Столичний апеляційний суд – місце, де долі поставлено потік.
Засідання в розклад ставлять через кожні 20 хвилин, матеріали часто не встигають довезти з районних судів, сторони спізнюються, судді затримуються, а тривоги взагалі блокують роботу.
Серед десятків людей, чиї долі тут перетворюються на виробничі одиниці для цього конвеєра – стриманий сивий чоловік, одягнений підкреслено просто, на джинси та светр. Він дбає про поставу, його рухи плавні, голос – тихий. У судовому залі він кладе перед собою блокнот з рівно виведеними рукописними рядками.
У розмові з УП ця людина неодноразово повторюватиме: “Я лікар”. І це звучатиме одночасно з гордістю та виправданням.
Це директор Київського пологового будинку №6 Сергій Цемашко. У суді він через те, що прокуратура просить усунути його від роботи. Підстава – серйозні звинувачення. Цемашка підозрюють в організації розкрадання бюджетних коштів.
Але сюрреалістичність (тобто книжкова детективність) цієї історії полягає в тому, що про схему, яку інкримінують лікарю, він сам і повідомив правоохоронцям.
За його заявою, навесні 2022 року поліція почала розслідувати “мертві душі” у храмі життя. В одному з епізодів слідство вже завершено.
Його розглядає один із районних судів Києва, розташований на Лівому березі. Тут долі теж стають статистикою, але не через надмір уваги, а через його відсутність.
Будівля, яка може здаватися напівпорожньою. Сторони процесу, що не звикли до уваги преси. Комп'ютери, що "підвисають".
Тут судять двох робітниць пологового будинку, які стали “цапами-відбувайлами”. Вони були найнижчою ланкою історія з “мертвими душами” і, швидше за все, лише виконували вказівки керівників. Однак вони поки що єдині, кому за результатами слідства поліція пред'явила остаточні звинувачення.
Але наприкінці літа 2023-го інший орган – новостворене Бюро економічної безпеки – прийшов за директором Цемашком. Тепер схему з "мертвими душами" ставлять йому у провину.
Фінал у цій справі, схоже, ще не скоро.
Але вже зараз ця історія якнайкраще ілюструє, як у гонитві за популярними та очікуваними у суспільстві звітами про боротьбу з корупцією правоохоронці можуть нехтувати ретельністю та філігранністю своєї роботи.
Як за красивими фразами з прес-релізів, на які оглядаються журналісти та суспільство, може ховатися щонайменше інша реальність. Як боротьба із корупцією стає полем для змагань між слідчими органами.
Чоловік та манікюрниця. Як директор київського пологового будинку знайшов "мертві душі" у себе в лікарні
Середина березня 2022 року. Під Києвом стояли російські війська. Багато державних та комунальних установ обмеженим ресурсом цілодобово забезпечували життя в столиці. Таким був і пологовий будинок №6.
Сергій Цемашко очолив його за півтора роки до Великої війни, влітку 2020-го. І взявся запроваджувати реформи.
Про те, що на момент приходу Цемашка умови роботи лікарні були незадовільними, а новий директор завдав позитивних змін, УП розповів не лише він сам. Це частково підтвердили і кілька працівників, які у кримінальному конфлікті опинилися від керівника з іншого боку. А також не залучений до цього конфлікту співрозмовник у київській владі.
“Існувало так зване комерційне відділення, куди мали доступ окремі лікарі, з досвідом, з регаліями, і там народжували жінки віп-статусу, – згадує Цемашко та перераховує інші проблеми пологового будинку:
– Не дотримувалися вимог санітарно-епідемічного режиму, навіть одноразової білизни не було. Матеріально-технічна база була на дуже низькому рівні, жінки народжували на оглядовому кріслі, бо не вистачало ліжок-трансформерів. Було дуже багато непотрібних обстежень, які не відповідали протоколам”.
Військовим березневим вечором 2022 року Сергій Цемашко переглядав банківські транзакції із зарплат:
“І вже букві П я побачив однакові прізвища, але різні ініціали. І мене це збентежило”.
Прізвище, яке дублювалося у виписках, збігалося з даними жінки, яка у пологовому будинку відповідала за нарахування зарплати. Проте директору не було знайоме ім'я.
Прийшовши на ранок до бухгалтерії, Цемашко з'ясував, що цей невідомий чоловік робітниці. У лікарні він не виконував жодних робіт, але щомісяця на його ім'я перераховували бюджетні кошти.
“Потому співробітники, які давно працюють, кажуть: “Це прізвище – теж у нас не працює, або це – в іншому відділенні працювало”.
