Як нардепи з «академіками» роками наживали на державній землі десятки мільйонів не гривень

Хтось контролює та використовує «в темну» сотні тисяч гектарів державної землі, якою нібито користується Нацаакадемія аграрних наук, і як її виводять у приватну власність.

Почнемо з короткого екскурсу. У володінні держави досі залишаються сотні тисяч гектарів землі – близько 800 тис. Це, звісно, ​​не 10 млн га, які офіційна статистика до 2020 року "малювала" на балансі держави, коли половину тих земель уже вивели у приватну власність. Однак це все ще величезний ресурс

Що таке 1 га? Приблизно одне футбольне поле. Тобто держава – номінальний власник 800 тис. футбольних полів, а загалом це територія Чернівецької області.

Знаходяться ці землі у постійному користуванні різних державних інститутів. Найбільшою серед них є Національна академія аграрних наук (НААН). За масштабами це «держава у державі», яка донедавна розпоряджалася майже 500 тис. га.

Ці землі регулярно потрапляли у корупційні скандали. Рік тому держава почала вилучати частину земель із ведення академіків і тепер передає їх Фонду держмайна (ФДМ). Останньому уряд передало вже понад 210 тис. га з Нацаакадемії, понад 270 тис. га залишаються в НААН. Процес передачі продовжується.

По-перше, частина земель НААН наразі в окупації. До передачі до Фонду держмайна ця цифра досягала 97 тис. га, з них у Криму – 25 тис. га.

По-друге, із земель академії збирають корупційну ренту депутати, правоохоронці та інші ділки. Доходить до абсурду. Наприкінці 2022 року в парламенті створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка мала навести лад із землею НААН. Усе закінчилося затриманням голови цієї ТСК, депутата від «Слуги народу» Анатолія Гунька. Його впіймали на одержанні хабара у справі, де фігурують землі академії.

По-третє, до 100 тис га, точна цифра невідома, чи могли бути виведені з державної власності обхідними шляхами. Раніше ЕП писала, як землю одного з господарств НААН біля Дніпра намагаються привласнити колишні «приватівці». Таких історій ще багато.

Під час підготовки матеріалу ЕП провела до 20 публічних інтерв'ю та розмов off the rec. Частина депутатів аграрного комітету парламенту, зокрема його голова Олександр Гайду, та Офіс президента проігнорували питання ЕП.

Агрохолдинг для академіків З чого складається НААН

НААН є правонаступницею аналогічної установи, яка народилася сто років тому в нетрях СРСР. Після його розпаду українські дослідники-аграрії почали прокладати самостійний шлях та набули статусу самоврядної наукової організації.

Що означає цей статус? Вищим керівним органом НААН є загальні збори академіків. На ньому обираються члени президії та президент академії, які керують апаратом та мережею сотень господарств по всій країні.

НААН підпорядковується Кабміну та звітує перед ним. Керівництво академії самостійно визначає свою структуру, вирішує науково-організаційні питання та головне – контролює усі кадрові питання у підлеглих господарствах, які мають у постійному користуванні сотні тисяч гектарів землі. Це і є джерелом необмежених можливостей, яке перетворило НААН на «корупційне болото».

Звідки пішли ці історії? У Радянському Союзі не хотіли сильно морочитись і просто дали землі всім відомствам, які тільки могли бути. Армії, пенітенціарній службі, аграрним університетам. Те саме з НААН. Щоб вона могла фінансувати себе, їй давали землю в комерційне управління. Усі знали, що вона надмірна”, – пояснює народний депутат із „Слуги народу“ Мар'ян Заблоцький.

Якщо максимально спростити, то господарства НААН поділяються на два типи: держпідприємства та наукові установи. Перші ведуть господарську діяльність та самі себе забезпечують. Другі переважно одержують фінансування з державного бюджету через академію. Обидві групи мають землю, але більша її частина – у користуванні держпідприємств. У наукових установ – лише десятки тисяч гектарів.

