Хто забрав прибуток у фірм, які озброюють та одягають армію? Нові документи у скандальній справі

В Україні не вщухає скандал, пов'язаний із висновками Державної аудиторської служби, яка перевіряла провідних українських виробників зброї. Ключове питання, яке виникло внаслідок цього аудиту: чи мають право на прибуток компанії, які озброюють та одягають українську армію?

Імовірним найгіршим наслідком конфлікту з державою зброярі називають повний параліч вітчизняної оборонки, яка має безперервно працювати для фронту. Легендарні конструкторські бюро “Промінь” та “Південне”, державний “Південмаш” та скандально відома приватна “Українська бронетехніка” звертаються до Кабміну з вимогами вирішити їхній конфлікт із Держаудитслужбою. Позиція цього органу, на думку, ставить під загрозу виживання всього оборонно-промислового комплексу.

У свою чергу аудитори запевняють, що діють виключно за буквою закону – і цей клінч триває вже кілька місяців. А уряд, який міг би буквально одним махом вирішити це питання, поки що розмірковує, з якого боку підійти до проблеми. Кабмін навіть одержав відповідну директиву від парламенту, який, по суті, дав доручення поставити крапку у конфлікті.

Причому Кабмін вирішуватиме проблему, яку сам і створив у далекому березні 2022-го. Наразі її намагаються списати на звичайну помилку, яка була обумовлена ​​важкими обставинами, але у розпорядженні “Головкому” опинилися документи, які ставлять таке спрощене пояснення під сумнів.

Про що мова?

У березні минулого року, коли країна опинилася в реаліях повномасштабного конфлікту, на вищих щаблях владі довелося буквально “з коліс” вирішувати низку термінових питань. Один із них – матеріальне забезпечення Збройних сил для відсічі агресії. Тодішня ситуація диктувала, щоб цей процес був максимально спрощений та прискорений. І 20 березня 2022 року Кабмін видав постанову №335, якою надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України.

У відносно спокійні часи процес купівлі товарів та послуг для потреб оборони регламентувався постановою №309 від 17 березня 2021 року "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт та послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою". Після ухвалення 335-ї вона автоматично припинила свою дію. Власне, при цьому й утворилася нормативна прогалина, яку намагаються “виправити” досі. Якщо постанова №309 чітко передбачала, що у ціну товарів, робіт та послуг оборонного призначення входить прибуток, то із постанови №335 визначення прибутку випарувалося. Залишилися лише "податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг". Але підприємства “оборонки” продовжували отримувати прибуток, і, як вони стверджують, інвестували його у подальше виробництво зброї.

Такий різнобій між прописаним у постанові та реальним станом речей сплив під час фінансового аудиту Міноборони за 2022 рік, який замовив тодішній голова відомства Олексій Рєзніков. Держаудитслужба, яка проводила перевірку, зафіксувала, що постачальники Міноборони продовжували отримувати прибуток, який уже не був передбачений прийнятою на початку повномасштабного вторгнення ухвалою. Відповідно, якщо вважати весь цей прибуток як незаконний, він автоматично переходить у категорію державних збитків, які якимось чином треба державі повернути. Сума збитків оцінюється близько 2,5 млрд грн. Постачальники армії, звичайно, робити цього не хочуть, звинувачують Держаудитслужбу буквально у роботі на ворога: проводять гучні прес-конференції, звертаються до уряду, щоб він втрутився у ситуацію.

Кабмін у цій історії зайняв позицію "ні вашим, ні нашим". З одного боку, у липні 2023 року він нарешті скасував сумнозвісну постанову №335 і прийняв нову – №736, в якій прибуток уже фігурує у складі ціни за товари оборонного призначення. Але й діяти вона почала лише з липня цього року, а рік і чотири місяці до того діяла попередня ухвала, згідно з якою постачальники, за вердиктом аудиторів, фактично порушували закон. Причому Державне бюро розслідувань вже веде кримінальні провадження щодо низки таких підприємств. Так, у відповіді на запит “Головкому” ГБР підтвердило, що відбувається досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій посадових осіб Міноборони та найбільшого приватного гравця на вітчизняному ринку озброєння – ТОВ “Українська бронетехніка”. Йдеться про укладання та виконання держконтрактів саме у період 2022-2023 років.

