У розпал війни уряд узявся за реформу лісового господарства. Чому це?
«Карпатські ліси вирубують гектарами». Кожен бажаючий українець міг переконатися в правдивості цього побитого на власні очі, потрапивши на Захід України. всієї країні. Таке тривожне попередження зробили громадські організації «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група».
Торік, у розпал війни, Кабінет міністрів несподівано взявся за реформу лісового господарства. Її суть така: створюється державне унітарне комерційне підприємство «Ліси України», яке поглине усі державні лісгоспи у країні. Досі це були прибуткові структури, проте, згідно з реформою, вони втратять статус юридичних осіб.
ДП «Ліси України» створили в обхід парламенту, згодом воно має стати акціонерним товариством. У Верховній Раді цю ідею не підтримували депутати, які займалися темою лісового фонду: вони бачили в ній загрозу вже на старті та називали її ключовим лобістом — заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою.
Справді, вже навесні 2023 року саме Шурма відбула нараду про те, як реформувати лісову промисловість. Першим пунктом «реформи» є кратне збільшення продуктів із деревини, другим — заспокійливе «оздоровлення лісового фонду та висаджування нових лісів», а третім та останнім — механізація заготівлі. А це вже, по суті, синонім прискорення масових рубок та швидкого заробітку.
Але для того, щоб провести ці масові рубки та заробити, потрібні нові закони. І тут виникає потрібний законопроект (9516) від представника монобільшості Олександра Матусевича. Разом із ним співавторами ініціативи стали інші народні депутати «Слуги народу» та Ірина Костанкевич («За майбутнє»). Матусевич стверджує, що Шурма до його ініціативи ні до чого. Схожий проект він справді подавав і раніше.
Навіщо створили «Ліси України»?
Нардеп від ЄС Володимир Ар'єв, який допомагав громаді Києва та Київщини із захистом Біличанського лісу, пояснює інтригу створення ДП «Ліси України» так: ініціаторам реформи було важливо обійти Верховну Раду і ось чому. «Йде битва двох йокодзун між Шурмою та «слугою народу» Данилом Гетьманцевим, який очолює Комітет парламенту з питань фінансової та податкової політики. Вони давно зійшлися в сутичці за контроль над податковою та митницею, яку Шурма хоче відібрати у Гетьманцева. Тому будь-яка «реформа» зі сфери Шурми через парламент може опинитися у пастці. Гетьманців має вплив на фракцію "Слуги народу". Оскільки речі, які треба протягнути, шкурні, провести їх під патронатом президента буде складно. Ось ми й маємо спробу обійти парламент та все зробити через Кабмін».
Уряд зі свого боку у своїй постанові прописав ключовий момент: державне підприємство згодом перетвориться на акціонерне.
Таке у нас уже робили з «Укрпоштою», яка після пропозиції Мінінфраструктури у 2015 році стала приватним акціонерним товариством. І зараз «Укрпошта» реєструє своє майно вже як приватне та продає його, а держава не має на це впливу, хоч і є власником акцій компанії. Очевидно, що такий план реалізується і для лісового фонду, що переводиться у підпорядкування акціонерного товариства.
Подібні справи доходили до Верховного Суду і навіть Велика палата не змогла вирішити одноголосно, хто в таких випадках буде власником майна — державою чи акціонерним товариством. Справа в тому, що роз'яснення Мін'юсту допускають у прямому розумінні ручний режим. В одному випадку майно може бути приватним, а в іншому державним. Комусь було вигідно так написати гнучке роз'яснення?
Більше того, якщо ДП «Ліси України» стане акціонерним товариством, як це передбачає урядова ухвала, то держава може не встигнути зареєструвати право постійного користування на всі ліси. Для того, щоб виготовити відповідні документи та винести межі лісів, треба кілька років. Згідно з Лісовим кодексом, якщо цього не станеться, то акціонерне товариство згодом не зможе підтвердити документально своє право постійного користування такими лісами.
Новостворене державне підприємство, зі свого боку, закликає не нагнітати паніку. «Корпоратизація передбачає, що 100% акцій компанії належатимуть державі. Важливо! АТ «Ліси України», як і ДП, буде лісокористувачем, власником лісових угідь залишається держава. Це важливо розуміти. Приватизація лісів – це фейк. Навіщо потрібна корпоратизація? Це велика прозорість управління (наглядова рада, звітність тощо), це форма, яка зрозуміла міжнародним партнерам та донорам», — йдеться у відповіді ДП «Ліси України» на запит автора матеріалу.