До передачі господарств до Фонду держмайна, яке стартувало у 2023 році, у НААН було близько 270 господарств, у тому числі понад 170 державних підприємств, кожне з яких мало у користуванні від 2 тис. до 20 тис. га землі.

Довідка. Право постійного користування – це безстрокове право володіння та користування ділянкою, яка перебуває у державній чи комунальній власності. Користувачі (переважно держпідприємства) сплачують до місцевих бюджетів символічний податок: 1% від нормативно-грошової оцінки (НДО) ділянки. Ті, хто орендує землю на ринкових умовах, платять у середньому близько 8% від НДО.

«Неакадемічні» схеми: як і хто використовує державні землі

У 1990-х та на початку 2000-х років, коли аграрний сектор в Україні тільки піднімався з колін і до земель Нацаакадемії нікому не було справи, у цих господарствах правили бали переважно їх директори та керівники НААН.

Одна з перших зухвалих спроб зазіхання на землі «академіків» сталася за часів президентства Януковича. Тоді компанія дочки бізнесмена та політика Сергія Тарути «Торговий дім „Украгропром“ отримала понад 110 тис. га землі НААН у довгострокову оренду. Після зміни влади та керівництва академії уряд скасував це рішення. Землю повернули, але загальної картини це не змінило.

Згодом землі НААН перетворилися на стабільне джерело корупційної ренти для тих представників влади, які змогли «схилити» академіків до співпраці, отримати над землею контроль та використовувати її «на темну». У НААН непублічно цих контролерів називають «інвесторами», а правоохоронці – «кураторами».

Як це працює? Для доступу до землі потрібний контроль над держпідприємством Нацаакадемії, тобто над директором, але його призначає та звільняє керівний апарат НААН. Отже, для отримання контролю «інвестор»-«куратор» має увійти у змову з керівництвом академії. За словами директора одного із господарств НААН, для цього зазвичай використовується аргумент сили.

«Як „інвестор“ входить? Відносно президента НААН порушується кримінальна справа, через яку на нього тиснуть, знімають директора потрібного підприємства і ставлять керівника «інвестора». Він неофіційно залучає туди певні кошти, а за збирання врожаю їх примножує. Потім більшу частину врожаю так само неофіційно забирає та заганяє підприємство у борги. Потім подає на підприємство до суду, щоби далі з ним співпрацювати та його контролювати”, – пояснює співрозмовник ЕП.

Інвестор може залучити свої кошти або домовитися з певною агрофірмою, яка йому платитиме за користування землями академіків. Ставленник-директор, натомість занижуватиме врожайність державного підприємства та фіксуватиме збитки.

Середній «цінник» за можливість обробляти державні землі із системи НААН становить 100-150 дол. за га, розповідають джерела ЕП на аграрному ринку.

За оцінками одного із чиновників в уряді, керівництво НААН контролює 30-35% господарств. Інші підприємства мають «кураторів», які використовують землю на власний розсуд і діляться з Нацаакадемією корупційною рентою.

«У більшості випадків намагаються влізти народні депутати, нинішні та колишні. Заходять правоохоронці, починаючи із СБУ та закінчуючи Нацполіцією. Часто вони лише «гвинтики» для депутатів. Лезуть усі, хто може давити на президента НААН, на президію”, – зазначає керівник одного з господарств НААН.

Колишній керівник одного з господарств, котрий близько 15 років працював у структурі Національної академії, каже, що частина директорів НААН, яким уже за 50-60 років, йдуть на співпрацю з новими господарями.

«У мене є кілька друзів, яким дзвонили (від керівництва НААН – ЕП) та питали, чи хочуть вони й надалі „робити“ директорами господарств. Якщо хоче, то йому кажуть: «До тебе прийде людина, ти їй, «будь ласка», виділили в обробку 1000 га або 1500 га землі і все буде добре», – розповідає він.

