Субота, 5 жовтня, 2024
spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

В центрі уваги

Що зміниться в оплаті праці держслужбовців із 1 січня?

З 2024 року Кабмін має намір запровадити нову модель оплати праці державних службовців. Вона передбачає посилення значення посадового окладу та зниження премій. Ініціатива допоможе встановити справедливість при виплаті винагороди чиновникам, проте навряд чи підвищить престиж держслужби, кажуть опитані.

Міністерство фінансів за підтримки уряду ініціювало запровадження з 2024 року нової грейдової системи посадових окладів в органах державної влади.

Що таке грейдування

Грейдування означає угруповання посад за певними ознаками для стандартизації оплати праці. Грейдингова система оплати праці враховує кваліфікацію працівника, його досвід, відповідальність, складність роботи тощо. Її основна мета – зробити оплату праці прозорою, збільшивши значення окладу над преміями.

“Починаючи з 1 січня 2024 року передбачається запровадження нової моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, яка, зокрема, передбачатиме посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів… Державна політика з оплати праці на державна служба буде спрямована на посилення кадрового потенціалу державної служби, підвищення прозорості, справедливості та передбачуваності заробітної плати”, — повідомили у Мінфіні у відповідь на запит

У Мінфіні також додали, що реформа системи оплати праці державних службовців є важливим елементом переговорного процесу про вступ України до ЄС. Розроблений Нацагентством із питань держслужби відповідний проект закону №8222 Рада прийняла за основу. Фокус з'ясував, як зараз відбувається формування винагороди на державній службі та що зміниться у разі ухвалення цієї ініціативи.

Оклад, надбавки, премії: із чого складається зарплата держслужбовця в Україні

На заробітну плату державного службовця впливає багато чинників, каже адвокат судової практики АТ AVER LEX Іван Осколков. Зокрема, вона складається з:

  • посадового окладу;
  • надбавки за вислугу років;
  • надбавки за ранг державного службовця;
  • премії (у разі встановлення).

Також існують варіативні виплати — за почесне звання, за вчений ступінь тощо. Премії та надбавки можуть суттєво змінити місячну винагороду. Так, Державному секретареві КМУ Олександру Яремі у серпні нарахували 209 тис. грн, з яких посадовий оклад становить 27,895 тис. грн. Решта – надбавки:

  • за ранг - 556,52 грн;
  • за вислугу років – 10,879 тис. грн;
  • за виконання особливо важливої ​​роботи – 28,173 тис. грн;
  • за роботу із секретними документами - 5,579 тис. грн.

Крім того, відпускні – 30,903 тис. грн та матеріальна допомога до відпустки – 105,059 тис. грн.

Зарплати держслужбовців на аналогічних посадах між відомствами можуть відрізнятися, адже у кожного свій кошторис

Часто премії на держслужбі використовуються керівниками як інструмент заохочення одних підлеглих та покарання іншим, каже керівник юридичного відділу ГО “Центр протидії корупції” Олена Щербан.

“Заробітна плата державних службовців залежить від категорій: А, Б або В. Службовці категорій А та Б становлять приблизно 30% від загальної кількості, це службовці високих рангів. Більшість же у складі державної служби — це службовці категорії В. Водночас, розмір заробітної плати державних службовців категорій А та Б значно вищий за розмір заробітної плати службовців категорії В”, — пояснює адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова.

Вона також звертає увагу на те, що незалежно від відомства зарплата держслужбовця виплачується нерівномірно протягом року. "У перші 2-3 місяці нового року вони майже завжди отримують заробітні плати, розраховані з окладу за посадою та доплат за ранг і вислугу, що в результаті, з вирахуванням податків, може становити суму, яка менша за мінімальну заробітну плату", - зазначила Воронкова. .

Оскільки утримання державного органу здійснюється за державні кошти та закладається до бюджету на відповідний рік, у кожного відомства свій кошторис. Тому зарплати на аналогічних посадах між відомствами можуть відрізнятись.

“Якщо державний орган вдасться “заощадити”, то наслідком може бути зменшення забезпечення такого органу наступного року. Тому його представники мають особистий інтерес освоїти усі виділені кошти у відповідний звітний рік. Так і виходить, що хтось одержує великі премії, а хтось мінімальну заробітну плату, бо так розподілено бюджет”, — додав Іван Осколков.

Оклади, як у бізнесі, та нижчі премії: що передбачає проект закону №8222

Проект закону №8222 про внесення змін до ЗУ “Про державну службу” пропонує підняти престиж держслужби через прирівнювання заробітної плати у секторі до того, що у бізнес-середовищі. За п'ять років вона має досягти 70-90% розміру на аналогічних посадах у приватному секторі. Також документ пропонує чітко визначити основну та додаткову частину заробітної плати державного службовця та обмежити премії та надбавки. Так, заробітна плата державного службовця складатиметься з:

  • постійної заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки;
  • варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності та місячної, квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою.

