Уповноважений з прав людини Дмитро Лубинець звинуватив столичних чиновників, а тепер каже, що його слова перекрутили
На початку липня Уповноважений з прав людини Дмитро Лубинець зробив несподіване «викриття».
Лубинець наздогнав інтриги від самого початку, анонсувавши розповідь про те, «як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, стали прикриттям для близьких родичів київських чиновників, щоб нелегально виїхати за кордон та уникнути мобілізації». І далі розповів справжню детективну історію.
Згадані у цьому викритті чиновники Київської міської держадміністрації швидко знайшли низку нестиковок у замітці чиновника, заперечують усі факти, які в ньому викладені, і тепер вимагають від омбудсмена офіційного спростування. Якщо ж не дочекаються, збираються звертатися до суду.
Однак розвиток цієї історії здебільшого пройшов без уваги ЗМІ, які місяць тому масово поширили її початок — новина зі звинуваченнями Лубинця.
Версія омбудсмена
Історія, яку розповів омбудсмен у своїй замітці, стосується самого початку повномасштабного вторгнення. Усі події сталися у березні 2022 року, коли спорожнілий Київ перебував у напівблозі, під загрозою захоплення російськими окупантами.
Моніторинг, який здійснювали працівники Офісу омбудсмена, виявив, що на цей час керівники столичної Служби у справах дітей та сім'ї Києва та керівник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва тоді відправили евакуйованих дітей до Києва. Києва тоді відправили евакуювали дітей за кордон, йдеться про сирот і дітей, позбавлених батьківського піклування, які прямували до молодіжного табору в німецькому містечку Вупперталь. Серед супроводжуючих, за даними омбудсмена, також значилися ще чотири особи, близькі родичі столичних чиновників, підстави для виїзду яких потребують додаткового вивчення.
Лубинець звернув увагу на те, що супроводжуючі особи не мали стосунку до відповідної сфери, і лише за день до виїзду стали працівниками профільних установ, а деякі зовсім не були працевлаштовані. .
Команда Уповноваженого також поскаржилася, що намагалася потрапити в табір у Німеччині, але її не пустили. не вистачає дітей: якщо, за твердженням директора Центру, із самого початку до Німеччини евакуювалось 68 дітей, то до табору доїхало чомусь лише 55.
У омбудсмена дійшли висновків, що українська сторона просто забула про своїх підопічних.
Лубинець узагальнив, що випадки застосування таких схем не поодинокі і пригрозив надалі ще ретельніше перевіряти документи, пов'язані із закордонними відрядженнями. А до розслідування викладених фактів пообіцяв залучити Офіс генпрокурора, Нацполіцію, Мінсоцполітики, Національну соціальну сервісну службу та КМДА.
Версія столичних чиновників
На такі гучні звинувачення одразу ж відреагували ті, на чий бік вони, власне, полетіли. Служба у справах дітей та сім'ї Києва спростувала інтерпретацію використання дітей, щоб уникнути мобілізації, яку взяв на озброєння Лубинець. Керівник Служби Валерій Танцюра з трибуни Київради зазначив, що його син Артем справді перетинав кордон як особа, яка супроводжувала дітей до Вупперталю евакуаційним потягом. Але є нюанси: по-перше, синові на той момент було 18 років, і що він тоді, що зараз мобілізації не підлягає. І, по-друге, хлопець, через який зчинився такий скандал, зараз перебуває в Україні.
Танцюра звернув увагу, що в хаосі на початку вторгнення вдалося розшукати менше 20 штатних працівників, які могли б супроводжувати дітей за кордон. До того ж, у складі групи були дуже важкі підлітки від 15 до 17 років, з якими виключно жінкам важко було справлятися. Тому нагоді Артем, який, до того ж, мав раніше досвід роботи з дітьми як вожатий і виконував у групі функції перекладача, адже єдиний знав німецьку мову. Два роки Артем залишався у Німеччині та працював з дітьми, яких допомагав евакуювати. Паралельно хлопець вступив до німецького коледжу та навчається на педагогічній спеціальності. Наразі він продовжує навчання та волонтерить в Україні в центрі для дітей.
Але є ще одна деталь, яка ставить омбудсмена із його звинуваченнями у незручне становище: старший син чиновника Танцюри захищає Україну на передовій. Батько змушений був оприлюднити ще й цю інформацію після скандалу.