«Приходить чоловічок із якоїсь фірми з транспортом, комбайнами, з усім на світі, оформляється договір надання послуг із насінням, посівом, усім. А наприкінці сезону ці 1000 га землі «відлітають у повітря». Як? Був соняшник по 30 центнерів (врожайність – ЕП), вони забрали більше половини, по колу з тих полів лишилося 8 центнерів. Приїхала, наприклад, комісія з НААН, нічого не побачила, отже, все нормально, ти свій «хлопець», – додає співрозмовник.

Керівники державних підприємств несуть персональну відповідальність та «підвісити» їх можуть і керівники НААН, і правоохоронці.

Заступник начальника департаменту СБУ Анатолій Лойф цікавиться сівозмінами, що відбувалися на землях НААН. За даними «Слідство.Інфо», Лойф замінив на посаді Артема Шило, екс-главу так званого економічного підрозділу служби. Журналісти виявили, що мати Лойфа, викладачка іноземних мов, придбала елітну нерухомість у Києві та передмісті.

Такі листи НААН отримувала від відстороненого голови економічного підрозділу СБУ Артема Шила, якого зараз підозрюють в організації схеми заволодіння майже 100 млн. грн. на закупівлях в «Укрзалізниці»

Втрачені 100 тисяч футбольних полів

Щоб збагачуватись на землях НААН, ними можна не володіти. Проте деяким далекоглядним «інвесторам» цього було мало, і вони виводили ділянки у приватну власність. Дві такі публічні справи зараз розслідує НАБУ.

Перша історія стосується виведення майже 1 тис. га землі дослідницького господарства НААН «Дмитрівка» на Київщині. Внаслідок сумнівних операцій ці площі у 2018-2019 роках відійшли агрокомпанії «Світанок» Тетяни Засухи – колишнього депутата від Партії регіонів. Це не всі землі, які втратило держпідприємство, і цю історію ЕП ще докладно опише в окремому матеріалі.

Друга історія – про заволодіння 2,5 тис га на Сумщині, які були у користуванні ДП «ОХ „Іскра“ та ДП „ОХ „Надія”. Одним із фігурантів справи є колишній аграрний міністр Микола Сольський. За даними НАБУ, в обох випадках використовувалася схема безоплатної приватизації земель оташниками за сприяння Держгеокадастру.

Ще один кейс – спроби колишніх «приватівців» прибрати до рук 15 тис. га землі дніпропетровського ДП «Наукова», яке було передано в управління ФДМ. Втім, ці справи не демонструють справжні масштаби катастрофи.

«Багато землі, яка враховується в НААН, та частина тієї, яку „злили“ Фонду держмайна, це „пустушки“. Академія приховує цю інформацію. Ми (директори господарств – ЕП) не можемо списати цю землю. Вона у нас значиться на балансі, а використовує її інший бізнес із документами на право власності. Держгеокадастр за ці роки багато «попиляв», – зазначає керівник одного із господарств НААН.

За його оцінками, до 100 тис га, які перебувають у користуванні академіків, держава вже втратила. У держорганах та НААН цифри вважають за краще не називати.

«Фактами незаконного вилучення та безпідставної передачі земель підприємств та установ ведення НААН займаються правоохоронні органи. Після ухвалення остаточних судових рішень можна буде порахувати точну площу спірних земельних ділянок”, – наголошується у письмовій відповіді президента НААН Ярослава Гадзала для ЕП. Він зазначив, що господарства ведення НААН є лише користувачами, а володіє цими землями держава через Держгеокадастр.

Під час одного із засідань згаданої ТСК, яка мала розслідувати діяльність НААН, заступник голови Держгеокадастру Ярослав Штикер повідомив депутатам, що до земельного кадастру не внесено дані щодо 38 тис га земель Нацаакадемії.

«Основні причини відсутності (даних – ЕП) – вилучення, припинення права постійного користування та, ймовірно, безпідставна передача органами місцевого самоврядування та виконавчої влади частині ділянки», – визнав він.

Непрямо про наявність багатьох спірних ділянок свідчить і презентація ФДМ, яка містить дані останньої інвентаризації державних земель. Цей документ фонд презентував депутатам аграрного комітету у березні. Він є у розпорядженні ЕП.

