Вивели понад 160 млн грн через схему за участю державного «Укргазбанку» та компанії «Київміськбуд-1». Давня історія за участю колишнього банкіра-регіонала Омельяненка під час війни набрала нових обертів: суперечка за комплекс будівель та споруд триває у юридичній площині. Долю трьох ділянок на столичній Оболоні, на які, ймовірно, претендує фірма з оточення колишніх «київміськбудівців», має вирішити суд.
Чи справді до сумнівної схеми «віджиму» оболонських земель у Києві причетні люди одіозного екс-банкіра Олексія Омельяненка І до чого тут «російський слід»?
Територія, за яку позиваються зацікавлені сторони, чимала: виробничий комплекс площею 8600 квадратних метрів в Оболонському районі столиці. Юридична суперечка триває досі.
Але свій початок ця заплутана історія бере ще з доби каденції Януковича.
У ті давні часи пан Омельяненко очолював провладну фракцію Партії регіонів у Київській міськраді та входив до наглядової ради «Укргазбанку». З іншого боку, банкір займався благодійністю – щоправда, підтримував переважно церкви Московського патріархату.
Проте журналісти припускають, що Омельяненко щедро спонсорував «російське православ'я» за державні кошти. Як з'ясували правоохоронці, протягом 2008-2010 років діяч за попередньою змовою з керівником однієї з дирекцій Укргазбанку організував схему виведення бюджетних коштів.
За даними слідства, кошти надходили як кредити на рахунки фіктивних підприємств, що належать самому Олексію. Далі гроші виводилися з цих кишенькових структур до офшорів. При цьому кредити банку ніхто не повертав.
Але й інші схеми. Про одну з них розповіли у Департаменті захисту економіки Нацполіції: «Шляхом перерахування коштів за оренду приміщень, якими фактично банк не користувався, та проведення в них ремонту на рахунки заздалегідь створеного підконтрольного підприємства було перераховано 39 млн. гривень», – йдеться у повідомленні.
А що відомо про справу, яка безпосередньо стосується спірних оболонських земель?
Так, на початку жовтня 2008 року Укргазбанк видав кредит Київміськбуду-1 на суму 164 млн грн. А трест у свою чергу передав у забезпечення під цей кредит нежитлові приміщення на вул. Лебединська, 6.
Оскільки позику не повернули, виробничий комплекс за рішенням суду стягнули за борг. Зрештою, власником комплексу будівель та споруд став Укргазбанк, який виставив його на публічні торги.
І в 2021 році фірма «Лебединський консалт» придбала вищезгадане майно – в системі OpenMarket аукціон вказаний як такий, що відбувся. Але згодом компанія, як новий власник об'єкта, дізнається, що, крім неї, на право власності на комплекс претендує якась компанія «Епіка-2017».
Суспільство було створено у березні 2017 року. І вже за місяць компанія купує частку комплексу фактично за безцінь – лише 100 тисяч гривень. При цьому статутний капітал цієї фірми ще менший – одна тисяча гривень.
Як таке могло статися?
Як зазначає журналіст Ігор Доценко, у 2017 році з нерухомістю та землею на Оболоні починають відбуватися дивні маніпуляції. І це при тому, що земельна ділянка на цю адресу – комунальна, тобто фактично належить територіальній громаді міста Києва в особі столичної міської ради.
Як свідчать дані Держреєстру прав, приватний нотаріус Олег Бойко у квітні 2017 року приймає рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, за яким фірма «Епіка-2017» реєструє право приватної власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул. Лебединська, 6. Зауважимо: не на всю ділянку, а лише на її частину. Підставою цих дій зазначена довідка з БТІ, де зазначається, що майно зареєстроване за приватним підприємством «Ф.Ф.-Сервіс» ще нібито в далекому 1998 році.
Слід додати, що представники Київміськради запевняють: право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна щодо ПП «Ф.Ф.-Сервіс» на підставі договору купівлі-продажу 1998 року не реєструвалося. За вказаним реєстровим номером по нежитловому фонду було проведено реєстрацію на об'єкти нерухомого майна за іншою адресою.
