П'ятниця, 5 липня, 2024
spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

В центрі уваги

Фонд державного впровадження фінансує розкішні нагороди та автомобілі для чиновників: близько 200 млн. виділено на тендери

Фонд гарантування вкладів має заборгованість перед державою у розмірі понад 62 млрд. грн. Що трапилося з цими грошима і чому виникла така ситуація?

Електрокар для чиновників вартістю понад два мільйони, тендери на піар-послуги та кругленькі суми на зарплату дирекції – ось лише деякі витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час повномасштабної війни в Україні. І навіть ці космічні суми – лише крапля у морі на тлі 62-мільярдної заборгованості ФГВФО перед державою, виявленою Рахунковою палатою. Як фонд став “чорною діркою” для бюджету та опинився на межі банкрутства?

І чому Мінфін “вибачив” підзвітній йому установі понад 5 млрд грн боргів? У хитросплетіннях державних фінансів розбиралася журналістка СтопКора Алла Легеза .

Придбання Фондом гарантування вкладів електрокара Хенде Іонік 5 обурило громадськість. Адже цей потужний супертрокар, оснащений усіма сучасними інтелектуальними зручностями та ще й повнопривідний, сьогодні коштує в салоні близько 2,5 млн грн, залежно від року випуску та комплектації. Тож ця покупка навіть потрапила у своєрідний хіт-парад найдорожчих автомобілів, придбаних державою під час вторгнення від видання “Наші грошей” .

"Тачка" для чиновників замість допомоги ЗСУ?

Чиновники мають думати про перемогу та допомогу армії замість розкішних авто, обурюється волонтер Олексій Ясинський .

“Це взагалі якась диверсія проти Збройних сил України, проти волонтерів, проти всіх людей, українців, котрі захищають свою Батьківщину. Коли ми не можемо зібрати грошей, щоб відремонтувати автомобілі, навіть швидку допомогу для наших військових підрозділів, і думаємо, як це зробити ”, – коментує він.

І все це – при тому, що забути про дорогі покупки імпортних авто закликав українців днями навіть міністр фінансів Сергій Марченко . Адже це, за його словами, боляче б'є по економіці країни в умовах російської агресії.

“На жаль, поки що ми живемо в такій специфічній реальності, коли у нас “все добре”. Але якщо ми дійсно хочемо перейти на військові рейки, нам потрібно зменшити споживання в кілька разів, тому що ми споживаємо в основному імпортні товари та послуги” , – наголосив глава Мінфіну.

Він також повідомив напередодні Нового року в інтерв'ю "Форбсу", що у відомстві не знають, де взяти гроші на продовження мобілізації.

Але що відбувається під носом міністерства фінансів?

Державна установа, яка у разі нестачі коштів кредитується тим самим Мінфіном, а саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, будучи чи не одвічним банкрутом, у розпал повномасштабної війни купує той же електрокар Хенде Іонік 5 за 2 млн 388 тисяч гривень.

Щодо недоцільності цієї закупівлі та корупційної складової у вересні минулого року зареєстрували звернення до Держаудитслужби, але перевірна служба його проігнорувала і більше року так і не дала відповіді, розповідає підприємець Євген Крикун .

“Закупівля в принципі дорога. Не те, що не вчасно. Мені здається, вона взагалі не потрібна в такому вигляді, в якому є, а має бути дешевшою. Зважаючи на те, що нашим бійцям зараз купують автомобілі не першого споживання, не з перших. я вважаю, що такі авто можуть використовуватися і на держслужбі. Вони б ніяк не вплинули на виконання їхніх обов'язків ”, – зазначає бізнесмен.

СтопКор поцікавився безпосередньо у ФГВФО, навіщо чиновникам потрібен був такий дорогий автомобіль?

У відповіді на журналістський запит Фонд пояснює: мовляв, не вигідно утримувати старі службові авто, бувають перебої з постачанням палива, і незрозуміло, скільки ще триватиме війна!