В одному зі слайдів презентації зазначається, що з усієї державної землі, яка знаходиться в управлінні фонду, 98 тис га обтяжені судами та кримінальними провадженнями. У Фонді державного майна зараз є 386 тис. га землі і з них лише 210 тис. га – це господарства, які передала НААН.

Народні депутати

«Під столом стояв пакет. Я навіть не знав, що у тому пакеті, мені навіть не цікаво це було. І те, що там гроші, я побачив, коли почав перераховувати їх”, – так народний депутат із фракції „Слуга народу“ Анатолій Гунько під час обрання йому запобіжного заходу у ВАКС намагався пояснити природу ймовірного хабара, який знаходився біля його ніг у момент затримання співробітниками НАБУ та СБУ.

Саме з ініціативи Гунька наприкінці 2022 року у Верховній Раді було створено тимчасову слідчу комісію з питань розслідування фактів корупції в НААН. Він же її очолив, але працювала вона недовго. У серпні 2023 року депутата затримали зі згаданим пакетом із 85 тис дол, який, як зазначає слідство, він отримав від ТОВ «Агро-флор 2019».

«Тобто 100 (імовірно, доларів за гектар – ЕП) на підприємство офіційно та 150 нам із силовиками. Ну, можна 130. Як правило, як тільки заходите в обробку, там 50-30% (ймовірно, аванс - ЕП). Можна 30, 50 з гектара (мабуть, доларів – ЕП). А там далі силовикам дам, щоби одразу менше бігали”, – так Гунько пояснював представнику фірми, що треба для отримання земель НААН в обробку. Ці діалоги з матеріалів справи наводяться у виявлених у судових рішеннях та відеоматеріалах НАБУ.

«Розмови з цією людиною були справді, це факт, я не заперечую цього. Але те, що ми говорили, ми ще досліджуватимемо… Ніхто не говорив, на жодному відео немає про те, що є гроші, які я прошу. Навіть у титрах цього немає”, – зазначає у коментарі ЕП сам Гунько.

За версією слідства, народний депутат запропонував компанії взяти в оренду 1700 гектарів державної землі господарства із системи НААН – ДП „ДГ „Тучинське“ у Рівненській області. З матеріалів справи відомо, що він пообіцяв призначити на цьому держпідприємстві свого керівника, а той мав укласти договір із агрофірмою для «легалізації» обробки держземель – договір про надання послуг або постачання сільгосппродукції.

З матеріалів судової справи випливає, що загальна сума хабара Гунька становила 221 тис дол – 50 дол за га у вигляді авансу перед обробкою ріллі (85 тис дол за 1 700 га), решта – 80 дол за га – після збирання врожаю. Отримані гроші, як пояснював Гунько представнику агрофірми, буде поділено між ним, президентом НААН, співробітниками Нацполіції та головою Рівненської облдержадміністрації, зазначається у матеріалах слідства.

Співрозмовники видання в НААН та парламенті кажуть, що подібні схеми «слуга» застосовував і на інших державних підприємствах із ведення академії. Записи розмов у розпорядженні детективів це підтверджують: депутат та його помічники переконували агрофірми, що можуть надати будь-які ділянки у будь-якому регіоні на вибір та називали розцінки. Вони також вихвалялися, що вже отримували такі платежі, і що Гунько із партнером самі займаються обробкою земель державних підприємств у Черкаській, Вінницькій та Чернігівській областях.

«ТСК створювалася саме для того, щоб зібрати більше компромату на президію, а потім підгрести більше підприємств під себе», – каже директор одного з держпідприємств НААН.

«Гунько просто „до безумства“ нахабний. Це просто бульдозер. Він викликав директорів на ТСК і за депутатів, хлопчиків і дівчаток по 28-30 років, закинувши ногу на ногу, дорікав: «Чому в тебе такий маленький урожай? Ти країну губиш». А потім виходять за лаштунки, Гунько каже: «Ось дивися, Васю, якщо ти не будеш це і це робити, втратиш роботу. А хто в 50-60 років цього хоче? – емоційно розповідає один із колишніх керівників господарства зі структури НААН.

