Конституційний суд досліджує, хто дав притулок Чорноморському флоту Росії в Україні та …
Велика палата Конституційного суду 5 грудня продовжила розгляд звернення нардепів щодо конституційності Угоди між Україною та Росією щодо базування Чорноморського флоту РФ на території України. Виробництво знаходиться на початковій стадії. На попередньому засіданні, яке відбулося у вересні, постійний представник Верховної Ради у Конституційному суді, нардеп від “Слуги народу” Максим Дірдін заявив відвід судді-доповідачу Головатому. Більшість суддів відмовили у задоволенні відведення. І відразу спіткнулися про наступне відведення.
Цього разу проти участі судді Головатого у цій справі виступив представник президента у Конституційному суді Сергій Дембовський. Оцінку його аргументів знову мають надати судді Конституційного суду. І серед них, за даними джерел “Главкому”, є ті, хто підтримує відведення свого колеги Головатого.
“На судді Головатом висить голос, відданий за ратифікацію “харківських угод”. Тому він має ідею: перевести розгляд провадження у закриту частину, і, як суддя-доповідач, запропонувати колегам підтримати проект рішення про визнання неконституційною Угоду про перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Цим він себе реабілітує”. Таку версію у розмові з “Головкомом” висунув один із колишніх суддів Конституційного суду.
"Харківські угоди"
Суддя Конституційного суду, а нині виконуючий обов'язки голови суду Сергій Головатий, є доповідачем у конституційному провадженні за зверненням 49 народних депутатів. Наприкінці березня цього року обранці направили до Конституційного суду документ, у якому попросили дати висновок щодо конституційності Угоди між Україною та Росією з питань перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Зазначена скандальна угода стала одним із перших кроків назустріч Росії Віктору Януковичу, обраному президентом України на початку 2010 року.
21 квітня 2010 року у Харкові Янукович та тодішній президент Росії Дмитро Медведєв скріпили цей документ своїми підписами. 27 квітня Угоду ратифікували Верховна Рада та Держдума РФ.
"Харківські угоди" продовжили термін перебування Чорноморського флоту Росії продовжено на 25 років, до 28 травня 2042 року з наступним автоматичним продовженням на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Угоди не пізніше ніж за рік завершення терміну действия. Оплата за перебування флоту складається із щорічних платежів у $100 млн на рік, починаючи з 2017 року, а також з додаткових коштів, одержуваних за рахунок зниження з дати набрання чинності цією Угодою ціни у розмірі до $100 доларів від встановленої чинним контрактом між НАК “Нафтогаз” ”України та ВАТ “Газпром”, на кожну тисячу кубометрів газу, що постачається в Україну. За ціни $333 і вище за тисячу кубометрів газу зниження становитиме $100, за ціни нижче за $333 зниження становитиме 30% від такої ціни.
Навесні 2014 року після окупації Криму Державна Дума Росії в односторонньому порядку денонсувала Угоду з Україною щодо базування Чорноморського флоту РФ на території українського півострова.
Поки у справі оголошено перерву, “Головком” розбирався, що ж не так із суддею Сергієм Головатим і чому його персона виявилася настільки контраверсійною саме у цій справі.
Проблема №1. Голосування Головатого за флот РФ
За іронією долі, далекого 2010 року нинішній суддя Сергій Головатий був народним депутатом VI скликання і входив до фракції провладної Партії регіонів. У день Х він віддав свій голос за ратифікацію Угоди між Україною та Росією з питань перебування Чорноморського флоту Росії на території України.
“Сергій Головатий особисто не голосував за “харківські угоди”, спрацювала його картка чи її дублікат. Парламент голосував за ці угоди саме того дня, коли ПАРЄ обирала суддів Європейського суду з прав людини від України (ЄСПЛ). Того дня я був у Страсбурзі і на власні очі бачив Головатого на відстані приблизно 100 метрів. За квотою від України в ЄСПЛ були висунуті три кандидати: Сергій Головатий, Ганна Юдковська та Станіслав Шевчук”, – згадує у розмові з “Головкомом” колишній голова Конституційного суду та суддя Європейського суду з прав людини від України у 2009-2012 роках Станіслав Шчук.