“Можливо, на цю закупівлю під час повномасштабної агресії Росії і можна заплющити очі, може справді службових авто не вистачає, але якби це була разова дорога закупівля і якби не величезні боргові зобов'язання перед вкладниками ліквідованих банків та держбюджетом! Як нам вдалося з'ясувати, з лютого 2022 року фонд витратив майже 6 млн грн на закупівлю послуг з піару, а саме на рекламу по ТБ, на сайтах та розкрутку у соцмережах. Разом із авто на це витратили понад 8,2 млн грн”, – коментує Алла Легеза.

А чи займався Фонд гарантування вкладів за допомогою Збройних Сил України?

Так. Принаймні кошти від своїх працівників у розмірі зарплати за один день кілька разів збирали за інформацією з власних джерел. У відповіді на запит СтопКору фонд відповів лише, що нікого зі своїх працівників до донатів не примушували.

Але питання: що це були за благодійні фонди, як їх відбирали, скільки грошей накопичили, що саме закупили і чи взагалі закупили – там проігнорували.

Чи не пошкодували у ФГВФО коштів і на оплату послуг з піару під час повномасштабної агресії Росії. Найбільшу суму, а саме 2 млн 277 з половиною тисяч віддали певному ФОП Петренко Івану Миколайовичу . Послуги надає компанія Віп-медіа, у якої сьогодні не працює навіть власний сайт.

І інформація у відеороликах на фейсбуці не зовсім відповідає дійсності. Чомусь у рекламі мовчать про те, що Фонд гарантовано повертає лише до 200 тис. грн. Якщо ж у Вас на депозиті в неплатоспроможному банку була велика сума, на її повернення можна чекати роками, пояснює юрист Михайло Євсєєв .

Скільки постраждалим Фонд гарантування вкладів фізичних осіб так і не віддав фінансові заощадження?

В даний час точної кількості точно не відомо. Але таких людей точно дуже багато, каже Богдан Цимейко – керівник громадської організації “Захист українського народу”, яка допомагає вкладникам та боржникам збанкрутілих банків. За його словами, багато людей за життя повернення коштів так і не дочекалися.

Як стверджує правозахисник, ніде не прописано, коли саме вкладник ліквідованого банку отримає решту своїх коштів: коли фонд заробить гроші – тоді й віддасть. Бо ця структура знаходиться на самозабезпеченні. Вона отримує доходи у вигляді зборів від чинних банків та продажу майна ліквідованих фінустанов, доходи від інвестицій у цінні папери, а якщо вже зовсім у мінусах – отримує кредити, залучені від НБУ. Або бажає гроші з держбюджету, щоб віддати людям бодай гарантовані кошти до 200 тис. грн.

“Кошти юридичних осіб, які мали бути отримані від продажу ліквідованого майна, насамперед йдуть фізичним особам, на зарплату учасників Фонду гарантування, працівників Фонду гарантування, а у них зарплати – сотні тисяч, мільйони гривень. За що? Фонд гарантування – банкрут. У нього немає своїх грошей ”, – наголошує Цімейко.

Хто і за які заслуги одержує великі зарплати?

У запиті СтопКор також просив показати, які доходи у керівництва Фонду гарантування, але там прохання проігнорували та порадили шукати цю інформацію у деклараціях.

“Ми пошукали, і побачене нас просто шокувало. З останніх опублікованих на сайті НАЗК заяв від директора фонду Світлани Рекрут – лише зміни у майновому стані за 2022 рік, а саме її зарплата та премії з початку повномасштабного вторгнення Росії до травня минулого року. Наприклад, у березні минулого року їй нарахували зарплату та премію майже 478 тисяч гривень, у квітні – 444 тисячі. Тобто щомісячний офіційний дохід становив трохи півмільйона гривень ”, – каже журналістка.

