Як Дубневич потрапив на лаву підсудних

Кейс братів Дубневичів із розкрадання газу на ТЕЦ правоохоронці вважають одним із найскладніших у сфері економіки

Енергетика завжди була ласим шматком для потенційних корупційних схем. «Газова справа» Онищенко, справа «Роттердам+», справа «Центренерго» — усі ці історії, на думку НАБУ та САП, завдали країні величезної шкоди.

Такі кейси виглядають особливо ганебними з огляду на нинішні проблеми України у цій сфері: замість розвитку галузі вона роками ставала джерелом для корупційних зловживань.

Кейс братів Дубневичів із розкрадання газу на ТЕЦ правоохоронці вважають одним із найскладніших у сфері економіки. І не дивно, адже йдеться про 2 млрд грн імовірно вкрадених державних коштів, причетності колишнього нардепа та постійні спроби затягнути розгляд справи.

У чому суть цієї схеми і як така історія може відбиватися на нашому сьогоденні — йтиметься далі.

З чого все почалося?

У 2016 році Національна комісія (НКРЕКУ) звернула увагу на закупівлю газу для Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ на Львівщині. НКРЕКУ вирішила провести позапланову перевірку діяльності цих ТЕЦ — виявилося, що енергокомпанії, які керували ТЕЦ, використали пільговий газ, що придбав у «Нафтогазу», не за призначенням.

Сторона звинувачення стверджувала, що при закупівлі газу для ТЕЦ ці енергетичні компанії створювали видимість, що сировина потрібна для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. Адже, щоб зменшити ціни в платіжках для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами — іноді втричі дешевше, ніж для інших споживачів. Але компанії використовували газ для того, щоб продавати згенеровану електроенергію ДП «Енергоринок», а не виробляти тепло для населення.

Внаслідок цього прибутковість виробництва електрики ТЕЦ перевищила 60% (проти 3-5% закладених у тариф НКРЕКУ).

Розслідування розпочалося ще у грудні 2016 року, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. Як стверджують детективи НАБУ, газ на ТЕЦ крали протягом двох періодів - у 2013-2015 роках та 2016-2017 роках.

Головний фігурант справи — один із братів та колишній нардеп Ярослав Дубневич. Саме Ярослав та Богдан Дубневичі в той період були кінцевими власниками підприємств, які керували ТЕЦ — ТОВ «Енергія», ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ». У 2019-2020 роках вони переписали компанії на своїх синів. До речі, інша компанія, яка їм належить, фігурує у справі про нелегальний видобуток піску на 21 млн грн.

Протягом 2013-2015 років ці підприємства уклали низку договорів щодо закупівлі у НАК «Нафтогаз» природного газу для виробництва теплової енергії для населення. Обсяг постачання газу протягом цих років становив понад 300 млн куб. м на суму понад 1,4 млрд. грн.

Під час другого епізоду в 2016-2017 роках було укладено договорів з НАК «Нафтогаз» на понад 700 млн грн про закупівлю понад 150 млн куб. м газу для постачання тепла до міста Львівської області.

Натомість ТЕЦ генерували електроенергію та продавали її ДП «Енергоринок». Внаслідок таких махінацій «Нафтогаз» отримав сукупно близько 2,1 млрд грн збитків, а підконтрольні Дубневичам ТЕЦ, навпаки, отримали надприбутки.

Хто причетний, окрім Дубневича

У злочинну змову, за версією сторони звинувачення, вступив менеджмент цих компаній під керівництвом Ярослава Дубневича. До кола обвинувачених входять: екс-директор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин, екс-директор ТОВ НВП «Енергія- Новояворівськ» Олександр Олексюк.

П'ятьом фігурантам справи повідомили про підозру за першим епізодом ще 2018 року, а за другим — 2020-го.

Сам Ярослав Дубневич отримав підозру лише 10 жовтня 2023 року, ставши шостим фігурантом. У НАБУ він так і не з'явився, тому 17 жовтня був оголошений у розшук, а 13 листопада його заочно заарештував Вищий антикорсуд. Тим часом Богдан Дубневич не фігурує зовсім у справі — йому навіть не повідомили про підозру.

Посадовцям компаній та Дубневичу інкримінують заволодіння газом на понад 2,1 млрд грн та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. Як стверджує звинувачення, Ярославу Дубневичу вдалося «відмити» понад 450 млн. грн. Спочатку він вивів ці кошти в офшори, а потім гроші маскували та переказували назад в Україну — ніби іноземні інвестиції в зелену енергетику.

Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній голова САП Назар Холодницький стверджував, що брати Дубневичі не причетні до газових махінацій на ТЕЦ у Львівській області.

Справі вже понад вісім років. Чому так довго?

Від перевірок НКРЕКУ до обвинувального акта в суді минуло три роки, а судовий розгляд триває вже п'ять років. TI Ukraine відслідковувала цей кейс від самого вручення підозр: відзначимо часті неявки учасників справи, відмови об'єднувати епізоди і навіть закриття провадження через «поправку Лозового».

НАБУ вважає справу однією з найважчих у сфері економіки, оскільки в рамках досудового розслідування довелося звертатися до дев'яти країн, серед яких Швейцарія, США, Кіпр, Латвія, Словаччина, Канада та Маршаллові острови.

Ще було кілька спроб відібрати справу у ВАКС, проте апеляційна палата відмовилася це робити. Після вже третього перегляду підсудності з ініціативи самих суддів Апеляційної палати ВАКС зробила висновок, що всі ці спроби полягали в незгоді з попередніми відмовими. А коли у серпні 2022 року перший епізод справи закрили та відновили знову, отриманий прогрес було втрачено, бо справу мали розпочати слухати заново.

Не прискорив розгляд справи та об'єднання двох епізодів в один, який передали до ВАКС у січні 2023 року. Наразі провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду, а з 2016 року правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд має дослідити перед винесенням рішення.

Що зараз із ТЕЦ?

Компанії Дубневичів «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ» вартістю 800 млн грн досі перебувають під арештом. Також заарештовано 2,3 млн. євро, що належать близькому оточенню екс-нардепа Ярослава Дубневича.

У червні 2018 року САП просила передати обидві ТЕЦ в управління АРМА. Тоді слідчий суддя Солом'янського райсуду Києва погодився — і за чотири місяці Агентство знайшло тимчасового керуючого «Гарант Енерго М».

Однак після цього керуючий «Гарант Енерго М» зіткнувся із саботажем власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, власники демонтували обладнання, знищували технічну документацію та постійно намагалися через суд повернути собі контроль над активами.

У вересні 2019 року закінчився договір управління активами з керуючим «Гарант Енерго М», тому було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого керуючого для генерації енергії та обрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтенатива-Т-ХХI»). Щоб продовжити управління ТЕЦ, «Гарант Енерго М» мав виконати низку умов, зокрема звітувати про підготовку до початку опалювального сезону, а також погасити заборгованість із заробітної плати. Однак зробити це не вдалося: компанія заборгувала перед «Нафтогазом» і не виплатила борги із зарплати.

Зрештою дві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло», мовляв, саме через заборгованість із зарплати. Нещодавно з тієї ж причини зняли арешт із коштів ТОВ «Енергія-Новий Розділ».

Саме ця справа стала одним із драйверів запровадження процедури «виключного» управління заарештованими активами, яка визначена у ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дозволило уряду передавати в управління арештовані об'єкти критичної інфраструктури, такі як ТЕЦ, щоб уникнути проблем з їх функціонуванням.

Що далі?

Незабаром справа має перейти на етап розгляду по суті. TI Ukraine вважає, що справедливий і неупереджений розгляд цієї справи є надзвичайно важливим. Адже йдеться про вплив на добробут мешканців українських міст, а у справі фігурує колишній народний депутат із багатомільйонними заплутаними схемами.

Рішення не варто чекати дуже швидко, оскільки матеріали кейсу вже розтягнулися більш ніж на 300 томів. Хіба що окремі обвинувачені укладуть із прокурорами угоду, а ВАКС її затвердить. У разі обвинувального вироку фігурантам справи «світлять» серйозні терміни — за сукупністю всіх злочинів, що інкримінуються, покарання може досягти до 15 років в'язниці.

Ярослава Дубневича паралельно звинувачують у заволодінні 93 млн грн «Укрзалізниці». Так, за версією сторони звинувачення, група посадових осіб «Укрзалізниці» разом із підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів для закупівлі стрілочних переказів.

Дубневич нібито особисто лобіював виділення коштів певним підприємствам, що призвело до переплат. Ця справа також досі на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

Результати судового розгляду цієї справи обіцяють бути цікавими як у питанні процесу збирання доказів, і з боку матеріального права. І це може мати стримуючий ефект для тих, хто хоче так само наживатися на тарифній державній політиці.