З початку повномасштабної війни Росії проти України колективний Захід ввів санкції, які мали на меті позбавити країну-агресора коштів для ведення бойових дій і як наслідок — створити умови для зміни там правлячого режиму.
Однак, через 29 місяців війни, сподівання на те, що лише економічними методами можна вплинути на ситуацію, стають дедалі більш примарними
Скільки коштів Росія втрачає через санкції Заходу
Важливо відзначити, що санкції, запроваджені Європейським Союзом та США, вже показали свою ефективність. За даними Міжнародної санкційної групи, ембарго та обмеження на максимальну ціну нафти викликали Росії збитки на суму $113 млрд з початку повномасштабної війни. Однак Росія намагається адаптуватися до цих обмежень, тому необхідне подальше посилення економічних санкцій.
Серед пріоритетних напрямів санкцій — політика ЄС проти проекту «Арктик 2» та відмова від купівлі російського зрідженого газу. Також важливо продовжувати вводити санкції проти судноплавних компаній та окремих судів, які використовуються для транспортування російської нафти, законодавчо обмеживши їхню діяльність.
Санкції США, введені проти третіх країн за торгівлю з країною-агресором, також болісно б'ють наскільки можна Росії заробляти нафтодолари.
Зокрема, Росія заробила майже $100 млрд від продажу нафти до Китаю та Індії, але кошти застрягли в індійських банках через платежі у рупіях. Також Індія припинила купувати російську преміальну нафту через вторинні санкції США. Переговори між «Роснафтою» та індійськими нафтопереробними заводами провалилися; натомість Індія збільшує імпорт нафти із Саудівської Аравії.
Платежі з Китаю на користь російських компаній також затримуються через побоювання банків перед вторинними санкціями США.
За словами радника глави Офісу Президента Владислава Власюка, рівень обмежень, застосованих до Росії, не має аналогів у сучасній історії, перевищуючи навіть ті, що були запроваджені проти Північної Кореї та Ірану. Проте спроби розширити коаліцію країн, які підтримують санкції, наштовхуються на складнощі, адже деякі держави, такі як Індія та Китай, ігнорують ці заходи.
Власюк зазначає, що Росія, будучи одним із провідних світових експортерів природних ресурсів, звикла до постійного фінансового зростання, але санкції серйозно ускладнили цю тенденцію. За його словами, вже понад 30% російського державного бюджету витрачається на військові потреби, що нагадує ситуацію в Радянському Союзі наприкінці 80-х років.
Ряд галузей російської економіки, які раніше спиралися на експорт до Європейського Союзу, зокрема авіабудування, деревообробка та нафтопереробка, виявилися повністю знекровленими через санкції. Власюк зазначає, що збитковість «Газпрому», яка спостерігається вперше за багато років, є одним із найпомітніших наслідків цієї політики. Компанія, яка колись була оцінена дорожче за Apple чи Microsoft, тепер зазнає величезних збитків.
За оцінками радника, зростання ВВП Росії на рівні 2-3% є недостатнім з огляду на світову цінову кон'юнктуру на нафту. Він запитує, скільки зростання було б без санкцій.
Представник Офісу президента наголошує, що санкції змусили Росію звертатися до інших країн за допомогою в обході обмежень, використовуючи альтернативні валюти для транзакцій. Це свідчить про значну втрату Росією своїх позицій у світовій економіці та інвестиційній привабливості.
Владислав Власюк стверджує, що незважаючи на обмеження та санкції, Росія не припиняє заробляти значних сум від продажу нафти, щомісяця отримуючи від 10 до 17 мільярдів доларів. За останні місяці ми спостерігаємо зростання доходів від експорту нафти. Якщо в лютому ця цифра була на рівні 10 мільярдів, то у березні та квітні вона досягла 17 мільярдів. Це свідчить про те, що Росія спромоглася адаптуватися до нафтових санкцій», — зазначає Власюк.
Що ж до європейського бізнесу російському ринку, їх діяльність приносить значні податкові надходження до бюджету РФ. "Європейські банки за останній рік сплатили в Росії 800 мільйонів євро податків, що вдвічі перевищує показники попередніх років", - додає Власюк.
Він також зазначає, що загальні економічні втрати Росії від санкцій оцінюються щонайменше у 170 мільярдів доларів. Однак, поки Росія здатна заробляти кошти на нафту, вона може собі дозволити ці втрати. «З одного боку ми бачимо, що економічний тиск на Росію має конкретні результати. Однак, з іншого боку, вона продовжує заробляти кошти», — робить висновок представник Офісу президента.
Прогнози щодо фінансового майбутнього Росії в контексті існуючих санкцій та цінових обмежень свідчать про скорочення доходів від продажу нафти: із $163 млрд у 2024 році до $143 млрд у 2025 році.
Однак наприкінці березня доходи Росії від експорту нафти досягли найвищого показника з початку року, досягнувши 1,9 мільярда доларів на добу. Експорт нафти також зріс і становив 3,74 мільйона барелів на добу, з яких приблизно 50 тисяч барелів щодня вирушають із російських портів у невизначеному напрямку.
Це викликає питання про ефективність санкцій та необхідність їхнього посилення для забезпечення більш значного впливу на російську економіку. Санкції проти російської нафти піддаються критиці за недостатню дієвість, але водночас залишають простір для подальших кроків щодо економічного обмеження Росії.
Як Росії вдається обходити західні санкції та продовжувати заробляти на продажу енергоресурсів
Інститут Київської школи економіки, який провів глибокий аналіз постачання російської нафти, виявив тривожну тенденцію: переважна більшість танкерів, які здійснюють відправку з російських портів, мають значний вік — понад 15 років. Це становить загрозу екологічній безпеці, зокрема у прибережних водах Європейського Союзу. Проте санкції торкнулися далеко не всіх 235 судів.
Більшість із них мають можливість перевозити нафту, обминаючи цінові обмеження, що приносить їм додатковий прибуток у розмірі щонайменше 10 доларів за кожен барель.
Але не тільки нафтовий експорт живить російську військову машину — 15% газу, що імпортується Європейським Союзом, також забезпечує Росія.
У 2023 році до європейських портів було доставлено 15,6 млн тонн російського зрідженого газу. Втім, з квітня європейські країни мають можливість на законодавчому рівні обмежити використання російськими фірмами портової інфраструктури для таких поставок.
На думку українського журналіста Віталія Портникова, країни Заходу не мають такого економічного механізму, який може зруйнувати російську економіку вщент. Приклад Ірану та Росії наочно демонструє, що торговельні зв'язки з країнами глобального Півдня, насамперед Китаю та Індії, дозволяють спокійно існувати навіть під сильними західними санкціями. І це реальність, з якою слід рахуватися політикам.
Портніков зазначив, що ще у 2014 році була поширена думка про те, що запровадження потужних санкцій країнами Заходу проти Росії, які ще називали «санкціями з пекла», може повністю зруйнувати російську економіку. Однак, констатує журналіст, більшість цих санкцій уже введена в дію, але це не дало значного ефекту, бо якщо в сучасному світі така нафтова країна, як Росія, продовжує продавати енергоресурси Китаю та Індії, цього достатньо, щоб продовжувати тримати економіку на плаву.
