Поки Україна із захопленням спостерігає чергові патріотичні видосики про боротьбу з корупцією від влади, «Українська правда» зняла не менш захоплюючий фільм, одним із героїв якого став Олексій Кавилін, який гостює у Женеві на віллі російського олігарха В'ячеслава Кантора.
Що в цьому найцікавіше: те, що Олексій Кавилін – це зять підполковника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Євгена Альфредовича Червоненка, або те, що Олексій Кавилін – це головний податковий корупціонер-перевертень Київської області часів Насірова, Продана та Бамбізова, питання відкрите. Нагадаємо, що Олексій Кавилін працював на посаді керівника головного управління державної фіскальної служби у Київській області з 2016 по 2019 рік, заслуживши за свою плідну роботу на цій ниві почесне прізвисько «Ліша Кеш».
Ще цікавіше, що на пряме запитання журналістів УП про те, чи Кавилін був на віллі Кантора в Женеві, той категорично заперечував своє перебування там. Хоча на відео чітко видно, як Кавилін під'їжджає до вілли підсанкційного російського олігарха і заходить туди без перешкод, що вказує на те, що такий візит відбувається не вперше.
До всього ж впадає в око цікава деталь — Олексій Кавилін не тільки заходить на віллу Кантора, як до себе додому, а й ще тягне в руках дві досить об'ємні валізи, що свідчить про те, що приїхав він туди не просто на чашку кави.
Навряд такий візит можна забути, як про це говорить у відповідь на запитання журналіста УП Кавилін. Що робив на віллі у В'ячеслава Моше Кантора зять нинішнього підполковника ГУР МОУ Євгена Альфредовича Червоненка — можна лише здогадуватись. Звичайно, можливо, що візит пов'язаний з діяльністю Європейського єврейського конгресу, до якого мають відношення всі троє, проте цю версію залишимо для тих, хто всі біди у світі пояснює «міжнародною єврейською змовою».
Цікавою з цього приводу є думка підполковника Червоненка, який у коментарі «Українській правді» заявив, що «не любить, коли підглядають у труси» і натякнув, що Кавилін їздить за кордон за офіційними листами «не просто так». Що саме мав на увазі підполковник — достеменно невідомо, але з ним можна погодитись, особливо з огляду на відверто проросійські виступи Червоненка про війну на Донбасі, його активну участь у проросійських телешоу на каналах Медведчука, де майбутній підполковник ГУР МОУ відверто заперечував участь Росії у війні на Донбасі і ще 21 лютого минулого року заявляв, що жодного широкомасштабного вторгнення не буде.
Тобто, якщо вже йдеться про якусь змову, то це не абсурдна єврейська, а цілком реальна російська. Оскільки В'ячеслав Кантор, на віллу якого з набитими валізами завітав екс-глава податківців Київщини та зять екс-нардепа та чинного офіцера ГУР Олексій Кавилін, перебуває у списку найбагатших людей Росії та у списку людей, які несуть «відповідальність за матеріальну чи фінансову підтримку дій, підривних або загрозливих територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України»:
І в цьому контексті цікава передісторія — Євген Червоненко свій стрибок у велику політику зробив за часів президентства Віктора Ющенка, а на той час В'ячеслав Кантор цілих два роки був радником президента України та отримав до управління Іллічівський порт.
Крім того, обидва були членами Інвестиційної ради при Мінтразв'язку, яку очолював саме Червоненко:
Що було далі з портом, бізнесом Кантора в Україні та його зв'язками (крім Єврейського конгресу) з тодішнім міністром Червоненком — достеменно невідомо. Однак перший став людиною, наближеною до Путіна, а другий відзначився відверто пропутинськими заявами на проросійських каналах України. А після початку повномасштабного вторгнення, яке Червоненко заперечував буквально за день до початку, отримав погони підполковника з рук Буданова.
А зять Червоненка щонайменше п'ять разів виїжджав з України, у тому числі й на підставі дозвільних листів ГУР МО України, де з минулого року слугує його тесть. Що саме робив Кавилін на віллі у російського олігарха аж три тижні — можна лише здогадуватися. Як і про те, як він «вписується» у відносини між офіцером української розвідки Євгеном Червоненком та російським олігархом з оточення Володимира Путіна В'ячеславом Кантором.
Щодо самого Олексія Кавиліна, то після звільнення з органів податкової служби він зайнявся шахами і очолив Київську обласну федерацію шахів. А ось до органів ДПС він прийшов у 2014 році, де зробив стрімку кар'єру, очоливши спочатку податкову Запорізької області, а потім Київщини:
За це він отримав навіть медаль «За розвиток Запорізького краю» та орден ІІІ ступеня «За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Запорізької області». Однак були й інші нагороди:
Із тоді ще відкритих декларацій стало відомо, що Олексій Кавилін, який заробив на посаді начальника ГУ ДПС у Запорізькій області 233 тисячі гривень, не лише купив машину за мільйон гривень, а й отримав у подарунок від батька квартиру площею 277 метрів за 6,1 мільйона у київському ЖК «Пори року». За фактом цього «подарунка» було відкрито адміністративне провадження щодо порушення вимог фінансового контролю, проте його незабаром закрили. Після цього Кавилін перейшов на роботу до Київського обласного управління ДПС, де одразу потрапив у черговий скандал — його звинуватили у співпраці з конвертаційними центрами:
За даними преси, через центри конвертації Кавиліна за рік проходило не менше 80 мільйонів гривень. Втім, він відбувся досить легко — його просто звільнили з роботи. Очевидно, що робота на посаді головного податківця Київщини була досить плідною: за даними декларації про його доходи він мав квартиру (107,10 кв. м), два гаражі, п'ять найдорожчих годинників (Rolex, Jaeger Lecoultre, Patek Philippe, FP Journe, A. Lange & Sohne) та дві машини (Toyota Camry та Range Rover).
Ці доходи можна було б пояснити бізнесом, проте Олексій Кавилін не займається ним. У його активі, окрім згадуваної вище шахової федерації, ще одна громадська організація — «Молодь за віру, європейську Україну», яка, крім звітів, жодної діяльності не веде. Але якби й вела, це не пояснює ні матеріальних успіхів екс-податчика, ні закордонних вояжів зятя партнера російського олігарха та чинного офіцера ГУР МО України.
