диктатор протягом 35 років до 1989 року. Його правління характеризувалося жорстокими репресіями, корупцією та порушеннями прав людини. Викрадення та жорстокість поліції стали характерними рисами його режиму
Вашингтон толерував його правління через його антикомунізму. Стреснер був усунений у лютому 1989 року генералами, які побоювалися, що влада успадкує син Стресснера, залежний від кокаїну. Помер у вигнанні у Бразилії у 2006 році.
Мобуту Сесе Секо
Скільки років правив країною: 32 (1965-1997)
Як закінчив: помер від раку простати у вигнанні.
Африканський диктатор Мобуту Сесе Секо прийшов до влади Конго після популістського лівого лідера Патріса Лумумби. Перейменував колишню бельгійську колонію в Заїр та заборонив християнські імена, європейські костюми та міні-спідниці.
Мобуту керував країною близько чотирьох десятиліть, незважаючи на зловживання, корупцію та порушення прав людини. Зміг увесь цей час отримувати допомогу США.
Для того, щоб скинути Мобуту в 1997 році, знадобилися громадянські конфлікти та перемога армій, вірних Лорану Кабілі. Незабаром після цього він помер від раку простати у вигнанні до Марокко.
Ідріс Дебі
Скільки років правив країною: 31 (1990-2021 рр.)
Як закінчив: помер від поранень на полі бою із повстанцями.
Ідріс Дебі отримав владу в Чаді в результаті держперевороту в 1990 році, скинувши диктатора Гіссена Габре (який сам прийшов до влади через повстання).
Ідріс обіцяв демократичні реформи, але створив черговий авторитарний режим. Було вбито невдовзі після перемоги у президентських виборах. Знаючи про результати, Дебі відбув на передову, оскільки 11 квітня сили повстанської коаліції FACT увійшли до Чаду з Лівії, ймовірно, з метою повалення. Загинув у боях із повстанцями.
Йосип Сталін
Скільки років було при владі: 30 (1922-1953 р.)
Як закінчив: помер у кабінеті, йому ніхто не допоміг, бо охорона боялася навіть стукати у двері.
Йосип Сталін був кривавим диктатором, який влаштував кілька геноцидів, масові розстріли, депортації, репресії. Політичні вбивства торкнулися навіть найближчого оточення.
Враховуючи, що він був вкрай неприємною особою, у найкритичніший момент Сталін залишився без допомоги. Цілий день Сталін не виходив із кімнати, що змусило охоронців турбуватися. Але заглянути до спальні вождя не наважувалися.
Привід зайти до кімнати вождя знайшовся близько десятої вечора — привезли ділову пошту, а її треба було передати особисто до рук. Один із охоронців увійшов до кімнати і знайшов Сталіна на підлозі.