Слід зазначити, що Рахункова палата вже вказувала у своєму звіті про те, що таке преміювання керівництва Фонду – фактично безпідставне.

Незважаючи на борги та ознаки неефективності управління, голова Світлана Рекрут розповідає про досягнення та активно піарить роботу фонду, і лише у листопаді минулого року дала не менше шести інтерв'ю.

У запиті журналісти також просили вказати розмір зобов'язань Фонду перед державою. І хоча у відповіді там запевняють, що у них немає вже жодних боргів перед держбюджетом, проте, як йшлося у звіті Рахункової палати від червня 2023 року, Фонд гарантування мав заборгованість перед Мінфіном у розмірі 62,5 млрд. гривень і мав перерахувати 5,4 млрд до держбюджету за рахунок облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП).

Але, судячи з відповіді Мінфіну на запит СтопКору, останню суму просто “вибачили”, щоб фонд не став неплатоспроможним. Але поки борги перед державою зростають і списуються, а українці роками чекають на повернення вкладів, Фонд продовжує нараховувати собі величезні зарплати та витрачати божевільні кошти на дивні закупівлі.

Якими сумнівними тендерами "відзначився" ФГВФО?

За часи широкомасштабної війни у ​​Фонді гарантування вкладів витратили близько 192 млн грн на ІТ-послуги та закупівлі ноутбуків. Чи багато це чи мало? Здається дуже, через те, що за аналогічний період Нацбанк, який має регіональні відділення у більшості регіонів країни, витратив на ІТ-закупівлі вчетверо менше – понад 45 млн, а Фонд держмайна – взагалі 4,5 мільйона.

Тим часом Фонд гарантування лише на придбання одних ноутбуків витратив 9 мільйонів 797 тис грн. Загалом за час повномасштабної війни було закуплено 330 одиниць. Навіщо Фонду стільки нових комп'ютерів? І це при тому, що в той же час Фонд розпродає майже нові, аналогічні ноутбуки банків, що розорилися, і часто з "дисконтом" навіть у 10 разів від стартової ціни. Тобто, під час війни ФГВФО купує сотні нових ноутбуків майже на 10 мільйонів, і водночас продає таку ж техніку вдесятеро дешевше.

До речі, одна з компаній, ТОВ “Віннком Україна”, яка за цей час виграла шість тендерів фонду на загальну суму 17,5 мільйона гривень, згадувалася у кримінальному провадженні за фіктивними договорами для виведення податкового кредиту та у справі про розкрадання грошей Держприкордонслужби та військової частини.

Інша компанія, “ІТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ”, яка без конкурентів забрала тендер майже на 2 млн, фігурувала у кримінальному провадженні про отримання службовцями аеропорту “Бориспіль” відкатів та постачання ІТ-послуг за завищеними цінами.

Ще одна фірма "Айті-солюшенс", яка виграла у фонду вісім тендерів більш ніж на 12 мільйонів, фігурувала у різних кримінальних справах з продажу програмного забезпечення за завищеними цінами та змовою зі службовцями Міноборони, Держспецзв'язку, Держагентства інфраструктурних проектів тощо.

Зазначимо, що СтопКор у запитах просив різні контрольні органи дати оцінку цим закупівлям, але у Рахунковій палаті відповіли, що не планують проводити аудит фонду, у Мінфіні зазначили, що не мають права втручатися у діяльність фонду, а в НБУ та Держаудитслужбі взагалі не дали відповіді у визначений законом строк.

Нагадаємо, Державна аудиторська служба разом із правоохоронцями розслідує справу компанії “Львівський арсенал”, яка отримала від Міноборони гроші на постачання великої партії мінометних пострілів на 1,4 млрд грн, проте давно прострочила контракт та не передала ЗСУ жодної міни. Глава відомства розповіла, куди пішли ці гроші.

spot_img
spot_img

В центрі уваги

spot_imgspot_img

Не пропусти