Що станеться із російським флотом у Чорному морі після знищення десантного корабля «Новочеркаськ»?

Генерал-лейтенант Микола Олещук заявив про знищення російського корабля «Новочеркаськ» під час удару в Криму під окупацією.

Пізніше у Повітряних силах ЗСУ уточнили, що близько 02:30 26 грудня тактична авіація Повітряних сил атакувала крилатими ракетами великий десантний корабель Чорноморського флоту РФ «Новочеркаськ» у районі окупованої Феодосії та знищила його. Скільки і які ракети застосували — не уточнюють.

17 листопада спікер Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських сил оборони Російські військові змушені «триматися якнайдалі і значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» — зокрема було знищено 15 кораблів, 12 — пошкоджено.

З акваторії морського порту окупованої Феодосії вдень 26 грудня вийшли два російські військові кораблі, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Це сталося за кілька годин після того, як українські військові завдали удару по порту та десантному кораблю «Новочеркаськ» Чорноморського флоту Росії, який був там розташований.

Війна на Чорному морі: як Україна боролася з російським флотом і що буде далі

Командування Чорноморського флоту РФ вступило у повномасштабну війну з Україною, плануючи десанти, прориви на рейд Одеси, прибережні операції та постачання флангів військ. Для цього з Балтійського та Північного флоту перекинули 4 БДК (великі десантні кораблі — Ред.), батальйон морської піхоти з Каспію та Балтії, зазначає військовий оглядач Кирило Данильченко у матеріалі для ВВС Україна.

Але Україна — це країна з авіацією, ОТРК, важкими реактивними системами та з можливостями постановки мін, у тому числі дистанційної.

І легкої прогулянки проти українців не вдасться.

Хоча росіяни мали кураж перших днів з артилерійськими обстрілами Одеси, радіолокаційними дозорами біля українських берегів, пусками «Калібрів», швидким захопленням порту Бердянська та важким ударом крилатими ракетами по оперативному центру ВМС України в Очакові, після якого водолази діставали.

Однак невдовзі цей кураж закінчився.

І це незважаючи на те, що свого флоту Україна практично не має: один із катерів «Айлендів» — «Слов'янськ» — росіяни вразили протикорабельною ракетою Х-31, тральщик «Геническ» теж загинув, а флагман «Гетьман Сагайдачний» українці самі поклали на кіль у Миколаєві.

Втрати російського флоту

Що вже довелося пережити Чорноморському флоту Росії?

Удари безекіпажними дронами у морі. Наприклад, поразка БДК «Оленьогірський гірник» на рейді Новоросійська з тяжкими ушкодженнями (корабель із Північного флоту).

Удари «Точками» по інших ВДК у Бердянську: «Саратов» здетонував від пожежі так, що йому вивернуло аппарель (засіб вивантаження десантної техніки — Ред.), і корабель ліг на дно, а «Цезар Куніков» пошкодили так, що довелося ремонтуватися рік .

Спочатку поразка штабу ЧФ РФ дронами в центрі Севастополя, а потім — «приліт» крилатих ракет.

Знищення найбільшого нафтосховища на головній базі.

Підриви на мінах у відкритому морі та на рейді Севастополя.

Постраждав від ракет Гарпун буксир Василь Бех, разом із ЗРК Тор на борту.

Зрештою найвідоміший епізод — накриття парним залпом українськими протикорабельними ракетами «Нептун» флагмана крейсера «Москва» із сильною пожежею та затопленням. "Вбивця авіаносців" та "загроза для НАТО" загинув від класичних дозвукових ракет.

Було ще попадання підводним човном, носієм «Калібрів», і, водночас, попадання по ВДК «Мінськ», якому повністю «зрізало» надбудови — це ремонт на кілька років, якщо він взагалі можливий.

У ніч проти 26 грудня у місті Феодосія українська армія завдала ракетного удару та знищила великий десантний корабель «Новочеркаськ».

Дісталося й ракетним кораблям — просто біля причальної стіни керченського заводу «Затока» дістали малий ракетний корабель «Аскольд», а перед цим вивели з ладу інший носій ракет — «Великий Устюг».

На аеродромі «Сакі» — ймовірна поразка «Нептуном», переробленим під удари по землі, шести бомбардувальників Су-24 та чотирьох винищувачів Су-30.

Авіацію українці збивали і в небі над Чорним морем: потопили Су-24, який ставив міни далеко від берега, збили Су-30СМ російської морської авіації біля Миколаєва, пілот якого потрапив у полон. І був ще Су-34, що його збили біля Одеси.