Але ж у депутатів, на чиїх округах працюють потужні лісгоспи, зовсім інше бачення наслідків заявлених реформ. Народний депутат «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк навіть вийшла з колегії Держлісагентства саме тому, що не погоджувалась зі створенням «Лісів України». «Це шлях до корпоратизації, а відтак і, можливо, до приватизації. Якщо візьмемо «Нафтогаз», «Укрспирт» та низку інших підприємств, вони неефективно керуються. Зарплати мільйонні, витрати на закупівлі – мільярдні. Це невдалі приклади управління держактивами та висока залежність від доброчесності менеджменту», — пояснює ризики Василевська-Смаглюк.
«Під час реформи в нас убили лісопереробку. Лісгоспи її здали в оренду. Причому не на тендерах, а передали підставним особам та неформально ними керують. Переробники повністю залежить від керівників філій. Якби на цьому заробляла держава, тоді я за. Але, зазвичай, це вигода конкретних осіб. Поки що рано робити висновки, можливо, адепти реформи щось так хитро закладають, що потім на прикладі «Лісів України» ми побачимо диво», — іронізує народний депутат.
Тим часом, до діяльності «Лісів України» у суспільства вже виникають питання. Після того, як на посаду голови нового підприємства призначили Юрія Болоховця, колишнього голови Держагентства лісових ресурсів, ДП оголосило проведення тендерів і заявило, що за створення стратегії для свого підприємства готове заплатити 14,5 млн. грн., а за піар ще 5 млн. грн. Зокрема, в умовах тендеру йшлося про виготовлення мультика тривалістю 1 хв, як деревина в умовах війни рятує від ворога. Мультик мав коштувати майже 600 тисяч. Від цієї «оригінальної» ідеї після розголосу відмовилися.
Але це не завадило активно просувати лісову «реформу» Шурмою у ЗМІ. Вона описується так, щоб у якомога більшої кількості українців отримати позитивний відгук. Заступник глави Офісу президента переконує, що ми переженемо як виробники деревини... і Росію, і Білорусь.
У ДП «Ліси України» на прохання прокоментувати, чи займається їхньою роботою Шурма, відповіли, що керівний склад призначає уряд, а регіональних керівників — гендиректор. Тобто просто перерахували все те, що є у нормативній базі.
«Ліси України» також звітують про прокладання в лісах нових доріг. У топ-5 пріоритетів: «Кожен кілометр нової дороги — це плюс кілька десятків гектарів лісу у роботі та, відповідно, мільйони гривень доходу».
Ну і сам Болоховець звітує за результати роботи у першому півріччі 2023 року. Головне тепер для лісів – чистий прибуток та рентабельність.
Біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник застерігає: вірити таким переможним реляціям не варто. «Реформа за спрощеною формулою — це більше рубати та продавати. І неважливо, що під сокиру підуть найдорожчі ліси. Потрібно ж заробляти. Якщо говорити про реформу, то це має бути охорона біорізноманіття, підтримка кліматичних та інших функцій лісів. І лише потім рубки. Ті, хто не загрожує лісам», — пояснює Гриник.
Нардеп Матусевич зі свого боку запевняє: подав свій законопроект (9516) безвідносно до планів чиновників на Банковій. «Про те, що ці зміни потрібні, я говорив ще, коли не було Шурми. Я прийшов у політику з цієї галузі та сказав: є дві речі, які треба впорядкувати. Перше – норма сезону тиші (заборона проводити заходи, які є джерелом підвищеного шуму в період розмноження тварин – «Головком»), ми це вже впорядкували. На період дії військового стану дію норми щодо сезону тиші зупинено. А друга – оцінка впливу на довкілля під час санітарних рубок. Коли є пожежа чи ураган, то негативний вплив уже відбувся і не треба чекати півроку, доки дадуть оцінку. Тому що пропадає деревина, яку можна використати. За шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні», - пояснює депутат.
Тут варто зазначити, що законопроект про відміну оцінки впливу на навколишнє середовище Матусевич дійсно подавав і раніше, у 2021 році (5408). Наприкінці цього проекту Головне науково-експертне управління й тоді зазначало: це сприятиме масовій вирубці лісів, зокрема у Карпатах, та створює корупційні ризики.