Проте факт залишається фактом – голос Головатого за ратифікацію Угоди зафіксувала система “Рада”. І цим фактом, схоже, багато років не дуже переживав і самий шановний суддя. На цьому наголосив постійний представник Верховної Ради України в Конституційному суді України Максим Дірдін, зазначивши про це у заяві про відведення Головатому. За словами Дірдіна, у ті часи (під час правління команди Віктора Януковича – “Головком”) існувала практика: якщо парламентарій не згоден з результатами свого голосування, наприклад, був відсутній, неправильно спрацювала картка або взагалі не спрацювала, він писав заяву на голову Верховної Ради , в якому наводив пояснення та просив його голос враховувати чи не враховувати, чи пояснював, як насправді він голосував. Далі ця заява відображається під загальним волевиявленням народних обранців за той чи інший законопроект.
Однак, як зазначив Дірдін, нардеп Сергій Головатий не зробив жодних спроб відкликати, подати заяву про неврахування його голосу. Тим більше, що Головатий був на той час у відрядженні, тому міг заявити публічно: не згоден, що його картку використовували без згоди під час голосування за ратифікацію “харківських угод”. Водночас відбулася “мовчазна згода” з боку парламентаря-судді.
“За обставин, що склалися, є певний сумнів у неупередженості та об'єктивності судді-доповідача Сергія Головатого”, – зазначив представник парламенту в суді в коментарі “Головкому”.
До речі, сьогодні також є практика: коли картка народного депутата не спрацьовує чи некоректно відображається його голосування під час ухвалення законів, обранець пише заяву на спікера Ради та просить врахувати його голос так, як треба. Заява обранця зачитується головуючим на пленарному засіданні сесії парламенту під стенограму. Щоправда, це не впливає на кінцевий результат, це є певна політична позиція нардепа, пояснив Максим Дірдін.
Цікаву думку про голосування Головатого у будинку під куполом у 2010 році озвучив суддя Конституційного суду у відставці, а станом на квітень 2010 року також народний депутат Сергій Сас. В інтерв'ю виданню “Високий замок” він зробив гучну заяву, мовляв, Головатий “продав свій голос за “харківські угоди”.
“Якщо Головатий подасть на мене до суду – готовий довести, тим більше, зі свідками, те, що він продав свій голос “за харківські угоди”. Не віддав, а продав! Коли це сталося, Головатий десь промимрив, що його картку використали. Але не заявив у парламенті, що відкликає свій голос. На знак протесту не вийшов із фракції Партії регіонів. Після того голосування ще два роки перебував у ній. Був у політичній силі, у статуті якої написано про “двомовність” та інші ганебні речі”, – нагадав Сас факти з біографії нинішнього судді Конституційного суду.
Водночас слід нагадати, що у 2010 році в інтерв'ю “Головкому” тодішній нардеп із фракції Партії регіонів Сергій Головатий говорив, що з його боку не було персонального голосування за ратифікацію “харківських угод”. "Проголосувала" картка, а не я", - запевняв він. І додав, що після вказаного інциденту тримав у себе карту депутата та її дублікат.
Проблема №2. Кримінальне переслідування за "харківські угоди"
Інший дамоклів меч, який нависає над суддею Сергієм Головатим – кримінальні переслідування всіх учасників, причетних до ухвалення Угоди про Чорноморський флот РФ. Навесні 2021 року Рада нацбезпеки та оборони доручила Службі безпеки перевірити обставини підготовки та ратифікації “харківських угод” 2010 року.
“Є окреме доручення СБУ з'ясувати обставини, яким чином ці 236 депутатів голосували з цього питання, і якщо СБУ вважатиме за необхідне, вона має порушити за 111-ю статтею Кримінального кодексу про держзраду (справу) стосовно відповідних осіб”, – заявляв секретар РНБО Олексій Данилов.
Як з'ясував “Главком”, у 2021 році справді було відкрито кримінальне провадження №62021000000000279. На лаві обвинувачених тоді опинилися двоє колишніх високопосадовців: четвертий президент Віктор Янукович і тодішній прем'єр Микола Азаров. Обвинувальний акт щодо них зайшов до Печерського райсуду столиці, справа перебуває на підготовчій стадії розгляду.
Є ще троє підозрюваних щодо “харківських угод”: колишні міністри юстиції, оборони та закордонних справ Олександр Лавринович, Михайло Єжель та Костянтин Грищенко. Минулого року Державне бюро розслідувань оголосило їм підозру у державній зраді. Окрім цього, слідство оголосило екс-чиновників у державний та міжнародний розшук.