(22 грудня Повітряні сили України заявили, що за один день збили одразу троє винищувачів-бомбардувальників Су-34 — Ред.) Катери також постраждали. «Раптори» та «Серни» топили як плавучу батарею для «Тора» і як пересувну вогневу точку проти безекіпажних дронів.

Закінчилося тим, що ЧФ РФ, побоюючись за власну безпеку, почав тралити шляхи біля Севастополя та ухвалив рішення про вихід на базу Новоросійська.

«Непотоплюваний авіаносець» Крим

Тобто після ударів по штабах, неодноразових атак дронами на рейді, ударів по сухих доках і причалів російські моряки усвідомили, що вони можуть закінчитися фізично.

І українські морські дрони стали підводними, а далі зможуть ставити міни. Виявилося, що навіть проти дозвукових протикорабельних та крилатих ракет авіаційного базування воювати важко.

Війна на Чорному морі вкотре показала, що у театрі бойових дій без шхер (малі морські скелі — Ред.), островів і бухт флот досить просто скувати.

У Першу світову війну не найсильніший турецький флот і важкий німецький крейсер «SMS Goeben» блокували російську торгівлю зерном та завдавали ударів Севастополю та Миколаєву. І кілька років ескадра Росії, яка багаторазово перевершувала ці чорноморські сили турків і німців, ловила порожнечу в морі.

У Другу світову німці перекинули до Причорномор'я та Приазов'я баржі, торпедні катери та кілька ескадрилій пікіруючих бомбардувальників та торпедоносців. І цього вистачило, щоби радянський Чорноморський флот тут втратив 32 човни, крейсер, 11 есмінців.

Тодішній флагман лінкор «Севастополь» німці загнали до Новоросійська та Поті, де він перетворився по суті просто на плавучу зенітну батарею — з 1200 моряків його екіпажу, ще 560 — направили до піхоти через непотрібність на борту.

Блокада

Російський флот залишається серйозною загрозою у Чорному морі та здатний на великі залпи «Калібрамі» та іншими ракетами

Водночас нинішній Чорноморський флот навіть попри всі втрати та частковий переведення до Новоросійська (де росіянам важче завантажувати «Калібри» на свої ракетоносці) все ще залишається серйозним супротивником.

І тут справа навіть не в тому, що у них вистачає носіїв крилатих ракет, є три підводні човни і можливість переганяти малі ракетні кораблі через канали і по річках — залп високоточної зброї у них, як і раніше, серйозний.

І навіть після того, як у росіян кілька тижнів може нікого не бути на бойовому чергуванні у Чорному морі, розгорнути своє угруповання Росія може швидко.

Схоже, що питання російських десантів зняла робота «Гарпунів» та «Нептунів». Та головною проблемою для України на морі стала блокада.

2021 року лише порт Чорноморська прийняв тисячу суден. Вся Велика Одеса (Одеса, Чорноморськ, Південний) приймала кілька тисяч суховантажів та танкерів. А зараз у рамках тимчасового коридору Україна святкує прохід лише 200.

Річкова логістика через Дніпро внаслідок бойових дій стала неможливою на покоління — втрачені мільйонні інвестиції та робота для тисяч людей.

Падіння експорту зерна на 30% та падіння експорту металу на 45% — це відчутно, це мільярди доларів.

Ризики страхування, «неустойка» власників суден замовникам роблять морську логістику в українські порти набагато дорожчими, незважаючи на те, що тимчасовий коридор трохи погасив пожежу в цінах на тонну вантажів із 60 до 40 доларів.

Зрештою, зберігається суто військова загроза — постановка мін, прильоти ракет, активність морської авіації росіян, протидесантні та протидиверсійні заходи. Це те, на що Україні треба витрачати сили.

Саме тому Туреччина, Болгарія та Румунія підписуватимуть меморандум про розмінування.

Необхідно розширювати тимчасовий коридор, перевалку через Ізмаїл та інші річкові порти, унеможливити огляд торговельних суден у відкритому морі за допомогою вертольотів з кораблів росіян.

Україна, яка критично залежить від продажу сировини, імпорту технологій та машинобудування, має контролювати свої морські ворота.

До цього ще далеко, і росіяни становлять серйозну загрозу для судноплавства у регіоні. Але евакуація із Севастополя та відмова від активного патрулювання в морі — це перші дзвіночки того, що у Чорному морі у Москви проблеми.