Так у лікарні викрили понад десяток “мертвих душ”. З працівників, зокрема, з бухгалтерії та юридичного відділу, склали комісію та розпочали службове розслідування.
“І я почав писати головному бухгалтеру, заступнику з економіки, начальнику відділу кадрів. Їх не було на місці, вони працювали дистанційно. Я їм писав: «Дайте мені інформацію, дайте пояснення», – розповідає Цемашко.
У розмові з УП він не називає прізвищ, лише посади працівниць. Але з кешованої версії сайту лікарні легко зрозуміти, про кого йдеться.
Це начальник відділу кадрів Наталія Б., яка працювала у лікарні 10 років, заступник директора з економічних питань Анжеліка В., чий стаж сягав уже 19 років, і головний бухгалтер Ірина С. – єдина з цієї трійки, яка прийшла вже за часів нового директора .
"Мені звільнитися?" – одразу перепитала бухгалтер.
"Я нічого про це не знаю", - запевнила заступник Цемашка.
Кадровик не відповідала на дзвінки керівника.
Згодом внутрішня перевірка нарахувала лише близько 5,4 мільйонів гривень збитків. А відповідальними за влаштування 17 “мертвих душ” службове розслідування назвало тих самих трьох керівниць.
Усі троє неохоче спілкувалися, а дехто взагалі не відповідав комісії. Після завершення службового розслідування усі троє звільнилися за власними заявами.
А директор – написав заяву до поліції. Тоді, у травні 2022 року правоохоронці і почали розслідувати схему. Слідство знайшло серед фейкових працівників, наприклад, манікюрницю начкадрів.
А на записах із камер біля банкоматів слідчі побачили трьох жінок, які знімали гроші з карток таких “манікюрниць”. Декілька працівників лікарні розповіли УП, що на цих записах колектив дізнався тих самих трьох начальниць.
За кілька місяців у справі з'явилися перші підозрювані. Це дві жінки, які керували клініко-діагностичною лабораторією – Олена М. та Тетяна Б. Вони були найнижчою ланкою у схемі.
“Після службового розслідування директор нас не звільнив, він сказав, що ми класні фахівці, що все буде гаразд. “Дайте свідчення, як свідки”. Але прийшов прокурор, і буквально за 10 годин ми зі свідків стали звинуваченими”, – згадує одна із фігуранток у розмові з УП.
Альона та Тетяна – відповідальні за те, що підписували табелі робочого часу, на основі яких виділялися бюджетні кошти. До цього табелі мали пройти 4 ступеня запевнення: від старшої у відділенні до директора.
Керівниці лабораторії не заперечують, що у їхньому відділі були “мертві душі”. Жінки говорять про це як про давню традицію медичних закладів. І що боротися з нею означає ризикувати власним місцем.
Але найголовніше. Обидві фігурантки впевнені, що їхнє керівництво не могло не знати, кому підписує зарплату:
“Мені хотілося б, щоб людина, яка дійсно винна, покарала. Чому я повинна? Я ці гроші не бачила.
Винними ці жінки вважають не лише трьох уже названих чиновниць. Але й сам директор. Вони запевняють, що давали такі свідчення і комісії у лікарні та офіційному слідству. Але свідчення проти директора, за словами медиків, не внесли до протоколів.
Крім того, робітниці лабораторії звертають увагу: “мертві душі” працювали не лише у них, а й у адміністрації закладу. Під час суду це вже офіційно підтвердила одна із членів комісії, яка проводила службове розслідування.
І якщо порівнювати суми збитків, то у викритій лабораторії вони втричі менші: 1,3 мільйони проти 4,1 мільйона гривень на інших посадах, проігнорованих поліцією.
У вересні 2022 року справу проти лаборантки, які фактично стали цапами-відбувайлами, направили до суду.
І лише після цього підозру вручили начальниці кадрів. Заочно, бо за два дні до підозри жінка виїхала з України до Польщі. Наталю Б. зараз оголошено в розшук.
Тільки її поліція офіційно вважає організатором схеми із фейковими лаборантами.
УП вдалося знайти контакт заступника директора Анжеліки В. та адвоката, який представляв її у цивільному позові до лікарні. Проте особистий номер жінки поза доступом, а юрист сказав, що вже не спілкується із колишньою клієнткою.
Як директор-викривач став підозрюваним у корупції.
І хто не став “4 січня 2023 року десь о 10 годині ранку я був у кабінеті, лікар у мене сиділа на прийомі. І тут заходять співробітники ВЕБ, зі свідками, із камерами. Я ще не знав, що це БЕБ. Запропонував їм чай, каву, бо вже звик, що поліція до нас приходила”, – згадує Сергій Цемашко, як за 8 місяців після початку поліцейського слідства вперше побачив детективів уже іншої структури.