Щодо долі працівників, які виїхали з дітьми, Танцюра пояснив, що майже всі вони повернулися до України, а частина тих, хто не повернувся, звільнилися з посад. Оскільки у Вупперталі залишилося лише 30 дітей, то було сформовано малі групи, які перебувають на утриманні місцевого уряду. Українські працівники стали непотрібними, але вони тепер мають самостійно приймати рішення, як перебувати в Німеччині далі.
Ще однією родичкою київського чиновника, яка брала участь в евакуації, виявилася невістка директора центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва Віктора Древаля. Вона не є штатним працівником центру, а й підозрювати жінку в ухиленні від мобілізації у 2022 році зі зрозумілих причин також важко.
Вже восени 2022 року до Німеччини на роботу викладачем виїхав син Древаля. Втім, він має інвалідність з 2019 року і перетнув кордон не як супроводжуючий дітей, а саме як людина з інвалідністю, яка також не підлягає мобілізації.
Заперечують у Службі у справах дітей та сім'ї Києва та «арифметику» Лубінця щодо зниклих дітей.
«Ніхто з дітей не загубився, – стверджує в.о. заступника начальника Служби Тетяна Бадилевич, — На кожну дитину є історія, листування, всі необхідні документи, сформовані особисті справи».
В установі пояснюють: до Німеччини справді евакуювали 68 дітей, але безпосередньо перед перетином кордону одну дівчинку передало матері, яка надала підтверджуючі документи та виявила бажання самостійно займатися евакуацією. Подальша плутанина у цифрах сталася через те, що діти евакуювалися з двох різних столичних центрів: 55 — із Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 та ще 12 — із Центру Оболонського району Києва. Якщо їх скласти, то все сходиться.
"Неправильні акценти"
Омбудсмен Лубинець, якого підловили журналісти муніципального телеканалу "Київ", досить туманно пояснює явні промахи у своєму викритті "ухилізму". «Проблема, на мою думку, насамперед у діяльності державних органів виконавчої влади», — несподівано вивернув цю скандальну історію Лубинець.
Жорсткий та безапеляційний тон свого сенсаційного розслідування омбудсмен пояснив відсутністю швидкої реакції у підлеглих Кличків, яким було направлено звернення.
«Напевно, вперше була подібна публічна позиція, — виправдовується Лубинець. — Коли я не отримую реакції, тоді вже ухвалюю рішення вийти до публічності, бо, на жаль, зараз саме мас-медіа є найефективнішим механізмом впливу на позицію державних органів місцевого самоврядування Але саме в цій ситуації, напевно, не зовсім правильно розставили акценти, десь хтось не так підхопив».
Втім, чиновники столичної адміністрації вирішили, що складно якось не так розставити акценти у матеріалі з недвозначною назвою – «Відмазали» від мобілізації». Служба у справах дітей та сім'ї від імені т.в.о. про спростування недостовірної інформації як шкоди ділової репутації Служби та Центру №1.
Колишня представниця омбудсмена з питань дотримання прав дитини, ґендерної рівності та протидії дискримінації Аксана Філіпішина, інтерв'ю з якою читайте на «Головкомі» найближчим часом, вважає, що Лубинець у цій ситуації однозначно вийшов за межі свого мандату.
«Якщо омбудсмен має якісь підозри щодо того, що хтось застосовує якісь схеми і є правопорушником, він має повідомити про це правоохоронні органи, а не робити це головною новиною в контексті евакуації українських дітей та дотримання їх прав, так ще й розголошувати персональні дані людей», - зазначає Філіпішина.
Тепер Офіс омбудсмена вважає за краще не чіпати більше цієї теми. Очевидно, поки що там у роздумах, як виходити з неоднозначної історії, яку самі ж заварили.
Сам Лубинець «дає задню», але повільно. Після шуму, що піднявся, він намагався збити напругу: поскаржився, що його слова перекрутили, все пояснив поганою комунікацією і навіть почав розхвалювати київського голову Віталія Кличка.
«Ми детально розбиралися, і я розумію, що, мабуть, неправильно були розставлені акценти. Місцеві органи влади зробили те, що повинні були зробити органи влади на рівні держави. цьому розуміється, і я йому вдячний», — визнав Лубинець, але досі не вибачився і свого резонансного посту не видалив.