Відповідно до проекту закону, фіксована винагорода на держслужбі становитиме 70% зарплати, а варіативна — 30%.

“Постійна заробітна плата – це фіксована виплата та основна винагорода державного службовця, а варіативна – залежить від особистого вкладу державного службовця у загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне та якісне виконання завдань та результати щорічного оцінювання. Постійна частка має становити не менше 70% на індивідуальному рівні виплати заробітної плати, а варіативна не більше 30%”, – зазначив Андрій Шабельников, керуючий партнер АТ “EvrikaLaw”.

Згідно з документом, розміри посадових окладів встановлюватимуться на основі класифікації посад відповідно до Каталогу типових посад державної служби з урахуванням зіставлення рівня оплати праці типових посад держслужби з приватним сектором України. Таке зіставлення проводитиметься щорічно.

Також проект закону пропонує виключити місячну чи квартальну премію за належне виконання умов контракту щодо проходження державної служби. А розмір місячної премії державного службовця, згідно із законопроектом, пропонується обмежити 30%, а квартальною — 90% розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час. Разом з тим розмір премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності не повинен перевищувати розміру одного посадового окладу, а загальний розмір премії, яку може отримати держслужбовець за рік, обмежений 30 % фонду його посадового окладу за рік.

Також знижується розмір надбавки за вислугу років на державній службі з 3% посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби до 2% та максимальна сума – з 50% посадового окладу до 30%.

Рівні правила для всіх міністерств: чи стане держслужба привабливою

Законопроект, у разі ухвалення, прирівнює винагороду держслужбовців різних відомств. “Прийняття законопроекту №8222 створює прозорий механізм оплати праці державних службовців, оскільки чітко встановлює граничний розмір преміювання для громадян. Тобто за виконання однієї й тієї роботи преміювання державних службовців буде однакове, а не різне, як зараз”, — переконаний Андрій Шабельников.

Запровадження класифікації посад стимулюватиме чиновника здобути кращу посаду, яка передбачає більш високий оклад

Крім того, продовжує він, механізм виплати заробітної плати з постійною та варіативною частинами стимулюватиме держслужбовця до сумлінного виконання своїх посадових обов'язків. "Класифікація посад державних службовців змушуватиме працівників прагнути отримати найкращу посаду, адже разом з нею збільшуватиметься розмір заробітної плати та зростання кар'єри працівника в цілому", - каже Андрій Шабельников.

Проте покладатися на премії держслужбовцям більше не доведеться. “Щодо премій ситуація для державних службовців, згідно із запропонованими змінами, стане гіршою, ніж зараз, — розповідає Олена Воронкова. — Адже буде обмежено розмір премій не лише щодо суми посадового окладу за рік, а й фактично за відпрацьований час при визначенні розміру місячної та квартальної премій. Це означає, що якщо якийсь державний службовець захворів і у певному місяці не був повноцінним на роботі, то премію за цей місяць він отримає мінімальну, якщо взагалі отримає, і не буде можливою компенсація її недоотримання у наступні місяці”.

Щоб розподіл винагород у рамках нової моделі відбувався справедливо, необхідно розробити методику визначення ефективності роботи держслужбовця, переконаний адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов. На його думку, успішність реформи залежить від того, як вона виконуватиметься.

“Багато схожого законодавства і раніше приймали, і реформа роботи в судах. Але у 2016 — 17 роках секретар судового засідання почав отримувати 12 — 15 тис. грн, а зараз 6 тис. грн на місяць — так було проведено реформу. Хоча все було красиво написано”, - зазначив Микола Максимов.

Значного припливу кадрів із бізнесу до держслужби поки що чекати не варто, адже розмір винагороди на держслужбі "упирається" у можливості державного бюджету. А вони, як відомо, скромні, левова частка кошторису – витрати на оборону.

Згідно з проектом №8222, якщо чиновник відпрацював не повний місяць, то може претендувати лише на мінімальну премію

“Розмір зарплати формується у межах фонду оплати праці, залежно від розподілу коштів у державному бюджеті на окреме відомство. За таких обставин перейменування складових при нарахуванні заробітної плати у запропонованому вигляді суттєво не вплине ні на що, оскільки немає різниці, яку складову та в якому розмірі доплачувати, щоб суми видатків на заробітні плати відповідали запланованим у бюджеті”, — переконана Олена Воронкова.

Тому й сподіватися на зменшення корупції на держслужбі поки що, на жаль, не доводиться. “Самі собою зарплати не є визначальними у боротьбі з корупцією, хоча це й важливий чинник, — каже керівник юридичного відділу ГО „Центр протидії корупції” Олена Щербан. — Якщо ми візьмемо, наприклад, того ж суддю Князєва, у якого зарплата була близько 300 тис. грн на місяць, його це не зупиняло від того, щоб взяти хабарі навіть за законні рішення”.

spot_img
Source ФОКУС
spot_img

В центрі уваги

spot_imgspot_img

Не пропусти