В економічному плані снаряд можна розглядати як товар, у якому Україна може досягти повної локалізації у найкоротші терміни.
А це означає, що кожна гривня, витрачена на закупівлю снарядів, не просто залишиться в Україні. Але й призведе до економічного зростання на одну гривню!
І якщо держава витратить на закупівлю снарядів – 1-2-3 млрд дол, контролюючи при цьому собівартість у всьому ланцюжку виробництва, то це призведе до зростання ВВП саме цієї суми закупівлі. При цьому значна частина цієї суми повернеться до бюджету у вигляді різних податків від самого ланцюжка виробництва до податків із приватного споживання працівниками галузі.
Взагалі весь сектор ВПК України може генерувати значну частину місцевої складової, До речі, будівництво фортифікаційних споруд має аналогічну максимальну місцеву складову, бо Україна має бетон і метал. І такого рівня місцевої складової не можуть сягнути навіть цивільні сектори промисловості.
Навіть будівництво доріг.
І знаєте, мені дивно, що цього не розуміють люди в ОП, які доводять, що будівництво доріг впливає на зростання економіки, але при цьому не розуміють аналогічних процесів в інших галузях.
І найбільший парадокс цієї ситуації, що у нас у сфері ВПК розвивається напрямок із найменшою місцевою складовою – безпілотники. Тому що майже всі комплектуючі – це імпорт. Відповідно країни-експортери цих комплектуючих піднімають економіки своїх країн за рахунок нас.
Також я багато разів чув звернення нашого президента до союзників, але жодного разу не бачив наголосу на економічних аспектах виробництва зброї на Заході. Тобто він жодного разу не говорив нашим союзникам, що виробництво зброї для України потрібне не лише задля збереження демократії, а й з економічних причин. Тому що так само снаряди в США виробляються з максимальною місцевою складовою.
І тому мене дивує, як за 2 роки війни не можна було зрозуміти цих речей, при цьому бездарно проїдаючи гігантські обсяги західної допомоги.