Мотиви судового переслідування у нас можуть бути різними, ми це неодноразово спостерігали в Україні. Перед тим, як ми з дружиною були змушені виїхати на лікування, я двічі в Києві давав пояснення як свідок, намагаючись допомогти слідству зрозуміти безпідставність мого залучення до цієї справи. Тоді про висунення мені якихось звинувачень взагалі не йшлося, і тільки коли я вже кілька місяців перебував за межами України, було складено повідомлення про підозру, про що мені повідомив адвокат. Якими б не були драйвери цього рішення – політичні, чиїсь особисті амбіції чи ще щось – вони точно не мають нічого спільного з бажанням встановити істину. Думаю, треба розбиратися з цим у спокійніших умовах”, – так коментував “Головкому” свою позицію Костянтин Грищенко.
За даними джерел “Головкому” у СБУ, суддя Сергій Головатий також бував на допиті у справі “харківських угод”. Туди він був як свідок.
У коментарі “Головкому” прес-секретар з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сап'ян повідомила: сьогодні суддя Конституційного суду Сергій Головатий не має жодного статусу у цьому кримінальному провадженні, оскільки на момент голосування він як народний депутат офіційно перебував у відрядженні.
“Частина депутатів VI скликання допитувалася як свідки. Нагадаємо, згідно з 80 статтею Конституції України, депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у парламенті. Водночас слідчі з'ясовують можливі фальсифікації під час голосування щодо ратифікації "харківських угод", - зазначила речник ГБР.
Проблема №3. НАЗК атакує?
Зацікавилося персоною судді Головатого та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). В офіційному повідомленні НАЗК сказано: перевіряється інформація про вчинення суддею Головатим дій в умовах реального конфлікту інтересів. Для цього антикорупційний орган намагався одержати у Конституційному суді відповідні документи.
Проте запит НАЗК був проігнорований. Це стало підставою складання на Головатого, як виконуючого обов'язки голови суду, протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас управління комунікацій Нацагентства з питань запобігання корупції на прохання “Головкому” повідомило, що не бачить конфлікту інтересів у Сергія Головатого як судді-доповідача у справі “харківських угод”. “Головатий не підтримував угоди та був відсутній у Раді того дня. Як голосувала картка, не знає. Отже, конфлікту інтересів у Головатого як судді-доповідача у справі “харківських угод” поки що не бачимо”, – сказали в НАЗК.
НАЗК повідомило, що не бачить конфлікту інтересів у Сергія Головатого як судді-доповідача у справі "харківських угод"
В антикорупційному органі додали, що наразі триває перевірка можливої участі судді Головатого під час засідання суду, де розглядалася скарга на його дії. НАЗК хотіло зажадати документи в Конституційному суді, щоб перевірити, але марно. Тому й пішли до суду оскаржити бездіяльність Головатого як виконувача обов'язків голови суду.
Якщо шановний суддя програє адмінділо, то потрапить до реєстру корупціонерів. А це вже тавро не лише на суддівській мантії, а й взагалі на багаторічній кар'єрі державного службовця Головатого.
Разом з тим, про потенційний конфлікт інтересів згадав у своєму відводі судді Головатому сказав представник президента в Конституційному суді Сергій Дембовський: “Суддею Сергієм Головатим не вжито заходів щодо спростування інформації про можливе вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів у цій справі навіть за законною вимогою компетентного державного органу (НАЗК – “Головком”)”.
Проблема №4. Небездоганне звернення нардепів
Є питання і щодо юридичної бездоганності оформлення самого подання групи народних депутатів до Конституційного суду. Між іншим, на це вказували автори відводів судді Головатому Максим Дірдін та Сергій Дембовський. Йдеться про те, що має бути не конституційне уявлення, як його оформили народні обранці, а конституційне звернення. Щоправда, навздогін відправленому поданням депутати направили до Конституційного суду додаткові документи, в яких наголосили: їхній документ про тлумачення “харківських угод” все ж таки треба вважати конституційним зверненням.
Під час бесіди з “Головкомом” народний депутат та представник групи обранців у Конституційному суді Соломія Бобровська повідомила: з початком вторгнення РФ окремі парламентарії звернулися до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою поставити на голосування та денонсувати всі міжнародні угоди, договори, підписані Білоруссю у межах СНД. Їх налічується близько 600, з невідомих причин у цьому напрямі немає прогресу.