Голова екологічного комітету Олег Бондаренко («Слуга народу») зазначає, що кілька років тому справді були масштабні пожежі на Київщині, Житомирщині та Луганщині, і тоді процедура оцінки впливу на навколишнє середовище була значно складнішою. Але з кінця цього року, коли набуде чинності новий закон, який парламент ухвалив ще влітку (3227-IX), час для отримання оцінки зменшиться з семи до двох місяців.
Кому заважає оцінка на довкілля?
Матусевич зазначає, що пропонує скасувати оцінку впливу на довкілля тоді, коли сталися пожежі чи урагани, але це стосується, по суті, суцільних санітарних рубок і при цьому пропонується зняти обмеження площі рубок на 1 га, що діє зараз.
Оцінки проводять, щоб з'ясувати, чи взагалі доцільно щось рубати. Справа в тому, що в ув'язненні можуть бути суттєві обмеження: не рубати там, де знайшли червонокнижні види або після пожеж рубати спочатку ліси, що повністю згоріли, а там де є ще живі дерева — залишити їх, щоб вони дали насіння тощо. Тому для лісівників кожен висновок оцінки на довкілля — це потенційне обмеження, зменшення обсягів рубок і втрата коштів. Процедура ця проходить публічно, громадськість має можливість надавати зауваження, а остаточне рішення ухвалює Мінприроди.
Примітно, що на базі екологічного комітету Верховної Ради ще з початку року діє робоча група, яка вивчає законодавчі ініціативи щодо оцінки впливу на довкілля. І створили її ще до того, як з'явився законопроект Матусевича (9516), оскільки схожі пропозиції вже надходили, як зазначалось, і раніше.
«Фірми, які проводять оцінку впливу на довкілля, зазвичай кишенькові — міністерські. Зареєстровані невідомо де. Вони не знають, що на тих дільницях, щодо яких вони дають свою оцінку, і процедура отримання оцінки лише вимиває кошти з держбюджету», — переконана депутат Василевська-Смаглюк, яка була співавтором однієї з ініціатив щодо скасування оцінки.
Голова екологічного комітету парламенту Олег Бондаренко вважає, що саме зараз треба врегулювати лише ті проблеми у здійсненні оцінки впливу на навколишнє середовище, які стосуються пальників та наслідків ураганів: «Я сподіваюся, що за підсумками діяльності робочої групи у Комітеті нам вдасться знайти вирішення цих питань. А щодо спрощення або скасування оцінки в інших випадках здійснення лісогосподарської діяльності, то подивимося, як запрацює новий закон (вже прийнятий 3227-IX), який зменшує терміни та спрощує порядок оцінки впливу на навколишнє середовище. Можливо, нічого й не треба додатково міняти. Але все це має йти в комплексі з дотриманням наших євроінтеграційних зобов'язань і має бути узгодженим із громадськістю».
До згаданої робочої групи залучили також і екологів, зокрема Петра Тестова, керівника експертного відділу ГО «Українська природоохоронна група». Тестов вважає, що оцінка на навколишнє середовище має бути збережена: «Оцінка зменшує можливість лісівників зловживати санітарними рубками. Тому що частина їх відбувається незаконним способом, а частина — взагалі недоцільні. Якщо її скасують — багатогектарних рубок у Карпатах та інших лісах значно побільшає».
Щодо Карпат, то Матусевич, котрий до депутатства був директором Вигодського лісгоспу, пояснює своє бачення ситуації так: «У Карпатах є десь 250 тис. га лісів, які ростуть не у своєму типі лісу, їх знищують. короїд. Це деструктивні насадження, які висихають, ламаються. історія. Я розумію, що ви напишете «Матусевич хоче зрубати всі Карпати». Зрубують похідні деревостани та насаджують новий, стійкий до кліматичних змін. збираюся рубати дерева, я хочу впорядкувати законодавство, щоб у лісі господарювали логічно, збалансовано та з найкращим економічним ефектом».
Народний депутат Юлія Овчиннікова («Слуга народу»), яка є співголовою робочої групи, яка вивчає законодавчі ініціативи щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, поцікавилася в уряду, чи підтримує він скасування оцінки впливу на навколишнє середовище, яке пропонує нардеп Матусевич.