БЕБ – Бюро економічної безпеки, створене у 2021 році для розслідування економічних злочинів. Його голова входить до того пулу правоохоронців, які орієнтуються на Офіс президента. Сам орган неодноразово задіяли у показових "рейдах", наприклад, після корупційних скандалів у Міноборони.
Обшук у лікарні тривав до пізнього вечора. Паралельно обшукували квартиру Цемашка:
“Тоді я почав розуміти, що щось відбувалося невизначене. Я навіть у детектива запитав: "Мені потрібний адвокат?"
Поліція і БЕБ раніше вже “змагалися” за справу “мертвих душ”.
Вперше її передали до Бюро ще у серпні 2022-го. Але після недовгої подорожі кабінетами матеріали знову повернулися до поліції, а БЕБ відкрило власне виробництво.
“Вони просто взяли всі матеріали з поліції, додали три допити залегендованих працівників, де був набір пліток. Людей, які дають свідчення безпосередньо проти Сергія Васильовича, немає”, – каже адвокат Цемашко Сергій Жилич.
За твердженням захисту, приблизно дві третини справи проти директора – це скопійовані напрацювання поліції:
"Справа не вимагає особливого розслідування, там уже все зробила поліція, і мертвих душ знайшла, допитала їх - жодного слова ніхто не сказав про директора".
Після першого обшуку БЕБ мовчало ще півроку. Цемашка навіть не допитували. А вже 31 серпня 2023 року йому вручили підозру. На відміну від поліції БЕБ, знайшла свого організатора схеми розкрадання – директора.
Офіс генпрокурора, який займається справою БЕБ, попросив суд заборонити Цемашку відвідувати заклад і усунути його від роботи. Однак отримав відмову. І лише потім, майже за два тижні після підозри, Бюро публічно повідомило про справу на своєму сайті.
“Керівник медзакладу залучив до незаконної схеми своїх підлеглих та знайомих… Незаконні виплати з бюджету надходили на банківські картки “працівників”, а потім розподілялися між фігурантами”, – йдеться в офіційному прес-релізі Бюро.
За твердженням слідства БЕБ, директор вносив неправдиві дані до наказів про призначення працівників, табелів робочого часу, статистичної звітності.
Це цікавий момент, який не хоче бачити слідство. Частина цих працівників була оформлена на роботу ще до появи Сергія Васильовича не те що на посаді, а загалом у пологовому будинку”, – звертає увагу його адвокат.
Крім того, в суді прокурор, пояснюючи, чому директору не можна дозволяти ходити на роботу, згадав, що слідство досі не знайшло описаних вище наказів про призначення “мертвих душ”.
“Частина підписів під наказами про преміювання підроблено, це експертиза визначила, – розповідає сам директор, – Я прокурору говорю: “Та підписи підроблені!”. Він відповідає: “Ви могли попросити людей, щоб за вас підписалися, щоб створити собі алібі”.
Сам Цемашко, як і його рядові співробітниці, також вказує на трійку звільнених керівниць як на відповідальних за мертві душі. Ніхто з них не є підозрюваним у справі БЕБ, де детективи вже змогли назвати нібито організатора, але не стали концентруватися на виконавцях.
Директор упевнений у своїй невинності. Він запевняє, що не міг знати всіх 300 людей, які працюють у нього в лікарні, а табелі, що він підписував, до нього запевняли кілька інших людей.
Цемашко повторює: "Я лікар", і не може пояснити, чому троє його підлеглих вдало уникнули переслідування.
УП зверталася до Бюро економічної безпеки із запитом про коментар. Там лише відповіли, що слідство триває, а його деталі є таємницею за законом.
Офіс генерального прокурора, який займається цією справою, на запит УП про коментар до виходу матеріалу не відповів.
***
Це історія не про корупцію в одній лікарні. Більше того, не про те, як у лабораторії викрали мільйон гривень.
Пересічні робітниці – під судом. Директор, який звернувся до органів із доказами – під підозрою.
Решта – або вдало ховаються, або не мають претензій з боку силовиків.
“Виходить, що ініціатива карається”, – посміхається один із трьох суддів, який вирішує, чи треба усувати Цемашка від роботи.
Незалежно від того, чи винні ті, кого спіткало слідство, це історія про те, як правоохоронці ділять між собою зірки за викриту корупцію, ставлять на конвеєр гучні прес-релізи та боротьбу зі статистичними похибками, а не корупцією як системою.