Сам Гунько у коментарі ЕП усе спростовує. «Сказати, що я міг впливати на директора чи на когось – це речі не дуже реальні… Давати їм якісь команди тощо – як мінімум, у мене не було на це повноважень ні як у голови ТСК, ні як у народного депутата… Вони займалися тіньовим обробітком ґрунту… Директори – це свого роду бізнесмени на місці… Силовики з ними працюють, ще хтось там працює. Податків немає, все засівається”, – каже депутат.

Він наголосив, що збитки на підприємствах Нацаакадемії – це відповідальність її президента. «Саме він призначає директорів, тільки він своїм підписом… Так, керівництво НААН не впливає на саме господарство, але фінансовий звіт за рік отримує президент, він його затверджує. Чому підприємство показує збитки три роки, а його директор продовжує працювати? - Запитує Гунько.

Загалом надання землі академіків у тіньову оренду – популярна на ринку послуга. Вільну землю в Україні, особливо в єдиних масивах, важко знайти, тож завжди є попит від агрофірм, які мають технічний ресурс для її опрацювання. «Багато депутатів переживають через передачу землі Фонду держмайна. Вони ж взяли аванс у фермерів, а гарантувати, що ті зберуть урожай, не можуть. Потрібно йти домовлятися у фонд”, – пояснює ЕП власник однієї з аграрних компаній.

Список підприємств в управлінні НААН, які керівництво академії не контролює. Земельний банк – 93,5 тис. га. Ці господарства уряд поки що не передає Фонду держмайна.

Академіки 

Реалізувати більшість згаданих схем без відома керівництва НААН навряд чи можливо.

У липні 2023 року СБУ прийшла з обшуками до чинного президента академії Ярослава Гадзала. Причина – підозра у передачі 150 тис га земель академії в обробку приватним особам, а це на той момент третина зембанку НААН. За оцінкою СБУ, такі схеми могли приносити її учасникам до 20 млн. дол. прибутку на рік. Тобто, середня «ціна» одного гектара могла становити близько 130 дол, що сходиться з оцінками співрозмовників ЕП.

Однак, продовження у вигляді порушених справ ця історія, схоже, не отримала. Принаймні знайти їх у публічному доступі журналістам не вдалося. У Єдиному реєстрі судових рішень ЕП знайшла два кримінальні провадження, в яких як підозрюваний і обвинувачений фігурував Гадзало. Обидва стосуються можливого надання неправомірної вигоди на користь чинного президента НААН.

Перше – звинувачення президента у отриманні неправомірної вигоди у вигляді отриманого у користування авто від одного з директорів держпідприємств нібито за сприяння у наданні статусу академіка НААН директору.

Друге стосувалося надання можливої ​​неправомірної вигоди у вигляді коштів від агропідприємства з Чернігівщини – СТОВ «Батьківщина».

За даними слідчих Нацполіції, у 2016-2020 роках СТОВ «Батьківщина» обробляло землі ДП «ДГ Таврія» у Запорізькій області. Тому компанія нібито мала право першочергового придбання вирощеного врожаю. За даними слідства, контролював СТОВ «Батьківщина» екс-депутат від Блоку Петра Порошенка Олег Дмитренко, який після обрання до парламенту у 2014 році переписав компанію на батьків.

Згідно з ухвалою суду, у лютому 2020 року Гадзало нібито звернувся до Дмитренка і заявив, що для продовження обробки земель ДП «ДГ Таврія» компанія має надати йому 4 млн грн. Після цього Гадзало нібито «надав телефон та контактну особу для здійснення перерахування коштів на банківський рахунок підконтрольного президенту НААН приватного підприємства».