Мінприроди зі свого боку запропонувало внести деякі зміни до законодавчої ініціативи Матусевича. На думку громадських організацій «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група», пропозиції уряду можуть покращити законопроект. Але навіть так, порівняно з чинним законодавством, ситуація погіршиться.
«Наскільки нам відомо, законопроект отримав позитивне відкликання Мінприроди. Запропоновані зміни прискорять проведення заходів щодо лісовідновлення, збільшать надходження до бюджетів усіх рівнів, мінімізують прояви корупції», — зазначають у ДП «Ліси України», підтримуючи загалом аргументи Матусевича.
Депутат Овчиннікова акцентує увагу на тому, що громадськість та екоінспекція зараз фіксують проведення санітарних рубок із порушеннями: «Фактично зараз під їхнім виглядом часто здійснюється комерційна заготівля деревини. Щоправда, на майданах до 1 га. На шляху стоїть саме оцінка на довкілля. Скасування цієї оцінки для суцільних санітарних рубок призведе до збільшення масштабів рубок. І це насамперед Карпати! А аргументи про необхідність скасування через усихання лісів не витримують перевірки цифрами, адже офіційні дані свідчать — площі усихання щороку зменшується».
Спеціальна екологічна прокуратура на запит «Української природоохоронної групи» повідомила, що за останні кілька років у тих справах, які були направлені до суду та стосувалися суцільних санітарних рубок без оцінки впливу на навколишнє середовище, сумарно йшлося про майже 90 млн грн заподіяної шкоди навколишньому середовищу. . Екологи цієї громадської організації зазначають, що оцінка має превентивний ефект і якщо її прибрати взагалі, то масштаби збитків для довкілля будуть у рази більшими.
Чи заберуть Мінприроди функцію контролю?
Рубки, які зараз дозволені, мають відбуватись виключно під контролем Мінприроди. Відомство узгоджує плани таких рубок на 10 років. Законотворці ж пропонують передати ці повноваження Держлісагентству. Тобто лісівники узгоджуватимуть більшість рубок самі собі. У такому разі Мінприроди вже не впливатиме на ситуацію. І це непокоїть екологів.
«Нещодавно Держлісагентство подало на узгодження свій план рубок по Сколівській філії ДП «Ліси України». Тільки там вони хотіли зрубати майже 330 га, а це 1000 фур із деревиною природних карпатських лісів. Мінприроди ці плани не погодило. Якщо ухвалять законопроект 9516, то функцію узгодження у міністерства заберуть. І для багатьох видів рубок лісівники самостійно вирішуватимуть, що, де і як рубати», — пояснює небезпека біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник.
І ось статистика за цей рік, скільки погоджень заблокувало Мінприроди за станом на жовтень.
Представники організацій «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група» переконують: ідея законодавчих змін з'явилася у лісівників після того, як цього року під тиском громадськості Мінприроди не погодило лісівників кілька катастрофічних для лісів планів рубок у Карпатах. Якби їх узгодили — це мало згубний вплив на екологію.
По суті, якщо функцію контролю забирають із Мінприроди, то у громадян залишиться лише право на протест. Аналітик «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко зазначає: «Якщо проект Матусевича підтримає Верховна Рада, це спростить процедуру проведення рубок. Єдиною стороною, яка зможе виступити проти їх проведення, залишиться громадськість, але й не матиме достатньо інструментів, щоб цьому протистояти. Більше того, масштаби можуть бути такими, що громадський сектор та місцеві активісти просто не зможуть захистити ліси».
При цьому Мінприроди у своїй відповіді Юлії Овчинниковій наголосило, що підтримує позицію Матусевича забрати у них повноваження узгоджувати частину запланованих рубок.
«Щодо ідеї передачі повноважень за погодженням матеріалів лісовпорядкування від Мінприроди до Держлісагентства, то це призведе до того, що зникне будь-який незалежний контроль за проектуванням рубок. Ми вже маємо приклад із суцільними рубками рідкісного лісу, які є незаконними, але незважаючи на це їх масово планують», — резюмує співголова робочої групи Овчиннікова.
Представники екологічних організацій інформуватимуть громадськість про перебіг засідань робочої групи. Вони переконані: держава та суспільство не можуть допустити за жодних обставин створення акціонерного товариства «Ліси України». Це є причиною втрати контролю держави над лісами.
