З початку року правоохоронці провели кілька затримань осіб, які можуть бути причетні до махінацій з державними коштами.
Поки суспільство стежило за гучною справою Гринкевичів, яка підозрюється у скандальних закупівлях для ЗСУ, увечері 18 січня стрічки новин замайоріли не менш гучними заголовками: «Силовики затримали на кордоні засновника Concorde Capital Ігоря Мазепу».
В інвестиційній компанії відреагували і заявили, що силовики «без будь-яких судових ухвал» затримали Мазепу на переході «Шегині», і провели обшук у його автомобілі, а також «увірвалися з обшуками, вибивши двері підконтрольного бізнесмену бізнес-центру».
Крім Мазепи, було затримано в різних регіонах країни ще троє людей, у тому числі і його брат Юрій. Печерський районний суд Києва помістив директора Concorde Capital до слідчого ізолятора, визначивши для нього заставу у розмірі 349 млн. грн., хоча прокуратура просила арешт із можливістю застави у розмірі 700 млн. грн.
У справі, яка триває 10 років, силовики виступили з офіційною заявою про можливу причетність злочинної організації, яка незаконно заволоділа землями та Київською гідроелектростанцією та звела там елітні котеджні містечка, що неприпустимо і безпосередньо ставить під загрозу функціонування критичної інфраструктури Києва.
Арешт Мазепи викликав великий галас у бізнес-спільноті. Об'єднання підприємців руху «Маніфесту 42», співорганізатором якого є Мазепа, оголосило «попереджувальну акцію протесту проти свавілля тилових силовиків на 1 лютого».
Щоб зменшити громадську напругу та відкинути всі звинувачення у політичному замовленні, влада організувала зустріч з бізнесом, за підсумками якої вже наступного дня з'явився указ президента Володимира Зеленського про введення в дію рішення РНБО щодо поступок вимогам бізнесу. Після цього Київський апеляційний суд зменшив заставу до 21 млн грн, а власник Concorde Capital безперешкодно вийшов із СІЗО і одразу взявся дякувати Зеленському за «оперативну реакцію на запит бізнесу та прийняте на РНБО рішення».
Справою Мазепи очікувано скористався п'ятий президент Петро Порошенко, якого з бізнесменом пов'язують давні партнерські відносини. Після втечі Януковича у 2013 році Мазепа приєднався до команди Порошенка, де відповідав за угоди щодо купівлі державних активів. Одним із найбільших процесів переведення держактивів у приватну власність «Укрспирту». Журналісти "Схем" неодноразово фіксували нічні візити Мазепи до Адміністрації президента. Тоді в АП заявили, що бізнесмен є радником голови Адміністрації Бориса Ложкіна.
Лідер «Європейської Солідарності» став на захист бізнесмена і заявив, що «в країні немає такого інвестбізнесу, який би не знаходився під атакою силовиків». У розташуванні Порошенка та його медіа до Мазепи може бути багато причин: привід покритикувати владу, спільні проекти у минулому та спільні схеми. Адже структури Мазепи можуть бути пов'язані з переуступкою акцій «Кузні Рибальською» самим Порошенком та олігархом, екс-заступником голови Партії регіонів Сергієм Тігіпком.
Шість років тому, за кілька місяців до президентських виборів, фонд "Прайм Ессетс Кепітал", який керував активами п'ятого президента, і "Вік" - першого заступника голови фракції БПП у парламенті VIII скликання Ігоря Кононенка - продали "Кузню", всі її землі та майно групі TAC Сергія Тігіпка через кіпрську компанію Ewins Limite
Сума купівлі «Кузні» тоді здавалася надхмарною: «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенко продав 73,9% акцій заводу за 235,8 млн доларів, а «Вік» Ігоря Кононенка — 20,1% акцій за 64,2 млн доларів.
ТАС тоді заявляв, що не планує змінювати профіль та основні напрямки розвитку заводу — тоді «Кузня на Рибальському» активно освоювала державні оборонні замовлення, виготовляючи броньовані катери, кулемети та гранатомети. Однак Тігіпко мав плани на земельну ділянку, розташовану в прицентральному районі Києва: на території «Кузні» мав з'явитися Lipki Island City Resort — житловий комплекс із 36 будинків, а також офіси та торговий центр.