А згідно з даними реєстрових книг КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», за адресою у м. Київ вул. Лебединська, 6 по нежитловому фонду було здійснено реєстрацію права власності на виробничий комплекс за іншою юридичною особою.
Чи це свідчить про фіктивність договору?
Ситуацію для СтопКору прокоментував експерт – юрист Едуард Дяченко.
«Якщо немає даних у БТІ… у нас електронні реєстри почали функціонувати з 2014 року, і зараз не всі відомості з БТІ перенесені до державних реєстрів. Тому, якщо в реєстрі немає відомостей про власника, то вони мають бути у БТІ, бо цей договір мав реєструватися десь на той момент. Якщо це ще були 1990-2000 роки, то саме у БТІ», – пояснює він.
Навіщо адвокат «Епікі» посилається на недійсний договір іншої компанії? Журналісти звернулися до керівника компанії Степана Українця. Він пообіцяв надати коментар пізніше, але у день запланованої зустрічі перестав відповідати на повідомлення. А коли йому зателефонували, дату розмови знову переніс.
«Але замість відповідей – знову ігнор. Дивовижна поведінка для людини, яка впевнена у законності своїх дій. Складається таке враження, що керівнику компанії, яку звинувачують у підробці документів, справді є що приховувати», – резюмує Ігор Доценко.
А що із законністю поділу земель?
Дивним чином, одна земельна ділянка перетворилася на окремі три. За словами юриста, можна припустити безліч варіантів, для чого це було зроблено. Може для того, щоб земельна ділянка, яка мала єдиний кадастровий номер, перестала існувати, а може й для того, щоб дешевше її перепродати.
«Ви можете їх на 10, на 100 частин поділити, якщо ви власник. Якщо, звичайно, ви не власник, то тут уже буде питання до державного реєстратора. А як ви поділили цю земельну ділянку, якщо особа не є власником? – наголошує Едуард Дяченко.
Проте зазначені сумнівні дії відбувалися як нотаріально, а й фізично. Репортери зафіксували на відео, як невідомі вибивають ворота, а потім захоплюють земельну ділянку шляхом ймовірно незаконного розміщення на майданчику будівельних вагончиків та будматеріалів.
Але, незважаючи на всі наведені вище факти та докази, «Лебединський консалт» уже двічі програвав суд.
Чи не обійшлося без впливових зв'язків пана Омельяненка, котрий вміє виходити «сухим із води»?
Адже справа, в якій він підозрювався у змові з метою виведення сотень мільйонів державних гривень із «Укргазбанку», схоже, не закінчилася нічим.
Спочатку банкіра ув'язнили на два місяці із заставою в 90 млн гривень. Але дивним чином за кілька місяців розмір застави зменшився у 30 разів. А потім Омельяненка взагалі відпустили «під особисте зобов'язання», без сплати жодної копійки застави. При цьому на нього навіть не одягали електронного браслета, а паспорт не вилучили на зберігання.
ЗМІ припускають, що за швидке звільнення Омельяненка може дякувати друзям-священикам з Московського патріархату. Невипадково саме на території одного з монастирів екс-регіонал заснував громадську організацію проросійського характеру.
Але в цій історії крапку ставити ще зарано.
Як стало відомо редакції «СтопКору», Київська міська рада звернулася до столичного Господарського суду з позовом до приватного підприємства «Ф.Ф.-Сервіс» та «Епіка-2017» про визнання недійсним договору. Тож продовжуємо стежити за подальшим перебігом справи.
Нагадаємо, нардеп Павло Халімон у розпал війни придбав розкішний будинок на 500 квадратів у колишнього секретаря покійного діяча Московського патріархату Володимира Сабодана. А його сусідом та частим гостем виявився «православний банкір» Олексій Омельяненко, який свого часу дивом уникнув відповідальності за присвоєння сотень мільйонів бюджетних гривень.