“Питання денонсації “харківських угод” та їх невідповідності Конституції часто обговорювалося серед колег у Раді, особливо коли йшлося про морську безпеку. Дуже дивно, що проти розгляду цього питання досі виступає Міністерство закордонних справ. Його позиція: у міжнародних судах сподівається використовувати як доказ недотримання з боку Росії взятих на себе зобов'язань виконувати Угоду між Україною та Росією з питань перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Адже у березні 2014 року росіяни односторонньо денонсували цю Угоду. Тому наше МЗС розглядає це важливим аргументом у міжнародних судах як чергове порушення з боку РФ. З іншого боку, маємо парадокс: держава-агресор напала на Україну, а ми досі визнаємо чинною Угоду про базування Чорноморського флоту Росії у Криму. Тобто якось ми зайдемо до Криму та посадимо у Севастопольській бухті російський флот?” – не розуміє парламентарій.
Окремо політик коментує, що зараз справа в Конституційному суді перебуває на певній паузі, ймовірно затягується шляхом відводів судді Сергія Головатого. Але потрібен рух у справі.
“Мета конституційного звернення групи народних депутатів – поставити крапку в історичній державній зраді, що розтягнулася на роки. І наслідком цього стала надшвидка анексія півострова та повномасштабна війна у 2022 році. На мою думку, цю міну ще заклав 1997 року тодішній український президент Леонід Кучма, який продовжив Угоду між Україною та Росією щодо перебування Чорноморського флоту Росії на території України. А у 2010 році це було ні що інше як державна зрада, підготовка ґрунту для вторгнення РФ”, – пояснила Соломія Бобровська.
Проблема №5. Немає єдності серед суддів
Складним завданням для судді-доповідача Сергія Головатого буде пошук голосів під рішення у справі “харківських угод”. Потрібно щонайменше 10 голосів. Наразі в суді працює 13 служителів Феміди. Ще п'ять суддівських крісел залишаються вакантними, на них оголошено конкурсний відбір.
Крім цього, понад два роки Конституційний суд мешкає без голови. Це сталося після з'ясування стосунків між президентом Володимиром Зеленським та тодішнім головою Олександром Тупицьким після знищення Конституційним судом електронного декларування чиновників.
2022 року суд оголосив вибори голови. Зокрема, планувалося висунення кандидатом судді Віктора Кічуна. Його свого часу рекомендував на посаду судді від фракції "Слуга народу" вже екс-представник президента у Конституційному суді, нардеп Федір Веніславський. Проте справа до висування кандидатів не дійшла. Схожа історія з обранням голови повторилася наприкінці жовтня – на початку листопада 2023-го: ніхто з потенційних кандидатів не висунувся.
…5 грудня під час засідання Великої палати Конституційного суду суддя Віктор Кічун зробив неоднозначну заяву. Схоже, що він опинився по один бік барикад із Максимом Дірдіним, який заявляв відвід Головатому: “У мене є обґрунтовані сумніви, що ми належним чином, згідно із законодавством, вирішили питання про відведення судді, яке подав постійний представник Верховної Ради у Конституційному суді… Я просив би оголосити перерву та розвіяти мої сумніви. До речі, такі сумніви мають і інші колеги, але вони мовчать”. Головуючий у цій справі суддя Сергій Головатий вдав, що не почув колегу Кічуна, і передав слово іншому судді.
У коментарі “Головкому” суддя Конституційного суду Сергій Головатий відкинув будь-які звинувачення на свою адресу щодо конфлікту інтересів у справі “харківських угод”. “Конфлікту інтересів у мене не було, немає і не може бути у цьому питанні. Діяльність НАЗК у цьому питанні щодо мене я оцінюю як незаконну (з юридичними доказами того) і як тиск на мене як суддю-доповідача, а також вплив на Конституційний суд загалом як на інститут”, – наголосив суддя-доповідач.
Водночас суддя Конституційного суду залишив без відповіді питання “Головкому”, зокрема, чи він робив юридичні спроби (чи готував заяву про відкликання свого голосу чи щось інше), щоб довести своє неголосування за ратифікацію “харківських угод”, будучи народним депутатом VI скликання.