Щоправда, за даними ЗМІ, фонди Порошенка та Кононенка не отримали всієї заявленої суми. «Вік» компанія Тігіпка сплатила лише початковий платіж у розмірі 2,14 млн доларів, «Прайм Ессетс Кепітал» дісталося більше – 7,86 млн доларів. Основні суми від покупця мають надійти до листопада 2025 року. Новий менеджмент не захотів міняти керівництво Кузниці, що може свідчити про домовленість. Головою компанії залишився Валерій Шандра, якого називали довіреною особою Порошенка.
Щодо «можливого ухилення від сплати податків та подальшої легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, під час продажу акцій «Кузні» проти Порошенка та Тігіпка у травні 2019-го навіть було порушено кримінальну справу. Її ініціатором став скандальний екс-заступник голови Адміністрації Януковича Андрій Портнов.
У матеріалах справи тоді вказувалося, що «на думку заявника, вищезгадана угода може бути формальною і фактично зміна власника не відбулася, а угода щодо відчуження корпоративних прав була спрямована на приховування справжнього власника, що підтверджується тим, що сума угоди з продажу дуже суттєва — близько 300 млн доларів, якими згідно з відкритими джерелами Особа_5 (Сергій Тігіпко, — ред.) не міг володіти». Вже у вересні 2019 року нерухоме майно та корпоративні права заводу було заарештовано.
Експерти оцінювали інвестиційний потенціал території «Кузні» у 28 млрд. грн. Саме таку суму коштів міг виручити забудовник під час продажу всіх квартир. Однак далі за плани Тігіпко не рушив — будівництво так і не розпочали.
У розпал повномасштабної війни завод зненацька отримав нового власника. 2 грудня 2022 року прес-служба Concorde Capital повідомила, що група компаній Ігоря Мазепи придбала у Agimant Limited Тігіпка 100% акцій Ewins Limited, яка володіє 94% акцій «Кузні». Суму угоди піарники Concorde назвали «розумною» та додали, що бачать у ній «інвестиційний потенціал». Сам Мазепа заявив про наміри групи здійснити перепродаж придбаних акцій стратегічному інвестору.
Окрім ціни, не менш «розумними» були й подальші дії колишніх власників заводу. Одразу після оприлюднення заяви про придбання компанією Мазепи «Кузні на Рибальському» до Господарського суду столиці надійшла заява від кіпрської «Прокторемо Інвестментс Лімітед», яку пов'язували з Порошенком, та «Укрспецекспорт» про визнання заводу банкрутом.
Відразу за цим були заяви кредиторів заводу, серед яких значна кількість держструктур. Йдеться про ДП «Науково-дослідний інститут «Квант-радіолокація» на 101 млн грн, «Укрспецекспорт» на 80 млн грн, ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» на 77 млн грн, Міністерство оборони України на 45 млн грн та інші . За даними ЗМІ, загальна сума вимог державних структур становить понад 375 млн. грн. Вона дозволяла сформувати комітет кредиторів «Кузні».
Далі в гру вступили Порошенко та Кононенко. У січні 2023-го «Прайм Ессетс Кепітал» та «Вік» заявили вимоги на 8,334 млрд грн і 2,269 млрд грн відповідно як борг з операцій купівлі акцій «Кузні» Ewins Тігіпко.
«Телеграф» припускає, що завод уклав договір поруки з фондами Порошенка та Кононенка, що зробило його поручителем Ewins за зобов'язаннями перед фондами. », що дозволило «Прайм Ессетс Кепітал» очолити комітети їхніх кредиторів та домогтися визнання їх банкрутами. Але оскільки Тігіпко не виконала своїх 300-мільйонних зобов'язань перед фондами Порошенка та Кононенка, вони пішли до суду.
На сьогоднішній день Порошенко перебуває не в кращому фінансовому стані, зокрема його активи та контрольна доля у фонді «Прайм Ессетс Кепітал», заарештовані судом, а сам він ще до повномасштабного вторгнення набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, порушеному ДБР. припустити, що Порошенко чи Кононенко не викуповуватимуть активи заводу, проте це можуть зробити структури Concorde Capital, фундатором якої є Ігор Мазепа.