Цим підконтрольним підприємством виявилася приватна агрофірма «Наукова» із Львівської області. 20 лютого 2020 року 4 млн грн було переведено від СТОВ «Батьківщина» на рахунок ПА «Наукова». Цю фірму справді не можна назвати чужою президентові НААН.

Директором та власником цієї фірми є Богдан Гребенко із міста Городка. У цій же фірмі не один рік працює дружина Ярослава Гадзала Галина, про це йдеться у деклараціях президента НААН. У дружини Гадзала також є спільна фірма з Гребенком – «Виробничо-торгове підприємство „Украгроімпекс“. ПА «Наукова» також має у користуванні понад 3,7 тис. земельних ділянок у Львівській області.

Однак вина Гадзала не була доведена в жодній справі. Їх об'єднали, а потім закрили через недотримання правоохоронцями термінів передачі обвинувальних актів до суду.

ЕП зверталася до президента НААН із проханням прокоментувати вплив депутатів на директорів та діяльність господарств, а також уточнити деталі закритих кримінальних справ, але протягом десяти днів відповіді не отримала. Після виходу матеріалу ЕП отримала від прес-служби Ярослава Гадзала письмові відповіді

А що з наукою?

Навіщо взагалі НААН? Аграрна наука країни, де левова частка експорту доручається сільгосппродукцію, вважається стратегічної галуззю. Основна робота Нацаакадемії – селекція нових сортів рослин, порід тварин, випробування розробок, збереження бібліотеки сортів та порід для майбутніх досліджень.

У приватному секторі це працює так, пояснює ЕП академік НААН, а нині – директор однієї з компаній на насіннєвому ринку: є фундаментальна розробка, яка аналізується для прикладного використання, а згодом відбувається саме прикладне дослідження. В результаті з'являється певний продукт, наприклад, насіння, яке можна капіталізувати і таким чином повернути кошти на дослідження.

У випадку з НААН капіталізувати продукт, тобто продати насіння виведеного ґатунку в необхідних обсягах, неможливо. Потрібні потужності для виробництва насіння та робота з ринком. Проте бюджет академії ледве покриває зарплати працівників, а про обладнання та маркетинг взагалі не йдеться. Тому продають вони переважно сорти, а не насіння.

«Держава витрачає ресурс на збиткові наукові дослідження. Ще з 1990 року було закладено цю «міну» – гроші на дослідження не поверталися”, – резюмує академік.

НААН не вистачає спеціалістів. Через низькі зарплати більшість учених не мотивовані. Ті, хто приходять до академії, отримують досвід та йдуть у приватні структури. Низка приватних компаній, які займаються селекцією та продажем насіння в Україні, очолюють вихідці з НААН.

Як наслідок у напрямі селекції в Україні переважають іноземні компанії. Для вирощування соняшника, наприклад, майже повністю використовують сорти іноземних компаній. Схожа ситуація із соєю, кукурудзою, пшеницею. Хоча ця продукція є основою українського експорту, лише третина сортів на українському ринку є продуктом НААН. Йдеться в основному про сорти, стійкі в нестабільних та посушливих кліматах, насамперед на півдні країни.

За словами опитаних ЕП співрозмовників, цінна частина розробок академії тримається в основному на ентузіазмі десятка вчених в Інститутах НААН.

Інші держкомпанії, які займаються бізнесом, корпоратизуються, у них з'являються наглядові поради та конкурси на провідні посади. Натомість НААН є структурою з невизначеним статусом, сама обирає керівництво та користується сотнями тисяч гектарів землі, які протягом останніх 10-20 років переважно генерували корупційну ренту для обраних.

Поки достеменно невідомо, скільки землі залишиться в НААН, а скільки перейде у ФДМ. У фонді обіцяють найближчим часом сформувати перші земельні пули та почати здавати їх в оренду бізнесу через аукціони. Проте є слушні питання. Коли це буде? Чи отримає фонд над цими господарствами реальний контроль? Чи не затягнеться цей процес на користь кураторів держпідприємств НААН і чи не загубиться під час передачі частина земель?