Три місяці тому розпочалися закупівлі «Державного оператора тилу». Очевидно, що реформа щодо речового забезпечення Міністерства оборони виглядає переконливою. Але бізнес вчиться шукати дірки у правилах.
За даними «Державного оператора тилу», який проводить закупівлі для Міноборони з кінця 2023 року, економія склала 2,9 млрд грн на контрактах з постачання речового забезпечення, одноразового посуду та палива на загальну суму 12 млрд грн. Економія в цьому випадку – це зменшення цін порівняно з попередніми закупівлями самого Міноборони.
Також очевидним є прогрес і в успішності процедур — «ДОТ» скасовує закупівлі вдвічі рідше, ніж Міноборони. За підрахунками військової закупівлі Неллі Стельмах, у Міноборони загальний відсоток неуспішних/скасованих лотів був понад 30%. А у «ДОТу» – 15%.
Натомість, за спостереженнями «Наших грошей», бізнес пристосовується до жорстких правил «ДОТу».
Це особливо помітно, як фірми відмовляються від своїх перемог на аукціонах. Наприклад, така ситуація прямо зараз відбувається на торгах за бойовими підсумками на загальну суму 200 млн. грн.
Цей тендер на різні види підсумків розбито на 10 лотів. І майже кожному з них конкуренція становить близько 10 фірм. Однак таке враження, що учасники на аукціоні відчайдушно торгуються, а потім досягають якихось домовленостей між собою та відмовляються від дешевших пропозицій. Це робиться за рахунок ненадання певних тендерних документів.
Наприклад, «Харківський завод засобів індивідуального захисту» у лоті №1 за підсумками А-30, Вид 5 впав з очікуваної ціни 15 млн. грн. до 8,67 млн. грн. і з цим результатом здобув перемогу на аукціоні. Замовник виявив, що фірма не надала у складі тендерної пропозиції виписку з ЄДРЮЛ і дав передбачені законом 24 години на надання цього документа. Завод зрештою надав його і уклав угоду за своєю аукціонною ціною 289 грн за підсумки, що було на 43% дешевше за очікувану ціну лота.
У наступному лоті №2 за такими ж підсумками «Харківський завод» переміг із такою самою знижкою 43% (23,12 млн грн) і так само не надав одразу виписку з ЄДРЮЛ. Але цього разу, коли замовник надав фірмі добу додавання документа, фірма відмовилася це. Відповідно, вона була відхилена з торгів і замовник перейшов до оцінки наступних учасників.
Однак такі також не додали документи, які не були подані у складі пропозицій. Наприклад, фірма «Анва» (28,73 млн грн) не захотіла надавати довідку про виконання аналогічних угод, яку мала б зробити сама. Тобто це не довідка, яку отримують у якихось державних бюрократів, а фірма просто мала б сама повідомити про свої контракти. Але не захотіла. Ще один учасник «Екстрім-текс» не схотів подати дані про фінансову звітність.
В результаті таких відмов черга дійшла до ТОВ «Швейна фабрика «Галант», чия пропозиція 38,40 млн грн вже всього на 4% дешевша за очікувану вартість. Різниця із переможцем аукціону «Харківським заводом» становить 15 млн грн. Тобто, це та сума, яку «Державний оператор тилу» буде змушений заплатити лише за те, що перший переможець аукціону відмовився від свого результату. А якщо і «Галант» відмовиться підвантажувати документи, які він також «передбачливо» не завантажив відразу, то перейдуть до ще дорожчої пропозиції.
Зазначимо, що «Харківський завод» зробив усе за законом. Фірма надавала забезпечення пропозиції у розмірі 1% від очікуваної ціни лота. якщо фірма з якихось причин просто не виправляє нестачу своєї пропозиції протягом 24 годин, тоді гарантію у неї не відбирають. Відповідно завод, який відмовився завантажувати виписку з ЄДРЮЛ в одному лоті тендеру і завантажив в іншому, діяв абсолютно навмисне.
На жаль, це законна поведінка (хіба що уряд придумає якийсь запобіжник, на кшталт відбирати банківську гарантію при ненадання документів через 24 години, але це навряд чи; або правоохоронці отримають дані негласних розшукових дій щодо змовників, але це ще менш ймовірно; ну і не сподіватися на АМКУ, який здатний не помітити будь-який картель перед носом). Тому станом зараз у «Державного оператора тилу» немає особливих важелів впливу. Хіба що на наступні торги ще більше зменшити очікувану вартість підсумків, щоб зменшити маржу для картельних змовників.