У Держаудитслужбі, яку з усіх боків кілька останніх місяців звинувачують у підриві обороноздатності, наводять простий аргумент: на момент здійснення перевірки Міноборони керувалися лише чинною на той момент урядовою постановою №335. І пояснюють собі відсутність у ньому поняття “прибуток” тим, що держава зі свого боку підтримувала вітчизняні підприємства ВПК у кризовий період та здійснювала їм 100% передоплати. Мовляв, уже за це треба говорити державі “дякую”, адже вона у скрутну для себе хвилину не залишила їх без роботи.

Постанова "семи няньок"

Голова парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич, до якого сходиться вся інформація від скаржників, вважає, що уряд у березні минулого року не мав на меті залишати виробників без прибутку, а сам термін “прибуток” зник із тексту постанови №335 помилково.

Але реконструкція подій березня минулого року, коли ворог стояв біля воріт Києва, унеможливлює ймовірність банальної помилки. Судіть самі.

У розпорядження “Головкому” потрапили документи, які дозволяють встановити всю хронологію рішень, ухвалених урядом у ті дні. І саме ці документи пояснюють, як виникла проблема, яка сьогодні не сходить із стрічок новин.

Перший факт. Ініціатором та фактичним співавтором скандальної постанови був державний концерн “Укроборонпром” та його тодішній керівник Юрій Гусєв.

У своєму зверненні до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля Гусєв просить якнайшвидше розглянути підготовлений “Укроборонпромом” проект постанови “Деякі питання оплати за продукцію, товари та послуги для забезпечення потреб сектора безпеки та оборони в умовах воєнного стану”, який надалі і став основою для тієї самої постанови №335.

А ось і безпосередньо проект, який йшов додатком до листа і був згодом прийнятий:

Як бачимо, ні про який прибуток серед складових ціни тут не йдеться. І ініціатива ця йшла від ні від кого іншого, як від стратегічного виробника озброєння та військової техніки в Україні, який об'єднує підприємства у стратегічних галузях оборонної промисловості.

Факт другий. Проект ухвали, підготовлений “Укрборонопромом”, вивчило Міністерство економіки і його також нічого в цьому документі не збентежило.

Факт третій. Без жодних згадок про прибуток проект було подано на фінальний розгляд Кабміну та від Міноборони за підписом тодішнього міністра Олексія Резнікова.

Випадкову помилку або недогляд, які могли статися відразу в кількох структурах через справді екстрені обставини, виключати не можна. Але ймовірність такого збігу з таким "фільтром", погодьтеся, невисока. При тому, що ініціатором такої “невигідної” для постачальників армії ухвали був найбільший виробник військової техніки в Україні.

Постанова для ухвали

Але хто б не був винен, зараз ситуація не найсприятливіша для внутрішніх чвар. В уряді стверджують, що всіх світових потужностей виробництва зброї недостатньо для потреб ЗСУ. Усі сторони мають бути зацікавлені, щоб нинішній нікому непотрібний конфлікт було вирішено. Питання лише в тому, як і за чий рахунок. Місяць тому Верховна Рада показово втрутилася у процес, ухваливши постанову №10071, якою нібито розрубала гордієв вузол. Так, принаймні щиро вважали депутати, які за нього голосували. Постанова зобов'язує Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів щодо оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих видатків, а також суми прибутку. Але, по суті, Рада перекинула гарячу картоплину в руки Кабміну, за якою залишила останнє слово.

“Якщо Верховна Рада хоче поставити крапку, то треба в тілі закону прописати, яким має бути прибуток, а в заключних положеннях зазначити, що закон поширюється на правовідносини, що виникли з такої дати, – пояснює юридичну логіку потрібного рішення керівник Державної аудиторської служби Алла Басалаєва, – А зараз Верховна Рада доручила Кабміну ухвалити ще одну постанову, якою щось гарантувати постачальникам. Але якимось чином все одно із цього питання треба знайти вихід. Ми ж лише за те, щоб виробникам повернули прибуток, однак я сама не можу роздрукувати урядову постанову і підписати”.

Цікаво, що найбільше тішилася рішенням парламенту саме Держаудитслужба, яка трактувала його як визнання депутатами правоти саме ревізорів та “кривизни” юридичного поля, в якому працювала півтора року оборонка. Парламентарі вдали, що зробили все від себе залежне, а ось Кабмін уже місяць “опрацьовує” це питання. Кінцевий термін, до якого всі міністерства мають надати свої пропозиції, спливає 4 листопада. Ніхто не поспішає, щоби знову не спливли несподівані “помилки”?